Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Визначення ефективності





Ефективність відтворювальних процесів певною мірою залежить від строків експлуатації перш за все активної частини основних фондів, тобто періоду функціонування у виробництві відповідно до їх первісного технологічного призначення. При цьому як скорочення, так і збільшення періоду експлуатації по-різному впливають на ефективність відтворення і використання знарядь праці.

Скорочення строків експлуатації машин і устаткування, з одного боку, уможливлює прискорення їх оновлення, зменшення техніко-економічного старіння знарядь праці, підвищення технічного рівня підприємств, зростання продуктивності праці, зниження ремонтно-експлуатаційних витрат, а з іншого, – обумовлює збільшення собівартості продукції за рахунок амортизаційних сум, вимагає більших за обсягом інвестиційних ресурсів для нарощування виробничих потужностей машинобудування.

Продовження періоду функціонування машин і устаткування дозволяє зменшити обсяг щорічної заміни спрацьованих засобів праці і за рахунок цього направляти більше ресурсів для розширеного їх відтворення, але викликає зниження сукупної продуктивності діючих знарядь праці, значне збільшення видатків на їх утримання та експлуатацію.

Саме тому строки експлуатації машин і устаткування повинні бути оптимальними, тобто такими, що забезпечують найменші витрати суспільної праці на їх виготовлення і використання у виробничому процесі протягом всього періоду функціонування.

Система показників, яка всебічно може характеризувати ефективність основних фондів, охоплює два їх блоки: перший – показники ефективності відтворення окремих видів і всієї сукупності засобів праці; другий – показники рівня використання в цілому і окремих видів основних фондів (рис. 1.2.1.)



Необхідність виокремлення у самостійну групу показників відтворення засобів праці, які характеризують процес їх руху, технічний стан та структуру, обумовлена тим, що відтворювальні процеси істотно і безпосередньо впливають на ступінь ефективності використання застосовуваних у виробництві машин, устаткування та інших знарядь праці.

Існуюча система показників ефективності відтворення основних фондів вимагає удосконалення з огляду методики обчислення деяких з них та повноти охоплення окремих сторін відтворення засобів праці [12, ст.186].

КОЕФІЦІЄНТИ: · Оновлення основних фондів · Вибуття основних фондів · Спрацювання окремих видів та всієї сукупності основних фондів
СТРУКТУРА · основних фондів - видова · устаткування - технологічна - вікова · виробничих площ
Показники ефективності відтворення
Показники ефективності використання
Устаткування виробничих площ
КОЕФІЦІЄНТИ: · Використання наявного (установленого) устаткування · Змінності роботи устаткування · Використання календарного (режимного) фонду часу · Інтенсивного навантаження устаткування Напруженість використання: · Устаткування · Виробничих площ
Узагальнюючі
· Фондовіддача (за показниками обсягу продукції та прибутку) · Фондоємкість
Виробничих потужностей
КОЕФІЦІЄНТИ: · Освоєння виробничої потужності · Використання поточної потужності
Рис. 1.2.1.Система показників ефективності основних фондів

Зокрема коефіцієнт оновлення визначається відношенням абсолютної суми введення основних фондів до їх наявності на кінець року, а коефіцієнт вибуття – відношення обсягу вибуття основних фондів до їх наявності на початок року, що унеможливлює зіставлення цих відносин показників. Тому визнання коефіцієнтів відтворення основних фондів за середньорічною їх вартістю слід вважати методологічно більш правильним.

Необхідно також розрізняти дві форми оновлення основних фондів – екстенсивну та інтенсивну. Екстенсивне оновлення характеризує темпи збільшення обсягу експлуатованих основних фондів. Інтенсивне оновлення передбачає заміну діючих основних фондів новими, більш ефективними. Проте процес виведення з експлуатації застарілих та спрацьованих основних фондів не можна ототожнювати з інтенсивним оновленням діючих засобів праці.

Реальний господарський оборот охоплює не лише введення в дію нових і виведення з експлуатації спрацьованих фондів, але й передачу певної їх частини їх балансу одного підприємства на баланс іншого. Поряд з цим у системи показників ефективності відтворення основних фондів доцільно включити два нових: коефіцієнт інтенсивного оновлення; коефіцієнт оптимальності вибуття основних фондів.

Показники. Що характеризують рівень ефективності використання основних фондів, об’єднуються в окремі групи за ознаками узагальнення і охоплення елементів засобів праці. Економічна суть більшості з них зрозуміла за їх назвою. Показники, зміст яких нечітко відображений у їх назві, характеризують ось що:

- Коефіцієнт змінності роботи устаткування – відношення загальної кількості відпрацьованих машинозмін за добу до числа встановленого устаткування;

- Напруженість використання устаткування – випуск продукції в розрахунку на одиницю устаткування (загальної або виробничої площі);

- Коефіцієнт інтенсивного навантаження устаткування – відношення кількості виготовлених виробів за одиницю часу до технічної продуктивності відповідного устаткування.

Протягом останніх років на більшості підприємств різних галузей народного господарства України спостерігається низький рівень ефективності відтворювальних процесів.

Коефіцієнти оновлення і вибуття машин і устаткування , тобто найбільш активної частини основних фондів на промислових підприємствах коливаються в межах відповідно 5-6 та 2-3% загального їх обсягу, а коефіцієнт економічного спрацювання досягає 50-55% загальної вартості. Парк діючого виробничого устаткування містить майже третину фізично спрацьованих та технічно застарілих його одиниць. Саме цим в першу чергу спричинюються нагальне завдання прискорення та підвищення ефективності відтворення основних фондів, зростання технічного рівня застосовуваних засобів праці. В сучасних умовах слід запровадити реалізувати такі головні напрямки інтенсифікації відтворення основних фондів:

- всебічне прискорення розвитку машинобудівного комплексу України, радикальна перебудова його структури з метою максимально можливого задоволення власного народногосподарського попиту на достатньо широку номенклатуру різних видів машин і устаткування, забезпечення виготовлення нових поколінь техніки та закінчених систем машин, розробка і організація виробництва тих знарядь праці, які раніше взагалі не виготовлялися або імпортувалися з інших країн;

зосередження зусиль різних галузей науки на пріоритетних напрямках науково-технічного прогресу, форсованому розвитку перш за все наукомістких виробництв, істотному підвищенню техніко-організаційного рівня та соціально-економічної ефективності виробництва на підприємствах різних галузей народного господарства;

В умовах недостатнього розвитку машинобудівного комплексу країни для підвищення ефективності процесу відтворення основних фондів вагомого значення набуває модернізація діючого виробничого устаткування, котра означає його удосконалення з метою запобігання техніко-економічного старіння і підвищення техніко-експлуатаційних параметрів до рівня сучасних вимог виробництва.

Досвід багатьох підприємств України показує, що проведення комплексної модернізації багатьох видів виробничого устаткування збільшує їх продуктивність на 30-50%, а пов’язані з нею витрати не перевищують половини вартості нових технічних конструкцій аналогічного призначення. Економічно доцільніше здійснювати як загальнотехнічну, так і технологічну модернізацію устаткування під час проведення його капітального ремонту.

Метод визначення ефективності витрат на модернізацію такий же, як і витрат на проведення капітального ремонту. Для цього можна користуватися формулою поставивши у її чисельнику витрати на модернізацію замість видатків на капітальний ремонт відповідного устаткування. Коефіцієнт ефективності витрат на капітальний ремонт і модернізацію, здійснюваних одночасно,

,

де М – витрати на модернізацію. При цьому величини a,b і Se, що входять у цю формулу, треба визначити за даними модернізованої та нової машини.

Важливим елементом процесу відтворення основних фондів є заміна фізично спрацьованих і технічно застарілих засобів праці. Визначення необхідного щорічного обсягу заміни засобів праці передбачає:

1. Встановлення оптимальних строків експлуатації відповідних їх видів;

2. Розрахунки такого щорічного обсягу заміни, який може забезпечити дотримання оптимальних строків функціонування устаткування та інших видів основних фондів.

При простому відтворенні засобів праці розмір їх зміни практично повинен дорівнювати нормі амортизаційних відрахувань на реновацію, а при розширеному відтворені – залежить не лише від нормального строку експлуатації, але й темпів щорічного збільшення обсягу основних фондів [12, ст 166].

Головною ознакою підвищення рівня ефективного використання основних фондів того чи іншого підприємства є зростання обсягу виробництва продукції. Кількість же виробленої продукції при наявному розмірі виробничого апарату залежить, з одного боку, від фонду часу продуктивної роботи машини і устаткування протягом доби, місяця або року, тобто їх екстенсивного завантаження. А з другого, – від ступеня використання знарядь праці за одиницю часу (інтенсивного навантаження). Отже, всю сукупність технічних, організаційних та економічних заходів щодо кращого використання основних фондів підприємства за їх змістом та призначенням умовно можна поділити на дві групи: перша збільшення екстенсивного завантаження; друга – підвищення інтенсивного навантаження. Виділені групи складають головні напрямки більш ефективного використання основних фондів і виробничих потужностей, кожний з яких охоплює певну кількість конкретизованих заходів, або шляхів (рис 1.2.2.).

При цьому треба визначити, що екстенсивне завантаження можна підвищувати до певного рівня, а інтенсивне не є таким вичерпним, а також те що здійснення заходів екстенсивного напрямку не потребує капітальних витрат, а для інтенсивного потрібні певні інвестиції, але вони швидко окуплюються за рахунок одержуваного внаслідок цього додаткового економічного ефекту.

 

Освоєння проектної потужності введеного в дію нового устаткування
Створення механізму зацікавленості в поліпшенні використання основних фондів
Скорочення простоїв устаткування
Запровадження новітньої технології
Застосування прогресивних форм організації виробництва
Скорочення простоїв устаткування
Підвищення коефіцієнту змінності роботи устаткування
Зниження частки недіючих машин та устаткування
Рис. 1.2.2. Шляхи кращого використання основних фондів і виробничих потужностей підприємств
 
 


1. Склад та структура ОФ

Основні фонди (ОФ) – це засоби виробництва, які тривалий період часу беруть участь у виробничому процесі, частинами переносять свою вартість на продукцію, не змінюючи натурально-речову форму.

Основні фонди – це матеріальні цінності, експлуатаційний період яких перевищує один календарний рік, а їхня вартість перевищує 15 неоподаткованих мінімумів прибутків громадян.

 

Відтворення ОФ – процес безперервного відновлення виробничих фондів. В залежності від результатів процесу відтворення розрізняють просте і розширене відтворення ОФ.

Просте – оновлення ОФ здійснюється в такому ж обсязі, т.б. відбувається заміна окремих зношених частин ОФ, або заміна обладнання в цілому, поновлюється попередня виробнича потужність.

Розширене – в кожному наступному циклі здійснюється кількісне та якісне збільшення діючих та створення нових ОФ при умові більш високого рівня розвитку продуктивних сил.

Просте відтворення ОФ здійснюється в двох формах:

s заміна застарілого обладнання;

s капітальний ремонт діючих ОФ.

Джерелом фінансування заміни старого обладнання є нарахована сума амортизації.

Формою розширеного відтворення ОФ є технічне переозброєння реконструкція або розширення діючих потужностей, придбання нового обладнання або будівництво нових виробничих об’єктів.

Однією з форм розширеного відтворення ОФ є модернізація обладнання – його оновлення з ціллю повного або часткового усунення морального зносу і підвищення техніко - економічних показників до рівня аналогічного обладнання більш досконалих конструкцій.

Модернізація обладнання економічно ефективна, якщо в результаті її проведення зростає річний обсяг виробництва, збільшується продуктивність праці і зменшується собівартість продукції. Крім того, необхідно, щоб при цьому підвищився рівень рентабельності. Цей показник буде підвищуватись лише у випадку, якщо відносний приріст прибутку буде більш, ніж збільшення вартості виробничих фондів в результаті витрат на модернізацію.

У процесі господарської діяльності ОФ знаходяться у постійному русі, т.б. здійснюється кругообіг.

 

Кругообіг ОФ

ТАБЛИЦЯ:

Продуктивне використання ОФ і нарахування амортизаційних коштів _____

Надходження амортизаційних коштів і їх накопичення в амортизаційному фонді_____

Відновлення зношених ОФ новими засобами праці________________

1. стадія : на цій стадії ОФ в процесі експлуатації зношуються і нараховується сума зносу, яка є основною для списання амортизації на затрати виробництва після завершення кожного циклу процесу виробництва, а також в результаті непрацездатності ОФ. На цій стадії втрачається споживна вартість засобів праці і їх вартість передається на вартість готової продукції.

2. стадія: відбувається перетворення вартості ОФ, що знаходяться у продуктивній формі, у форму грошових коштів. Формується амортизаційний фонд.

3. стадія: відбувається відновлення споживчої вартості ОФ шляхом заміни зношених ОФ новими за рахунок амортизаційного фонду.

ОФ підприємства оцінюються: в залежності від моменту проведення оцінки – за первісною (початковою) чи відновною вартістю; з огляду на стан ОФ – за повною або залишковою вартістю.

Первісна вартість ОФ – це фактична їх вартість на момент введення в дію чи придбання.

Відновна вартість ОФ – це вартість їх відтворення в сучасних умовах виробництва. Вона враховує ті ж витрати, що й первісна, але за сучасними цінами. За зміною умов виробництва і цін на однакові елементи засобів праці між первісною (початковою) і відновною вартістю ОФ виникає розбіжність, яка призводить до ускладнення обліку і поточного регулювання процесу відтворення ОФ, правильного розрахунку певних економічних показників діяльності підприємства. Тому для забезпечення однаковості у вартісній оцінці ОФ періодично проводиться їх переоцінка за відновною вартістю.

Повна (первісна і відновна) вартість ОФ – це їх вартість у новому, не спрацьованому стані. Саме за цією вартістю ОФ рахуються на балансі підприємства впродовж усього періоду їх функціонування.

Залишкова вартість ОФ характеризує реальну існуючі їх вартість, ще не перенесену на вартість виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг). Вона є розрахунковою величиною і визначається різницею між повною первісною (відновною) вартістю та накопиченою на момент обчислення сумою спрацювання ОФ. Залишкова вартість ОФ на час спричиненого зношування їх вибуття має назву ліквідаційної вартості. В практиці господарювання її використовують для розрахунків норм амортизаційних відрахувань та визначення наслідків ліквідації спрацьованих ОФ.

 

2. Показники стану та ефективності використання ОФ.

Вартісні показники використання основних виробничих фондів:

1. Фондовіддача – відбиває відношення вартості продукції до вартості фондів (можна використовувати показник валової, товарної або реалізованої продукції).

2. Фондоємність – відношення вартості фондів до вартості виробленої продукції (валової, товарної, реалізованої).

3. Фондоозброєність – відношення вартості основних фондів до середньосписковї чисельності промислово – виробничого персоналу.

4. Рентабельність – відношення балансового прибутку до вартості ОФ, помноженій на 100%.

Вплив використання ОФ на фінансово-господарську діяльність підприємства відбувається через:

- собівартість продукції;

- показники фондовіддачі.

 

3. Амортизація і знос ОФ.

У процесі експлуатації ОВФ зношуються. В результаті цього відбувається втрата споживчих властивостей і частини вартості ОВФ.

Фізичний знос ОФ залежить від:

- якості ОФ;

- особливостей технологічного процесу;

- якості догляду за ОФ та їх обслуговування;

- кваліфікації робітників та їх відношення до ОФ.

Фізичний знос – матеріальне зношення окремих елементів ОФ. Він відбувається нерівномірно навіть на однакових ОФ.

Моральний знос – знос ОФ внаслідок впровадження нових, більш прогресивних і економічно ефективних машин та обладнання.

