Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







ДОГОВІРНІ ВІДНОСИНИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ





1. Класифікація договірних зобов'язань у сільському господарстві.

2. Контрактація та інші окремі договори щодо реалізації сільськогосподарської продукції.

3. Договірні відносини у сфері насінництва.

4. Договори на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт у сфері сільського господарства.

 

1. Класифікація договірних зобов'язань у сільському господарстві.

Питання про договори в сільському господарстві є одним зі спірних і проблемних у науці аграрного права, але в будь-якому ра­зі слід мати на увазі, що аграрно-правові договори є предметом са­ме аграрного права. При цьому, як вважають науковці, у законо­давстві важливо повно відобразити специфіку сільськогосподар­ського виробництва та сільськогосподарських договорів. Специфі­ка договірних відносин у цій галузі виявляється в кожному струк­турному елементі договору (предмет, сторони тощо). Світовий дос­від доводить, що сільське господарство без державного регулюван­ня, спеціально орієнтованого на захист його майнових інтересів, без створення системи підтримки не може ефективно функціону­вати, оскільки воно є галуззю з підвищеним виробничо-господар­ським ризиком.

Класифікація договорів у сільському господарс­тві:

1. ті, що опосередковують перехід права власності; зобов'язання із купівлі-продажу (роздрібна купівля-продаж, поставка, контрактація сільсько­господарської продукції, постачання енергетичними та іншими ре­сурсами через приєднану мережу); дарування, рента; міна.

2. ті, що пов'язані з переда­чею майна у тимчасове користування;

3. про виконання робіт; про надання послуг;

4. про страхування;



5. про кредитно-розрахункові від­носини;

6. про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.

У науці аграрного права вирізняється група договорів на реалі­зацію сільськогосподарської продукції.

1. договір контрактації сільськогоспо­дарської продукції;

2. договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції;

3. договір міни;

4. договір комісії.

 

Найповніше специфіку договірних відносин у сільському госпо­дарстві враховує класифікація, яка поділяє аграрно-правові догово­ри на 4 основні групи.

1. Перша група:

− договори про спіль­ну діяльність з виробництва певної продукції рослинництва та тва­ринництва;

− договори про спільну діяльність з виробництва, дорощування та відкормлювання худоби та птиці;

− договори на виробництво та пе­реробку кормів для тваринництва;

− договори з фермерськими господарствами на виробництво продукції на землях цих господарств;

− інші догово­ри про виробництво сільськогосподарської продукції.

2. Друга група:

− договори про реалізацію сіль­ськогосподарської продукції та товарів;

− договори про матеріально-технічне забезпечення;

− договори про фінансове забезпечення;

− інші договори про реа­лізацію продукції та постачання.

3. Третя група:

− договори про агрохімічне обслуговування сільськогосподарських підприємств;

− договори про виконан­ня меліоративних робіт;

− договори про ремонт техніки та її технічне обслуго­вування;

− договори про виконання інших підрядних робіт;

− договори про надання наукових послуг аграрним підприємствам;

− договори з банківськими установами та інші про надання різноманітних послуг.

4. Четверта група:

− договори про використання науково-технічної продукції у сільському господарс­тві;

− договори про виконання на­уково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних ро­біт у сфері сільського господарства.

2.Контрактація та інші окремі договори щодо реалізації сільськогосподарської продукції.

Контрактація. За ч. 1 ст. 713 ЦК договір контрактації сільськогосподарської продукціївизначається як та­кий, за яким виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену ним сільськогосподарську про­дукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язуєть­ся прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими ціна­ми відповідно до умов договору.

Договір контрактації належить до тих договорів, що опосеред­ковують перехід права власності (право повного господарського ві­дання) від виробника сільськогосподарської продукції до держави в особі заготівельної (закупівельної) організації.

Договір контрактації є оплатним, взаємним, консенсуальним.

Сторонами договору контрактації є виробник і контрактант.

Контрактантами є заготівельні (закупівельні) або переробні підпри­ємства або організації, на які у встановленому порядку покладено функції закупівлі, заготівлі сільськогосподарської про­дукції.

