Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







ЗАСТОСУВАННЯ КОСМІЧНИХ ЗНІМКІВ У СТРУКТУРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ





ЗАСТОСУВАННЯ КОСМІЧНИХ ЗНІМКІВ У СТРУКТУРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

 

Дослідження тектонічних структур і глибинної будови літосфери

 

Вже перші зображення Землі з космосу засвідчили їх виключну особливість порівняно з аерофотоматеріалами) за оглядовістю, коли можна побачити величезну територію, не переводячи погляду, що важливо для цілісного сприйняття картини, і генералізації зображення, при якій окремі дрібні деталі ландшафту і геологічної структури узагальнюються, надаючи можливість дешифрувати парагенезиси структурних форм, крупні геолого-структурні об’єкти і елементи глибинної будови літосфери.

 

 

Прояв глибинної будови літосфери на космічних знімках

 

Космічні знімки в комплексі з іншими даними (геофізики, сейсмології, структурної геології) дають можливість вивчати глибинну будову літосфери. Давно помічено, що зі зменшенням просторового розрізнення і відповідно збільшенням рівня генералізації космічних знімків на них проявляються все більш глибинні структури. Пояснюється цей ефект тим, що чим крупніше об’єкт, тим більша глибина його залягання, і, щоб його побачити, необхідні знімки з широким площинним охопленням – континентального і регіонального рівнів генералізації. Структури менших масштабів, глибини закладення і деталі їх будови проявляються на локальних і детальних космічних знімках. Найбільш добре дослідженими елементами глибинної будови літосфери лініменти.

В гірничо-складчастих областях виявлені структури дискордантні, січні по відношенню до структур приповерхневих шарів земної кори, які визначають основні простягання і структурний рисунок територій і які найбільш чітко проявляються на КЗ.

Аномальні по відношенню до них структурні напрямки зазвичай нечіткі і дешифруються за непрямими ознаками. Вони можуть проявлятись у зміщенні систем покривно-складчастих структур, замиканні, віргації зон підняття і прогинів, у переривчастості, сегментації, переломленні в плані систем хребтів, чіткому виду будови впадин, морфології окремих форм і інших особливостях приповерхневої структури і рельєфу. Ці лінійні аномалії відбивають більш глибинний структурний план і проявляють дискордантність різноглибинних структурних планів. Їх реальність доводиться геофізичними методами. Наприклад, на сході Кавказького регіону приповерхневий структурний план (10-25 км) має субширотне простягання, а глибинний (до 60 км) – субмерідіональне (рис. 15.1).

 

 

Рис. 15.1. Зіставлення різноглибинних новітніх структур Східного Кавказу (за В. Г. Трифоновим): 1-5 – неотектонічні елементи осадового чохла і приповерхневої частини земної кори (за Є. Є. Милановським):

1,2 – границі головних ( 1) і другорядних (2) неотектонічних елементів з показаним напрямком нахилу поверхні, 3-4 – головні (3) і другорядні (4) новітні розломи і флексури із вказаним напрямком вертикального зміщення, 5 – новітні розломи з невстановленим напрямком зміщення; 6, 7 – глибинні зони новітніх переміщень і деформацій: в – на глибинах 10-25 км, 7 – на глибинах до 60 км (зона південного схилу Великого Кавказу)

Січні по відношенню до приповерхневої структури напрямки встановлені на Тянь-Шані, Уралі, Камчатці, Сихоте-Аліні й у багатьох інших регіонах. Така дисгармонія різноглибинних структурних планів пояснюється тектонічною розшарованістю літосфери.

В основі цього наукового напрямку, розробленого в ГІН РАН, лежать уявлення про те, що речовинні, геологічні і геофізичні неоднорідності літосфери при тектонічних імпульсах створюють умови для латеральних зривів або тектонічної течії поверхневих і глибинних мас, які рухаються з різною швидкістю і на різних рівнях. Це створює картину ”перехресного” структурного плану на космічних зображеннях.

Дані, отримані за допомогою КЗ, про глибинну будову і тектонічну розшарованість літосфери використовуються при прогнозі сейсмічності, виявленні структурного контролю родовищ рудних корисних копалин, вуглеводів, підземних вод тощо.

Щити стародавніх платформ

 

Щити стародавніх платформ являють собою виходи на поверхню ранньодокембрийських інтенсивно метаморфизованих комплексів із своєрідними структурами, що притаманні найстародавнішим етапам розвитку Землі. Вони характеризуються стійкими підняттями, але невисоким розчленованим рельєфом. Ці особливості визначають інформативність МДЗ цих територій.

На КЗ низького просторового розрізнення виділення структурно-речовинних комплексів стародавніх щитів практично неможливе, вони зображуються як гомогенні області з кільцевими і лінійними структурами, що гарно розрізнюються по розмірах. Іноді виділяються крупні овали, розміри яких досягають декількох сотень кілометрів, і які різняться більш світлим тоном і які обмежені дугоподібними більш темними смугами. Такі структури тісно пов’язані з найбільшими кільцевими системами стародавніх щитів і зонами, що їх розділяють.

Лінійні об’єкти дешифрування представлені трьома типами. По-перше, вузькими лінійними структурами, які перетинають щити і уходять за їх межі. Передбачається, що ці структури відповідають молодим тектонічним порушенням і з внутрішньою структурою щитів не пов’язані. По-друге, структурами з полого звивистою будовою, що пристосовані до границь площинних об’єктів. Вони інтерпретуються як стародавні мобільні пояса, що розділяють найстародавніші ”ядра” щитів. По-третє, лінійними зонами частого чергування субпаралельних або кулісно розташованих смуг різного фототону – зонами мегакліважу, що відповідає областям розсіяної проникності земної кори. КЗ низького і середнього просторового розрізнення використовуються для космотектонічного районування (рис. 15.10).

КЗ середнього і високого розрізнення областей виходу фундаменту на поверхню містять відомості про внутрішню структуру складчасто-метаморфічних товщ і магматичних тіл (рис. 15.11). У вигляді площинних об’єктів на них добре відокремлюються кристалічні утворення протоплатформ від менш метаморфизованих, найчастіше шаруватих вулканогенно-осадових товщ протоплатформених чохлів верхнього архею – нижнього протерозою, які полого залягають. Часто виділяються трогові комплекси і зеленокам’яні утворення, тектонічні клиння і грабени, виконані фанерозойськими утвореннями. Серед магматичних порід краще всього дешифруються граніти, лужні інтрузії центрального типу і ультраосновні породи.

Лінійні структури представлені головним чином тріщинами без зміщення і відносно короткими (до 15-20 км) розривними порушеннями з невеличкою амплітудою. Вони групуються в зони згущень, які відповідають лінійним структурам регіональних знімків. На детальних знімках проявляється шаруватість метаморфічних порід, навіть якщо вона замаскована кристалізаційною сланцюватістю.

Рис. 15.10. Схема космотектонічного районування Кольского півострова (за В. М. Брюхановим): порід основного складу; 3 – лужних гранітоїдів; 4 – негматоїдних гранітів; 5 – ультраосновних лужних порід: 6 – розломи– глубинні, б – що розділяють основні структури); 7 – геологічні границі; 8 – структурні лінії, що дешифруються; 9 – границі площ широкого розвитку граніто-гнейсових куполів; основні структурні елементи (цифри і кружки):І – Мурманський блок;

II – Кандалакшсько-Колвицький блок: III – Пиренгська зона; IV – Варзугський блок; V – Східний блок; VI – Варзугська зона; VII – Пурначська зона; VIII – масив Головного хребта; IX – Кейвський ”синклинорій”; X – Центрально-Кольский блок; XI – зона Колмозера-Воронья; XII – Кейвська сланцева зона; XII – Качковсько-Снежнинська зона; основні розломи (цифри в кружках): 1 — Марманський (Севере-Кейвський); 2 – Поной-Святоноський; 3 – Пиренгський; 4 – Харловський 5 – Канозерський; 6 – Цагинський; 7 – Південо-Варзугський; 8 – Турий-Нижньопонойський; 9 – Кукшинсько-Стрельнинський; 10 – Східно-Кольский

 

Рис. 15.11. Космічний знімок Landsat середнього просторового розрізнення району Балтійського щита. Гранітогнейси інтенсивно порушені розривами. Темним тоном виділяються дайки габбро-амфиболітів

Орогенічні області

 

В залежності від рельєфу, кліматичних особливостей, розподілу рослинного покриву, активності сучасних рухів інформативність КЗ гірських областей може бути доволі різноманітною.

Дуже низькою інформативністю відрізняються високогірні плато (Памір, Тибет), що закриті льодовиковими утвореннями, а також залісені схили (Кавказ, Карпати) (рис. 15.13). Тут перед усім видні пізньокайнозойські неотектонічні структури.

 

а) б)
Рис. 15.13. Орогени на космічному знімку: а – Альпи, б – Кавказ

 

 

Сучасний рельєф земної поверхні головним чином сформувався на неотектонічному етапі, який охоплює порівняно короткий (~ 35 млн років) пізньоказнозойський відрізок у геологічному розвитку Землі. В цей час проявилась глобальна активізація тектонічних процесів, яка спричинила формування новітніх орогенів – областей з гірським рельєфом, що різниться високими градієнтами просторових змін різних геологічних, геофізичних і фізико-географічних характеристик. Орогени виникли на континентальній корі різного віку, захопивши колишні рухливі і платформенні території.

На КЗ континентального рівня генералізації відособлюються основні орографічні елементи: гірські хребти і масиви, а також міжгірські депресії. Серед лінійних об’єктів найбільш чітко виділяються розломи, в тому числі такі, що обмежують гірські масиви і міжгірські улоговини. Практично завжди на знімках орогенних областей виявляються трансорогенні лінійні структури.

КЗ регіонального рівня генералізації за геологічною інформативністю для багатьох регіонів виявляться наближеними до континентальних знімків. У той же час на знімках районів міжгірських западин і ї обрамлення можуть виявлятися локальні складчасті структури, а також морфологія і кінематика розривних порушень. Кільцеві структури відбивають або виходи інтрузивних і вулканічних масивів, або дугові системи розломів і ундуляції лінійних складок; у деяких випадках – ділянки молодого прогину. Геологічна природа значної кількості кільцевих структур залишається поки що невідомою.

Інформативність КЗ локального рівня суттєво залежить від регіональних геологічних і географічних особливостей досліджуваних територій. При сприятливих умовах локальні знімки можуть бути використані як основа для складання близьких до кондиційних геологічних карт.

 

 

ЗАСТОСУВАННЯ КОСМІЧНИХ ЗНІМКІВ У СТРУКТУРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

 







Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.