Особливості роботи над професійно-орієнтованим завданням з курсу “ситуаційний і диспозиційний підходи у психології особистості” (О.В. Мазяр)

Особливості роботи над професійно-орієнтованим завданням з курсу “ситуаційний і диспозиційний підходи у психології особистості” (О.В. Мазяр)

Базова методика до курсу

“ситуаційний і диспозиційний підходи у психології особистості”

Теоретичні засади та історія виникнення

Методика визначення нервово-психічної стійкості, ризику дезадаптації у стресі «Прогноз» розроблена у Санкт-Петербурзькій військово-медичній академії.

Під нервово-психічною напругою (НПН) розуміють схильність до зривів нервової системи при значних фізичних і психічних навантаженнях. Нервово-психічна нестійкість виражається як передхворобливий стан із прихованою або компенсованою формою протікання, що обумовлені дефектами функціонування нервової системи й зниженими адаптаційними можливостями організму.

У формуванні нервово-психічної нестійкості провідну роль відіграє вроджена або набута біологічна неповноцінність нервової системи у поєднанні з несприятливими психологічними і соціальними чинниками. Біологічне підґрунтя для розвитку нервово-психічної нестійкості полягає у тому, що відхилення у цих осіб, на відміну від пересічних, виражені не тільки сильно, а й носять тривалий характер, позначаються на різних сторонах особистості. Відтак такі особи потребують комплексної психотерапевтичної допомоги як на медикаментозному, так і на вербальному рівнях.

Непрямі ознаки нервово-психічної нестійкості:

– психічні захворювання батьків і найближчих родичів;

– перенесені травми та інфекційні захворювання мозку;

– нагляд у психоневрологічному диспансері;

– енурез;

– виховання у неблагонадійних сім’ях;

– відсутність одного з батьків;

– наявність відстрочки від призову до війська за станом здоров’я;

– приводи в міліцію;

– труднощі у навчанні та засвоєнні професії;

– низька суспільна активність, замкненість;

– дратівливість, нестійкість настрою, образливість;

– надмірна принциповість;

– істеричність, манерність;

– нерозвиненість вольових здібностей;

– рання пристрасть до алкоголю, вживання наркотичних препаратів, тютюнопаління;

– звуженість і вікова невідповідність інтересів та нахилів;

– входження до антисоціальних угруповань.

Наявність кількох із перелічених ознак вже вимагає більш прискіпливої уваги до досліджуваного. За наявності п’яти і більше ознак психологу необхідно провести більш ретельне дослідження.

Спостереження за поведінкою особистості повинне спрямовуватися на виявлення осіб, схильних до замкненості, усамітнення, сором’язливих, нерішучих, плаксивих або, навпаки, конфліктних, неконтрольованих у поведінці. Заслуговує на увагу інформація про осіб із проблемами з артикуляцією, тремором, незграбних, тих, що постійно запізнюються на роботу або навчання.

У ході бесіди з досліджуваними уточнюються їх особиста інформація, оцінюються ті сторони особистості, які неможливо оцінити за допомогою спостереження. При побудові бесіди необхідно передбачити обговорення таких тем як: 1) умови виховання і розвитку, 2) ставлення до алкоголю і наркотиків, 3) стан здоров’я, 4) ставлення до оточуючих й осіб протилежної статі.

Умовами, що сприяють виникненню нервово-психічної нестійкості є:

– виховання у неповній або неблагонадійній сім’ї (погані стосунки з батьками);

– наявність судимостей та психічних захворювань;

– надміру суворе чи «тепличне» виховання;

– зловживання алкоголем членів родини;

– втечі з дому;

– ранній алкогольний досвід, випадки вживання наркотиків;

– приводи в міліцію;

– багаточисленні конфлікти в школі, сім’ї;

– ранній сексуальний досвід, невпорядковане статеве життя.

Сфера застосування

Методика «Прогноз» призначена для початкового орієнтовного виявлення осіб з ознаками нервово-психічної нестійкості (НПН). Вона дозволяє виявити окремі початкові симптоми порушень особистості, а також оцінити вірогідність їх розвитку і прояву в поведінці та діяльності людини.

Методика також рекомендується при здійсненні професійного відбору осіб, придатних для роботи в екстремальних ситуаціях.

Опис методики

Методика складається з 84 запитань (міркувань), на кожне з яких досліджуваний дає відповідь «так» або «ні». Результати відображаються кількісними показниками (у балах), на основі яких робиться висновок про рівень нервово-психічної стійкості. Аналіз відповідей дозволяє уточнити окремі біографічні відомості, особливості поведінки та стану психічної діяльності людини в різних ситуаціях.

Дослідження може відбуватися в групі (250-30 осіб).

Тривалість дослідження не перевищує 20 хвилин.

Під час дослідження здійснюється спостереження за досліджуваними і за необхідності робляться певні примітки.

Інструкція:«Перед Вами анкета на 84 запитання (міркування). Послідовно ознайомившись, необхідно вирішити, яка відповідь («так» чи «ні») точніше Вас характеризує; у відповідній клітинці реєстраційного листка ставиться знак «+» (так) або «-» (ні). Працюйте швидко, тривалий час не задумуючись і самостійно. Не пропускайте запитань. Результати дослідження не розповсюджуються, а на співбесіді будуть повідомлені Вам особисто».

1. Іноді мені в голову приходять такі негарні думки, що краще про них нікому не розповідати.

2. В дитинстві у мене була така компанія, що всі старались зажди й в усьому стояти один за одного.

3. Іноді у мене трапляються напади сміху або плачу, які я ніяк не можу подолати.

4. Траплялися випадки, що я не стримував своїх обіцянок.

5. В мене часто болить голова.

6. Інколи я говорю неправду.

7. Раз на тиждень я без будь-якої очевидної причини раптово по­чуваю жар в усьому тілі.

8. Трапляється, що я говорю про речі, в яких не розуміюся.

9. Трапляється, що я серджусь.

10. Тепер мені важко сподіватися на те, що я чого-небудь досягну в житті.

11. Трапляється, що я відкладаю на завтра те, що можна зробити сьогодні.

12. Я охоче приймаю участь у всіх зборах та інших суспільних заходах.

13. Найважча боротьба для мене – боротьба із самим собою.

14. М’язові судоми та посіпування в мене бувають вкрай рідко.

15. Я вельми байдужий до того, що зі мною буде.

16. Іноді, коли я погано почуваюся, я буваю роздратованим.

17. В гостях я поводжуся за столом краще, ніж удома.

18. Якщо мені не загрожує штраф й автівок поблизу немає, я можу перейти вулицю як мені заманеться, а не у призначеному місці.

19. Я вважаю, що життя в моїй сім’ї таке ж гарне, як і у біль­шості моїх знайомих.

20. Мені часто кажуть, що я запальний.

21. Закріпи в мене бувають рідко.

22. У грі я переважно хочу виграти.

23. Останні кілька років більшу частину часу я почуваюся добре.

24. Зараз моя вага постійна (я не повнію і не худну).

25. Мені приємно мати серед знайомих значних людей, це не­мовби надає мені ваги у власних очах.

26. Я був би досить спокійним, якби у кого-небудь із моєї сім’ї були неприємності через порушення закону.

27. З моїм розумом щось негаразд.

28. Мене турбують сексуальні (статеві) питання.

29. Коли я намагаюсь щось сказати, то часто помічаю, що в мене тремтять руки.

30. Рухи в мене такі ж жваві й моторні, як і раніше.

31. Серед моїх знайомих є люди, котрі мені не подобаються.

32. Гадаю, що я людина приречена.

33. Я сварюсь із членами моєї сім’ї вельми рідко.

34. Іноді трапляється, що я з ким-небудь трохи пліткую.

35. Часто я бачу сновидіння, про які краще нікому не розповідати.

36. Траплялося, що в обговоренні деяких питань я особливо не заду­мувався і згоджувався з думкою інших.

37. В школі я опановував матеріал повільніше, ніж інші.

38. Моя зовнішність мене назагал влаштовує.

39. Я дуже впевнений у собі.

40. Раз на тиждень або частіше я буваю дуже збудженим або схвильованим.

41. Хтось керує моїми думками.

42. Я щодня випиваю незвично багато води.

43. Іноді неввічливий або навіть неприємний жарт викли­кає в мене сміх.

44. Найщасливішим я буваю на самоті.

45. Хтось намагається впливати на мої думки.

46. Я любив казки Андерсена.

47. Навіть серед людей я звичайно почуваюся самотнім.

48. Мене дратує, коли мене підганяють.

49. Я легко ніяковію.

50. Я легко втрачаю терпіння.

51. Мені часто хочеться померти.

52. Траплялося, що я кидав розпочату справу, тому що боявся що не справлюсь з нею.

53. Майже щодень трапляється щось, що лякає мене.

54. До питань релігії я ставлюся байдуже.

55. Ознаки поганого настрою бувають у мене рідко.

56. Я заслуговую суворої догани за свої вчинки.

57. В мене були дуже незвичайні містичні переживання.

58. Мої переконання й погляди непохитні.

59. В мене бувають періоди, коли через хвилювання я втрачав сон.

60. Я людина нервова й легко збуджувана.

61. Мені здається, що нюх у мене такий, як у інших (не гірший).

62. Все в мене виходить погано, не так як слід.

63. Я майже завжди відчуваю сухість у роті.

64. Більшу частину часу я почуваюся стомленим.

65. Іноді я почуваю, що близький до нервового зриву.

66. Мене дуже дратує те, що я забуваю, куди кладу речі.

67. Я дуже уважно відношусь до того, як одягаюсь.

68. Пригодницькі розповіді мені подобаються більше, ніж роз­повіді про кохання.

69. Мені дуже важко пристосуватися до нових умов життя, роботи. Перехід до нових умов життя, роботи, навчання здається мені нестерпно важким.

70. Мені здається, що у стосунках зі мною особливо часто по­водяться несправедливо.

71. Я часто почуваюся несправедливо ображеним.

72. Моя думка не завжди збігається з думкою оточуючих.

73. Я часто відчуваю стомлення від життя і мені не хочеться жити.

74. На мене частіше звертають увагу, ніж на інших.

75. В мене бувають головні болі й запаморочення через пере­живання.

76. Часто в мене бувають періоди, коли мені нікого не хочеться бачити.

77. Мені важко прокинутись у призначений час.

78. Якщо в моїх негараздах хтось винен, я не залишаю його без покарання.

79. В дитинстві я був вередливим, дратівливим.

80. Мені відомі випадки, коли мої родичі лікувались у невро­патологів, психіатрів.

81. Іноді я приймаю валеріану, кодеїн, еленіум й інші заспо­кійливі засоби.

82. В мене є засуджені родичі.

83. В мене бували приводи в міліцію.

84. Я залишався в школі на другий рік.

Обробка результатів дослідження здійснюється за допомогою «ключів».

Клієнтський запит

До психолога звернувся керівник охоронної структури: «Я прагну зрозуміти причини підвищеної втомлюваності і нервових зривів окремих моїх підлеглих, що охороняють банківські установи. Це, наскільки я розумію, проявляється в їхньому зловживанні алкогольними напоями, частими відволіканнями з посту. Це явище почало спостерігатися після скоєного пограбування однієї з банківських установ, де було важко поранено охоронця, тобто саме тоді, коли треба бути особливо пильними. Нам доведеться їх звільнити і набрати нових охоронців. Допоможіть зрозуміти причини цього явища, щоби ми знову не помилилася».

ІІ. Планово-підготовчий етап

Консультація з фахівцями

Потреби у консультації з фахівцями немає. Проте є необхідність отримати додаткову інформацію щодо біографічних та особистих даних працівників охоронної структури з метою вивчення ймовірного впливу спадкових чи набутих факторів на рівень їх нервово-психічної стійкості.

2.4. Складання розгорнутого плану виконання завдання, підбір методів та аналіз ресурсів

ІІІ. етап практичної роботи

Збір емпіричних даних

Результати дослідження нервово-психічної стійкості за методикою «Проноз» (індекси нещирості відповідей і нервово-психічної стійкості) та інформація на основі індивідуальної бесіди про схильність працівників охоронної структури до нервово-психічних зривів були занесені до загальної таблиці.

В таблиці здійснюється поділ працівників за чотирма рівнями нервово-психічної стійкості.

Зведена таблиця результатів вивчення нервово-психічної стійкості охоронців банківських установ

ІV. звітно-підсумковий етап

Програма саморозвитку

Особливості роботи над професійно-орієнтованим завданням з курсу “ситуаційний і диспозиційний підходи у психології особистості” (О.В. Мазяр)

Базова методика до курсу

“ситуаційний і диспозиційний підходи у психології особистості”

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: