Терміни і визначення в енергозберігаючих технологіях.
Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Терміни і визначення в енергозберігаючих технологіях.





 

Більшість країн світу надають великого значення формуванню політики енергозбереження на основі технологічного переоснащення виробничих процесів, структурної перебудови виробництва, удосконалення механізмів, управління енергоресурсами.

Слід визначити, що Україна порівняно з розвиненими країнами світу має дуже високий і неефективний рівень споживання енергоресурсів.

Нова економічна та енергетична ситуація, в якій опинилась держава в процесі реформування, потребує розробки відповідної технології розв'язання проблеми енергозбереження. Існують три головні напрямки зменшення витрат енергоресурсів.

Перший напрямок надзвичайно високоефективний і маловитратний для початкової стадії здійснення енергозберігаючої політики - це раціоналізація використання палива і енергії. На відміну від розвинених країн, в Україні значна кількість енергоресурсів витрачається на виробництво не конкурентноздатних товарів, будівництво об'єктів з підвищеною тепловіддачею, із втратами у промисловості і сільському господарстві. За рахунок реалізації цього напрямку можна скоротити потреби в паливі та енергії на 12-15%.

Другий напрямок пов'язаний зі структурною перебудовою економіки, зміною темпів розвитку енергоємних і менш енергоємних галузей. Резерв зменшення потреби в паливно-енергетичних ресурсах за рахунок прискорених структурних змін в економіці країни складає 10-12% від існуючого споживання.

Третій напрямок передбачає впровадження енергозберігаючих технологій, процесів, апаратів і обладнання в найбільш енергоємних галузях і житлово-комунальному господарстві. У цьому напрямку можливе зменшення на 25-30%.

Саме такі напрямки реалізують ті держави, які не мають у достатній кількості власних енергоресурсів і змушені їх імпортувати.



Економія паливно-енергетичних ресурсів — зменшення витрат паливноенергетичних ресурсів, яке виражається у зниженні питомих витрат на виробництво продукції.

Електроенергетика — галузь енергетики, що охоплює процеси виробництва, передачі, акумулювання, розподілення електроенергії та її перетворення в інші види енергії.

Електроенергетична система — сукупність електрообладнання енергетичної системи та об'єднаних загальним режимом споживачів електричної енергії, що становлять єдине ціле.

Енергетика — галузь, яка охоплює енергетичні ресурси, виробництво, транспортування, перетворення, акумулювання, розподілення та споживання різних видів енергії.

Енергетична політика - адміністративно-правове та фінансово-економічне регулювання процесів добування, переробки, транспортування, зберігання, виробництва, розподілу і використання паливно-енергетичних ресурсів з метою їх раціонального використання.

Енергетична система — сукупність електростанцій, електричних та теплових мереж, з'єднаних між собою і пов'язаних загальним режимом у безперервному процесі виробництва, перетворення й розподілення електроенергії та тепла за умови загального керування цими процесами.

Енергетичний аудит — технічне інспектування підприємств з точки зору їх енергоспоживання з метою визначення можливої економії енергії і допомоги підприємству в її заощадженні на практиці.

Енергетичний менеджмент — система керування, заснована на проведенні типових вимірювань і перевірок, що забезпечують таку роботу підприємства, при якій споживається тільки цілковито необхідна для виробництва кількість енергії.

Енергоефективність і енергоємність — узагальнюючі показники, які в цілому характеризують ефективність економіки держави, рівень її технології, виробництва, конкурентноздатності товарів на внутрішньому і світовому ринках. Це відношення сумарних витрат паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) до обсягу виробленої продукції у натуральних її одиницях або у вартісному виміру.

Енергозбереження — діяльність, яка направлена на раціональне використання та економне споживання первинної й перетвореної енергії, природних енергетичних ресурсів у народному господарстві і яка реалізується з використанням технічних, економічних та правових методів.

Енергозберігаючі технології — метод виробництва продукції при раціональному використанні енергії, що дозволяє знизити кількість енергетичних відходів, які отримують при виробництві продукції.

Енергоощадне функціонування енергосистеми — науково-технічне, фінансово-економічне, адміністративно-правове, організаційне та інше регулювання процесів вироблення, перетворення, транспортування і використання енергетичних ресурсів.

Паливно- енергетичні ресурси – сукупність усіх природних і перетворених видів палива і енергії, які використовуються в народному господарстві.

