|
Пасивні конструкції зі зворотним дієсловом
Характерною особливістю українського мовлення в усіх стилях, включно з науковим, є використання в ньому живомовних елементів, активних синтаксичних конструкцій. Однак під впливом російської мови значного поширення набули пасивні конструкції, широко стали вживатися дієслівні іменники замість дієслів. Тож і у сфері синтаксису потрібно докласти чимало зусиль для відновлення природних властивостей нашої мови. Для цього й авторові, і редактору важливо постійно мати на меті такі дії для удосконалення тексту:
− боротися з надуживанням віддієслівних іменників на – ння, −ття, заміняти їх на дієслова;
− віддавати перевагу активним конструкціям перед пасивними;
− уникати безособовості викладення матеріалу (тут не йдеться про науковий стиль, в якому автори пишуть безособово, ніби від корпорації, від наукової школи);
− уживати дієслова з часткою – ся лише як зворотні, тобто це дієслово має позначати взаємодію чи дію, що не поширюється на інші об'єкти, а спрямована на самого діяча або ні на кого (клітина ділиться певну кількість разів, вітер швидко змінюється; двері відчиняються автоматично); в усій решті текстів слушно віддавати перевагу активним конструкціям;
−не припускати конструкцій, у яких діяча подано додатком в орудному відмінку (завдання виконано дипломантом − тр. завдання виконав дипломант).
Ось кілька прикладів неприродних конструкцій.
1. "Борис Грінченко багато попрацював на педагогічній ниві. І в силу цієї обставини хочеться віднести його до кола тих великих осіб, що називаються вчителями нації" (З дипломної роботи, весна 2008) − І це дає підстави віднести його до кола людей, яких називають Учителями нації.
2. "У результаті природних катаклізмів Лос-Анджелес перетворився на острів, куди висилаються всі небажані для уряду елементи" (День, 10.10.2008. Анонси програм, про фільм "Втеча з Лос-Анджелеса") − на який висилають.
3. " Міністерством закордонних справ дано доручення..." (Речник міністерства на 1+1, 10.03.2009) − міністерство дало доручення...
4. "За версією В.Гармаша (автора передачі "В пошуках істини" на СТБ) хлопчик (Павлик Морозов) був знищений самими чекістами, щоб виправдати жорстокі репресії проти села, яке вважалося оплотом кулацьких настроїв" (Ігор Лосєв. Телебачення було! // День, 22.05.2009) − хлопчика знищили самі чекісти (крім того, слід виправити русизм: куркульських).
5. "Кваша уже визнавався кращим спортсменом місяця" (УР-1, 28.04.2009) − Квашу вже визнавали.
6. "Тут збирається, обробляється, моніториться та поширюється інформація. Матеріали розповсюджуються українською, російською та англійською мовами" (Олена Олійник. День, 15.05.2009) − тут збирають, опрацьовують, аналізують (досліджують) інформацію, матеріали поширюють
7. "З вірою в те, що Микола І − це новий Петро, Пушкін жив не тільки у вересні 1826 року, а й у 1827-му, і в 1828-му, коли писалася "Полтава" (Вол. Панченко. Пушкін як міфотворець // День, 26.06.2009) − коли писав.
8. "Вона / хрестоматія / й досі активно використовується в навчальному процесі" (із спогаду Ол-дра Мелещенка, зав. кафедри міжнар. журналістики Ін-ту журналістики) − її… використовують.
9. "Ще 1865 року Олександр Потебня обирається дійсним членом Московського археологічного товариства" (Ігор Сюндюков. Слово як кров народу // День, 3.07.2009) − Ол-дра Потебню обирають (або було обрано) − не сам же він себе обрав.
10. "Коли картина ще знімалася, то на неї покладалося багато надій, були задіяні найкращі творчі сили Росії й України, а вийшов дуже кривавий блокбастер, славлячи землю Руську… " (Тетяна Поліщук. Інт. з Богданом Ступкою (ідеться про фільм В.Бортка Тарас Бульба − антиукраїнську агітку) // День, 26.06.2009) − коли картину ще знімали, то на неї покладали; у якому славлять землю Руську.
Невиправдані для вживання пасивні форми поширювали й наші словники, зокрема РУС та СУМ-11. Як пише Ірина Фаріон, "реєстр СУМу асимільований і в граматичному плані, що виявлено у визначальних для мови розрядах слів. Передусім − це дієслова пасивного стану на –ся, що вільно утворюються від перехідних дієслів. Вони означають дію, яка відбувається над предметом, "причому при цих дієсловах об'єкт дії виступає на першому плані, тобто як підмет, а діяч або джерело дії взагалі − ніби як знаряддя здійснення" [25, 252 ]. Таких прикладів у наших публікаціях хоч греблю гати: "завдання опрацьовується студентами; промисловість відбудовується трудящими" замість правильного: завдання опрацьовують студенти; промисловість відбудовують робітники.
"Вузлики на память"
Відчищаймо нашу мову від інтерференцій з російської
− Відмовляймося від невластивих українській мові активних дієприкметників
− Відмовляймося від невластивих українській мові конструкцій: пасивний присудок або пасивне означення з орудним відмінком
−. Віддаваймо перевагу дієсловам перед віддієслівними іменниками
− Не зловживаймо зворотами з пасивними дієсловами на – ся
− Поновлюймо властиве українській мові керування
* * *
Наступні два параграфи (4.4 і 4.5) ілюструють одну з найбільших напастей, які звалилися на українську мову з запровадженням лінгвоцидних заходів 1933 року. Безневинні, з першого погляду, є рекомендації запроваджувати ближчі до російської мови і "природні" конструкції з "по" [24, 150 та ін.]. Яка, мовляв, різниця − урок з фізики чи урок по фізиці? Насправді ж це обернулося цілковитою і катастрофічною руйнацією фразеологічної та синтаксичної системи української мови. Йшлося ж бо не про окрему словосполуку і навіть не про один прийменник, а про всю прийменникову синтаксичну систему.
Наприклад, у підготовлених автором дидактичних словниках зафіксовано близько 50 сталих словосполук з прийменником без і близько 100 з прийменником в. Подібне ж можна спостерегти і в словосполуках з прийменниками для, до, за, из, к, на, от, под, при, про. Тобто там, де йде прийменникова сполука, редактор (чи філолог-україніст) має насторожитися − це помилконебезпечне місце. Йому слід фахово порівняти російські і питомі, не кальковані українські варіанти. У великому фразеологічному масиві він побачить велику різноманітність засобів, яскраву образність. Треба рішуче відмежовувати кальковані форми з прийменниками і поновлювати питомі українські.
Ще одне "заміноване" (помилконебезпечне) поле − це кальковані ідіоматичні словосполуки з дієсловами вступать, делать, принимать, приходить, держать, владеть і под. Їх можна було б означити як фразеологічні "асоціації" з ключовим словом − улюблена в росіян система творення ідіом. Зазвичай наші автори їх калькують, навіть не намагаючись мобілізувати у своїй пам'яті українські лексичні багатства. Ця "механіка суржикотворення" відтворена у згаданих вище таблицях.
4.4. Кальковані сталі словосполуки з прийменниками
Витяги з Коротких корекційних фразеологічних словників
Зауважимо, насамперед, що відмінності між російськими і українськими прийменниковими словосполуками фахівці більш-менш широко коментують на прикладі прийменників по і при. Але це лиш одне з полів, де буяє суржик у сталих словосполуках. Редактори знають, що такими ж помилконебезпечними місцями в текстах і усному мовленні є й інші прийменникові сполуки (а прийменників в українській мові − понад 200 і майже кожен із них має розбіжності в уживанні порівняно з російською мовою). Наведені нижче витяги з корекційних словників автора проілюструють цю думку.
Тут, у синтаксичних ідіоматичного характеру сполуках, особливо наочно бачимо, як панує автоматизм суржику. Корекційні таблиці мають допомогти позбутися його.
До цих зразків варто звертатися всякій людині, яка активно живе в мові і постійно або час від часу вдається до написання текстів і до практичного редагування.
Тут застосовано порівняльний метод або метод зіставлення російськомовних і українськомовних конструкцій. Редактор має навчитися їх розмежовувати.
Перша колонка в таблицях − російська прийменникова словосполука; друга − поширена калька ("автомат"); третя − рекомендований нормальний український варіант (часто "призабутий")
Сталі словосполуки з прийменником без
| без видимой причины
| без видимої причини
| не знати з якої причини; не знати з чого; з доброго дива
| | без вины виноват
| без вини винуватий
| безвинно* (безневинно) винний
| | без всякого понятия
| без всякого поняття
| без будь-якого уявлення, без ніякої тями; не тямить
| | без всякого сомнения
| без усякого сумніву
| поза всяким сумнівом; безсумнівно, безперечно; напевно
| | без движения
| без руху (лежати тощо)
| нерухомо, не рухаючись**
| | без долгих рассуждений
| без довгих розміркувань
| не довго думавши
| | без задних ног
| без задніх ніг
| не чуючи під собою ніг
| | без исключений
| без виключень
| без винятку, усі до одного, геть усе, геть усі
| | без колебаний
| без коливань
| не вагаючись; без вагань
| | без ма́лого не…
| без мало́го
| трохи не… (мало не…);
| | без никаких (и никаких)
| без ніяких (і ніяких)
| та й край, і край, та й годі, та й по всьому, та й по всій справі
| | без оглядки
| без оглядки (бігти)
| не оглядаючись, не озираючись; (у знач. рішуче, без вагань) не вагаючись, рішуче, безоглядно, відчайдушно
| | без остатка (отдать)
| без залишку /віддати/
| геть усе, усе цілком, усе чисто, геть-чисто все (віддати)
| | без памяти
| без пам'яті
| (у знач. без сознания) непритомно, не пам'ятаючи, не тямлячи (себе); (у знач. в восхищении, в восторге от чего) безтямно, у захопленні, в захваті; (у знач. без памяти любить) − шалено (до нестями) кохати, любити, захоплюватися)
| | без промедления
| без затримки
| не гаючи часу, не гаючись, не зволікаючи, негайно
| | без сомнения
| без сумніву
| (не помилка, але слід поновлювати синонім. ряд) безсумнівно, напевно, напевне, безперечно, без [жодного, будь-якого] сумніву, поза всяким сумнівом, розм. що й казати
| | без труда
| без труда
| без великих зусиль, легко
| | */ прислівники є однією з ознак природності укр. мови − див., крім цього, невиразно, недавнечко, нерухомо, негайно, рішуче, безоглядно, відчайдушно, безвідмовно, безперестанку, безслідно, знічев'я, даремно, намарне тощо; а також словосполуки з ін. прийм-ками (для, от, по, при та ін.) **/ те ж стосується й дієприслівникових зворотів: не рухаючись, не гаючись, невгаваючи... та живомовних ідіом: та й край, та й годі, геть усе, геть чисто все, що й казати...
|
З прийменником в
| в белый свет как в копеечку
| в білий світ як у копієчку
| попав пальцем в небо
| | в большом ходу что
| у великому ходу що
| великий попит на що, дуже вживане що
| | в будущем году
| в майбутньому році
| наступного року, в наступному році
| | в вашей власти
| у вашій владі
| від вас залежить, ваша воля, ваше право
| | в ведении кого
| у віданні
| підпорядкований кому
| | в виде чего
| у вигляді чого (там, де рос. наподобие − не помилка)
| (там, де рос. в качестве) для, як для; за (в виде опыта − як спроба; в виде милости − як ласка, за ласку); (в виде поощрения) для заохочення, як заохочення, щоб заохотити; (в виде выговора, наказания) стягнення у формі догани; за кару (йому визначено)
| | в волнении /"она в сильном волнении"/
| у хвилюванні
| схвильовано, хвилюючись вона дуже схвильована
| | в высоту
| в висоту
| заввишки, мати висоту, (про значну висоту) сягати висоти,. (за цим же зразком − завширшки, завглибшки тощо)
| | в выходной день
| в вихідний день
| /у конкретний день/ вихідного дня; /узагалі, не в будень/ на вихідні; у вільну (вихідну) днину
| | в данном случае
| в даному випадку
| у цьому випадку, цього разу
| | в два, в три приема
| в два, в три прийоми
| за два, за три за́хо́ди, за два, за три рази
| | в два этажа
| в два поверхи
| на два поверхи, двоповерховий
| | в двух словах
| в двох словах
| двома словами, стисло, кількома словами
| | в другой раз
| в другий раз
| іншим разом, іншим часом; (вторично) удруге
| | в зависимости от…
| в залежності від…
| залежно від…
| | в качестве кого, чего
| в якості кого, чого
| як хто, що; за кого, що; в ролі кого, чого
| | в силу сложившихся обстоятельств
| в силу обставин, що склалися
| через нові обставини; з огляду на нові обставини
| | в случае необходимости
| у випадку необхідності
| у разі потреби; якщо є потреба; за необхідності; у Крим. − в потребі
|
З прийменником для
| для (кого-чего)
| для кого-чого
| на (що); заради, задля (кого-чого)
| | для книг (шкаф)
| для книг (шафа)
| на книги (шафа)
| | для отвода глаз
| для відводу очей
| про людське око; щоб відвернути увагу
| | для смеха
| для сміху
| жартома, задля сміху, щоб пожартувати
| | для того времени
| для того часу
| як на свій час, під ту пору
|
З прийменником за
| за глаза хватит
| за очі вистачить
| цілком досить (вистачить); задосить
| | за здорово живёшь
| за здорово живеш
| ні з того, ні з цього (ні з сього); ні з цього, ні з того; ні за́ що, ні про́ що; з доброго дива
| | за милую душу
| за милу душу
| з дорогою душею; залюбки
|
З прийменником из
| из года в год
| * з року в рік (часто можна зустріти вигадане " щоріч", як і " цьогоріч ")
| рік у рік; щороку; щорічно; щорік; з року на рік
| | из конца в конец
| *з кінця в кінець
| від (з) краю до краю
| | из корыстных побуждений
| із корисних спонукань (міркувань)
| з корисливих (шкурних) мотивів (інтересів, міркувань); для (задля) своєї вигоди (користі)
| | изо дня в день
| з дня у день
| день у день; день при дні; (каждый день) щодня
| | из себя выйти
| вийти з себе
| знесамовитіти; знетямитися; втратити рівновагу; втратити терпець (терпець /йому/ урвався)
| | из сказанного следует
| із сказаного слідує
| із сказаного виходить (випливає)
| | из стороны в сторону
| з сторони в сторону
| з одного боку в другий; (не інший!); то в один бік, то в другий
| | * Ця зірочка перед словосполукою тут і далі означає, що вона (словосполука) не є помилковою; вона можлива як варіант.
|
З прийменником к
| к вечеру
| до вечера
| надвечір; під вечір, проти вечора
| | к пяти часам (прибыть)
| до п'ятої години
| на п'яту годину
| | к исходу (дня, года)
| до кінця
| наприкінці, у кінці (дня, року)
| | к лицу
| * до лиця
| кращий варіант − личить (пасує) кому
| | к месту
| до місця
| до діла; до ладу; до речі; доречно
| | к полу́дню, около полу́дня
| до по́лудня
| близько по́лудня, над по́лудень
| | к тому времени
| до того часу
| на той час; під той час; на ту пору
|
З прийменником на
| на аркане (арканом) не затянешь
| * на аркані не затягнеш
| налигачем (волоком) не затягнеш
| | на будущее время
| на майбутній час
| на майбутнє; надалі
| | на будущей неделе
| на майбутній неділі, на майбутньому тижні
| на тому тижні; на наступному тижні; наступного тижня
| | на виду у всех
| * на виду у всіх
| на очах (перед очима) в усіх; привселюдно (публічно)
| | на возвратном (обратном) пути
| на зворотній дорозі
| по дорозі назад; повертаючись (повертаючи, вертаючись, вертаючи) назад (домой додому)
| | на всех не угодишь
| на всіх не догодиш
| усім не догодиш
| | на всех парах
| *на всіх парах
| (очень быстро) повним ходом; (во всю прыть ещё) щодуху; щосили; що є духу
| | на всякий случай
| * на всякий випадок
| на всяк(ий) випадок; про всяк(ий) випадок; на будь-який випадок
| | на выдумки хитёр
| на видумки хитрий
| мастак на вигадки (на витівки); завзятий на вигадки хто
| | на высоте (требований быть)
| на висоті (вимог бути)
| на рівні (вимог)
| | на голодный желудок
| на голодний шлунок
| натщесерце; натще
| | на дармовщину
| на дармівщину
| на дурничку; на дурницю; на дурняк
| | на диво, на удивление
| * на диво
| напрочуд; навдивовижу
| | на дружеской (на короткой) ноге
| на дружній (на короткій) нозі
| у близьких стосунках
| | на круг (по 50 цнт с га)
| на круг
| пересічно; у середньому
| | на моей памяти
| на моїй пам'яті
| за моєї пам'яті
| | на мой взгляд
| * на мій погляд
| як на мене; на мою думку (гадку); як я гадаю; по-моєму
| | на ночь глядя
| на ніч глядючи (гледючи)
| проти ночі
| | на обратной стороне
| на зворотній стороні
| на звороті; на тому боці; на зворотному боці
| | на память (дарить)
| * на пам'ять
| на згадку; на добру згадку; на спомин(ок); на пам'ятку; на незабудь (Л. Укр.)
| | на память (учить)
| на пам'ять
| напам'ять
| | на путь истины (истинный) направлять (наставлять, обращать)
| направляти (наставляти) на шлях істини (істинний)
| направляти (наставляти, навертати) на добрий (на правильний) шлях, на добру (правильну) дорогу
| | на протяжении года
| на протязі року
| упродовж року; протягом року
| | на рубеже веков (эпох, столетий)
| * на рубежі віків
| на зламі, на межі, на грані; на переламі (епох, віків, століть); (Голов. дає й на рубежі)
| | на свою беду
| на свою біду
| собі на лихо (на біду)
| | на семи ветрах
| на семи вітрах
| на белебені
| | на скорую (на живую, на лёгкую) руку
| * на швидку руку
| нашвидку; нашвидкуруч; (поспешно) похапки; по́хапцем; по́спіхом
| | на украинский язык (перевести)
| на украинську мову
| українською мовою
| | на худой конец
| на худий кінець
| у найгіршому разі
|
З прийменником о
Петро Федотюк: "Або інший, досить кумедний випадок. "Один біограф Дузе називає її 'істотою про тисячу душ ' (Укр. музична газета", № 1 − 2005). Не збагнути, що це та про що. І тільки 'вичисливши' російський оригінал − 'существо о тысяче душ', збагнеш смисл: 'істота з тисячею душ'. Адже російський прийменник "о" вживається, зокр., й з числівниками та іменниками на означення кількості частин, членів і т. ін., з яких складається предмет":
| дом о семи комнатах
| помилки у ЗМІ не фіксуються
| дім на сім кімнат, семикімнатний дім
| | стол о трех ножках
| −−− "−−−
| стіл на трьох ніжках, триногий стіл
| | шхуна о двух мачтах
| −−− "−−−
| шхуна з двома щоглами, двощоглова шхуна
| | чудовище о трех головах
| −−− "−−−
| чудовисько з трьома головами, триголове чудовисько
| | плакать о ком
| плакати про кого
| плакати за ким, по кому
| Тобто вислови з прийменником "о" передаються прийменниками 'на' та 'з' із числівниками називного і родового відмінків та іменниками родового й місцевого (орудного) відмінків. Можна, звісно, в такому контексті замінити російську словосполуку з цим прийменником одним прикметником: триногий стіл, семикімнатний будинок, двощоглова шхуна, триголове чудовисько (що й подано в табличці).
