Перелік захворювань, протипоказань до донорства і форм ризикованої поведінки

Перелік захворювань, протипоказань до донорства і форм ризикованої поведінки

Абсолютні протипоказання (усунення від донорства незалежно від давності захворювання і результатів лікування)

Гемотрансмісивні захворювання.

1.1.1. Інфекційні:

СНІД, носійство Віл-інфекції.

Сифіліс вроджений або набутий.

Вірусні гепатити, позитивний результат дослідження на маркери вірусних гепатитів.

Туберкульоз, усі форми.

Бруцельоз, сипний тиф, туляремія, лепра, хвороба Крейтцфельдта-Якоба.

1.1.2. Паразитарні:

ехінококоз, токсоплазмоз, трепаносомоз, філяріатоз, ришта, лейшманіоз

Соматичні захворювання.

1.2.1. Злоякісні новотвори.

1.2.2. Хвороби крові.

1.2.3. Органічні захворювання ЦНС.

1.2.4. Повна відсутність слуху і (або) мови.

1.2.5. Психічні захворювання.

1.2.6. Наркоманія, алкоголізм.

1.2.7. Серцево-судинні захворювання:

гіпертонічна хвороба II - III ст., ішемічна хвороба серця атеросклероз, атеросклеротичний кардіосклероз, облітеруючий ендоартеріїт, неспецифічний аортоартеріїт, рецидивуючий тромбофлебіт, ендокардит, міокардит, вади серця.

1.2.8. Хвороби органів дихання:

бронхіальна астма, бронхоектатична хвороба, емфізема легень, обструктивний бронхіт, дифузійний пневмосклероз у стадії декомпенсації.

1.2.9. Хвороби органів травлення:

ахілічний гастрит, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки.

1.2.10. Захворювання печінки і жовчних шляхів: хронічні захворювання печінки, у тому числі токсичної природи і неясної етіології калькульозний холецистит з повторюваними приступами і явищами холангіту, цироз печінки.

1.2.11. Захворювання нирок і сечовивідних шляхів у стадії декомпенсації: дифузні й вогнищеві і ураження нирок, сечокам'яна хвороба.

1.2.12. Дифузні захворювання сполучної тканини.

1.2.13. Променева хвороба.

1.2.14. Хвороби ендокринної системи у випадку порушення функцій і обміну речовин.

1.2.15. Хвороби лор-органів:

озена, інші гострі і хронічні важкі гнійно-запальні захворювання.

1.2.16. Очні хвороби:

залишкові явища увеїту (ірит, іридоцикліт, хоріоретініт) висока міопія (6 Д і більше) трахома, повна сліпота.

1.2.17. Шкірні хвороби:

розповсюджені захворювання шкіри запального і інфекційного характеру.

Псоріаз, еритродермія, екземи, червоний вівчак, пухирчасті дерматози грибкові поразки шкіри (мікроспорія, трихофітія, фавус, епідермофітія) і внутрішніх органів (глибокі мікози), гнійничкові захворювання шкіри (піодермія, фурункульоз, сікоз).

1.2.18. Остеомієліт гострий і хронічний.

1.2.19. Оперативні втручання з приводу ампутації або резекції органа і трансплантації органів та тканин.

1.3. Форми ризикованої поведінки:

наданням сексуальних послуг за плату,

статеві стосунки з малознайомими особами без презерватива,

часта зміна статевих партнерів,

гомосексуальні стосунки,

наркоманія.

Тимчасові протипоказання для донорства крові та її компонентів

Додаток 4

до Порядку медичного

обстеження донорів

крові та (або) її

компонентів

Інтервали між різними видами донорства

(у днях)

ПОРЯДОК

Карантинізації донорської плазми

Цей Порядок визначає організаційні, матеріальні та технічні умови карантинізації донорської плазми, взаємозв’язок між виконавцями, нормативні засади гарантування якості компонентної гемотерапії.

Порядок є підставою для розроблення стандартних операційних процедур (далі - СОП) на кожне робоче місце відділення карантинізації донорської плазми.

Загальні положення

1.1.Для цілей цього Порядку терміни використовуються у такому значенні:

карантинізація (карантинне зберігання, карантин) донорської плазми– зберігання плазми із забороною її використання протягом визначеного терміну. Карантинізація донорської плазми проводиться з метою підвищення інфекційної безпеки. При цьому використовується вилучення непридатної для використання плазми за результатами лабораторних обстежень донора або за даними лікувально-профілактичних закладів про захворювання донора чи наявності у нього носійства збудників інфекційних захворювань.

1.2. Карантинізація донорської плазми є додатковим заходом попередження передання гемотрансмісивних інфекцій. Тривалість серонегативного періоду при ВІЛ-інфекції/СНІД, гепатитах В, С, гепатиті, викликаному парвовірусом В-19, сифілісі у різних хворих – величина змінна і становить не більше 180 днів з моменту інфікування.

1.3. Карантинізації не підлягає плазма, отримана від донорів аутологічної крові та її компонентів.

1.4. Відповідальність за правильну організацію, забезпечення режиму збереження донорської плазми в період карантинізації та обстеження донора покладається на керівника закладу переливання крові.

Директор Департаменту

Допомоги населенню

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

охорони здоров'я України

01.08.2005 №385

ПОРЯДОК

Загальні положення

1.1. Цей Порядок розроблений згідно зі статтею 16 Закону України "Про донорство крові та її компонентів".

1.2.Взяття крові та (або) її компонентів у донора можливе, якщо його здоров'ю не буде заподіяно шкоди.

1.3. Донори поділяються таким чином:

1.3.1. Донори алогенної крові та (або) її компонентів;

1.3.2. Донори аутологічної крові та (або) її компонентів;

1.3.3. Донори плазми, у тому числі імунної;

1.3.4. Донори клітин крові, у тому числі стовбурових;

1.3.5. Донори крові;

1.3.6. Донори активні;

1.3.7. Донори резерву.

1.4. Інформація, яка надається донорам закладом переливання крові, а також інформація, яку має надати донор закладу переливання крові при кожній донації, повинна відповідати встановленим інформаційним вимогам (додаток 1).

1.5. Донорам гарантується анонімність, відомості, отримані від донора, складають медичну таємницю.

Прийом та облік донорів

2.1. Прийом донорів в закладах переливання крові проводиться на підставі документа, що посвідчує особу донора, та його реєстрацію.

2.2. Облік донорів проводиться за встановленими формами медичної облікової документації, затвердженими наказом МОЗ Українивід 07.07.2003 №301 ''Про затвердження форм медичної облікової документації, що використовується в закладах служби крові''.

2.3. Облікова картка донора (ф.432/о) заповнюється у двох примірниках, один з яких залишається в медичній установі, закладі переливання крові, другий передається в обласний (міський) заклад переливання крові.

2.4. Облікові форми зберігаються в реєстратурі донорського відділу протягом 3-х років, після чого передаються в архів установи або закладу, де зберігаються 75 років. При знятті донора з обліку в первинних документах робиться відмітка про причину зняття і проводиться узагальнення (підсумок) кількості взятої крові або її компонентів за весь період донорства.

2.5. Наявність комп’ютерної бази даних про донорів вимагає дублювання інформації на паперових носіях згідно з затвердженими обліково-звітними форми.

2.6. Перед медичним оглядом донор заповнює анкету, яка є на звороті ф.430/о “Картки донора резерву'', даючи відповіді на поставлені у ній запитання та завіряє їх особистим підписом. Для ознайомлення з анкетою та її заповнення донорам повинні бути створені належні умови.

2.7. Огляд донорів проводить кваліфікований лікар, який заповнює облікову документацію, анкету донора (додаток 2), визначає кількість плазми, клітин крові, крові, що вилучається, при необхідності направляє на додаткові дослідження і консультації.

2.8. Після здавання крові або її компонентів донору видається довідка щодо надання пільг (ф. 435/о).Якщо після проходження медичного обстеження, яке визначене цим Порядком, або за технічними причинами донація не відбулась, видається довідка щодо обстеження донора (436/о).

Медичне обстеження донорів

Загальні положення

Медичне обстеження проводиться для гарантування безпеки здоров'я донора і реципієнта.

Лікар оглядає шкіряні покриви, видимі слизові, склери, пальпує доступні лімфатичні вузли та органи черевної порожнини, аускультує легені.

Лікар при визначенні показань до донорства, виду донорства й обсягу взяття крові або її компонентів керується Переліком захворювань, протипоказань до донорства і форм ризикованої поведінки, Інтервалами між

видами донорства (додатки 3 і 4), результатами збору анамнезу, фізикального обстеження та такими нормативами:

стандартний об’єм заготовленої крові (максимально допустима доза) - 450 мл, без урахування крові, узятої для аналізів (до 40 мл);

стандартний об’єм заготовленої плазми (максимально допустима доза) 600 мл, без урахування крові, узятої для аналізів (до 40 мл);

при заготівлі плазми для виробництва препаратів плазми методом автоматичного плазмаферезу, допускається взяття до 800 мл (відповідно до протоколів виробника обладнання);

особи з масою тіла менше 50 кг можуть допускатися до донорства у виняткових випадках. Обсяг донації крові в них не повинен перевищувати 300 мл;

донору вимірюється температура тіла, яка повинна бути 36,6±0,3ºС;

визначаються частота і ритмічність пульсу: у нормі - пульс ритмічний, від 60 до 90 ударів у хвилину;

припустимі показники артеріального тиску: систолічний - у межах 90-170, діастолічний - 60-100 мм. рт. ст.

Кількість регулярних донацій крові на рік у чоловіків - не більше 5, у жінок - не більше 4, після чого інтервал до наступної кроводачі складає 3 місяці.

При наявності абсолютних протипоказань до донорства в медичній документації відображається причина відводу від донорства або зняття з обліку та надаються пояснення донору.

При наявності тимчасових протипоказань, виявленні будь-яких порушень у стані здоров'я, підозрі на контакт з інфекційним захворюванням донор направляється на додаткове обстеження або не допускається до донації.

При відсутності протипоказів до донорства лікар визначає вид донорства, обсяг донації крові або її компонентів. Дані про стан здоров'я донора, вид донорства й обсяг узяття крові або її компонентів заносяться у відповідну медичну документацію.

Показники периферичної крові та біохімічні дані у донорів при лабораторному обстеженні повинні відповідати нормам, наведеним у додатку 5.

Директор Департаменту

Допомоги населенню

Додаток 1

до Порядку медичного

обстеження донорів

крові та (або) її

компонентів

ІНФОРМАЦІЙНІ ВИМОГИ

Додаток 2

Анкета донора

(заповнюється лікарем при опитуванні)

П.І.Б. донора_______________________________________________________________

Відповідаючи на питання анкети зазначте “ТАК” або “НІ”

Я правильно відповів/ла на всі запитання Анкети і повністю усвідомив/ла значимість цієї інформації для мого здоров’я та здоров’я хворого/ї, якому/ій будуть введені мої компоненти крові або препарати моєї плазми крові.

Я усвідомлюю те, що при приховуванні відомостей про наявність у мене ВІЛ- інфекції або венеричного захворювання (сифіліс, гонорея тощо), підлягаю відповідальності згідно з чинним законодавством. Я не займаюсь наданням сексуальних послуг за плату, не вступаю у статеві стосунки з малознайомими особами без презерватива, не схильний(а) до частої зміни статевих партнерів, хочу бути донором добровільно, мене ніхто не примушував.

Я погоджуюсь здати _________мл плазми (крові).

Підпис донора _____________ Підпис лікаря________________ Дата________

Додаток 5

до Порядку медичного

Обстеження донорів

крові та (або) її

Компонентів

Перелік захворювань, протипоказань до донорства і форм ризикованої поведінки

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: