Античні (грецькі, римські) міста-держави в Північному Причорномор’їVII ст. до н.е.

ІІ. Мезоліт (середній кам’яний вік) тривав від Х до VI тис. р. до н. е.

Закінчується льодовиковий період, що призводить до зникнення великих тварин і появу більш дрібніших: кабан, вовк, лисиця, бобер…). Це зумовило мисливську кризу.

Мисливська криза – пошук нових способів полювання.

Мисливська криза була подолана з винайденням першої стрілецької зброї лука та стріл.

Знаряддя праці часів мезоліту: лук та стріли, гачки для рибалки, мікроліти (дрібні знаряддя праці з каменю), долото, сокира, тесло, ножі, списи, гарпуни.

Залишається привласнююче господарство,зростає роль рибальства

За доби мезоліту починається приручення диких тварин. Перша прирученою твариною була собака.

Стоянки на території України: Мурзак-Коба та Фатьма-Коба (Крим), Гребениківська (Одещина), Журавська (Чернігівщина). Усього близько 1000.

ІІІ. Неоліт (новий кам’яний вік) тривав від VI до IV тис. р. до н.е.

За часів неоліту відбувається неолітична революція.

Неолітична революція – перехід від привласнюючого господарства до відтворюючого.

Відтворююче господарство – землеробство, скотарство.

· Винайдення і поширення якісно нових способів виготовлення знарядь праці (шліфування, пиляння, свердління).

· Виникнення нових видів виробництва та виготовлення штучних продуктів (гончарство, керамічний посуд, прядіння, ткацтво, винайдення першого маленького колеса для прядіння).

· Активне формування стад свійських тварин, використання їх як тяглової сили (бики, свині, кози, вівці).

· Зрушення у демографічній сфері (збільшення кількості населення).

ІV. Енеоліт (мідно-кам’яний вік) тривав від IV доIII тис. р. до н.е.

Енеоліт – це перехідний період від кам’яного віку до епохи металів. Серед знарядь праці з’являються вироби з міді, золота.

У період енеоліту в Україні проживали племена Трипільської культури. Назва трипільської культури походить від с. Трипілля на Київщині, поряд з яким археолог В.Хвойко у 1896 р. виявив перші пам’ятки цієї культури.

Трипільці проживали у IV-IIIтисячоліття до н.е. на території сучасної Правобережної України, Румунії, Молдови.

Трипільці – землеробські (хліборобські) племена. Займалися екстенсивним зерновим землеробством та осілим скотарством. Робили керамічні вироби з кольоровим орнаментом. Використовували мідні знаряддя праці. Будували великі глиняні одно-двоповерхові будинки барачного типу. Жили великими поселеннями (15-20 тис. чол.) У трипільців починається перехід від матріархату до патріархату.

Патріархат – це період родового ладу, для якого характерна панівна роль чоловіка в господарстві, суспільстві та родині.

Були язичниками, поклонялися богині родючості.

Трипільці впритул наблизилися до перших світових цивілізацій Єгипту та Малої Азії.

Трипільці зникають унаслідок зміни клімату (клімат стає більш посушливим) та тиску степових скотарських племен.

Найвідоміші стоянки трипільців: Майданецьке, Тальянки.

БРОНЗОВИЙ ВІК
тривав з кінця ІІІ тис. до початку І тис. до н.е.

Бронзовий вік – історичний період, який характеризується поширенням виробів із бронзи. Бронза – це штучний метал, сплав міді та олова.

Бронзовий вік на території України був представлений такими археологічними культурами: Ямна культура (перехід від енеоліту до бронзового віку кін. 3 – поч. 2 тис. до н.е.), Зрубна культура (друга пол. 2 – поч. 1 тис. до н.е.), Чорноліська культура (9-7 ст. до н.е.)

Основні заняття племен бронзового віку: переважно скотарство, землеробство, керамічні вироби, вироби із бронзи.

