|
Характеристика сфери науки як об'єкта соціальної роботиНаука – це сфера творчої діяльності людини, змістом якої є вироблення і теоретична систематизація об'єктивних знань про дійсність, а також про шляхи використання цих знань у практичній діяльності. Функції науки: - генерувати достовірне знання, відкривати нові не відомі раніше факти і процеси, що відбуваються у світі; - давати тлумачення фактів і процесів в нових термінах і категоріях, теоретичних концепціях; - забезпечувати верифікацію, тобто перевірку істинності висунутих наукових положень і теоретичних конструкцій; - забезпечувати можливість проектування і прогнозування; - поширювати отримані знання, включати його в інформаційні та освітні процеси; - реалізовувати отримані знання в техніці і технології; - служити компонентом сучасної духовної культури (соціотехнокультури). У суспільстві наука виконує цілий ряд різних соціальних ролей: - світоглядну; - управлінську; - інноваційну; - накопичувальну; - соціалізаційну; - регулюючу; - соціокультурну. Сфера науки включає в себе суб'єкти науки (особистості, наукові співтовариства, наукові школи); організаційні основи (науково-дослідні інститути та об'єднання, лабораторії, конструкторські бюро); систему підготовки кадрів вищого рівня (аспірантура, докторантура); наукову періодичну пресу (журнали, бюлетені, періодичні збірники, щорічники); систему наукових комунікацій (включаючи конференції різних рівнів, форм і напрямів, наприклад; управління наукою; інфраструктуру науки. Соціальні проблеми сфери науки Технології соціальної роботи в сфері науки визначаються, по-перше, характером діяльності в цій сфері, по-друге, соціальними інститутами, з якими взаємодіє наука як соціальний інститут суспільства; в-третіх, соціальними групами, які взаємодіють в ній, особливостями становища цих груп і проблемами соціального характеру, з якими вони стикаються в сучасному суспільстві. Наукова діяльність має яскраво виражену специфіку. У природничих і технічних науках вона буває пов'язана з небезпечними умовами роботи. Джерелом небезпеки може служити об'єкт дослідження (у фізиці – радіоактивні матеріали, в хімії – небезпечні хімічні речовини). Наслідки можуть позначитися на стані здоров'я, на працездатності вченого, на його соціальному статусі, матеріальному і сімейному стані. В інших науках соціально-психологічні умови роботи можуть стати причиною ряду проблем як медичного або психологічного, так і соціального характеру. Є проблеми і більш загального порядку – інтелектуальна праця пов'язана з літературою, з комп'ютерними технологіями – найчастіше це малорухлива, сидяча робот. З цими обставинами пов'язані соціально-медичні проблеми. Соціальні групи, які взаємодіють у сфері науки, змінювалися залежно від завдань, які вирішувала наука в той чи інший час, від відносин науки і влади, від співвідношення академічної та прикладної науки, а також від співвідношення науки і освіти. Сучасний загін вчених включає співробітників академічних науково-дослідних інститутів, конструкторських бюро, науково-дослідних центрів та інших спеціалізованих установ, а також великий, загін викладачів вищих навчальних закладів, які в останні роки виконують дуже великий обсяг науково-дослідної роботи. Є деякі відмінності, як у характері праці, так і в соціальному статусі (і в заробітках) між різними групами вчених, що працюють в різних галузях науки (фізики, математики, економісти та юристи, представники гуманітарних наук). Велике значення мають і вікові групи. Для організації соціальної роботи слід враховувати і такі особливості соціальних груп, задіяних у сфері науки: З одного боку, їх відносять до «сильних» соціальних груп, тобто до таких груп, які володіють великим і серйозним потенціалом для вирішення своїх соціальних проблем. З іншого ж боку, це групи досить мало зайняті у сфері економіки, особливо в ринковій, комерційній, що робить їх дуже вразливими. Особливість сучасного загону вчених полягає в тому, що їх інтелектуальний статус не відповідає реальному соціальному та економічному статусу. Проблеми соціального характеру, з якими стикаються вчені. Головними соціальними проблемами вітчизняних вчених є низька заробітна плата, мала затребуваність їх праці, низький соціальний статус, скорочення числа науково-дослідних організацій (інститутів, лабораторій), масові звільнення і повсюдне скорочення штатів. Проблеми соціально-економічні. Проблеми умов праці. Соціальні проблеми наукових кадрів. З одного боку, це проблеми традиційні для нашої країни сьогодні: інвалідність і старість, сімейні проблеми, проблеми виплати посібників та своєчасність виплати зарплати, забезпеченість житлом, емоційно-психологічні проблеми, але найгостріша – безробіття і низький рівень оплати праці у тих, у кого є робота. Проблеми міграції як горизонтальної (територіальної, між професійної), так і вертикальної. І найгостріша – міграція або «витік мозків». Цілі і завдання соціальної роботи в сфері науки Цілі і завдання соціальної роботи в сфері науки, в цілому, збігаються із загальними цілями і завданнями соціальної роботи в інших сферах життєдіяльності. Але, з урахуванням особливостей соціальних груп, зайнятих у сфері науки, і з урахуванням величезної значущості самої сфери науки в сучасному світі, можна було б конкретизувати цілі соціальної роботи в даній сфері: сприяти вирішенню проблем, з якими стикаються вчені як соціальна група, і тим самим сприяти адаптації їх до нових соціально-економічних, політичних і соціокультурних умов, сприяти інтеграції такої сфери як наука в нові суспільні відносини без соціальних конфліктів і потрясінь. У кінцевому рахунку, весь арсенал технологій соціальної роботи в цій сфері повинен сприяти адаптації науковців у мінливому світі Завдання: - виявлення нагальних соціальних, соціально-медичних, соціально-психологічних проблем, що заважають адаптації даних груп; - вивчення особливостей становища соціальних груп, зайнятих у сфері науки, особливостей їх взаємодії, що впливають на ефективність соціальної роботи; - аналіз творчого потенціалу даних груп у вирішенні соціальних проблем і можливостей його реалізації; - вироблення науково обґрунтованих технологій в соціальній роботі саме з даними групами; - використання специфіки самої наукової діяльності в реалізації соціальних технологій в даній сфері; - реабілітація окремих соціальних груп, соціальних верств і вчених; - створення сприятливих умов для адаптації та реабілітації вчених в сучасних умовах. При цьому соціальна робота може і повинна виступати в якості посередника у виробленні суспільно-значущої програми перетворень у сфері науки (статус і соціальний стан вчених, проблеми подолання безробіття, перекваліфікація), у встановленні зв'язків таких сфер як підприємництво і наука (спонсорство, благодійність та ін.), а також виступати в якості ініціатора і співучасника у виробленні державної політики у сфері науки. ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала... Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право... Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот... ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|