Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Формування бюджету згідно ідеї функціональних фінансів.





Розглянемо особливості кожної з цих концепцій.

1). Щорічно збалансований бюджет.Сутність цієї концепції полягає в необхідності збалансовувати бюджет кожного року.

Однак, це поглиблює коливання економічного циклу та виключає стабілізуючу та антициклічну фіскальну діяльність держави:

§ В умовах економічного спаду, який супроводжується зростанням безробіття та зниженням доходів домогосподарств і підприємств, скорочуються надходження в державний бюджет та зростають видатки з нього. Дотримуючись політики збалансування бюджету уряд підвищує податки або зменшує державні видатки, що призводить до зниження ділової активності, подальшого зростання безробіття та зниження обсягів виробництва.

§ В умовах інфляційного піднесення збалансування бюджету обертається ще більшим підвищенням цін. Так, в умовах інфляції зростають грошові доходи населення і, відповідно, - надходження до бюджету, внаслідок чого виникає профіцит бюджету. Для його ліквідації уряд повинен знизити податки, збільшити державні видатки, що посилює інфляційний тиск на економіку.

§ Отже, щорічно збалансований бюджет не є економічно нейтральним: він має проциклічний вплив на економіку.

2). Бюджет, збалансований на циклічній основі.Ідея бюджету на циклічній основі передбачає, що уряд одночасно проводить стабілізуючу фіскальну політику і збалансовує бюджет у ході економічного циклу, а не щорічно.

§ В умовах економічного спаду, для його подолання уряд зменшує податки та збільшує державні видатки, що стимулює розвиток економіки, проте при цьому уряд свідомо створює дефіцит держбюджету.

§ Для подолання наступного за спадом інфляційного піднесення, уряд підвищує податки та скорочує державні видатки. Це дозволяє вирішити проблему інфляції, але для цього уряд свідомо пішов на створення профіциту бюджету.

§ Цей профіцит бюджету повинен бути використаний для покриття попереднього дефіциту, що виник внаслідок боротьби зі спадом.

§ Проблема даної концепції бюджету полягає в тому, що підйоми й спади в економічному циклі можуть бути неоднаковими по глибині й тривалості, а, отже, розміри дефіцитів та профіцитів, які утворились, можуть бути неоднаковими.

3). Формування бюджету згідно ідеї функціональних фінансів.Сутність цієї концепції полягає в тому, що основною метою державних фінансів, бюджету, є досягнення та підтримання макроекономічної стабільності, а, отже, питання виникнення при цьому дефіциту чи профіциту бюджету є другорядними.

§ Уряд повинен зменшувати податки та збільшувати державні видатки в умовах економічного спаду, при цьому, свідомо створюючи дефіцит держбюджету та здійснювати протилежні заходи в умовах інфляції, свідомо створюючи при цьому профіцит держбюджету.

Проблеми, породжені дефіцитом бюджету, є менш складними, ніж проблеми порушення економічної стабільності.



 

Для фінансування дефіциту бюджету використовуються:

- неіфляційні джерела;

- інфляційні джерела.

Неінфляційними джерелами є:

- внутрішні та зовнішні позики держави на фінансових ринках (кредити комерційних банків, іноземних урядів та міжнародних організацій, продаж державних цінних паперів комерційним банкам, фірмам і домогосподарствам);

- підвищення податків.

Інфляційними джереламифінансування дефіциту є його монетизація – фінансування дефіциту через Центральний банк, яка відбувається в результаті:

- надання позик Центральним банком уряду;

- купівлі Центральним банком державних цінних паперів;

- емісії грошей.

Характер фінансування бюджетного дефіциту має різні наслідки:

- фінансування дефіциту шляхом підвищення податків підриває стимули до праці, інвестування, що обертається згортанням виробництва та зростанням безробіття;

- монетизація дефіциту безпосередньо впливає на пропозицію грошей, спричиняє ріст цін;

- боргове фінансування дефіциту бюджету через випуск і продаж державних цінних паперів веде до зростання державного боргу, який потрібно обслуговувати (обслуговування боргу пов’язане з необхідністю сплати відсотків по ньому і поступової сплати основної суми боргу).

Серед економістів існують різні погляди на зв’язок між рівнем оподаткування (ставкою податку), з однієї сторони, і обсягом податкових надходжень та дефіцитом бюджету, з іншої сторони:

- кейнсіанці стверджують, що зниження податкових ставок спричиняє зниження обсягу податкових надходжень та виникнення дефіциту бюджету;

- прихильники теорії економіки пропозиції відстоюють точку зору, згідно якої зниження податкових ставок не викличе зменшення податкових надходжень та не спричинить виникнення дефіциту державного бюджету.

Розглянутий погляд теоретиків економіки пропозиції базується на кривій Лаффера, яка описує зв’язок між ставкою податку та абсолютними розмірами податкових надходжень.

ставка

податку,%; 100

 

сП1 К

 

 

сП

 

сП2 Л

 
 


П1,2 П макс податкові надходження

Якщо економіка початково знаходиться, у точці К, якій відповідають висока ставка податку сП1 і податкові надходження П1, то зниження податкової ставки до сП2 не спричинить скорочення податкових надходжень, а залишить їх у попередньому обсязі внаслідок зростання обсягів виробництва й доходу. Отже, зростання дефіциту держбюджету не відбудеться, оскільки податкові надходження не зменшаться навіть за нижчих розмірів ставок податку. Більше того, при зниженні ставки податку відбудеться скорочення дефіциту бюджету внаслідок того, що:

- нижчі ставки податку будуть сприяти легалізації доходів і виходу багатьох підприємств із тіні;

- зростаючі реальна заробітна плата та виробничі можливості внаслідок зниження ставок податку, сприятимуть збільшенню зайнятості та обсягів виробництва, а отже, викликатимуть збільшення податкових надходжень та зменшення трансфертних виплат із бюджету.

Недискреційна фіскальна політика (автоматичні стабілізатори) –це ті важелі, які збільшують дефіцит державного бюджету (чи зменшують його профіцит) в період економічного спаду і, навпаки, збільшують профіцит бюджету (або зменшують його дефіцит) у період інфляції без необхідності прийняття будь-яких спеціальних додаткових рішень урядом.

Автоматичними стабілізаторами виступають:

- податки;

- різноманітні програми видатків уряду (трансфертні виплати, субсидії фермерам, підприємствам).

Автоматична стабілізація податків виникає у зв’язку з тим, що податкова система побудована таким чином, що:

- при зростанні ВВП податкові надходження також зростають, що зменшує купівельну здатність в економіці та стримує інфляційне піднесення;

- при зменшенні ВВП податкові надходження автоматично скорочуються, зменшуючи вилучення та підвищуючи купівельну здатність в економіці, що стимулює пожвавлення економічних процесів у країні.

Подібно до податків (але в протилежному напрямку) діють трансфертні платежі:

- при економічному спаді автоматично зростають виплати допомоги по безробіттю, малозабезпеченим та інші трансфертні виплати, які є ін’єкціями в економіку та стимулюють її пожвавлення; проте при цьому відбувається збільшення дефіциту держбюджету;

- в умовах економічного піднесення трансфертні виплати автоматично скорочуються, що зменшує купівельну здатність та стримує інфляцію; при цьому спостерігається зменшення дефіциту держбюджету.

Проте автоматичні стабілізатори лише пом’якшують, але не розв’язують проблем, які виникають у ході економічних коливань. Тому держава повинна використовувати активні, дискреційні заходи у боротьбі з інфляцією чи безробіттям.









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.