З огляду на сучасний стан використання енергоресурсів в Україні, можна констатувати, що практично в усіх галузях є значні резерви зниження рівня використання енергоресурсів в існуючих виробничих процесах і прогресивні розробки енергозберігаючих технологій. Отже, розв'язання проблеми зниження енергоємності виробничих процесів доцільно починати з досліджень ефективності виробництва за критеріями, що визначають міру раціональності і доцільності використання енергоресурсів, та розробки економічних механізмів, які спонукають виробників до впровадження енергозберігаючих технологій. Гальмуючими факторами в розв'язанні проблеми в сучасних умовах є недоліки існуючих економічних механізмів управління енергоресурсами у країні.

По суті, за останні роки використовувався лише ціновий фактор та спостерігалися високі темпи зростання цін на енергоносії. У той же час послабились важелі державного контролю за ефективністю використання енергоресурсів на підприємствах різних форм власності. У результаті за роки реформування сформувалась негативна тенденція випередження темпів витрат на енергоносії порівняно з обсягами виробництва. Це означає, що, незважаючи на ріст цін на енергоносії, витрати енергоресурсів на одиницю продукції збільшуються.

Світовий досвід господарювання свідчить про те, що ринкова економіка спонукає користувачів енергоресурсів до їх раціонального використання. Однак в умовах перехідної економіки розв'язання таких проблем є багато складнішим і потребує активного втручання державних важелів.

Із цих позицій заслуговує на увагу прийнятий у 1994 р. Закон України «Про енергозбереження», в якому обумовлені основні принципи державної політики енергозбереження.

Сьогодні в Україні розроблені програми з енергозбереження, Закон «Про енергозбереження» доповнюється цілою низкою підзаконних актів, нормативних матеріалів, стандартів та інструкцій. Розв'язання цієї проблеми набуває конкретного характеру.

Зважаючи на сучасну ситуацію, кожна галузь народного господарства України приділяє більше уваги розв'язанню проблеми зменшення кількості споживання енергоресурсів, уже розроблені галузеві програми досягнення поставленої мети.

Високий рівень витрат енергії і праці пояснюється багатьма факторами. У докризовий період в жодній галузі сільського господарства не була завершена механізація, а за роки реформ її рівень знизився, що спонукало зростання питомих витрат праці і коштів. Раніше, намагаючись прискорити розв'язання соціальних питань, полегшити умови праці людей, часто механізацію здійснювали будь-якою ціною, не зважаючи на матеріальні й енергетичні витрати. Номенклатура техніки, що застосовується, значно збільшилась за останні роки. Практично на кожну сільськогосподарську операцію в технології виробництва створювалась окрема машина, а інколи навіть і не одна. Одноопераційна техніка різко збільшує матеріалоємність і витрати пального.

Для підвищення ефективності АПК агроінженерна наука повинна визначити першочергові завдання для економії паливно-енергетичних ресурсів та обґрунтувати методи і способи зменшення їх витрат і на цій основі розробити енерго- і ресурсозберігаюче енергетичне устаткування та систему робочих машин.

Важливим напрямком економії ресурсів є найновіші ресурсозберігаючі технології. В Україні за останні роки розроблена система технологій і машин для виробництва сільськогосподарської продукції, яка охоплює всі технологічні і виробничі операції та процеси необхідні для отримання кінцевої продукції. Значну економію енергоресурсів може дати впровадження нової техніки, розробка якої передбачена «Національною програмою розробки і виробництва технологічних комплексів машин і обладнання сільського господарства, харчової та переробної промисловості», затвердженої Кабінетом Міністрів.

У рослинництві значні резерви енергозбереження мають такі процеси: мінімальне оброблення ґрунту, застосування якого дозволяє зменшити витрати пального на 30%; диференційоване внесення мінеральних добрив і отрутохімікатів зменшує норму витрат препаратів на 26-50%; комплексна підготовка ґрунту під посіви за допомогою уніфікованого сімейства комбінованих плугів і багатоцільових фронтальних машин зменшує у 2,5 разу номенклатуру машин і число проходів по полю і дає суттєву економію палива, зменшує металоємність; оптимізація складу автотракторного парку і оптимальне агрегатування енергонасичених тракторів може забезпечити економію рідкого пального на 15 -20% тощо.

У тваринництві для приготування кормів застосовуються кормоцехи типу КОРК-15, які мають високу металоємність і вимагають великих витрат енергії. У розвинених країнах один агрегат здійснює всі процеси приготування і роздавання повнораціонних кормосумішей з ваговим груповим дозуванням компонентів для всіх видів поголів'я або вікових груп тварин. Порівняно з кормоцехами КОРК-15, такі агрегати зменшують на 70% капітальні вкладення, на 30% - витрати праці, на 20% - витрати електроенергії, на 15% підвищують продуктивність тварин. Системи доїння і первинної переробки молока потребують на сьогодні детального і поглибленого технічного та економічного аналізу. Довжина молочних трубопроводів на фермі сягає біля одного кілометра. Транспортування молока молокопроводом та його промивання вимагають значних витрат енергії і погіршують якість молока. Технологічний процес доїння корів пов'язаний з великими витратами праці оператора на переходи, перенесення вантажів, установку і зняття доїльних стаканів. Щоб запобігти цим недолікам, доцільно використовувати пересувні пневмоманіпулятори.

Одним з найбільш енерговитратних процесів є процес створення мікроклімату і обігрівання ферм. Тут потрібно широко застосовувати найбільш дешеву природну припливно-витяжну вентиляцію, утилізувати теплоту викидного повітря і використовувати її для підігрівання припливного повітря, що на 30-40% зменшує енерговитрати на обігрівання ферм. Значну економію електроенергії дає використання регульованого електропривода. У сільському господарстві біля 45% усіх приводів - приводи турбомеханізмів: насосів, вентиляторів, компресорів, пневмотранспортерів. Застосування регульованого електропривода на цих механізмах дозволяє зменшити питомі витрати енергії на 20-40%.

Одним із найбільш ефективних напрямків енергозбереження є впорядкування теплозабезпечення сільськогосподарського виробництва і вдосконалення теплоенергетичного обладнання. У першу чергу слід звернути увагу на технічний рівень теплотехнічного обладнання (котлів, теплогенераторів, електроводонагрівачів, акумуляторів тепла, автоматичних теплорегуляторів), на переведення цього обладнання з рідкого палива на газ, електроенергію, на більш широке використання рослинних відходів.

З метою економії палива потрібно відмовитись від зайвих запарювань кормів, теплових обробок продукції із застосуванням пари; активніше використовувати електротехнології, променеву енергію, автономні газові пальники; передбачати застосування сучасних теплоізоляційних матеріалів в конструкціях стін, перекриттів, вікон; скорочувати втрати в теплових мережах, створювати автономні нагрівачі, теплові пункти.

Резерви економії паливно-енергетичних ресурсів у переробних галузях АПК визначаються удосконаленням технологічних процесів і обслуговування, впровадженням нових енергозберігаючих і маловідходних технологій, утилізацією вторинних енергоресурсів, підвищенням рівня експлуатації обладнання тощо.

У житлово-комунальному господарстві потенціал енергозбереження (до 30%) обумовлюється покращенням теплофізичних властивостей будівель і споруд, використанням прогресивних систем освітлення, підвищенням економічності енергетичного обладнання і електромереж, утилізацією теплоти, використанням теплових помп тощо.

Вибір і використання найбільш економічних електроприладів дозволить суттєво економити електроенергію.

Вагоме значення для зменшення витрат традиційних видів палива та енергії на тваринницьких і птахівничих фермах, в комунально-побутовому секторі має застосування поновлюваних нетрадиційних джерел енергії (ПНДЕ): сонця, вітру, вторинних енергоресурсів, теплових помп.

Важливий напрямок прискорення освоєння енергозберігаючих технологій в галузях народного господарства - цілеспрямована робота над інформаційним, інформаційно-рекламним забезпеченням і пропагандою комплексу проблем енергозбереження. Видання монографій, книг, довідників, тематичних оглядів з економії палива, тепла, електроенергії, створення довідниково-інформаційної системи на основі комп'ютерних банків даних, випуск інформаційних матеріалів із поясненнями і рекомендаціями з питань економії енергії в побуті, організація виставок, практичних семінарів, симпозіумів, наочна пропаганда досягнень із залученням засобів масової інформації — один із найважливіших напрямків роботи, який повинен бути реалізованим на загальнодержавному і регіональному рівнях.

 

 

2. Державна політика України в галузі енергозбереження

 

Енергетичний фактор сьогодні вирішальним чином впливає на формування економічної ситуації в Україні. Дефіцит паливно – енергетичних ресурсів, який складає більше 50% потреби народного господарства і населення і покривається за рахунок імпорту, моральне і фізичне зношення активної частини основних фондів, велика енергоємність технологій, кризовий стан фінансово – кредитної системи й економіки країни в цілому ставить задачі, безпосередньо пов’язані з виживанням держави та її безпекою. У зв’язку з цим енергозбереження в усіх сферах діяльності суспільства – важливий напрямок економічного розвитку України.

Передбачено, що серед основних напрямків роботи, що проводитиметься з метою виведення економіки із кризового стану, поряд зі структурно – технологічною перебудовою має бути забезпечення використання адміністративних, нормативно – правових та економічних важелів підвищення енергоефективності народного господарства. Їх реалізація дозволить, зокрема, вирівняти графіки навантаження електричної системи країни, підвищити надійність і якість електропостачання господарських об’єктів і населення, поступово ліквідувавши обмеження на споживання електроенергії.

Потенціал зниження енергоресурсів за Проектом складе від 20 до 40 млн т у. п. щорічно, починаючи з 2005 р., а потенціал економії енергоресурсів без попередніх капіталовкладень тільки завдяки заходам організаційного характеру оцінюється щорічно у 10 – 12,5%.

Економічний механізм енергозбереження пов’язаний із необхідністю введення прогресивних штрафних санкцій за неефективне або не господарське використання енергії, з реалізацією на практиці економічних стимулів виробництва і впровадження енергозберігаючого обладнання шляхом звільнення прибутку підприємства від обкладання податками відповідно до можливої економії енергетичних ресурсів, створенням спеціального фонду енергозбереження тощо. Однак в умовах регульованого ринку одними тільки економічними заходами неможливо досягнути результатів в галузі енергозбереження. Тому економічний механізм енергозбереження повинен діяти в поєднанні з системою адміністративних і організаційних заходів. Проведення енергозберігаючої політики повинно спиратися на детально розроблену систему правового регулювання процесів енергозбереження. Таким чином, забезпеченню стійкого паливо – і енергопостачання споживачів України, зменшенню їх залежності від імпорту енергетичних ресурсів має сприяти проведення активної політики енергозбереження у всіх секторах економіки на основі структурної її перебудови, технологічного оновлення всього енерговиробляючого і енергоспоживаючого обладнання, включення ринкових механізмів управління і законодавчого регулювання в галузі енергоспоживання і енергозбереження.

Для правового забезпечення розв’язання проблем енергозбереження 1 липня 1994 р. прийнято Закон України “Про енергозбереження”. У ньому визначенні правові, економічні та соціальні основи раціонального використання паливно – енергетичних ресурсів підприємствами, об’єднаннями і організаціями, розташованими на території України, незалежно від їх підпорядкованості і форм власності, а також громадянами України.

Виходячи з узагальнення світового досвіду і з врахуванням економічних умов, що склалися в Україні, в основу Закону покладенні наступні принципи керування процесами енергозбереження.

Принцип державного керування енергозбереженням заснований на створенні державою економічних і правових умов, що сприяють зацікавленості в енергозбереженні юридичних чи фізичних осіб. При цьому державне регулювання здійснюється не шляхом прямого втручання в економічну діяльність підприємств, а шляхом індикативного (непрямого) керування на основі застосування економічних і адміністративних заходів дії на процеси енергозбереження.

Принцип здійснення державної політики енергозбереження на практиці зводиться до виділення механізму керування енергозбереженням у самостійну структуру, діяльність якої повинна перебувати під контролем державних виконавчих органів. Це повинно сприяти зосередженню зусиль на розв’язанні економічних, правових і організаційних задач енергозбереження. Передбачається створення позавідомчого органу, що реалізує державну політику на практиці і здійснює комплексне управління у сфері енергозбереження.

Принцип позавідомчого державного контролю і нагляду завикористанням ПЕР реалізується за допомогою Єдиної енергетичної інспекції, підвідомчої державному органу управління енергозбереженням. Вона створюється на основі існуючих відомчих структур (Держенергонагляду, Держгазнагляду), які займаються питаннями раціонального використання палива, теплової та електричної енергії і зменшенням їх втрат.

Принцип обов’язковості державної експертизи енергозбереження, завданнями якої є визначення відповідності управлінської, інвестиційної та іншої діяльності меті енергозбереження; встановлення відповідності перед планових, перед проектних, проектних та інших рішень вимогам законодавства про збереження тощо. Основна мета експертизи – попередити виробництво і випуск енергетично неефективного обладнання, технологій, приладів, побутової техніки тощо.

Принцип стандартизації і нормування в галузі енергозбереженняпроводиться з метою встановлення комплексу обов’язкових норм, правил, вимог раціонального використання і заощадження ПЕР. Застосування норм і нормативів в галузі використання ПЕР є не засобом їх лімітування, а основою для застосування економічних санкцій за нераціональне використання палива і енергії. При цьому “ступінь жорсткості” встановлення норм і нормативів використання палива та енергії і “ступеню їх наближення” до світових стандартів будуть повністю залежати від того, наскільки жорсткою буде державна політика в галузі енергозбереження.

Принцип економічного заохочення заощадження палива та енергії, економічного покарання за нераціональне та марнотратне використання ПЕР.









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.