Проблема біологічного і соціального

Проблема біологічного та соціального – міждисциплінарна, тому вона конкретизується по-різному в залежності від того, в якій області психології вона ставиться. У загальній психології проблема розглядається в декількох аспектах: як проблема співвідношення між природними задатками і прижиттєво сформованими здібностями; як проблема співвідношення між біологічним і соціальним в природі людини.

проблема співвідношення між природними задатками і прижиттєво сформованими здібностями

Якісна своєрідність людських здібностей вивчалося А. Н. Леонтьєвим і його співробітниками в рамках діяльнісного підходу на прикладі формування звуковисотного слуху. Піддослідним треба було розрізняти по висоті два звука, які пред'являлися їм попарно. Експерименти А.Н. Леонтьєва, Ю.Б. Гіппенрейтер і О.В. Овчиннікової показали, що в тому випадку, коли випробовувані намагалися просто розрізняти два звука по висоті, пороги розрізнення залишалися високими і не відбувалося помітних змін звуковисотного слуху. При включенні випробуваним своєї діяльності в процес звукоразлічення порогів чутливість до розрізнення порогів значно падає і формується звуковисотний слух. Іншими словами, коли випробовувані проспівують звуки, які потрібно було розрізнити по висоті, їх тональна чутливість підвищувалася і завдяки вокальній діяльності формувався новий функціональний орган.

Експерименти А.Н. Леонтьєва, Ю.Б. Гіппенрейтер і О.В. Овчиннікової дозволили зробити висновки про те, що «специфічно людські здібності і функції складаються в процесі оволодіння індивідом світом людських предметів і явищ і що їх матеріальний субстрат складають прижиттєво сформовані стійкі системи рефлексів». За висловом А. Н. Леонтьєва, віртуально мозок містить в собі не ті чи інші специфічно людські здібності, а лише здатність до формування цих здібностей. Дослідження А. Н. Леонтьєва і колег дозволило конкретизувати принцип, сформульований С.Л. Рубінштейном: психічний розвиток людини обумовлено загальними закономірностями суспільно-історичного розвитку; при цьому значення біологічних природних закономірностей НЕ скасовується, але «знімається».

В психоаналізі, в гуманістичної психології визнавалося, що значні потреби людини обумовлені біологічно. Так, С. Роджерс (1951) визнавав, що людині, як і будь-якій живій істоті, властива потреба в зміцненні себе як осередку власного досвіду.

Протилежна точка зору на людську мотивацію зводиться до того, що біологічних потреб як таких у людини взагалі немає. Можна говорити лише про те, що людина відчуває деякі потреби, як і будь-який живий організм, але його потреби відділені як від способу їх задоволення, так і від об'єктів, за допомогою яких вони задовольняються (С. Л. Рубінштейн, А. Н. Леонтьєв, П. Я. Гальперін). В основі цієї точки зору – марксистське положення про якісну своєрідність задоволення потреб у людини, яке конкретизується стосовно психології. Так, за словами А. Н. Леонтьєва, в людському суспільстві предмети потреб виробляються, а завдяки цьому виробляються і самі потреби. П. Я. Гальперін замість традиційної формулювання проблеми як співвідношення біологічного і соціального пропонував іншу. Біологічне Гальперін розумів як пов'язане з інстинктивними формами реагування у тварин, на відміну від цього органічне є вільним від такого зв'язку. По відношенню до людини методологічно коректна, на думку П. Я. Гальперіна, постановка проблеми як співвідношення органічного і соціального. При цьому органічні потреби у людини задовольняються специфічно людськими способами.

Між тим механізми мотивації людини дійсно представляють собою почасти розвиток тих механізмів, що зустрічаються у тварин. Прикладами можуть бути мотиваційні явища, аналогічні імпрінтінгу, тобто фіксація людини на об'єктах, про які, користуючись метафорою А. Н. Леонтьєва, можна сказати, що потреба зустрілася з ними в першу чергу. Поряд з такими у людини є й інші механізми мотивації, що не мають аналогів в природі («зсув мотиву на мету», смислоутворення та ін.). Наявність біологічних механізмів мотивації у людини не може бути доказом того, що немає якісних відмінностей у психічній організації людини і тварин.

Таким чином, вчені намагаються вирішити дану проблему різними шляхами – як через подальші емпіричні дослідження, так і через переформулювання самої проблеми в більш коректну з методологічної точки зору.

Запитання самоперевірки:

1 Назвіть шляхи вирішення проблеми об'єктивного методу в рамках класичного і некласіческого ідеалу раціональності.

2 Назвіть вихідні філософські передумови об'єктивного методу у вітчизняній психології.

3 Які сучасні дослідження спрямовані на пошук об'єктивного методу?

4 Виділіть предметну віднесеність психофізичної і психофізіологічної проблеми.

5 Охарактеризуйте основні варіанти вирішення психофізіологічної проблеми – паралелізм, взаємодія, відповідність.

6 Розкрийте точку зору емпіричного паралелізму за Ю.Б. Гіппенрейтер.

7 Визначте методологічне значення робіт А.А, Ухтомського, Н.А. Бернштейна і П.К. Анохіна для вирішення проблеми.

8 Як формулювали свої уявлення про одиниці аналізу психіки різні наукові школи?

9 Розкрийте значення аналізу за одиницями і аналізу за елементами.

10. Назвіть сучасні методологічні вимоги до одиниць аналізу.

11. У чому полягає якісна своєрідність людських здібностей в рамках діяльнісного підходу?

12. Поясніть розуміння співвідношення між генетичною і середовищної обумовленістю людських здібностей в рамках діяльнісного підходу.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ III. МЕТОДОЛОГІЧНА БАЗА ПСИХОЛОГІЇ: КАТЕГОРІЇ, ПОЯСНЮВАЛЬНІ ПРИНЦИПИ

ТЕМА 9. ТЕОРІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У ПСИХОЛОГІЇ

Мета: дати загальне уявлення про теорію діяльності як загально психологічну парадигму

Навчальний час: 2 години

Обладнання: лекційна аудиторія

План лекції

1 Історичні корені принципу діяльності.

2 Співвідношення понять взаємодія, відображення, активність і діяльність.

3 Основні змістовні характеристики діяльності людини.

4 Теорія діяльності як общепсихологическая парадигма

Список рекомендованої літератури:

20. Берулава Г.А. Методология современной психологии. – М.: Изд-во МПСИ, МОДЭК, 2009.

21. Корнилова Т.В., Смирнов С.Д. Методологические основы психологии. – СПб: Питер, 2006.

22. Константинов В.В. Методологические основы психологи. М., СПб: Питер, 2010.

23. Корольчук М.С., Трофімов Ю.Л. Методологічні та теоретичні проблеми психології. – К.: Ніка-Центр, 2008.

24. Лубовский Д.В. Введение в методологические основы психологии. – М. – Воронеж, 2007.

25. Мазилов В.А. Методология психологической науки. – Ярославль, 2003.

26. Маланов С.В. Методологические и теоретические основы психологи. – М, Воронеж, 2005.

27. Никандров В.В. Методологические основы психологи. – СПб: Речь, 2008.

28. Рибалка В.В. Методологічні питання наукової психології. – К.: Ніка-Центр, 2003.

29. Савчин М. Методологеми психології: монографія / Мирослав Савчин. – К.: Академвидав, 2013. – 224с.

Ключові слова: взаємодія, відображення, активність, образ, сенс, значення, діяльнісний підхід

Основний зміст

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: