Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Класифікація вібрації за способом передачі, джерелом виникнення,спектром, часовими характеристиками.





2. Вплив вібрації на організм. Вібраційна хвороба. Заходи профілактики негативного впливу вібрації на організм.

3. Прилади для вимірювання шуму і вібрації, принцип дії.

4. Вплив електромагнітних полів різних діапазонів на організм. Принцип методів дослідження. Гігієнічні правила для користувачів за умов роботи з ПК та при експлуатації мобільних телефонів.

5. Класифікація пилу за походженням, хімічним складом, дисперсністю, способом утворення. Види пилової патології. Пневмоконіози, їх види, патогенез, клініка, профілактика.

6. Аспіраційні та седиментаційні методи відбору проб повітря на запиленість. Експресні методи аналізу газо- і пароподібних речовин у повітрі робочої зони. Групи заходів з профілактики пилової патології.

7. Промислові отрути, їх класифікація, шляхи надходження в організм, метаболізм та виведення.

8. Поняття про токсичність і небезпечність хімічних речовин.

9. Поняття про токсикокінетику, токсикодинаміку, токсикометрію.

10. Поняття про матеріальну, функціональну, змішану кумуляцію.

11. Комбінована, комплексна, поєднана дія факторів виробничого середовища

12. Професійні отруєння свинцем, ртуттю, чадним газом, марганцем, аміаком, бензолом, нітросполуками, їх патогенез, клініка. Профілактика професійної патології хімічної етіології.

13. Гігієнічні вимоги до опалення, вентиляції, освітлення виробничих приміщень. Методи і засоби профілактики виробничого травматизму. Біологічні фактори у виробничому середовищі. про токсикокінетику токсикометрію токсикодинаміку.

 

Контрольні тести

1. Шкідливий виробничий чинник сприяє виникненню:

а) травми; б) гострого отруєння; в) загального захворювання; г) професійного захворювання; д) каліцтва; е) загрози життю.



2. До наслідків впливу небезпечного виробничого чинника належать:

а) гостра променева хвороба з летальним кінцем; б) пневмоконіоз; в) шумова хвороба; г) ураження електричним струмом; д) вібраційна хвороба; е) перелом основи черепа внаслідок падіння з висоти; є) гостре отруєння.

3. Величина порогу слухового відчуття людини становить:

а) 2 • 10 Па; б) 1012 Вт/м2; в) 10-5 Вт/м2; г) 2 • 10-5Па; д) 40-160 Гц.

4. Постійний шум - це:

а) коливання рівня звуку більше 5 дБ; б) безперервні коливання рівня звуку; в) шум з тривалістю імпульсів менше 1 с; г) шум з тривалістю імпульсів більше 1 с; д) шум з коливаннями рівня звуку менше 5 дБ.

5. Специфічна (місцева) дія шуму проявляється змінами з боку:

а) слухового аналізатора; б) центральної нервової системи; в) вегетативної нервової системи; г) серцево-судинної системи; д) травної системи.

6. Провідним симптомом вібраційної хвороби внаслідок впливу локальної високочастотної вібрації є: а) порушення трофіки; б) ангіоспазм дистальних відділів верхніх кінцівок; в) ангіоспазм дистальних відділів нижніх кінцівок; г) зміни у кістково-суглобовому апараті; д) вестибулярні порушення: е) зміни всіх видів шкірної чутливості (вібраційної, температурної, тактильної, больової).

7. До синдромів впливу ЕМП на організм належать: а) астенічний; б) астеновегетативний; в) гіпоталамічний; г) ангіодистонічний; д) ангіоспастичний; е) вегетативний поліневрит; є) вегетоміофасцит; ж) діенцефальний; з) вестибулярний.

8. Ультразвуком називаються коливання з частотою:а) до 16 Гц; б) 16 – 20000 Гц; в) понад 20000 Гц; г) понад 10 000 Гц; д) 40-80 Гц.

9. Інфразвуком називаються коливання частотою:а) до 16 Гц; б) 16 – 20000 Гц; в) понад 20000 Гц; г) понад 10000 Гц; д) 40 – 80 Гц.

10. Інфразвук з частотою 8 Гц достатньої інтенсивності переважно впливає на: а) α – ритм біострумів мозку; б) ритм дихання; в) рівень постачання кисню; г) перистальтику кишківника; д) серцевий ритм.

11. Негативний місцевий вплив ультразвуку значної інтенсивності проявляється: а) вегетативним поліневритом; б) парезами пальців кистей, передпліччя; в) парезами нижніх кінцівок; г) порушеннями біострумів мозку;

д) порушення серцевого ритму.

12. Що таке пневмоконіоз?

а) пилове ураження верхніх дихальних шляхів; б) бронхопневмонія; в) легеневий пиловий фіброз; г) пилова пневмонія; д) пиловий бронхіт.

13. Виберіть один з найхарактерніших симптомів хронічної ртутної інтоксикації: а) психомоторне збудження; б) тремор кінцівок; в) ретикулоцитоз; г) маскоподібне обличчя; д) новоутвори носової порожнини.

14. Виберіть один з найхарактерніших симптомів хронічної свинцевої інтоксикації: а) кайма на яснах; б) тремор кінцівок; в) ретикулоцитоз; г) збільшення гематопорфірину у сечі; д) лейкопенія; е) наявність еритроцитів з базофільною зернистістю.

15. ГДК (мг/м3) кристалічного діоксиду кремнію при вмісті його в пилу понад 70% (І), від 10-70% (ІІ), до 10% (ІІІ) становить:

а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; д) 5.

16. Кумулятивні властивості речовини характеризують наступні параметри: а) середня смертельна доза при введенні речовини у шлунок; б) середня смертельна концентрація при інгаляційному надходженні речовини; в) зона гострої дії; г) поріг хронічної дії; д) значення максимальної неефективної дози; е) індекс кумуляції; ж) середній час загибелі тварин при одноразовому введенні речовини у шлунок; з) середній час загибелі тварин при повторному введенні речовини у шлунок.

17. Що вивчає токсикометрія?

а) патогенез професійних інтоксикацій; б) кількісну оцінку токсичності та небезпечності виробничих отрут; в)надходження та розподіл виробничих отрут в організмі; г) метаболізм і виведення виробничиз отрут з організму; д) шляхи біохімічного перетворення виробничих отрут в організмі.

18. Причиною виникнення силікозу є вдихання пилу, що містить:

а) кам’яне вугілля; б) оксиди металів; в) органічний пил; г)діоксид кремнію; д) графіт.

19. Який вид пилу характеризується найбільшою фіброгенною активністю?: а) з вільним діоксидом кремнію; б) з оксидом заліза; в) чистий вугільний; г) з кристалічним алюмінієм; д) органічний.

20. Найнебезпечнішими є отрути, що знаходяться в повітрі у стані:

а) пароподібному; б) газоподібному; в) твердому; г) пилу; д) диму.

21. До віддалених наслідків впливу токсичних речовин належать:

а) резобтивна дія; б) ембріотоксична дія; в) місцева подразнювальна дія;

г) мутагенна дія; д) кумулятивна дія.

22. Назвіть випадки комбінованої (I), комплексної (II) і поєднаної дії (III) хімічних і фізичних факторів на організм:

а) шум + пил + хімічні речовини; б) пероральне введення 2 хімічних речовин; в) пероральне перкутанне надходження однієї хімічної речовини;

г) висока температура + шум; д) надходження пестицидів з харчовими продуктами і водою; е) надходження пестицидів з харчовими продуктами, водою і атмосферним повітрям; є) інгаляційне надходження шкідливої хімічної речовини і дія високої температури.

 

Контрольні задачі

Задача 1. Визначити характер шуму за часовою характеристикою, якщо його звуковий тиск за робочу зміну змінюється на 10 дБ А.

Задача 2. У цеху хімічного підприємства концентрація аміаку в повітрі становить 40 мг/м3..Визначити, до якого класу за шкідливістю та небезпечністю можна віднести умови праці робітників цеху

 

Підготовчий етап заняття (15 %)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)

Навчальні практичні завдання

(основний етап заняття 70 %)

1.Ознайомитися з класами умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища

2. Ознайомитися з принципами визначення шуму вібрації

3. Розв’язати ситуаційні задачі.

Оцінити шкідливість і небезпечність праці за даними ситуаційних задач.

Задача 1. При вимірюванні параметрів мікроклімату в кабіні водія вантажного автомобіля взимку встановлено, що температура повітря коливається в межах 14- 16°С, відносна вологість 68-70 %, швидкість руху повітря 0,2 - 0,3 м/с. У повітрі кабіни виявлено оксид вуглецю та акролеїн, середні концентрації яких перевищували ГДК р.з. в 1 - 1,2 рази. Визначити, до якої групи за шкідливістю та небезпечністю належить праця водія.

Задача 2. Рівні звуку на робочому місці оператора листопрокатного стану металургійного комбінату коливаються в межах 85 - 95 дБ А. еквівалентний рівень звуку становить 93 дБ А. При ручній обрубці лиття пневматичними молотками робітники зазнають впливу локальної низькочастотної вібрації від обрубного інструменту. Проведіть гігієнічну оцінку умов праці на виробництві.

Задача 3. Розрахувати у приміщенні сумарний рівень шуму,який утворюють три двигуни з однаковим рівнем шуму по 80 дБ кожний.

Задача 4. Розрахувати у приміщенні середній рівень шуму, який утворюється трьома джерелами з різним рівнем шуму кожний: І -84 дБ,ІІ – 76 дБ, ІІІ – 50 дБ .

Задача 5. На віддалі трьох метрів від працюючого двигуна рівень шуму становить 60 дБ. Яким буде рівень шуму цього двигуна на відстані 9 метрів?

4. Ознайомитися з методом визначення тональної аудіометрії.

5. Ознайомитися з принципом в повітрі концентрації хімічних речовин за допомогою газоаналізатора УГ- 2

6. Ознайомитися з основними параметрами токсикометрії шкідливих хімічних речовин

7. Розв’язати ситуаційні задачі

Задача 1. За допомогою електроаспіратора Мігунова на фільтр АФА упродовж 15 хв. відібрано пробу повітря для лабораторного дослідження пилу із швидкістю 10 дм/хв. при температурі 180С і атмосферному тиску 728 мм.рт.ст. Вихідна маса фільтру 15,035 мг, маса фільтру після пропускання повітря становить 175,870 мг. Обчисліть об’єм аспірованого повітря, приведіть його до нормальних умов і визначте концентрацію пилу у повітрі у мг/м3.

Задача 2. До лікаря звернувся шахтар зі скаргами на задишку, кашель з виділенням мокротиння, біль у грудях. При рентгенологічному обстеженні виявлено симетричні середньовузликові та густо розташовані тяжисті тіні з вираженою деформацією легеневого малюнка, також ознаки емфіземи легень. Про яке професійне захворювання свідчать ці зміни? Назвіть комплекс заходів з профілактики захворювань пилової етіології.

Задача 3. ЛД50 нітрату свинцю для білих щурів (пероральне введення) складає 3600 мг/кг; Ік = 0,29; ЕТ50(1) = 28,2 години; ЕТ50(n) = 3,5 доби; Кк = 2,6 (за Ю.С. Каганом). Дайте гігієнічну оцінку нітрату свинцю за токсичністю і ступенем кумуляції.

 

Матеріали для контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків

(заключний етап заняття - 15%)

Контрольні завдання

Дати гігієнічну оцінку умов праці робітників, визначити клас праці за показниками шкідливості й небезпечності та можливість розвитку професійної патології, запропонувати профілактичні заходи.

1. На робочому місці коваля-штампувальника еквівалентний рівень звуку становить 90 дБ А.

2. На робочому місці медсестри фізіотерапевтичного відділення напруженість електричного поля від УВЧ-випромінювача становить 0,5 кВ/м.

3. Установлено, що у цеху шліфування кришталю концентрація пилу із вмістом 50% SiO2 становить 10мг/м3.

4. У виробничому приміщенні, де здійснюється процес пайки радіоапаратури середньозмінна концентрація свинцю становить 0,02 мг/м3. фесійної патології, запропонувати профілактичні заходи.

 

 

Тема 3. Основи запобіжного та поточного санітарного нагляду. Гігієнічна оцінка розміщення, планування лікувально-профілактичних закладів та окремих структурних підрозділів лікарні за матеріалами проекту

 

Актуальність теми

Архітектурно-планувальні рішення при будівництві лікувально-профілактичних закладів, зокрема лікарень та їхніх структурних підрозділів відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та Державних будівельних норм створюють належні умови для перебування хворих і праці медперсоналу, підвищують ефективність лікувального процесу, забезпечують санітарно-гігієнічний і протиепідемічний режим, запобігають виникненню внутрішньо-лікарняних інфекцій (ВЛІ).

Запобіжний санітарний нагляд за всіма етапами будівництва лікарень і поточний нагляд під час їхньої експлуатації створюють надійні та сприятливі умови для лікування хворих і праці медперсоналу, запобігають впливові потенційних забруднень, що утворюються на території лікарень, на довкілля.

 

Навчальні цілі

Знати основні принципи та завдання запобіжного та поточного санітарного нагляду за лікувально-профілактичними установами.

Знати гігієнічні вимоги до розташування лікарень, внутрішнього планування їхніх структурних підрозділів.

Уміти дати гігієнічну оцінку планування земельної ділянки, приймального відділення, загально-соматичних палатних відділень, секцій, палат лікувально-профілактичних установ, розробляти рекомендації щодо оптимізації планування.

 

Базові знання, вміння та навики

Знати значення озеленення місцевості, інсоляції приміщень, геометричні показники природного освітлення, гігієнічне значення руху атмосферного повітря і його вплив на чистоту атмосфери, прилади для визначення напряму та швидкості вітру, гігієнічне і епідеміологічне значення ґрунту, джерела водопостачання, фізичні і хімічні чинники впливу на організм людини, методи гігієнічної оцінки стану навколишнього середовища (загальна гігієна та екологія).

Уміти використовувати «Розу вітрів» при проектуванні будівництва лікувально-профілактичних заходів, виявляти вплив довкілля на стан здоров’я населення (загальна гігієна та екологія).

 

Зміст теми

Поняття про санітарний нагляд. Види санітарного нагляду. Поняття про проект будівництва, види проектів. Складові частини проекту. Поняття про генеральний та ситуаційний плани, їхнє призначення. Креслення архітектурно-будівельної частини проекту. Системи забудови лікарень. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки, функціонального зонування території, внутрішнього планування приймального відділення, палатних відділень, секцій, палат лікарень. Гігієнічне значення приймального відділення для режиму експлуатації та профілактики ВЛІ.

Методика експертної гігієнічної оцінки лікарні за матеріалами проекту (навчального). Роль лікаря лікувального профілю у здійсненні санітарного нагляду за лікувально-профілактичними установами.

 

Рекомендована література

Основна:

1. Бардов В.Г. Гігієна та екологія / В.Г. Бардов, В.Ф. Москаленко, С.Т. Омельчук, О.П. Яворовський [та ін.] // Вінниця : Нова Книга, 2006. – С. 148-169, 474-484.

2. Даценко І.І. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології / І.І. Даценко, Р.Д. Габович. – К.: Здоров'я, 2004. – С. 558-575.

 

Додаткова:

1. Даценко І.І., Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології / І.І. Даценко, Р.Д Габович. – К.: Здоров’я, 1999. – С. 608-626.

2. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 2001. – С. 333-357.

3. Никберг И.И. Гигиена больниц / И.И. Никберг. – К.: Здоров’я, 1993. - 320 с.

4. ДБН В. 2.2 – 10 – 2001 Заклади охорони здоров’я.

5. Держ СанПіН 172 – 96 Державні санітарні правила розміщення, улаштування та експлуатації оздоровчих закладів.

6. Санитарные правила устройства, оборудования и эксплуатации больниц, родильных домов и других лечебных стационаров. СанПиН 5179-90.

 

Завдання для самостійної роботи студентів

Контрольні питання

1. Поняття про санітарний нагляд. Види санітарного нагляду.

2. Поняття про експертизу проектів.

3. Ситуаційний та генеральний плани, їхнє призначення.

4. Системи забудови лікарень.

5. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки лікарні, поліклініки.

6. Норми площі земельної ділянки лікарні, поліклініки, щільність забудови.

7. Зонування лікарняної ділянки.

8. Озеленення лікарняної ділянки, відсоток озеленення, розташування зелених насаджень.

9. Набір приміщень та улаштування приймальних відділень.

10. Поняття про палатне відділення і палатну секцію соматичного відділення для дорослих.

11. Структура палатної секції соматичного відділення для дорослих, кількість ліжок і палат у ній, її розташування, способи забудови.

12. Гігієнічні вимоги до місткості, площі лікарняної палати соматичного відділення для дорослих, розташування ліжок у ній.

 

Контрольні тести

1. Укажіть, з якого компоненту слід розпочинати санітарно-гігієнічну експертизу проекту лікувально-профілактичного закладу:

а) пояснювальна записка; б) генеральний план; в) ситуаційний план; г) креслення фасадів; д) план приймального відділення.

2. Укажіть, що являє собою генеральний план проекту лікувально-профілактичного закладу:а) паспортні дані проектованої під будівництво лікарні, особливості архітектурно-будівельних, санітарно-технічних рішень та інші довідкові матеріали, які не можна зобразити на кресленнях; б) план, що надає можливість визначити розміри та конфігурацію ділянки з урахуванням резерву для можливого розширення і реконструкції, оцінити особливості зонування території, відсотку забудови та озеленення, комунікації благоустрою (водопровід, каналізація, електро-, тепло-, газофікація), проїзди та під’їзди до корпусів; в) план санітарно-технічного обладнання; г) зображення фасадів та інших зовнішніх характеристик об’єкту, що проектується; д) збільшена у масштабі копія топографічної карти ділянки, що виділена для забудови з зображенням існуючих та проектованих об’єктів навколо цієї ділянки .

3. У населеному пункті планується будівництво лікарні. Укажіть, на який показник необхідно в першу чергу звернути увагу в ході обґрунтування площі земельної ділянки, яка відводиться під будівництво:

a) рівень захворюваності населення; б) систему лікарняного будівництва; в) категорійність населеного пункту; г) ліжковий фонд лікарні; д) територіальні розміри населеного пункту.

4. Основним недоліком централізованої системи забудови лікарні є:

а) несприятливі умови доставки їжі з харчоблоку; б) ускладнення використання діагностичних та фізіотерапевтичних засобів; в) централізація діагностичного обладнання; г) централізація комунікацій та санітарно-технічних споруд; д) труднощі в організації лікувально-охоронного режиму та ускладнення боротьби з внутрішньолікарняними інфекціями.

5. Основним недоліком децентралізованої системи забудови лікарні є:

а) труднощі в організації лікувально-охоронного режиму та ускладнення боротьби з внутрішньолікарняними інфекціями; б) централізація діагностичного обладнання; в) централізація комунікацій та санітарно-технічних споруд; г) несприятливі умови доставки їжі з харчоблоку; д) ускладнення використання діагностичних та фізіотерапевтичних засобів.

6. Передбачається будівництво багатопрофільної лікарні в одному з центральних районів міста В. Назвіть, яка система забудови найбільш доцільна у даному випадку:

a) централізовано-блочна; б) централізована; в) децентралізована; г) змішана; д) блочна.

7. Максимальна місткість лікарняної палати соматичного відділення для дорослих повинна становити не більше …. ліжок:

а) 2; б) 4; в) 6; г) 8; д) 10.

8. Мінімальна площа одноліжкової лікарняної палати соматичного відділення для дорослих становить ….м2:

а) 5; б) 7; в) 9; г) 12; д) 14.

9. Площа на одне ліжко у багатоліжковій палаті соматичного відділення для дорослих має становити не менше як …. м2:

а) 5; б) 7; в) 9; г) 12; д) 14.

10. Відсоток озеленення лікарняної ділянки має становити не менше ….%:

а) 40; б) 50; в) 60; г) 70; д) 80.

11. Відсоток забудови лікарняної ділянки має становити не більше ….%:

а) 15; б) 20; в) 25; г) 30; д) 35.

12. Найбільш перспективною з гігієнічних позицій слід вважати … систему лікарняного будівництва:

а) централізовану; б) децентралізовану; в) змішану; г) централізовано-блочну; д) моноблочну.

13. Яка система забудови лікарні передбачає розташування всіх відділень в окремих корпусах?

а) централізована; б) децентралізована; в) змішана; г) централізовано-блочна; д) моноблочна.

14. Санітарні розриви між палатними корпусами повинні становити:

а) 10 м; б) 25 м; в) 40 м; г) 2,5 висоти будинку навпроти, але не менше 25 м; д) 1,5 висоти будинку навпроти, але не менше 15 м.

15. Зелені насадження висаджуються за периметром ділянки лікарні смугою завширшки … м:

а) 10; б) 15; в) 20; г) 25; д) 30.

16. Які гігієнічні переваги має децентралізована система забудови лікарень?

а) максимально запобігає поширенню внутрішньолікарняних інфекцій; б) полегшує постачання хворих їжею; в) полегшує медичне обслуговування хворих; г) зменшує розміри земельної ділянки; д) сприяє перебуванню хворих на свіжому повітрі.

17. Укажіть мінімальну відстань між двома лікарняними корпусами:

a) не менше 10 м; б) 50 м; в) 20 м; г) не менше ніж 3 висоти найбільш високого корпусу; д) не менше ніж 2,5 висоти найбільш високого корпусу.

18. Назвіть основні системи планування лікарняних відділень:

a) загальна, локальна, комбінована, змішана; б) компактна, павільйонна, змішана; в) централізована, централізовано-блочна, децентралізована, змішана; г) внутрішня, зовнішня, змішана; д) однобічна, частково однобічна, двобічна, внутрішня.

19. Назвіть основні приміщення палатної секції:

a) кімната для денного перебування хворих; б) пост чергового лікаря та медсестри; в) палати, перев’язочна, та реанімаційна; г) палати, кімната для денного перебування хворих, лікувально-допоміжні приміщення, господарські приміщення, санітарний вузол, кімната старшої медичної сестри; д) лікувально-допоміжні приміщення, сестринський пост та очікувальна.

20. Перерахуйте основні кімнати та кабінети лікувально–допоміжних приміщень палатної секції:

a) їдальня, буфет, реанімаційна; б) кабінет лікаря, процедурна, пост чергової медсестри, клізмова; в) маніпуляційна, масажна, інгаляційна; г) кімната сестри-господарки та завідувача відділенням; д) кімната старшої медичної сестри реанімаційна, очікувальна та приймальна.

21. Назвіть приміщення, що можуть входити до складу приймального відділення для соматичних хворих:

a) оглядове приміщення; б) санітарний пропускник; в) палати тимчасового утримання хворих; г) реанімаційний бокс; д) всі перераховані варіанти.

22. Назвіть приміщення санітарного пропускника приймального відділення:

a) реєстратура; б) лабораторія для проведення термінових аналізів; в) одягальня, роздягальня, маніпуляційна, господарські приміщення; г) роздягальня, ванна з душем, одягальня, оглядова, кімната очікування; д) роздягальня, ванна з душем, одягальня, оглядова, операційна.

 

Контрольні задачі

1. Визначити необхідну площу земельної ділянки лікарні загального типу на:

а) 100; б) 300; в) 500 ліжок.

2. У населеному пункті планується будівництво нової лікарні. Визначте, у якому напрямку по відношенню до теплової електростанції слід вибрати ділянку для будівництва, якщо «роза вітрів» характеризується наступними даними: Північ – 8%, Північ-Схід – 7%, Схід – 6%, Південь-Схід – 4 %, Південь – 8%, Південь-Захід – 11%, Захід – 22%,Північ-Захід – 27%, штиль – 7%.

 

Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)

 

Навчальні практичні завдання

(основний етап заняття 70%)

1. Ознайомитися з ДБН «Заклади охорони здоров’я» та санітарними правилами розміщення, влаштуванні і експлуатації лікарень.

2. Ознайомитись з типовим проектом лікарні, його складовими частинами.

3. Накреслити у зошиті генеральній план лікарні за ситуаційною задачею, оцінити планування і дати рекомендації щодо його оптимізації.

Задача. На земельній ділянці міської лікарні загального типу на 500 ліжок площею 40000 м2 виділені наступні зони: лікувального корпусу для неінфекційних хворих, лікувального корпусу для інфекційних хворих, поліклініки, патологоанатомічного корпусу, господарська, а також загальна для обох лікувальних корпусів садово-паркова зона площею 5000 м2. Відсоток забудови ділянки – 25 %, озеленення – 40 %. Дайте гігієнічну оцінку площі земельної ділянки, планування та санітарного благоустрою лікарні, запропонуйте оздоровчі заходи.

4. За навчальним проектом оцінити планування приймального відділення, палатної секції і палат соматичного відділення для дорослих, накреслити їхній план у зошиті.

5. Розв’язати ситуаційну задачу.

Лікарня складається з головного корпусу, в якому розташовані хірургічне та терапевтичне відділення, і кількох менших будинків, призначених для інфекційного, пологового та дитячого відділень. Терапевтичне відділення складається з двох палатних секцій по 40 ліжок в кожній. Палатна секція складається з однієї одноліжкової, двох дволіжкових, чотирьох чотириліжкових та трьох шестиліжкових палат, а також лікарського кабінету та процедурної. Площа на одне ліжко у всіх палатах становить 8 м2. Вікна 60% палат орієнтовані на північ (місто знаходиться на 46° північної широти). Дати гігієнічну оцінку ділянки лікарні, визначити тип забудови, дати гігієнічну оцінку планування палатної секції, орієнтації лікувального корпусу за сторонами світу, санітарного благоустрою лікарняних приміщень.

 

 

Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків

(заключний етап заняття – 15 %)

 

Контрольні завдання

1. Площа земельної ділянки районної лікарні на 150 ліжок становить 2,25 га. Відсоток забудови ділянки – 17 %, озеленення – 58 %. Лікарняна ділянка має чотири в’їзди. Палатні корпуси розташовані на відстані 20 м від найближчого житла. Санітарні розриви між палатними корпусами становлять не більше 20 м. Дайте гігієнічну оцінку площі земельної ділянки, планування та санітарного благоустрою лікарні, запропонуйте рекомендації щодо оптимізації планування.

2. Площа, що відведена під забудову лікарняними корпусами, займає 19% земельної ділянки, площа озеленення складає 62%, площа садово-паркової зони становить 30 м3 на одне ліжко. Зелені насадження розміщені по периметру ділянки заввишки 15 м. Відстань від патологоанатомічного корпусу до палатних корпусів дорівнює 32 м. Укажіть, який із наведених показників не відповідає гігієнічним вимогам:

a) Площа садово-паркової зони;

б) Відстань від палатних корпусів до патологоанатомічного корпусу;

в) Ширина зелених насаджень по периметру ділянки;

г) Площа озеленення;

д) Площа забудови.

3. Назвіть переваги та недоліки проектування палатних відділень з однокоридорними, двокоридорними, лінійними або центричними палатними секціями.

 

Тема 4. Особливості планування та облаштування спеціалізованих лікарень та відділень

 

Актуальність теми

Спеціалізовані лікарні та відділення потребують відповідного планування, улаштування та експлуатації. При цьому дотримання гігієнічних вимог забезпечує оптимальне функціонування таких лікарень та відділень, створює необхідні умови для лікування хворих і підвищує ефективність лікувального процесу, сприяє швидшому видужанню хворих, оптимізує гігієнічні умови праці медичного персоналу, забезпечує психологічний комфорт для хворих і медперсоналу, підтримання санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режиму, що своєю чергою, є одним з основних шляхів профілактики внутрішньолікарняних інфекцій (ВЛІ).

 

Навчальні цілі

Знати гігієнічні вимоги до земельної ділянки забудови та внутрішнього планування і улаштування спеціалізованих лікарень та відділень.

Уміти дати гігієнічну оцінку плануванню (улаштуванню) спеціалізованих (інфекційних, дитячих, акушерських, хірургічних, поліклінічних) відділень лікувально-профілактичних установ за навчальним проектом і розробити рекомендації щодо оптимізації їхнього планування.

 

Базові знання, вміння та навики

Знати значення озеленення місцевості, інсоляції приміщень, геометричні показники природного освітлення, гігієнічне значення руху атмосферного повітря і його вплив на чистоту атмосфери, прилади для визначення напряму та швидкості вітру, гігієнічне і епідеміологічне значення ґрунту, джерела водопостачання, фізичні і хімічні чинники впливу на організм людини, методи гігієнічної оцінки стану навколишнього середовища, гігієнічні вимоги до розташування лікарень, внутрішнього планування їхніх структурних підрозділів (загальна гігієна та екологія).

Уміти дати гігієнічну оцінку планування земельної ділянки, приймального відділення, загально-соматичних палатних відділень, секцій та палат лікувально-профілактичних установ, розробляти рекомендації щодо оптимізації планування (загальна гігієна та екологія).

 

Зміст теми

Гігієнічні вимоги до земельної ділянки спеціалізованих лікарень (інфекційних, дитячих, психіатричних) та диспансерів (туберкульозних, онкологічних тощо).

Гігієнічні вимоги до забудови, планування інфекційних, дитячих, акушерсько-пологових, хірургічних і поліклінічних відділень лікарні.

 

Рекомендована література

Основна:

1. Бардов В.Г. Гігієна та екологія / В.Г. Бардов, В.Ф. Москаленко, С.Т. Омельчук, О.П. Яворовський [та ін.] // Вінниця: Нова Книга, 2006. – С. 474 - 484.

2. Даценко І.І. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології / І.І. Даценко, Р. Д. Габович. – К.: Здоров'я, 2004. – С. 575-597.

 

Додаткова:

1. Даценко І.І. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології / І.І. Даценко, Р.Д Габович. – К.: Здоров’я, 1999. – С. 626-651.

2. Загальна гігієна . Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 2001.- С. 357-383.

3. Комунальна гігієна / За ред. Є.Г. Гончарука. – К.: Здоровя, 2003. – С. 648-651.

4. ДБН В. 2.2 – 10 – 2001 Заклади охорони здоров’я.

5. ДержСанПіН 172 – 96 Державні санітарні правила розміщення, улаштування та експлуатації оздоровчих закладів.

6. Никберг И.И. Гигиена больниц / И.И. Никберг. – К.: Здоров’я, 1993.- 320 с.

 

Завдання для самостійної роботи студентів

Контрольні питання

1. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації інфекційного відділення лікарні.

2. Гігієнічні вимоги до планування, місткості і площ боксів, півбоксів, боксованих палат.

3. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації дитячого відділення лікарні.

4. Розташування та структура палатної секції соматичного відділення для дітей різного віку, кількість ліжок і палат у ній.

5. Розташування та структура акушерсько-гінекологічного відділення та пологового будинку, число ліжок в окремих підрозділах.

6. Медичні покази для скерування жінок в обсерваційне відділення, відділення патології вагітності, фізіологічне відділення.

7. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації хірургічного відділення лікарні.

8. Поняття про септичні та асептичні операційні, їх поповерхове розташування.

9. Зонування операційного блоку, набір приміщень, що входять до кожної зони.

10. Особливості прийому хворих у соматичні відділення для дорослих і дітей, інфекційні, акушерські відділення та зумовлені ними планувальні особливості приймальних відділень.

11. Гігієнічні вимоги до поліклінічних відділень, структура, площі кабінетів.

12. Планувальні особливості дорослих і дитячих поліклінік.

 

Контрольні тести

1. Назвіть основні приміщення інфекційних відділень:

а) бокси, реєстратура, ізолятор, очікувальна; б) напівбокс, процедурна, реанімаційна, фотарій; в) бокси, напівбокси, процедурна, боксована палата, палата інтенсивної терапії, санітарний пропускник (шлюз), кабінет лікаря; г) палати, господарські приміщення, фізкабінет, кабінет ЛФК; д) палати, кабінети функціональної діагностики, кабінет гідро- і бактрапії.

2. Укажіть основні структурні елементи боксу:

а) палата, шлюз, санітарний вузол; б) санітарний вузол суміжний з сусідніми палатами та боксами; в) палата, санітарний вузол, шлюз, вуличний тамбур з окремим виходом на вулицю; г) ізольовані палати з загальним туалетом і ванною; д) палата, що має два входи.