У ІІ тис. до н. е. відбувається перший суспільний поділ праці – скотарство відокремлюється від землеробства. Другий суспільний поділ праці – відокремлення ремесла в окрему сферу діяльності. Третій суспільний поділ праці – поява торгівлі.

Залізний вік – історичний період, який характеризується поширенням виробів із заліза. Останній період давньої історії.

За часів залізного віку з’являються перші народи на території України, про які залишилися писемні згадки.

Кіммерійці – перший народ на території України. Кіммерійці – проіранські племена (тобто прийшли з іранського нагір’я). Проживали кіммерійці на північному узбережжі Чорного та Азовського моря (між Дністром та Доном).

Вперше кіммерійці згадуються в «Одіссеї» Гомера. Займалися кочовим скотарством (випасали коней).

Кочівники – племена, які не мають постійного житла і пересуваються з одного місця на інше, випасаючи худобу. Основне заняття кочівників – кочове скотарство.

Кіммерійці першими в Україні почали використовували залізні знаряддя праці. Воювали з Урарту, Ассирією, Лідією. У VII ст. до н.е. кіммерійці були витіснені скіфами.

Проіранські племена. Створили на території України державу Велика Скіфія. Займались кочовим скотарством. Проживали на північному узбережжі Чорного та Азовського моря (між Дністром та Доном).

Вперше згадуються Геродотом. Геродот поділяв скіфів на скіфів-кочівників (степовий регіон), царських скіфів (степовий регіон), скіфів-орачів (захід від Дніпра), скіфів-землеробів (Лівобережжя). Скіфи-кочівники мають проіранське походження, скіфи землероби – місцеве українське походження (праслов’яни).

Скіфи утворили повноцінну державу. Воювали з Ассирією, Урарту, Персією. У VIст. до н.е. скіфи перемогли непереможного перського правителя Дарія І. Велика Скіфія досягла найбільшої могутності у IV ст. до н.е. за часи правління царя Атея.

У ІІІ ст. до н.е. скіфи були витіснені сарматами. Частина скіфів залишилася у Криму, де утворила державу Мала Скіфія (столиця – Неаполь-Скіфський). Відомий цар Малої Скіфії – Скілур. Проіснувала Мала Скіфія до ІІІ ст. н.е. і занепала під тиском готів (германські племена).

Скіфи створили велику культуру. Особливо цікаві пам’ятки – кургани (поховання царів):Чортомлик, Товста Могила, Куль-Оба, Солоха. Найбільш самобутнім елементом культури є скіфський звіриний стиль, за допомогою якого прикрашалася зброя воїна, ритуальні посудини. Найвідоміша скіфська знахідка – пектораль – золота нагрудна царська прикраса.

Проіранські племена, за культурою близькі до скіфів. Проживали на північному узбережжі Чорного та Азовського моря (між Дністром та Доном). Займалися кочовим скотарством. У сарматів були жінки-воїни. Згадуються Полібієм (Пліній). Відомі назви сарматських племен: алани, роксолани.

Сармати були витіснені у ІІІ ст. готами та у IV ст. гунами.

Таври – корінне населення Криму. Перші згадки про таврів у творах Геродота. Пізніше згадуються у грецьких, римських та візантійських джерелах. Займалися скотарством, землеробством, рибальством, піратством. Мали стосунки зі скіфами, сарматами, греками, візантійцями, готами, гунами, антами, русичами… Зникають після нашестя половців у ХІ ст.

Античні (грецькі, римські) міста-держави в Північному Причорномор’їVII ст. до н.е. – IV ст. н.е.

Понт Евксінській – Чорне море
Меотиди – Азовське море
Борисфен – ріка Дніпро
Танаїс – ріка Дон
Тіра – ріка Дністер
Істр – ріка Дунай
Пората – ріка Прут
Гіпаніс – ріка Південний Буг

Колонія – поселення переселенців з іншої країни

Метрополія – поліс стосовно заснованих ним в інших землях поселень (колоній)

Колонізація – переселення, освоєння нових земель

Грецькі міста-держави на території Північного Причорномор’я з’являються в результаті Великої грецької колонізації. Найперше грецьке місто на території України – Борисфеніда. Найвідоміші міста-держави на території України: Феодосія, Херсонес (біля сучасного Севастополя), Ольвія (Дніпро-Бузький лиман, біля Миколаїва), Кіркінікіда (Євпаторія), Пантікапей (Керч), Тіра (Бєлгород-Дністровський)… Греки привезли традиційний для себе спосіб життя і культуру на українські землі. Займалися торгівлею, землеробством, осілим скотарством, ремеслом. В основному були республіками. Жили в полісах (містах-державах).

У V ст. до н. е. греками на Таманському та Керченському півостровах було засноване Боспорське царство (столиця м. Пантікапей). У 107 р. до н.е. в Боспорському царстві відбулося повстання рабів, яке очолив Савмак.

У І ст. до н.е. Боспорське царство та інші грецькі поліси потрапили в залежність від Римської держави. Починається римський період в історії античних міст-держав на території України.

У ІІІ-IV ст. античні міста-держави Північного Причорномор’я занепадають під тиском готів та гунів. З античних міст України зберігся лише Херсонес, який потрапив у залежність від Візантійської імперії.

Готи – германські племена. У II ст. н е готи з’явились у Північному Причорномор’ї, витіснили частину сарматів за Дон, зруйнували міста Ольвію, Тіру, Танаїс, захопили Крим. Уцілів лише Херсонес.

У ІІІ ст. на території України готи створили державу Рейхготланд. Найбільшої могутності вона досягла за часів правління готського вождя («рекса», «конунга») Германаріха (IV ст.) та його наступника Вінітарія (IV ст.). В IV ст. готи прийняли християнство.

Готам доводилось вести постійні війни зі слов’янами – антами. В 375 році Вінітарію вдалося підкорити антів, знищивши їхніх вождів, але це було ненадовго. У 376 році гуни об’єднались з антами і розбили готів.

Гуни – кочові тюркомовні азіатські племена, що з’явились в Українських степах у IV ст.

Покорив аланів, вони перемогли готів й антів, зайняли простір між Доном і Карпатами. В Vст. вони перемістилися в Панонию (Угорщина).

Гуни підкорили антів, змусивши їх брати участь у походах на Візантійську імперію. В середині V ст. після поразки від римлян в битві на Каталаунських полях гунська держава розпалась.

Із вторгненням гунів у Європу починається Велике переселення народів.

Велике переселення народів – це масовий рух племен і народів.

Етногенез – процес становлення та розвитку етносу.

Етнос – сукупність народів, що проживають на спільній території, мають спільне походження, спільну мову, традиції та релігійні уявлення.

Слов’яни – це етнос, народи якого проживають на території Центральної та Східної Європи (від р. Одер на Заході до рр. Дніпро, Ока, Волга на Сході)

Батьківщиною слов’ян вважається територія між річками Одер та Дніпро (Дніпро-Одерська концепція батьківщини слов’ян).

1. Східні слов’яни (українці, росіяни, білоруси)

2. Південні слов’яни (хорвати, серби, чорногорці, македонці, болгари, словенці)

3. Західні слов’яни (словаки, чехи, поляки, полабські слов’яни)

Першою слов’янською археологічною культурою була зарубинецька культура (II ст. до н. е. – II ст. н. е.)

Перші писемні відомості про слов’ян датуються І ст. н.е. і зустрічаються в працях римських та візантійських вчених (Тацит, Пліній Старший, Птолемей, Прокопій Кесарійський, Йордан). У творах цих авторів слов’яни згадуються як венеди, склавіни та анти.

Венеди проживали у басейні р. Вісла (західні слов’яни)

Склавини проживали між річками Дністер та Дунай (південні слов’яни)

Анти проживали між річками Дністер та Дніпро (східні слов’яни)

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: