Принципи соціального управління.

Під принципами управління розуміють основні поняття, положен­ня, що відображають найбільш істотні, головні сторони і прояви со­ціального управління, сталі відносини і зв'язки в ньому. Вони охоп­люють властивості, притаманні всій управлінській системі, а не лише окремим її елементам чи ланкам, явищам чи процесам [19, 56]. Прин­ципи соціального управління формулюються в результаті пізнання його природи і механізму. Вони відображають зміст і взаємозв'язки основних компонентів управління як системи.

Аналіз літератури дозволяє виділити як основні такі принципи соціального управління: науковості, єдності адміністративно-держав-

ного, господарського та соціально-культурного менеджменту; єдино­начальності в прийнятті рішення в поєднанні з колегіальністю при їх обговоренні; сполучення галузевого та територіального соціально­го управління; прогнозування; системності; ієрархічності; мотивації праці; відповідальності за результати управління; економічності та ефективності; пріоритетності роботи з кадрами; необхідної різноманіт­ності керуючої та керованої системи; зворотного зв'язку [27, 324—325].

Як бачимо, принципи соціального управління об'єднують керівні ідеї, ґрунтовні положення, які відображають дію законів управління, їх спрямованість, взаємозв'язок законів та принципів соціального управління.

Зазначимо, що в літературі з питань управління цією галуззю на різних її рівнях поки що відсутня спільна зважена науково обґрунто­вана позиція з цього приводу. Різні автори виділяють неоднакову кількість принципів і по-різному їх називають. Це є наслідком ав­торського суб'єктивізму щодо визначення поняття принципу і повно­ти аналізу таких складних систем, якими є управління та заклад со­ціальної роботи. У деяких випадках до принципів автори відносять умови чи інші важливі фактори, такі, наприклад, як ресурсозбережен­ня, демократичний плюралізм, постійний розвиток і самовдосконален­ня, індивідуалізація, наукова організація творчої діяльності тощо.

Аналіз управлінської літератури дозволяє визначити систему нау­кових принципів, на яких має базуватись управління соціальною ро­ботою.

1. Принцип соціальної детермінації в управлінні закладом
ґрунтується на розумінні керівництвом державної соціальної політи­
ки, суспільної ідеології соціальної роботи на конкретному етапі істо­
ричного розвитку держави.

Соціальна детермінованість управління враховує реальні суспільні відносини, що складаються на даному історичному етапі, визначає то­лерантну позицію стосовно різних політичних течій і явищ, виходячи з гуманних пріоритетів.

2. Принцип гуманізації вимагає на всіх етапах управлінської
діяльності орієнтуватися на людину, її потреби, інтереси, цінності. Са-
мореалізація кожного з учасників процесу управління на ниві со­
ціальної роботи, в закладах і системі в цілому виступає провідною
метою управління.

3. Принцип науковості в управлінні установами соціальної
роботи вимагає оволодіння керівником теоретичними основами і тех-

нологією діяльності в цій сфері, управлінської психології, сучасної політології, соціології та менеджменту.

Цей науковий підхід вимагає у процесі управління спиратися на надбання психології щодо всебічного розвитку особистості, застосу­вання діагностичних методик, попередження конфліктів, стимулюван­ня і мотивації колективу, вдосконалення стилю керівництва.

4. Принцип єдиноначальності та колегіальності вимагає
широкого залучення працівників до обговорення та підготовки рішення
в поєднанні з особистою відповідальністю керівника за прийняття та
виконання управлінського рішення.

5. Принцип інформаційної достатності обумовлює її вирі­
шальну роль на всіх етапах управлінського циклу: планування, прий­
няття рішення, організації виконання, мотивації та контролю. Відповідно
до вимог цього принципу керівництву закладом слід класифікувати
види інформації за джерелами, часом її надходження, змістом, ступе­
нем важливості, необхідності для реагування і визначати канали пря­
мого і зворотного зв'язку, відповідальних за роботу з інформацією
згідно з їхніми посадовими обов'язками і положенням в ієрархії уп­
равлінських відносин. Фактично діяльність керівника — це безперервна
робота з інформацією, що надходить, її аналіз, прийняття відповідних
рішень і їх реалізація, забезпечення зворотного зв'язку.

6. Принцип аналітичного прогнозування в управлінській діяль­
ності відображає моделюючі процеси різного рівня, що мають відбуватися
в керованій соціальній системі, якою є заклад соціальної роботи.

Плани і програми розвитку мають базуватися на реальних можли­востях установи, її кадрів, матеріальному забезпеченні в майбутньо­му, врахуванні психології виконавців, стереотипів інертності мислен­ня у розв'язанні принципово нових завдань. Для цього застосовуються методи системного підходу, структурно-функціонального аналізу тен­денцій функціонування всіх підрозділів закладу, екстраполяції на них закономірностей розвитку подібних соціальних систем з інших сфер діяльності.

7. Принцип мотивації праці вимагає врахування в управ­
лінській діяльності різнобарвності мотивів, які приводять людей до
праці у сфері соціальної роботи. Адже лише в тому випадку, коли
заохочування (стимулювання) буде зорієнтовано на особистісно зна­
чимі для кожного працівника внутрішні потреби (заради задоволення
яких він працює), управління може розраховувати на успіх, а управ­
лінські рішення — на підтримку та свідоме їх виконання.

8. Принцип раціонального добору, підготовки, розміщен­
ня та використання кадрів орієнтує на забезпечення відповід­
ності професійної компетентності, ерудиції, загальної культури інших
ділових якостей працівників вимогам мети та завдань організації,
вимогам робочих місць і посад.

9. Принцип наступності та перспективності вимагає уваж­
но аналізувати здобутки та проблеми минулої діяльності закладу, зокре­
ма, досвід сьогодення, критично оцінювати свої можливості для роз­
робки перспектив розвитку установи соціальної роботи.

10. Принцип економічності та ефективності особливо важ­
ливий за часів реформування в Україні та гострої нестачі державно­
го та місцевого фінансування соціальної роботи. Він вимагає орієн­
тації всіх стратегічних цілей на можливості їх науково-методичного,
матеріально-технічного забезпечення, фінансування. Відповідно до
принципу розроблення різних проектів, інновацій прийняття управлін­
ських рішень обов'язково повинні мати фінансово-економічне обґрун­
тування, бути збалансовані ресурсами та реальними потребами за­
кладу.

11. Принцип зворотного зв'язку вимагає відслідковувати хід
виконання управлінських рішень, отримувати інформацію про якість і
умови їх здійснення, мати конкретні кількісні показники. Ця інформа­
ція мусить охоплювати основні складові керованої системи.

Здійснений нами аналіз законів та принципів управління підтвер­джує поширення їх дії на сферу соціальної роботи, що вимагає їх дотримання в процесі управління цією сферою. В той же час ефектив­ність їх використання в конкретній ситуації визначається також чин­никами іншого порядку, які пов'язані ще з одним аспектом розуміння сутності управління.

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: