Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







ЩОДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ





МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ЩОДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“ФІЗІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

ЗА НАПРЯМОМ6.010203 “ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ”

 

 

КРЕМЕНЧУК 2014
Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни «Фізіологія людини» для студентів денної форми навчання за напрямом 6.01.0203 «Здоров’я людини»

 

Укладач к. б. н., доц. О. І. Антонова

Рецензент д. б. н., проф. В. В. Нікіфоров

 

Кафедра

 

Затверджено методичною радою Кременчуцького національного університету

імені Михайла Остроградського

Протокол №____ від__________

Заступник голови методичної ради______________ доц. С. А. Сергієнко


ЗМІСТ

Вступ ............................................................................................................. …..4

1. Перелік лабораторних робіт ........................................................................ …..5

Лабораторна робота № 1 Фізіологія нервової системи. Аналіз рефлекторної дуги …..5

Лабораторна робота № 2 Фізіологія проміжного мозку. Аналіз первинних рефлекторних центрів зору та слуху………………………………………………8

Лабораторна робота №3 Аналіз півкуль великого мозку……………………….9

Лабораторна робота № 4 Механізм утворення умовних рефлексів. Гальмування умовних рефлексів…………………………………………………11

Лабораторна робота № 5 Вища нервова діяльність. Свідомість. Пам'ять. Фізіологія сну........................................................................................................................ …13

Лабораторна робота № 6 Аналіз принципу харчування при різних захворюваннях. Здоровий спосіб життя………………………………………..…16

2. Критерії оцінювання знань студентів………………………………………….18

Список літератури........................................................................................... …19



 

ВСТУП

 

Головною метою викладання курсу “Фізіологія людини” є формування у студентів денної форми навчання за напрямом 6.010203 “Здоров’я людини” сучасних теоретичних знань та практичних навичок їх використання при проведенні занять з фізичної культури та спорту.

Основною метою лабораторних занять є закріплення теоретичних знань на практиці з метою використання їх при впровадженні в практику, уміння проводити порівняльну характеристику між нормальними фізіологічними процесами та патологією.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

1. Топографію, будову окремих тканин, органів і систем людини.

2. Мати знання про порушення здоров’я людини, гігієнічні норми умов праці та відпочинку людей, засоби профілактики захворювань і збереження здоров’я людини.

Уміти:

1. Характеризувати особливості будови органів і систем людини.

2. Уміти пояснювати зв’язок між будовою і функцією органів і систем у розвитку хвороби.

3. Використовувати наукові знання про здоровий спосіб життя у процесі професійної діяльності.

 

ПЕРЕЛІК ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

Лабораторна робота № 1

Тема. Фізіологія нервової системи. Аналіз рефлекторної дуги

Мета роботи:вивчити будову та функції центральної нервової системи, нейронів, рефлекторної дуги.

Короткі теоретичні відомості

Значення нервової системи дуже велике і полягає в тому, що вона поєднує, узгоджує і регулює діяльність органів і систем, зумовлює оптимум функціонування. Нервова система забезпечує зв’язок організму з навколишнім середовищем.

Структурною одиницею нервової системи є нервова клітина з її відростками – нейрон. Нейрон (нервова клітина) має тіло (з мітохондріями, ядром, мембраною зі специфічними фосфоліпідами та гліколіпідами) та відростки: довгим аксоном імпульси проходять з тіла до периферії, численними короткими дендритами імпульс проходить від периферії до тіла нейрона. Сіра речовина мозку – це тіла нейронів, біла речовина та нерви – це відростки. Контакт аксона та дендритів – синапс, при цьому імпульс переходить з аксона одного нейрона на дендрит іншого, при цьому з аксона виходить нейромедіатор та діє на рецептори дендриту (нейронів більше 1013, кожен може з’єднуватися з 10000 нейронами). Головний мозок займає 2,5 % маси тіла, але поглинає до 25 % кисню від того, що надходить до організму. Для мозку дуже небезпечною є нестача кисню – гіпоксія, оскільки при цьому не утворюється АТФ для позамембранного розподілу йонів.

Біологічно активні речовини як ліганди комплементарно діють або на ядерні, або поодинокі рецептори (виключають або включають у різному ступені вираженість експресії генів), або зв’язуються з мембранними рецепторами (які впливають на мембранний транспорт речовин, включення поділу або апоптозу клітин та діють за нижче вказанними механізмами). Нейромедіатори діють через мембранні рецептори, які: а) активують аденілатциклазну месенджерну систему; б) активують кальцієву месенджерну систему, в) відкривають мембранні канали для іонів. Внутрішній бік мембрани нейрона має заряд -0,5 мВ, збудливі нейромедіатори відкривають мембранні канали для входу до клітини Na+, що знижує заряд до -0,2 мВ, тобто дають гіпополяризацію, далі по всій довжині мембрани тіла та відростків проходить реполяризація – видалення Na+ та відновлення заряду, тобто проведення нервого імпульсу збудження. Гальмівні нейромедіатори відкривають мембранні канали для входу до нейрона Cl-, це дає заряд -0,9 мВ, тобто гіперполяризацію.

Найважливіші рецептори в нервовій системі – M- і N-холінергічні (для нормальної роботи організму), (нор)адренергічні (для роботи організму в екстремальних умовах, а1-, а2-, в1,2,3-типи), серотонінергічні (16 типів), пуринергічні, ГАМК-ергічні, опіатергічні, гістамінергічні (5 типів), дофамінергічні, бензодіазепінергічні, гліцинергічні, глутаматергічні (кожні зазвичай представлені декількома типами). У центральній нервовій системі (ЦНС) нейромедіаторами є ацетилхолін, дофамін (його блокатори використовують для лікування шизофренії), норадреналін, серотонін (антидепресант, галюціноген), мелатонін, аденозин (або АТФ, АДФ), глутамат, метиласпартат, гістамін (усі – збудливі), ацетилхолін, гама-аміномасляна кислота (ГАМК), гліцин, в-аланін, таурин, цистеїн, бензодіазепінподібні білки, барбітуратоподібні білки (гальмівні), вазопресин (підсилює запам'ятовування, бере участь у стресовій реакції), окситоцин (сприяє забуванню), холецистокінін (анальгетик), ангіотензин ll, тіроліберин, гонадоліберин, соматостатин, мет-енкефалін, лей-енкефалін, в-ендорфин, динорфін (анальгетики, снодійні), речовина Р, нейрокініни А та В, гастрин (довготривала пам’ять), глюкагон, нейропептид Y, нейромедин К, нейротензин, вазоактивний інтестинальний пептид (ВІП), гастрин, бомбезин, мотилін (голод, просипання) та інші. У медицині використовують агоністи (міметики, стимулятори) та антагоністи (літики, блокатори) нейромедіаторів.

Певні ділянки мозку характеризуються певними нейромедіаторними системами. Дофамінергічні нейрони локалізовані у субстанції нігра, стіарній системі, гіпоталамічної ділянки, дають іннервацію у гіпофіз, смугасті тіла, кору півкуль, гіпокамп, лімбічну систему. Серотонінергічні нейрони знаходяться у дорсальному та медіальному ядрах шва, мості, іннервують кору півкуль, гіпокамп, блідий шар, мигдалину. Глутаматергічні нейрони локалізуються у кінцевому мозку та інших підкоркових структурах. ГАМК-ергічні нейрони є в субстанції нігра, нюховій цибулині, гіпокампі. Холінергічні та адренергічні нейрони є не тільки у підкоркових шарах, а й у півкулях мозку.

Хід роботи

На муляжах та таблицях студенти вивчають форму, місцезнаходження відділів центральної нервової системи. Студенти вивчають розвиток процесів збудження і гальмування в ЦНС, процесів їх сумації та координації рефлексів.

Результати набутих знань занести до протоколу у вигляді схематичного зображення рефлекторних дуг рухових рефлексів на всіх рівнях ЦНС та провідних шляхів, що забезпечують взаємодію різних рівнів ЦНС; рефлекторних дуг автономних рефлексів, що забезпечують регуляцію вісцеральних функцій.

Зміст звіту

1. Назва та мета роботи.

2. Загальна схема рефлекторних дуг рухових рефлексів на всіх рівнях ЦНС.

3. Загальна схема провідних шляхів, що забезпечують взаємодію різних рівнів ЦНС.

4. Загальна схема рефлекторних дуг автономних рефлексів.

Контрольні питання

1. Розкрити значення ЦНС. Визначити головні функції.

2. Дати характеристику структурній одиниці нервової системи – нейрону.

3. Проаналізувати значення синапсів у ЦНС.

4. Охарактеризувати рефлекс.

5. Проаналізувати будову та функції рефлекторної дуги.

Література:[5, с. 28–32; 6, с. 12–20].

Лабораторна робота № 2

Хід роботи

1. На таблицях, препаратах або моделях сагітального розрізу головного мозку визначають місцезнаходження проміжного мозку, частин даного відділу, основні ядра провідникової системи і шлуночки.

2. Знайти і відобразити частини проміжного мозку і ІІІ шлуночок. (Препарат №1).

3. Визначити первинні рефлекторні центри зору і слуху, вищі вегетативні центри і в який частині замикаються складні рухові рефлекси. (Препарат №2).

Препарат №1 Препарат №2
1. Таламус 2. Гіпоталамус 3. Метаталамус 4. Епіталамус 5. ІІІлуночок 1. Рефлекторний центр зору 2. Рефлекторний центр слуху 3. Рухові рефлекси 4. Вегетативні центри

Зміст звіту

1. Назва та мета роботи.

2. Загальна схема частин проміжного мозку і ІІІ шлуночка. (Препарат №1).

3. Загальна схема первинних рефлекторних центрів зору і слуху. (Препарат №2).

Контрольні питання

1. Проаналізувати функції кожної частини проміжного мозку.

2. Визначити топографічний зв’язок проміжного мозку з іншими відділами головного мозку.

3. Розкрити значення гіпоталамуса.

Література:[6, с. 60–100].

Лабораторна робота № 3

Хід роботи

1. Зарисувати півкулі великого мозку і виділити борозни. Відмітити шлуночки. (Препарат №1).

2. Побудувати карту функцій кори головного мозку. (Препарат №2).

Препарат №1 Препарат №2
1. Бічна борозна 2. Центральна борозна 3. Потилично-тім'яна борозна 4. Шлуночки 1. Рухова зона 2. Смакова зона 3. Зорова зона 4. Нюхова зона 5. Зона шкірної чутливості

Зміст звіту

1. Назва та мета роботи.

2. Загальна характеристика нервового центру.

3. Загальна схема півкуль великого мозку. Відмітити шлуночки. (Препарат №1).

4. Загальна схема карти функцій кори головного мозку. (Препарат №2).

 

Контрольні питання

1. Проаналізувати функції кори великих півкуль.

2. Розкрити значення кори великих півкуль.

Література:[3, с. 35; 4, с. 12–46].

Лабораторна робота № 4

Хід роботи

1. Схематично зобразити дугу безумовного рефлексу.

2. Намалювати утворення умовного рефлексу.

 

Дуга безумовного рефлексу Утворення умовного рефлексу  

Зміст звіту

1. Назва та мета роботи.

2. Загальна характеристика рефлексів.

3. Загальна схема дуги безумовного рефлексу.

4. Загальна схема дуг умовних рефлексів.

Контрольні питання

1. Порівняти умовні та безумовні рефлекси.

2. Проаналізувати утворення умовних рефлексів.

3. Порівняти зовнішнє і внутрішнє гальмування.

4. Розкрити значення умовних рефлексів.

Література:[4, 86 с].

Лабораторна робота № 5

Хід роботи

1. За рисунками перевірити пам’ять студентів.

2. Визначити працездатність центральної нервової системи за таблицями Анфімова. Визначення типів ВНД.

3. Дати відповідь на тест:

Пам’ять, мова, мислення, свідомість пов'язані з діяльністю:

А– середнього мозку;

В– стовбура мозку;

С– кори великих півкуль;

D– спинного мозку;

Е– мозочка.

Зміст звіту

1. Назва та мета роботи.

2. Структурно-логічна схема вищої нервової діяльності.

3. Загальна схема типів ВНД.

4. Визначення працездатністі центральної нервової системи за таблицями Анфімова.

 

Контрольні питання

1. Проаналізувати свідомість як функцію вищих відділів головного мозку.

2. Пам’ять та її механізми. Види пам’яті.

3. Основні види і форми сну.

4. Характеристика сновидінь.

Література:[6, с. 100–128].

Лабораторна робота № 6

Хід роботи

Студенти вивчають складові здорового способу життя. Основні принципи загартування, його роль у збереженні здоров’я. Вивчають шкідливі звички, їх роль у збереженні життя, принципи побудови раціону, дієтичне харчування.

В Україні офіційно прийнято 15 дієтичних столів, що диференційовані за основними нозологічними формами та варіантами їх перебігу з урахуванням виду, стадії захворювання (загострення чи ремісія), ступеня компенсації (компенсована чи декомпенсована стадія хвороби). У протоколі заповнити таблицю:

 

Дієтичні столи Показання до застосування Режим харчування
Дієта № 1    
Дієта № 1,а    
Дієта № 1,б    

Зміст звіту

1. Назва та мета роботи.

2. Структурно-логічна схема складових здорового способу життя.

3. Загальна характеристика дієтичних столів.

4. Принципи побудови раціону.

 

Контрольні питання

1. Назвіть складові здорового способу життя.

2. Назвіть шкідливі звички, їх роль у виникненні хвороб і скороченні життя.

3. Застосування дієтичних столів при різних захворюваннях.

4. У хворого – ожиріння. Яку дієту ви йому призначите?

5. У хворого – цукровий діабет. Яку дієту ви йому призначите?

Література:[1, с. 1– 35; 2, с. 182–200].

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Шкала оцінок
Оцінка за національною шкалою (екзамен) Проміжок за накопичувальною бальною шкалою Оцінка ECTS
Зараховано 90-100 А відмінно
82-89 В дуже добре
74-81 С добре
64-73 D задовільно
60-63 Е достатньо
Не зараховано 35-59 FX незадовільно (дозволяється перескладання, але не більш ніж на Е)
1-34 F неприйнятно (повторне вивчення дисципліни)

 

Вид контролю Максимальний бал
Відвідування лабораторних занять
Контрольні тести (детальний розподіл балів здійснюється в робочій навчальній програмі)
Активність студента на лабораторних заняттях, захист звіту (детальний розподіл балів здійснюється в робочій навчальній програмі)
Усього

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Амосов М. М. Роздуми про здоров’я / М. М. Амосов. – К.: Здоров’я, 1990. – 80 с.

2. Апанасенко П. П., Попова Л. А. Медицинская валеология / П. П. Апанасенко, Л. А. Попова. – К.: Здоровье, 1998. – 350 с.

3. Липченко В. Я., Самусев Р. А. Атлас нормальной анатомии человека / В. Я. Липченко, Р. А. Самусеев. – М. : «Медицина», 1988. – 250 с.

4. Нормальна фізіологія / За ред. В. І. Філімонова. – К.: Здоров'я, 1994. – 608 с.

5. Общий курс физиологии человека и животных / Под ред. А. Д. Ноздричева. – М. : «Здоровье» 1991. – 450 с.

6. Чайченко Г. М. Фізіологія вищої нервової діяльності / Г. М. Чайченко. – К. : Вища школа, 1993. – 145 с.

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ЩОДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“ФІЗІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

ЗА НАПРЯМОМ6.010203 “ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ”

 

 

КРЕМЕНЧУК 2014
Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни «Фізіологія людини» для студентів денної форми навчання за напрямом 6.01.0203 «Здоров’я людини»

 

Укладач к. б. н., доц. О. І. Антонова

Рецензент д. б. н., проф. В. В. Нікіфоров

 

Кафедра

 

Затверджено методичною радою Кременчуцького національного університету

імені Михайла Остроградського

Протокол №____ від__________

Заступник голови методичної ради______________ доц. С. А. Сергієнко


ЗМІСТ

Вступ ............................................................................................................. …..4

1. Перелік лабораторних робіт ........................................................................ …..5

Лабораторна робота № 1 Фізіологія нервової системи. Аналіз рефлекторної дуги …..5

Лабораторна робота № 2 Фізіологія проміжного мозку. Аналіз первинних рефлекторних центрів зору та слуху………………………………………………8

Лабораторна робота №3 Аналіз півкуль великого мозку……………………….9

Лабораторна робота № 4 Механізм утворення умовних рефлексів. Гальмування умовних рефлексів…………………………………………………11

Лабораторна робота № 5 Вища нервова діяльність. Свідомість. Пам'ять. Фізіологія сну........................................................................................................................ …13

Лабораторна робота № 6 Аналіз принципу харчування при різних захворюваннях. Здоровий спосіб життя………………………………………..…16

2. Критерії оцінювання знань студентів………………………………………….18

Список літератури........................................................................................... …19

 

ВСТУП

 

Головною метою викладання курсу “Фізіологія людини” є формування у студентів денної форми навчання за напрямом 6.010203 “Здоров’я людини” сучасних теоретичних знань та практичних навичок їх використання при проведенні занять з фізичної культури та спорту.

Основною метою лабораторних занять є закріплення теоретичних знань на практиці з метою використання їх при впровадженні в практику, уміння проводити порівняльну характеристику між нормальними фізіологічними процесами та патологією.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

1. Топографію, будову окремих тканин, органів і систем людини.

2. Мати знання про порушення здоров’я людини, гігієнічні норми умов праці та відпочинку людей, засоби профілактики захворювань і збереження здоров’я людини.

Уміти:

1. Характеризувати особливості будови органів і систем людини.

2. Уміти пояснювати зв’язок між будовою і функцією органів і систем у розвитку хвороби.

3. Використовувати наукові знання про здоровий спосіб життя у процесі професійної діяльності.

 

ПЕРЕЛІК ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

Лабораторна робота № 1









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.