|
ПОРЯДОК РОЗРОБКИ ТА ЗАХИСТУ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Розробка та захист курсового проекту мають основні наступні етапи:
- обирання теми проекту (на першій консультації);
- отримання завдання (на першій або другій консультації);
- отримання вихідних даних для виконання курсового проекту та посилань на джерела інформації, з яких обирають додаткові дані(на першій та наступних консультаціях);
- отримання студентом методичних рекомендацій по виконанню курсового проекту (на першій консультації);
- добір студентом джерел інформації в бібліотеці технікуму;
- знайомство студента з отриманим матеріалом;
- безпосереднє виконання розділів курсового проекту під керівництвом викладача на консультації (згідно з розкладом навчальної частини);
- самостійне виконання студентом розділів курсового проекту згідно з отриманою консультацією, методичними рекомендаціями та джерелами інформації;
- систематична перевірка керівником проекту виконаних розділів (та креслень) на консультаціях
- оформлення пояснювальної записки та креслень згідно з вимогами;
- представлення курсового проекту для перевірки керівнику проекту;
- усунення недоліків, виявлених під час перевірки;
- захист курсового проекту.
Захист курсового проекту приймає комісія, що затверджена наказом по ХКТК НТУ "ХПІ" і складається з 3-х осіб.
Процедура захисту передбачає доповідь на 10–15 хвилин та відповіді на запитання членів комісії.
Критерії оцінювання курсового проекту
| Рівень навчальних
досягнень
| Бал
| Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів
| | Високий
|
| Студент:
- вміє комплексно вирішувати поставлене завдання під час курсового проектування;
- повністю розкриває зміст матеріалу з поставленого завдання;
- вільно володіє професійною термінологією;
- грамотно ілюструє матеріал схемами та таблицями;
- послідовно викладає матеріал з посиланням на нормативні документи;
- використовує самостійно опрацьований матеріал;
- виконав курсову роботу на високому рівні.
У відповіді можливі одна-дві неточності, які не змінюють суті одержаних результатів.
| | Достатній
|
| Студент:
- вміє вирішувати поставлене завдання під час курсового проектування;
- розкриває зміст матеріалу з поставленного завдання;
- вільно володіє професійною термінологією;
- послідовно викладає матеріал з посиланням на нормативні документи;
- виконав курсову роботу на достатньому рівні.
- допускає помилки, які не змінюють суті одержаних результаті.
|
| Рівень навчальних
досягнень
| Бал
| Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів
| | Середній
|
| Студент:
- розкриває лише основні питання курсового проекту;
- для вирішення практичних завдань з труднощами використовує одержані знання;
- не пов’язує відповіді із раніше зробленими висновками та суміжними дисциплінами;
- відповіді дає не повні;
| | Початковий
(недостатній)
|
| Студент:
- не розкрив основних розділів проекту;
- не відповідає на поставленні питання.
|
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ
1 Свешников В. К., Усов А. А. Станочные гидроприводы: Справочник. – М.: Машиностроение, 1982. – 464 с.
2 Абрамов Е.И., Колесниченко К.А., Маслов В.Т. Элементы гидропривода. – К.: Техника,1977 -- 320 с.
3 Панамарьова О.Б. Методичні рекомендації по виконанню курсових проектів з дисципліни «Монтаж, наладка та технічне обслуговування приводів машин» – Харків: НТУ «ХПІ», 2009. – 60 с.
4 Р.Д. Аврутин Справочник по гидроприводам металлорежущих станков. – К.: Вища школа, 1965. – 268с.
5 Алексеева Т. В., Бабанская В. Д., Башта Т. М. Техническая диагностика гидравлических приводов – М.: Машиностроение, 1989. – 365 c.
6 Справочник по чугунному литью. – Ленинград: Машиностроение, 1978. – 304 с.
7 Справочник по машиностроительным материалам, том 1. –М.: Государственное научно-техническое издательство машиностроительной литературы, 1959. – 363 с.
8 Боголюбов С.К. Черчение: Учебник для средних специальных заведений. – 2-е изд., испр. – М.: Машиностроение, 1989. – 336 с.
ДОДАТОК А
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ КОМП¢ЮТЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ
НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
"ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ"
“ Затверджую”
Заст. директора з навчальної роботи
____________________І.І.Дідух
ЗВІТ ПРО ВИКОНАННЯ
КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Аналіз і розрахунок схеми гідравлічної принципової приводу
Стола верстату
Керівник КП Панамарьова О.Б “________”20__ р.
Виконавець студент гр. ЗА ___ ____________“______”20__ р.
Члени комісії Буряк А.О. __________ “_____”20__ р.
Сухарьков В.В.________ “______” 20__ р.
Харків 20__
ДОДАТОК Б
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ КОМП¢ЮТЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ
НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
"ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ"
Спеціальність: Виробництво гідравлічних і пневматичних засобів автоматизації, 5.05050305.
ЗАВДАННЯ
на курсовий проект з дисципліни “Монтаж, наладка і технічне обслуговування приводів машин”
Студента групи ЗА-41 __________________________________________________
Тема проекту: Аналіз і розрахунок схеми гідравлічної (пневматичної) принципової приводу стола верстату
Вихідні данні до проекту: Навантаження G=; Хід l =; Час t =
ЗМІСТ
Вступ
1 Опис схеми гідравлічної (пневматичної) принципової
2 Орієнтовний розрахунок і обґрунтування елементів схеми гідравлічної (пневматичної) принципової
2.1 Обґрунтування вибору робочої рідини для гідросистеми
2.2 Вибір насосу і контрольно-регулюючої апаратури і їх технічні характеристики за каталогами
2.3 Розрахунок втрат тиску на лінії гідронасос-гідродвигун (пневмодвигун)-бак
3 Опис конструкції, принцип дії і призначення пристрою, що розробляється
3.4 Розрахунок основних параметрів пристрою, що розробляється
3.5 Обґрунтування вибору матеріалу, термічної обробки, точності і величини шорсткості
3.6 Специфікація до складального креслення
4 Технічна діагностика гідросистеми
Висновок
Список джерел інформації
Додатки
Розробка конструкторських документів:
1 Креслення деталей;
2 Складальне креслення пристрою;
3 Специфікація;
4 Схема гідравлічна (пневматична) принципова.
Етапи виконання курсового проекту
| Етап
| Найменування
| Термін
| Примітка
| |
| Опис схеми гідравлічної (пневматичної) принципової
|
| 10%
| |
| Орієнтовний розрахунок і обґрунтування елементів схеми гідравлічної (пневматичної) принципової
|
| 35%
| |
| Розрахунок основних параметрів пристрою, що розробляється
|
| 25%
| |
| Робочі креслення
|
| 25%
| |
| Висновок
|
| 5%
| Заступник директора з навчальної роботи __________/Дідух І. І./ Дата видачі:
Голова циклової комісії___________/Панамарьова О.Б./ ___________
Викладач (керівник) _____________/Панамарьова О.Б./ Строк виконання
___________
ДОДАТОК В
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ КОМП¢ЮТЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ
НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
"ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ"
Спеціальність 5.05050305 “ Виробництво гідравлічний та пневматичних засобів автоматизації”
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
з дисципліни “ Монтаж, наладка і технічне обслуговування приводів машин ”
Тема проекту: Аналіз і розрахунок схеми гідравлічної принципової приводу стола верстату
Шифр ХКТК-ЗА 41_.5.05050305.______
Керівник КП _______________Панамарьова О.Б
Виконавець студент гр. ЗА 41_ ______________________________
Харків 20__
ДОДАТОК Г
Зразок реферату
РЕФЕРАТ
Звіт КР: ___ с., ___рис., ___ табл., ___ джерел.
Ключові слова: СХЕМА ГІДРАВЛІЧНА ПРИНЦИПОВА, НАСОС, ГІДРОЛІНІЯ, ГІДРОЦИЛІНДР, ТИСК, ВИТРАТА, МІСЦЕВІ ОПОРИ, РОБОЧА РІДИНА.
Об'єкт курсового проекту – розрахунок і аналіз схеми гідравлічної (пневматична) принципової приводу стола верстату.
В звіті курсового проекту виконано розрахунок основних параметрів гідросистеми, що розробляється. Проведено вибір наносу і контрольно-регулюючої апаратури за функціональним призначенням і по технічним характеристикам, вибрана робоча рідина.
Проведено опис конструкції, розрахунки основних параметрів пристрою, що розробляється, із застосуванням сучасної методологічної техніки.
Графічний частина виконано на достатньому рівні з дотриманням вимог ЄСКД і містить принципову гідравлічну схему привода столу верстата, загальний вигляд в розрізі та деталі гідроциліндру.
ДОДАТОК Д
 Форма основного надпису звіту пояснювальної записки
(крім відомості документів)
ДОДАТОК Е
Рисунок 2 – Графік для визначення коефіцієнту тертя в трубопроводах
ДОДАТОК Ж
Таблиця 2.1 – Коефіцієнти опорів на виході з трубопроводів постійного перетину
Вихід вільний з відводу,відігнутий під кутом 900  
| 
| Значення коефіцієнта  в залежності від співвідношення 
| |
| 0,5
|
| 1,5
|
|
|
|
| |
| 2,95
| 3,13
| 3,23
|
| 2,72
| 2,4
| 2,1
|
| | 0,2
| 2,15
| 2,15
| 2,08
| 1,84
| 1,7
| 1,6
| 1,52
| 1,48
| | 0,5
| 1,8
| 1,54
| 1,43
| 1,36
| 1,32
| 1,26
| 1,19
| 1,19
| |
| 1,46
| 1,19
| 1,11
| 1,09
| 1,09
| 1,09
| 1,09
| 1,09
| |
| 1,19
| 1,1
| 1,06
| 1,04
| 1,04
| 1,04
| 1,04
| 1,04
| Таблиця 2.2 – Коефіцієнт опору розширень
Тип розширення
Поступовий перехід від  до  (конічний дифузор круглого перетину) 
Раптовий перехід від до
| 
| Значення коефіцієнта в залежності від співвідношення 
| | 1,2
| 1,5
|
|
|
|
| |
| 0,02
| 0,04
| 0,08
| 0,11
| 0,11
| 0,11
| |
| 0,2
| 0,5
| 0,09
| 0,75
| 0,16
| 0,16
| |
| 0,04
| 0,12
| 0,25
| 0,34
| 0,37
| 0,38
| |
| 0,06
| 0,22
| 0,45
| 0,55
| 0,57
| 0,58
| |
| 0,07
| 0,3
| 0,62
| 0,72
| 0,75
| 0,76
| |
| 0,07
| 0,36
| 0,68
| 0,81
| 0,83
| 0,84
| |
| 0,07
| 0,34
| 0,63
| 0,82
| 0,88
| 0,89
| |
| 0,07
| 0,32
| 0,6
| 0,82
| 0,88
| 0,89
| |
| 0,07
| 0,3
| 0,56
| 0,82
| 0,88
| 0,89
| Примітка: втрати на тертя в таблиці не враховано, вони визначаються за залежністю: 
| Розглядається як випадок дифузора з кутом 
| Таблиця 2.3 – Коефіцієнти опору звуження
Тип звуження Раптовий перехід від  до  .Перехідна кромка гостра 
| Значення коефіцієнта в залежності від параметрів, що визначають
| 
| 
| 0,1
| 0,2
| 0,3
| 0,4
| 0,5
| 0,6
| 0,7
| 0,8
| 0,9
|
| 
| 0,45
| 0,4
| 0,4
| 0,35
| 0,3
| 0,25
| 0,2
| 0,15
| 0,05
|
| Примітка:  -- значення коефіцієнта опору в перерізу при швидкості  . При розрахунку втрат напору  по швидкості  в перерізі необхідно привести до значення 
|
Таблиця 2.4 – Коефіцієнти опорів поворотів
| Тип повороту
| Значення коефіцієнта в залежності від параметрів, що визначають
|
| Коліно з закругленими кромками
| 
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 
| 0,125
| 0,24
| 0,53
| 0,88
| 1,55
| 2,28
| 2,94
| 3,36
| 3,6
| Примітка: для колін з тупиками значення  збільшується на 20%
|
| Вигини трубопроводу, змійовики
|  
|
| 
| Значення А в залежності від кута , град
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
| | 0,5
| 64,1
| 64,3
| 64,5
| 64,8
|
| 65,3
| 65,6
|
| |
| 64,3
| 64,5
|
| 65,6
| 66,1
| 66,6
| 67,2
|
| |
| 64,5
|
| 66,1
| 67,2
| 68,2
| 69,2
| 70,3
|
| |
|
| 66,1
| 68,2
| 70,3
| 72,4
| 74,5
| 76,6
|
| |
| 65,6
| 67,2
| 70,3
| 73,4
| 76,6
| 79,8
| 82,9
|
| |
| 66,6
| 69,2
| 74,5
| 79,8
|
| 90,2
| 95,5
|
| |
| 69,2
| 74,5
|
| 95,5
|
|
|
|
| |
| 74,5
|
|
|
|
|
|
|
| Примітка: для вигинів при  втрати на місцевому опорі визначаються за приведеними формулами
|
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
Додаток З
Таблиця 3.1 – Загальні принципи побудови умовних графічних позначень гідро- і пневмоапаратів
| Найменування
| Позначення
| | 1 Базове позначення: квадрат (переважно) і прямокутник
| 
| | 2 Розташування гідро- і пневмоапаратів складають з одного або двох і більше квадратів (прямокутників), що примикають один до одного, один квадрат (прямокутник) відповідає одній дискретній позиції
| 
| | 3 Лінії потоку, місця з'єднань, стопори, сідельні затвори і опори зображають відповідними позначеннями в межах базового позначення:
|
| | - лінії потоку зображують лініями зі стрілками, що показують напрямки потоків робочого середовища в кожній позиції
| 
| | - місця з'єднань виділяють точками
| 
| | - закритий хід у позиції розподільника
| 
| | - лінії потоку з дроселюванням
| 
| | Для полегшення креслення ці апарати можна зображувати тільки спрощеними позначеннями, що наведені нижче. Для складання повного позначення повинні бути додані лінії потоків:
|
З центральною (нейтральною) позицією
| | - двохлінійний, нормально закритий, із змінним прохідним перетином
| 
| | - трилінійний, нормально відкритий, із змінним прохідним перетином
| 
| Таблиця 3.2 – Загальні правила побудови умовних графічних позначень пристроїв керування
| Найменування
| Позначення
| | 1 Позначення управління апаратом можуть бути накреслені в будь-якій зручній позиції з відповідної сторони базового позначення апарата
| 
| | 2 Позначення елементів м'язового і механічного управління з ГОСТ 2.721
|
| | Найменування
| Позначення
| | 3 Лінійний електричний пристрій
Наприклад, електромагніт (зображення електричних ліній необов'язково):
|
| | - з однією обмоткою, односторонньої дії
| 
| | - з двома протидіючими обмотками в одному вузлі, двосторонньої дії
| 
| | 4 Управління підведенням або скиданням тиску
| | 4.1 Пряме управління:
внутрішня лінія управління (канал управління знаходиться усередині апарату)
- зовнішня лінія управління (канал управління знаходиться зовні апарату)
| 
| | 4.2 Пілотне управління (непряме управління):
|
| | - із застосуванням тиску газу в одноступінчастому пілоті (з внутрішнім підведенням потоку, без вказівки первинного управління)
| 
| | - зі скиданням тиску
| 
| | - із застосуванням тиску рідини в двоступінчастому пілоті послідовної дії (з внутрішнім підведенням потоку управління та дренажем, без вказівки первинного управління)
- двоступінчасте управління, наприклад, електромагніт і одноступінчастий, пневматичний пілот (зовнішній підвід потоку управління)
| 
| | 4.3 Застосування позначень механізмів управління в повних позначеннях апаратів:
|
| | - позначення механізмів управління односторонньої дії зображують поруч із позначенням пристрою, яким вони керують, таким чином, щоб сила впливу механізму уявно переміщували позначення пристрою в іншу позицію
| 
| | - позначення механізмів управління для середньої позиції трипозиційних апаратів можуть бути зображені з зовнішнього боку крайніх квадратів (прямокутників), якщо це не порушить розуміння позначення
| 
| | - внутрішній пілот і дренажні лінії апаратів з непрямим керуванням зазвичай не включають до спрощених позначень
| 
| |
| | - при паралельному управлінні (АБО) позначення механізмів управління показують поруч один з одним: наприклад, електромагніт або притискна кнопка незалежно впливають на апарат
| 
| Таблиця 3.3 – Приклади побудови умовних графічних позначень апаратів
| Найменування
| Позначення
| | 1 Розподільник 2 / 2 (в скорочених записах розподільники позначають дробом, у чисельнику якого цифра показує число основних ліній, тобто виключаючи лінії управління і дренажу, в знаменнику - число позицій
|
| | - запірний дволінійний, двопозиційний з м'язовим управлінням
| 
| | 2 Розподільник 3 / 2
Трилінійний, двопозиційний, перехід через проміжну позицію, управління електромагнітом і поворотною пружиною
| 
| | 3 Розподільник 5 / 2
П'ятилінійний, двопозиційний, управління тиском у двох напрямках
| 
| | 4 Розподільник 4 / 3
- З одноступінчастим пілотним управлінням. Пілотна ступінь. Чотирилінійний, трипозиційний розподільник, пружинне центрування, управління двома протилежними електромагнітами, з м'язовим дублюванням, зовнішнім зливом
| 
| | - з одноступінчастим пілотним управлінням. Пілотна ступінь. Чотирилінійний, трипозиційний розподільник, пружинне центрування, управління одним електромагнітом з двома протилежними обмотками, з м'язовим дублюванням, зовнішнім підведенням потоку управління
| 
| | 5 Дроселюючий розподільник
|
| | - чотирилінійний, дві характерні позиції, одна нейтральна позиція, пружинне центрування, нескінченний ряд проміжних позицій
|
| | - з відкритим центром всі лінії в нейтральній позиції об’єднані
| 
| | - із закритим центром всі лінії в нейтральній позиції закриті
| 
| | - з серворегулюванням, із закритим центром, пружинним центруванням, електромагнітним управлінням
| 
| | 6 Клапан зворотній:
|
| | - без пружини, відкрито, якщо тиск на вході вище тиску на виході
| 
| | Найменування
| Позначення
| | - з пружиною, відкрито, якщо тиск на вході вище тиску на виході плюс тиск пружини
| 
| | 7 Гідрозамок односторонній
| 
| | 8 Гідрозамок двосторонній
| 
| | 9 Клапан «АБО»
Вхідна лінія, поєднана з більш високим тиском, автоматично з'єднується з виходом в той час як інша вхідна лінія закрита
| 
| | 10 Клапан «І»
Вихідна лінія знаходиться під тиском тільки тоді, коли обидві вхідні лінії під тиском
| 
| | 11 Клапан напірний (запобіжний або переливний)
|
| | - прямої дії
| 
| | - прямої дії - з дистанційним управлінням гідравлічний
| 
| | - прямої дії - з дистанційним управлінням пневматичний
| 
| | - прямої дії з електромагнітним управлінням
| 
| | Найменування
| Позначення
| | - непрямої дії
із забезпеченням дистанційного керування
| 
| |
|
| | - непрямої дії з пропорційним електромагнітним управлінням
| 
| | 12 Клапан редукційний: одноступінчатий, навантажений пружиною
| 
| | - з дистанційним управлінням
| 
| | - двоступінчастий, гідравлічний, з зовнішнім регулюванням звороту
| 
| | - зі скиданням тиску гідравлічний і пневматичний
|  
| | 13 Клапан розвантаження мастильної системи
| 
| | 14 Дросель регульований
Без вказівки методу регулювання або положення запірно-регулюючого елемента, зазвичай без повністю закритої позиції
| 
| | Найменування
| Позначення
| | 15 Вентиль
Без вказівки методу регулювання або положення запірно-регулюючого елемента, але зазвичай з одною, повністю закритою позицією
| 
| | 16 Дросель із зворотним клапаном
Зі змінним дроселюванням, з вільним проходом потоку в одному напрямку, але дроселюванням потоку в іншому напрямку
| 
| | 17 Регулятори витрати
|
| | - регулятор витрати дволінійний із змінною витратою на виході
| 
| | - регулятор витрати трилінійний із змінною витратою на виході, зі зливом надлишкової витрати в бак
| 
| | - регулятор витрати трилінійний із запобіжним клапаном
| 
| | 18 Синхронізатори витрат:
|
| | - ділильник потоку.
Потік ділиться на два потоки, витрати яких знаходяться у встановленому співвідношенні, стрілки позначають стабілізацію витрат по тиску
| 
| | - суматор потоку.
Потік об'єднується з двох потоків, витрати яких знаходяться у встановленому співвідношенні
| 
| | 19 Дросельний мастильний дозатор (наприклад регульований)
| 
|
Таблиця 3.4 – Приклади побудови умовних графічних позначень контрольно-вимірювальних приладів
| Найменування
| Позначення
| | 1 Покажчик тиску
| 
| | 2 Манометр
| 
| | 3 Манометр диференційний
| 
| | 4 Перемикач манометра
| 
| | 5 Реле тиску
| 
| | 6 Вимикач кінцевий
| 
| | 7 Аналоговий перетворювач
| 
| | 8 Термометр
| 
| | 9 Прилад, що керує роботою мастильної системи:
|
| | - за часом
| 
| | - за тактами роботи об’єкта, що змащується
| 
| | 10 Покажчик рівня рідини (зображується тільки вертикально)
| 
| | 11 Витратомір
| 
| | 12 Інтегруючий витратомір
| 
| | 13 Тахометр
| 
| | 14 Моментомір (вимірювач крутного моменту)
| 
| |
|
|
Таблиця 3.5 – Приклади побудови умовних графічних позначень апаратів
| Найменування
| Позначення
| | 1 Конденсатор робочого середовища:
- загальне позначення
- фільтр
| 
| |
| 
| | з магнітним сепаратором
| 
| | з індикатором забрудненості
|
| | - вологовідділювач
| 
| | з ручним відведенням конденсату
| 
| | з автоматичним відводом конденсату
| 
| | - фільтр-вологовідділювач з ручним відведенням конденсату
| 
| | - повітрявисушувач
| 
| | - маслорозпилювач
| 
| | - блок підготовки робочого газу
| 
| | - підігрівник
| 
| | - охолоджувач без вказівки ліній підводу та відводу навколишнього середовища
| 
| | - охолоджувач та підігрівач
| 
| | - конденсатовідвідник
| 
|
| Найменування
| Позначення
| | 2 Гідробак і змащувальний бак під атмосферним тиском
|
| | - загальне позначення
| 
| | - із зливним трубопроводом вище рівня робочої рідини
| 
| | - з механічним піджимом мастильного матеріалу
| 
| | з тиском вище атмосферного:
|
| | - загальне позначення
| 
| | з тиском нижче атмосферного:
|
| | - загальне позначення
| 
| | Примітка - При необхідності вказівки обсягу заправки бака, дм3 (л), слід застосовувати наведене позначення (наприклад, бак з об'ємом заправки 5 дм3)
| 
| | 3 Акумулятор гідравлічний або пневматичний (зображується тільки вертикально)
|
| | - гідравлічний (без зазначення принципу дії)
| 
| | - пружинний гідравлічний
| 
| | - пневмогідравлічний
| 
| | 4 Ресивер
| 
| | 5 Пневмоглушник
| 
| | 6 Заливна горловина, воронка, заправний штуцер і т. п.
| 
| | 7 Безнапірна ємносна маслянка (наприклад, регульована трьохотвідна маслянка)
|
| |
|
| | - колпачкова
| 
|
Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|