Виробниками є організації всіх організаційно-правових форм, що виробляють сільськогосподарську продукцію (колектив­ні, державні, акціонерні сільськогосподарські підприємства, фер­мерські та інші господарства).

Контрактація є самостійним договором, хоча за предметом і змістом він подібний до договорів поставки і купівлі-продажу.

Специфіка договору контрактації полягає в тому, що:

1) він є за­мовленням сільськогосподарському виробнику на відпо­відну продукцію;

2) його предметом може бути лише сільгосппро­дукція, що, не існує в натурі на момент укладання договору ще не існує в натурі;

3) однією зі сторін договору є безпосередньо виробник продукції;

4) договір передба­чає обов'язок контрактанта надавати виробнику певну допомогу в організації виробництва і здачі продукції, в забезпеченні господарс­тва тарою і пакувальними матеріалами, у видачі промислових чи продовольчих товарів або комбікормів у порядку зустрічного прода­жу (що не передбачено законодавством про поставку);

5) для договорів контрактації встановлено обов'язковий авансо­вий порядок оплати отриманої продукції. Сторони зобов'язані виз­начити в договорі розмір такого авансу і терміни його виплати. Так, для закупівель сільськогосподарської продукції за держкон­трактом встановлено обов'язковий порядок авансового платежу в розмірі 50% вартості законтрактованої продукції.

Предметом договору контрактації є продукція, одержувана внаслідок сільськогосподарського виробництва; продукцією є речі, визначені родовими ознаками, як у сирому вигляді, так і ті, що заз­нали первинної обробки. Продукція, передана в рахунок виконан­ня договору контрактації, має бути виготовлена в господарстві ви­робника.

Умови договору контрактації сільськогосподарської про­дукції:.

- вид продукції (кількість і асортимент);

- номер державного стандарту або технічних умов;

- гранично допустимий вміст у продукції шкідливих речовин;

- якість (сортність) сільськогосподарської продукції;

- умови доставки;

- МАКСИМАЛЬНА І МІНІМАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ.

- ціна за одиницю виміру продукції та загальна сума договору.

- строки виконання договору встановлюються з урахуванням особливостей виробництва і способу одержання (збирання, зберіган­ня, дозрівання) певного виду сільськогосподарської продукції.

Однією з особливостей виконання договору контрактації сільськогосподарської продукції є те, що виробник повинен не пізніш як за п'ятнадцять днів до початку заготівлі продукції повідомити контрактанта про кількість і строки здачі сільськогосподарської продукції, що пропонується до продажу, та погодити календарний графік її здачі (ч. 1 ст. 273 ГК України).

Стаття 274 ГК України передбачає підстави відповідальності сторін за договором контрактації сільськогосподарської продукції. Так, за нездачу сільськогосподарської продукції у строки, передбачені договором контрактації, виробник сплачує контрактанту неустойку в розмірі, встановленому договором, якщо інший розмір не передбачений законом. За невиконання зобов'язання щодо приймання сільськогосподарської продукції безпосередньо у виробника, а також у разі відмови від приймання продукції, пред'явленої виробником у строки і в порядку, що погоджені сторонами, контрактант сплачу є виробнику штраф у розмірі п'яти відсотківвартості неприйнятої продукції, враховуючи надбавки і знижки, а також відшкодовує завдані виробникові збитки, а щодо продукції, яка швидко псується, - повну її вартість.

Міна. З моменту посилення кризових явищ в економіці почали поширюватися бартерні (товарообмінні) операції. Відповідно до ст. 715 ЦК за договором міни (бартеру) кожна зі сторін зобов'язу­ється передати другій стороні у власність один товар в обмін на ін­ший. Отже, згідно з положеннями ЦК скасовано відмінності між категоріями "міна" та "бартер", з огляду на те, що вони застосову­ються як синоніми. Свого часу застосування цих договорів у сіль­ському господарстві відіграло певну позитивну роль: давало змогу діяти за умов великої інфляції. Нині уряд намагається скоротити обсяг товарообмінних операцій через те, що вони позбавляють то­варовиробників обігових кошті.

Біржові договори щодо реалізації сільськогосподарської продукції. Особливе місце в системі реалізації сільськогосподарської продук­ції український законодавець відводить біржовим договорам, роз­виток яких покладається на спеціалізовані аграрні біржі.

Основними інструментами фондового ринку є форвардний та ф'ючерсний контракти, які є деривативами. фор­вардний контракт – це стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення цього контракту. Ф'ючерсний контракт засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов’язань сторонами контракту.

3. Договірні відносини у сфері насінництва.

Договори у галузі насінництва можна класифікувати наступним чином:

а) договори про виробниче співробітництво з впрошування цінних зернових культур;

б) договори про спільну діяль­ність (без утворення юридичної особи) з вироб­ництва визначеної продукції рослинництва;

в) договори про спільну діяльність (з утворенням юридичної особи – кооперації) для виробництва сільсько­господарської продукції;

г) договори про сортовипробуван­ня сільськогосподарських культур;

д) договори із фермер­ськими господарствами на виробництво визначе­ної продукції на землях цих господарств при спів­робітництві інших підприємств (насінницьких господарств);

є) інші договори у сфері виробниц­тва аграрної продукції.

 

Загальною метою всіх наз­ваних договорів є виробничий результат, який обумовлений характеристикою такої продукції (товару) – це термін при­датності, умови збереження, правила транспорту­вання; вимоги до доведення її до необхідного стану (кондиції); попит на конкретний вид про­дукції насінництва, наприклад, насіння озимої пшениці або ярової першої (другої) репродукції; умови, що складаються на ринку цієї продукції; фінансовий стан аграрних товаровиробників – як споживача цієї продукції та ін.

 

Специфі­кою суспільних відносин. які складаються у насін­ництві, ш впливає на систему договорів на реаліза­цію продукції насінництва

По-перше, об'єктом зобов'язань за догово­рами є особлива продукція, що характеризується:

а) недопущенням заміни сортової чистоти і зміни посівних якостей, кондицій насіння;

б) особливи­ми умовами збереження, транспортування;

в) про­веденням необхідної хімічної обробки після її одержання й ін.

По-друге, особливість правовідно­син у цій сфері виявляється у ціноутворенні на неї. Така особливість обумовлена тим, що ціни на кате­горії насіння зернових культур (залежно від їх видів – озима (ярова) пшениця, жито, ячмінь) встановлюються не тільки в залежності від попиту і пропозиції, часу, року, місця реалізації, а й у виз­начених випадках – від встановлених державою закупівельних цін.

По-третє, відносини з реаліза­ції високопродуктивного насіння регулюються значним масивом нормативних актів, що належать до різних галузей права.

Зазначена специфіка договорів на реаліза­цію продукції насінництва дають підстави для виділення їх в окрему групу, систему. До цієї групи можна віднести цілий ряд договорів, що мають різну правову природу, різних суб'єктів і об'єкти насінництва.

Вважається, що структура реалізації високо­продуктивного насіння зернових культур може розрізнятися залежно від їх категорії:

оригінальне насіння – насіння, реалізоване для подальшого його розмноження, – заготівлі, реалізації;

елітне насіння – насіння, отримане від послідовного розмноження оригінального насіння;

репродукційне насіння – насіння першої і наступної репродукції.

Вважається, що види договорів на реалізацію продукції насінництва доцільно представити таким способом: договори купівлі-продажу; дого­вір постачання; договір контрактації продукції насінництва; договір міни.

 

4. Договори на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт у сфері сільського господарства.

В умовах ринкової економіки об'єктом обміну дедалі частіше стають результати науково-техніч­ної діяльності в галузі сільського господарства України. Їх значен­ня в цій сфері невпинно зростає, тому саме з ними має пов'язува­тися не лише впровадження існуючих провідних технологій вироб­ництва сільської продукції, а й виконання на замовлення різних суб'єктів аграрного підприємництва пошукових робіт у відповідних галузях. Можливість використання договірної форми (контракту) у сфері науково-технічної діяльності зумовлена тим, що результати цієї діяльності є об'єктами права власності створювачів (розробників) науково-технічної продукції, якщо інше не передбачене законом або договором. Цими об'єктами розробни­ки можуть вільно користуватися й розпоряджатися, зокрема пере­давати іншим особам на договірній основі. Дослідження й розроб­ки у сфері науки й техніки, що передбачають одержання дослід­ницькими колективами чи окремими дослідниками відповідного результату в розв'язанні конкретної проблеми протягом певного строку, організується переважно за контрактом.

У гл. 62 ЦК «Виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт» розглянуті 2 види договорів, які є близькими, але мають суттєві розбіжності як у предметі договору, так і правовому регулюванні.

 

Договори на виконання науково-дослідних робіт Договори на виконання дослідно-конструкторських і технологічних робіт
1. За характером результатів:
Наукові результати – нове знання, одер­жане в процесі фундаментальних або прикладних наукових дослід­жень та зафіксоване на носіях наукової інформації у формі звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення, моног­рафічного дослідження, наукового відкриття тощо. Науково-прикладний резуль­тат – нове конструктивне чи технологічне рішення, експериментальний зразок, завершене випробування, розробка, яка впроваджена або може бути впроваджена в суспіль­ну практику (у формі зві­ту, ескізного проекту, конструкторської або технологічної докумен­тації та ін.).
2. За метою виконаних робіт:
Метою науково-дослідних робіт є науковий результат, який мо­же мати як позитивний (підтвердження певних гіпотез, виявлення зв'язків, закономірностей тощо), так і негативний характер (висно­вок про неможливість отримати певний результат, підтвердження принципового висновку про неможливість якогось явища тощо). Під час виконання дослідно-конструктор-ських і технологічних робіт результат має бути обов'язково позитивним. Відсутність позитивного результату має розцінюватись для другої групи договорів як відсутність належного результату, тобто невико­нання договірного зобов'язання.
3. За наслідками невиконання договору:
Діє пра­вило ч. 1 ст. 899 ЦК: якщо в ході їх виконання виникла неможли­вість досягнення результату внаслідок обставин, що не залежать від виконавця, замовник зобов'язаний оплатити роботи, виконані до виявлення неможливості отримати передбачені договором ре­зультати, але не вище від відповідної частини ціни робіт, визначе­ної договором. Тут діє інше правило: якщо в ході цих робіт з'ясову­ється неможливість досягнення результату через обставини, що ви­никли не з вини виконавця, замовник зобов'язаний відшкодувати витрати виконавця.
4. За можливістю залучення субвиконавців:
Ці договори передбачають їх творчий характер, який часто ґрунтується на особистих знаннях та здібностях науковця чи творчої гру­пи, а також на тому, що саме ця конкретна особистість (групи науковців) є вирішальним фактором укладення договору. Тому, за договором, провести науково-дослідні роботи виконавець має осо­бисто; він не має права залучати до виконання робіт третіх осіб, якщо таке повноваження не надано за договором або немає зго­ди замовника (ст. 893 ЦК). У цій групі договорів особистий характер та відповідний інтерес до виконання договору не передбача­ється, тому виконавець має право залуча­ти до виконання договору інших осіб (субвиконавців), що є, зок­рема, бажаним в разі значного обсягу цих робіт (абз. 3 ст. 893 ЦК).
       

 

Умовами до­говорів на виконання зазначених видів робіт є:напрям (напрями) дослідження;сформульований відповідно до завдання замовника очікуваний кінцевий результат науково-дослідних, дослідно-конс­трукторських і технологічних робіт;права сторін щодо використання продукції та розпоряджен­ня нею;умови конфіденційності;умови, необхідні для впровад­ження цієї продукції, сфери її застосування, масштаби та обсяги впровадження;назва кожного етапу (розділу) із зазначенням виз­начених у договорі результатів роботи в цілому й на кожному ета­пі (розділі);умови матеріально-технічного забезпечення науково-пошукових, дослідно-конструкторських, технологічних робіт;вартість науково-технічної продукції (договір­на ціна на таку продукцію має встановлюватися на стадії укладен­ня договору).

 

Порядок передачі результатів виконаних робіт. Відповідно до ч. 1 ст. 894 ЦК виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийня­ти та цілком оплатити завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договір може передбачати прийняття та оплату окремих етапів робіт або інший спосіб опла­ти. Передача й прийняття оформлю­ються складанням акту передачі – прийняття науково-технічної продукції (повністю або закінчених етапів), який підписують дві сторони.

 









Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2021 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.