3. Укажіть основні структурні елементи напівбоксу:

а) палата, санітарний вузол, шлюз, вуличний тамбур з окремим виходом на вулицю; б) палата, шлюз, санітарний вузол; в) санітарний вузол суміжний з сусідніми палатами та боксами; г) ізольовані палати з загальним туалетом і ванною; д) палата, що має два входи.

4. Укажіть, яка площа боксу повинна бути у інфекційному відділенні:

а) 20 м2; б) 24 м2; в) 22 м2; г) 18 м2; д) 26 м2.

5. Укажіть нормативи палати, що мають припадати на одного хворого в різних відділеннях лікарні:

а) у багатоліжковій палаті – 10 м2, в інфекційних –10 м2; б) в інфекційних і туберкульозних відділеннях – 12 м2; в) у палатах інтенсивної терапії – 13 м2, інфекційних і туберкульозних відділеннях – 7,5 м2, в багатоліжковій палаті – 7 м2; г) у палатах інтенсивної терапії – 17 м2 але дозволено – 4 м2; д) у палатах інтенсивної терапії – 15м2 або 4 м2 на одного хворого.

6. Назвіть гігієнічні вимоги до площі лікарняних палат інфекційного профілю:

а) площа палати на 1 ліжко – 10-15 м2, багатоліжкової палати – 10 м2 на 1 ліжко; б) площа палати на 1 ліжко – 15-20 м2, багатоліжкової палати – 5 м2 на 1 ліжко; в) площа палати на 1 ліжко – 10 м2, багатоліжкової палати – 20 м2 на 1 ліжко; г) площа палати на 1 ліжко – 9-12 м2, багатоліжкової палати – 7 м2 на 1 ліжко; д) площа палати на 1 ліжко – 15 м2, багатоліжкової палати – 10 м2 на 1 ліжко.

7. Назвіть основні приміщення операційного блоку:

а) реєстратура, кімната відвідувачів, очікувальна, допоміжні приміщення; б) господарські приміщення (приміщення для розбирання та миття інструментів, кімната для чистої білизни і т.д.) та стерилізаційна; в) очікувальна, стерилізаційна, мийна; г) операційна, передопераційна, стерилізаційна, наркозна, інструментальна; д) оглядова, лікувально-допоміжні приміщення, автоклавна.

8. Обсерваційне відділення призначене для госпіталізації:

а) жінок з нормальним перебігом вагітності; б) жінок з патологією вагітності; в) вагітних з субфібрильною температурою; г) вагітних з венеричними захворюваннями; д) вагітних з ангіною, гноячковими захворюваннями.

9. Жінок з патологією вагітності госпіталізують у:

а) обсерваційне відділення; б) відділення фізіології вагітності; в) відділення патології вагітності; г) гінекологічне відділення; д) терапевтичне відділення.

10. Число столів в операційному блоці визначають з розрахунку один стіл на … ліжок:

а) 5; б) 10; в) 15-20; г) 20-25; д) 25-30.

11. Площа операційної загальнохірургічного профілю становить … м2:

а) 36; б) 42; в) 48; г) 56; д) 70.

12. Площа на одне ліжко у післяопераційній палаті становить … м2:

а) 6; б) 7; в) 9; г) 12; д) 13.

13. Загальна площа одноліжкового півбоксу становить … м2:

а) 7; б) 13; в) 20; г) 22; д) 27.

14. Загальна площа дволіжкового боксу становить … м2:

а) 7; б) 13; в) 20; г) 22; д) 27.

15. Максимальна місткість палатної секції для дітей до одного року становить … ліжок:

а) 10; б) 15; в) 20; г) 24; д) 30.

16. Максимальна місткість палати для дітей до одного року становить … ліжок:

а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; д) 5.

 

Контрольні задачі

1. Акушерське та дитяче відділення розташовані в одному чотириповерховому корпусі разом з терапевтичним і хірургічним відділеннями. Зробіть висновок такого планування.

2. У хірургічному корпусі лікарні на пкршому поверсі розташоване відділення гнійної хірургії, на другому відділення торакальної хірургії, на четвертому гінекологічне відділення. Зробіть висновок про планування відділень.

 

Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)

 

Навчальні практичні завдання

(основний етап заняття 70%)

 

1. За матеріалами навчального проекту дати гігієнічну оцінку планування дитячого, інфекційного, акушерського, поліклінічного відділень, операційного блоку лікарні. Запропонувати рекомендації щодо оптимізації планування.

2. Накреслити схему боксу, напівбоксу в інфекційній лікарні.

3. Накреслити схему операційного блоку.

4. Розв’язати ситуаційні задачі.









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.