Поява нових більш досконалих видів обладнання з підвищеною продуктивністю, кращими умовами обслуговування і експлуатації часто робить економічно доцільним заміну старих ОФ ще до їх фізичного зносу. Несвоєчасна заміна морально застарілих ОФ призводить до того, що на них виробляється більш дорога і гіршої якості продукція, підвищується її собівартість в порівнянні з тією, що виготовляється на більш сучасних машинах та обладнанні. А це цілком недопустимо в умовах ринкової економіки.

Для відшкодування зносу ОФ підприємства нараховують амортизацію.

Амортизація – процес перенесення вартості ОФ і нематеріальних активів з урахуванням витрат на їх придбання, виготовлення або покращення. Перенесена вартість включається у витрати на випуск товарної продукції у межах норм амортизаційних відрахувань, встановлених законодавчими актами.

Амортизація здійснюється в цілях повної заміни ОФ при їх вибутті. Накопичення коштів у вигляді амортизаційних відрахувань здійснюється за рахунок надходження виручки від реалізації готової продукції.

Сума амортизаційних відрахувань залежить від вартості ОФ і норм амортизації. Вирахувана в процентах сума амортизації показує, яку часту свої балансової вартості щорічно переносять ОВФ на виготовлену продукцію.

 

Розрахунок норми амортизації:

де

 

НАМ – норма амортизації (%);

Ф1 – балансова вартість ОФ (грн.);

Ф2 – ліквідаційна вартість ОФ (грн.);

КА – нормативний строк служби ОФ (роки).

 

Сума амортизаційних відрахувань розраховується за формулою:

 

де

 

А – сума амортизаційних відрахувань (грн.);

БА – балансова вартість Оф на початок звітного кварталу (грн.);

Н – норма амортизаційних відрахувань (%);

І – офіційний індекс інфляції кварталу, що був попереднім перед звітним (%).

 

Балансова вартість ОВФ визначається по кожній групі ОФ окремо. ОФ розподіляють по групам:

1. Споруди, будівлі, їх структурні компоненти і передатні пристрої, в т.ч. житлові будинки і їх частини.

2. Автомобільний транспорт і запасні частини до нього; меблі; побутові електричні, оптичні, електромеханічні прибори та інструменти.

3. Будь-які інші ОФ не включені до груп 1 та 2.

Балансова вартість групи ОФ на початок звітного періоду розраховується за формулою:

 

БА = Б1 + ПА – ВА – АА, де

 

БА – балансова вартість групи основних фондів на початок звітного періоду;

Б1 – балансова вартість групи основних фондів на початок періоду який був

попереднім звітному;

ПА – сума витрат для придбання ОФ, здійснення капітального ремонту,

реконструкцію, модернізацію та інші витрати на поліпшення основних фондів

на протязі періоду, попереднього за звітним;

ВА – сума виведених з експлуатації основних фондів на протязі періоду,

попереднього за звітним.

АА – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих в періоді, попереднього

звітному.

 

Розмір амортизаційних відрахувань може визначатись трьома методами:

1. Рівномірний – орієнтований на рівномірний фізичний знос ОФ. Розрахунок амортизаційних відрахувань цим методом відбувається на основі властивості окремих видів ОФ і встановлених норм амортизації.

Амортизаційні відрахування розраховуються окремо по кожному виду ОФ, а потім визначається загальна сума амортизаційних відрахувань шляхом сумування часткових сум амортизаційних відрахувань.

Норма амортизації встановлюється в процентах до балансової вартості кожної із груп ОФ на кінець звітного періоду в наступному розмірі (в розрахунках на один календарний рік):

Група 1 – 5%;

Група 2 – 25%;

Група 3 – 15%.

2. Рівномірно-прискорений – в перші чотири роки застосовуються підвищені норми, що дозволяють перенести на собівартість продукції дві третіх їх початкової вартості. Вартість ОФ, що залишилася після цього, переноситься по стабільним пониженим нормам амортизації по кожному із років служби, що залишилися, у межах прийнятого амортизаційного періоду. Це дозволяє підприємствам в умовах інфляції швидше окупити виробничі витрати і направити їх на подальше оновлення ОФ.