З прийменником по
Зважаючи на найбільшу кількість спотворень у словосполуках із цим прийменником, підрозділ структуровано за типовими живомовними українськими відповідниками. −−−− Прийм. по не чужий українській мові. Де треба, його слід вживати. Йдеться насамперед про його поєднання з іменником увідповідному відмінку (найчастіше місцев. і знах.) на позначення:
− по рынкам /провести рейд/ − по ринках − по всему городу /расклеили афиши/ − по всьому місту − по обе стороны /Крещатика/ − по обидва боки, з обох боків /Хрещатика/ (неправильно − по обидві сторони)
- мети дії (в рос. мові тут часто прийм. за)
− за хлебом /сходить/ − за хлібом /сходити/ − по хліб /сходити/ − за водой − за водою − по воду − за помощью /обратиться/ − за допомогою /звернутися/ − по допомогу − за чьей душой /явился/ − за чиєю душею /з'явився/ − по чию душу
- розміру, рівня, поширення дії до якоїсь межі:
− по пояс /дівоча коса; пшениця/ − волосся по плечі − по вінця (налито води у відро) − ходити по кімнаті − по можливості, по змозі
- предмета, на який скеровано дію:
− град барабанив по даху − вдарив по голові (по пиці) − вдарити по м’ячу
- роду, сфери діяльності, місця її поширення:
− черговий по табору − товариш по службі (по зброї) − товариш по школі і шкільний товариш
- кількості, однакової для всіх суб’єктів(чи для всіх випадків):
− по сім гривень “з носа” (розм) − по яблуку “на брата” − працювали по 10 годин на добу − по 40 учнів у класі − по столовій ложці тричі на день − заходьте по одному, поодинці
− передати по радіо − по провідній системі − розповісти все по черзі
- дії щодо кожної із складових частин поняття:
− проаналізувати по галузях, по культурах /у сільському господарстві/, тобто по кожній із культур − висвітлити результати голосування по фракціях (тобто пофракційно, по кожній із фракцій) − голосування по кандидатурах (один із редакторів у ВР виправив у стенограмі: “голосування не лише з конкретних кандидатів, а й з партій” − можна було виправити так: “голосування йде з урахуванням партійної належності”)
- підстави для оцінки, якості, властивості, відношення
− бачу по очах − видно пана по халявах − видно птаха по польоту − по Савці й свитка − по своєму ліжку простягай ніжку
− по війні (= після війни) − мудрий по шкоді (= після шкоди)
|
| Але в більшості випадків рос. конструкціям з прийм. “по” в українській мовівідповідають ін. форми − з ін. прийменникамиабо без них, а саме:
|
| по адресу
| по адресу
| за адресою (за адресою − відповідь на запитання де, напр., "проживає за адресою"; на адресу − відповідає на запитання куди − “на адресу”)
| | по аналогии
| по аналогії
| за аналогією
| | по безналичному расчёту
| по безготівковому рахунку
| за безготівковим рахунком
| | по берегу (идти)
| по берегу (йти)
| берегом (іти)
| | по бокам
| по боках
| з боків; обабіч
| | по болезни
| по хворобі /не прибули/
| через хворобу
| | по большинству голосов
| по більшості (за більшістю) голосів
| більшістю голосів
| | по большому счёту
| по великому рахунку
| за великим рахунком
| | по борьбе с чем
| по боротьбі з чим
| щодо боротьби з… (якщо "по боротьбі з захворюваннями" − то ще заходи профілактики захворювань)
| | по бумагам (вроде всё в порядке)
| по паперах (ніби все в порядку)
| у паперах (ніби все гаразд)
| | по вашей просьбе
| по вашому проханню (за вашим проханням)
| на ваше прохання
| | по вашему требованию
| за вашою вимогою (по вашій вимозі)
| на вашу вимогу
| | по вдохновению
| по натхненню
| натхненно (або з натхненням)
| | по весу
| по вазі
| на вагу, вагою
| | по ветру /нос держать/
| по вітру /ніс тримати/
| за вітром /носа тримати/
| | по взаимному согласию
| по взаємній згоді
| за обопільною згодою
| | по виду (на вид, с виду) /ему не больше тридцати/
| по виду (вигляду) /йому не більше тридцяти/
| на вигляд (з вигляду, на погляд, з погляду, на око)
| | по вине
| по вині
| з вини (кого, чиєї); з провини
| | по внешности
| по зовнішності
| зовнішністю, зовні, зовнішньо
| | по возвращении
| по поверненню
| після повернення
| | по возрасту /младший, старший/
| по віку /молодший, старший/
| віком; за віком; літами
| | по вопросу
| по питанню
| у питанні, у справі
| | по восходящей линии
| по висхідній лінії
| висхідною лінією
| | по всем вопросам
| по всім(х) питанням(х)
| з усіх питань
| | по всем направлениям
| по всім(х) напрямам(х)
| в усіх напрямах
| | по всем правилам
| по всіх(-м) правилах(-м)
| за всіма правилами
| | по всем статьям
| по всім статтям (за всіма статтями)
| з усіх поглядів
| | по всему видно
| по всьому видно
| з усього видно
| | по выбору
| по вибору
| на вибір
| | по выполнении /после/
| по виконанні(ю)
| після виконання;; виконавши
| | по выступлению /видно/
| по виступу /видно/
| з виступу (видно)
| | по выходным дням
| по вихідних днях
| вихідними днями; у вихідні дні
| | по газетам
| по газетах
| з газет
| | по границе /расставили огневые точки/
| по кордону /розставили вогневі точки/
| уздовж кордону
| | по графику /работать/
| по графіку /працювати/
| за графіком (згідно з графіком)
| | по истечении срока
| по закінченню строку
| після закінчення терміну (строку), як (коли) вийде (закінчиться, скінчиться, кінчиться, мине) термін (строк); після терміну; по термінові
| | по небрежности
| по недбальству
| через недбалість
| | по необходимости
| по необхідності
| з доконечної потреби /за необхідністю − ні Крим., ні Голов. не дають/
| | по непредвиденным обстоятельствам
| по непередбачених обставинах
| через непередбачені обставини
| | по несостоятельности
| по неспроможності
| через неспроможність
| | по нынешним временам
| по нинішньому часу
| як на теперішні часи; як на теперішній час
| | по собственной воле
| по власній волі
| з власної волі, власною волею
| | по сообщениям прессы
| по повідомленням преси
| за (згідно з) повідомленнями преси
| | по списку
| по списку
| за списком
| | по учебной работе (совещание; заместитель)
| по навчальній роботі
| з навчальної роботи (нарада, заступник)
| | незбіжності в керуванні у словосполуках з дієсловами:
| |
|
|
| | узнавать по чему /по походке/
| узнавати по ході (походці)
| пізнавати з чого (Я його ще здалеку, з ходи пізнала − М.Вовчок)
| |
|
|
|
Словничок-рятівничок від закання
(В основі − словничок Св. Караванського з доповненнями)
СвятославКараванський. [ 9, 39-45 ] звернув увагу на невдалі спроби уникнення прийменника по (розділи назвав “XV. Закання” і “XVI. Словничок-рятівничок від закання”). Наведемо його скорочено:
Закальна форма Російський прототип Українська форма
за адресою (писати) по адресу на адресу
за адресою ( не знайшли) по адресу під адресою, на адресі
Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|