3. Прискорений. У відповідності з законодавчими актами України передбачені наступні норми прискореної амортизації:

1. рік експлуатації – 15%;

2. рік експлуатації – 30%;

3. рік експлуатації – 20%;

4. рік експлуатації – 15%;

5. рік експлуатації – 10%;

6. рік експлуатації – 5%;

7. рік експлуатації – 5%.

Прискорена амортизація ОФ може застосовуватись підприємствами тільки по третій групі ОФ. Рішення про прискорену амортизацію приймається підприємством самостійно.

 

4. Капітальні вкладення на підприємстві та джерела їх фінансування.

Капітальні вкладення – це витрати на створення нових, реконструкцію, технічне переозброєння і розширення діючих фонді. Сума амортизаційних відрахувань визначається виходячи із середньорічної вартості амортизованих ОФ і норм амортизації (% до балансової вартості).

За допомогою капітальних вкладень може здійснюватись як просте так і розширене відтворення ОФ.

У господарчій практиці розрізняють технологічну і відтворювальну структуру капітальних вкладень.

Технологічна структура капітальних вкладень відображає співвідношення наступних витрат: будівельні роботи, монтажне обладнання; придбання обладнання, що потребує монтажу, придбання інструменту, інвентарю; проектно-пошукові роботи.

Прогресивність технологічної структури визначається збільшенням в складі капітальних вкладень питомої ваги витрат на придбання активної частини ОВФ.

Відтворювальна структура капітальних витрат включає такі напрямки: нове будівництво, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння діючих підприємств.

 

5. Фінансові джерела відтворення ОФ.

Ремонт ОФ є необхідною умовою простого відтворювального процесу. Від своєчасності і якості здійснення ремонтних робіт залежить ефективність використання ОВФ на підприємстві.

Поточний – здійснюється для забезпечення підтримки працездатності ОФ шляхом усунення окремих руйнувань або заміни чи поновлення окремих частин.

Середній – із заміною або поновленням деталей і вузлів обмеженої номенклатури, що визначається технічною документацією.

Капітальний – повна розборка машини, контроль технічного стану, регулювання та випробування.

Витрати на всі види ремонтів здійснюються підприємствами самостійно виходячи із технічного рівня, фізичного зносу ОФ і забезпеченості ремонтних робіт матеріально – технічними ресурсами.

На зниження витрат по ремонту ОВФ впливають такі фактори:

- підвищення кості та надійності машин та обладнання, що дозволяють збільшити міжремонтні строки їх експлуатації;

- скорочення строків служби активної частини ОВФ, в результаті чого зменшується кількість ремонтів, а також середній розмір витрат на один ремонт;

- здійснення заходів по спеціалізації ремонтної справи, проведення ремонтних служб підприємств на комерційний розрахунок.

 

Відтворення і оновлення основних фондів підприємства здійснюється за допомогою капітальних вкладень і ремонтів.

 

За допомогою капітальних вкладень може здійснюватися як простої, так і розширене відтворення основних фондів у виробничій і невиробничій сферах.

 

Під простим відтворенням слід розуміти будівництво і придбання основних фондів в розмірах, відповідних сумі нарахованого зносу по діючих виробничих основних фондах. В цьому випадку проводиться доведення загальних розмірів основних фондів до їх первинної вартості.

 

Розширене відтворення - це будівництво і придбання основних фондів в розмірах, що перевищують суму зменшення основних фондів в результаті їх зносу.

 

Капітальні вкладення характеризуються галузевою, технологічною, відтворювальною структурою.

 

Галузева структура капітальних вкладень - це співвідношення між об'ємами капітальних вкладень по галузях народного господарства.

 

Технологічна структура капітальних вкладень - це співвідношення між витратами на придбання машин і устаткування (активна частина основних виробничих фондів) і на будівельно-монтажні роботи (пасивна частина основних виробничих фондів).

 

Відтворювальна структура капітальних вкладень відображає співвідношення між об'ємами капітальних вкладень, що направляються на нове будівництво, реконструкцію і технічне переозброєння, а також на розширення підприємства. Капітальні вкладення, будучи джерелом як простого, так і розширеного відтворення основних фондів, прямують на будівництво нових об'єктів, розширення, технічне переозброєння і реконструкцію діючих підприємств.[4, с. 145-148]

 

Ефективність здійснюваних капітальних вкладень багато в чому залежить від відтворювальної і технологічної структури цих вкладень. Поліпшення структури капітальних вкладень - великий резерв підвищення ефективності капітальних вкладень основних виробничих фондів.

 

Джерелами фінансування капітальних вкладень є такі фінансові ресурси підприємства, як засоби фонду розвитку виробництва, науки і техніки і фонду соціального розвитку, що створюється за рахунок прибутку; амортизаційних відрахувань; ресурсів, які мобілізуються в самому будівництві (надлишок оборотних коштів, прибуток і економія від зниження вартості будівельно-монтажних робіт, що виконуються господарським способом, економія від зниження цін на устаткування і ін.); ресурсів вищестоящих організацій, відомчих ресурсів; асигнувань з державного бюджету; кредитів банку, позикових засобів, одержаних на фондовому ринку і т.д.

 

Як вже наголошувалося, відтворення основних фондів має дві форми:

 

? просте відтворення, коли витрати на відшкодування зносу основних фондів відповідають по величині нарахованої амортизації;

 

? розширене відтворення, коли витрати на відшкодування зносу основних фондів перевищують суму нарахованої амортизації.

 

Джерела фінансування відтворення основних фондів можуть бути як власні, так і позикові.

 

Витрати капіталу на відтворення основних фондів мають, як правило, довгостроковий характер і здійснюються у вигляді довгострокових інвестицій (капітальних вкладень) на нове будівництво, на розширення і реконструкцію виробництва, на технічне переозброєння і на підтримку потужностей діючих підприємств. [16, с. 68-73]

 

Достатність джерел засобів для відтворення основного капіталу (рівно як і оборотного) має вирішальне значення для фінансового стану підприємства. Тому цей параметр фінансового стану повинен постійно аналізуватися фінансовими службами підприємства.

 

Найважливішим джерелом власних засобів підприємства для фінансування відтворення основних фондів є прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства (чистий прибуток). Напрями використання чистого прибутку підприємства визначають в своїх фінансових планах самостійно.

 

До позикових джерел фінансування відтворення основних фондів відносяться: кредити банків, позикові засоби інших підприємств і організацій, засоби, одержані від пайової участі в будівництві, бюджетні кошти і засоби позабюджетних фондів.

 

Питання про вибір джерел фінансування капітальних вкладень розв'язується з урахуванням багатьох чинників: вартості капіталу, що привертається; ефективності віддачі від нього; співвідношення власного і позикового капіталів, визначального фінансовий стан підприємства; ступені ризику різних джерел фінансування; економічних інтересів інвесторів і кредиторів. [3, с. 159-162]

 

 

За ринкових відносин важливе значення має вибір оптимальної структури джерел фінансування капітальних вкладень (рис. 8.7). Фінансування капітальних вкладень здійснюється за рахунок власних і залучених коштів

Рис. 8.7. Джерела фінансування капітальних вкладень

Рис. 8.7. Джерела фінансування капітальних вкладень

 

Структура джерел фінансування капітальних вкладень підприємства залежить від багатьох факторів, зокрема:

 

- оподаткування доходів підприємства;

 

- темпів зростання реалізації товарної продукції і її стабільності;

 

- структури активів підприємства;

 

- стану ринку капіталу;

 

- відсоткової політики комерційних банків;

 

- рівня управління фінансовими ресурсами підприємства;

 

- суті стратегічних цільових фінансових рішень підприємства.

 

Порядок фінансування капітальних вкладень залежить від способу проведення капітальних робіт (якщо мова йде про будівництво).

 

 










ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2021 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.