Модуль другий: Прикладні аспекти екології.

Мета: Сформувати у студентів вірне розуміння основних причин

негативного антропогенного впливу на Біосферу, розуміння поняття

«забруднення», видів його і можливих наслідків впливу на Біосферу

1. Етапи виробничої діяльності людства з погляду впливу їх на довкілля

2. Забруднення, визначення цього поняття, класифікація забруднень з

3. Екологічна криза і екологічна катастрофа, поняття, різниця між ними.

4. Природне забруднення біосфери, види їх за походженням і за значенням для біосфери.

5. Причини антропогенного забруднення довкілля і основні джерела антропогенного забруднення.

6. Класифікація антропогенних забруднень за походженням. Механічні забруднення, джерела їх і вплив на біосферу.

7. Хімічні забруднення, джерела їх і найпоширеніші хімічні забруднювальні речовини.

8. Фізичні забруднення біосфери, основні види їх, вплив на навколишнє середовище і живі організми.

9. Забруднення біосфери пестицидами, особливості поведінки їх у навколишньому середовищу і впливу на живі організми.

11. Нормування забруднень, принципи нормування, ГДК, ГДР, їх визначення

12. Особливості нормування забруднень в різних середовищах.

13. Визначення забруднень в навколишньому середовищі, якісні і кількісні методи досліджень.

14. Екологічне навантаження, модуль техногенного навантаження.

15. Екологічний моніторинг і якість природного середовища.

Мета: Ознайомити студентів з основними забруднювачами і

забруднювальними речовинами, які забруднюють повітря, негативним

впливом на довкілля і живі організми. Дати уяву студентам про

нормування забруднень атмосфери, а також про основні заходи щодо

1. Класифікація забруднень атмосфери, основні забруднювачі.

2. Вплив забруднень атмосфери на довкілля і живі організми.

6. Нормування якості повітря, визначення концентрацій забрудників в

7. Основні напрями заходів щодо попередження забруднення

8. Очищення газодимових викидів, методи і принципи дії їх.

Мета: Ознайомити студентів з основними забруднювачами і забрудненнями

вод Світового океану, поведінкою забруднень у воді, впливом їх на

процеси самоочищення води. Ознайомити з вимогами до якості

води, з принципами визначення необхідного ступеня очистки стічних

1. Користувачі і споживачі води, їх роль в забрудненні води.

2. Основні забруднювачі і забруднювальні речовини, що забруднюють води Світового океану.

4. Поведінка забруднень у водоймах та вплив їх на організми гідросфери і людей. Самоочищення води.

6. Нормативні вимоги до якості води відкритих водойм різних категорій.

7. Визначення необхідного ступеня очистки стічних вод і умови скидання їх у водойму.

8. Основні напрямки шляхів попередження забруднення відкритих водойм та підземних вод.

Мета: Ознайомити студентів з основними джерелами забруднення літосфери

і можливими змінами забруднень в грунті, особливості забруднень

грунту пестицидами, виховати бережливе ставлення до земної поверхні.

1. Забруднення літосфери: основні джерела і забруднювальні речовини.

2. Поведінка забруднень в грунті і вплив їх на живі організми. Самоочищення грунтів.

3. Особливості забруднення грунтів пестицидами та мінеральними добривами.

4. Нормування забруднень в грунті, контроль і управління якістю грунтів.

5.Деградація грунтів, основні причини. Рекультивація земель.

6. Бережливе ставлення до надр і земноі поверхні. Охорона ландшафтів.

Мета: Дати уяву студентам щодо екологічного стану довкілля України і

окремих регіонів, залежності екологічного стану від господарської

діяльності, про основні критерії оцінки стану довкілля в нашій країні І

1. Основні джерела забруднення атмосферного повітря України, їх

2. Характеристика регіонів України з найбільш забрудненим атмосферним

3. Основні нормативи оцінки забруднення повітря, їх значення (ГДК, ГДР).

4. Основні напрями заходів щодо попередження забруднення атмосфери.

5. Екологічний стан основних рік України (Дніпро, Дністер, Дунай),

6. Стан малих річок України. Екологічний стан Азовського і Чорного морів.

7. Основні принципи нормування якості води відкритих водойм в нашій країні.

8. Стан земельного фонду України, основні джерела забруднення грунтів,

10. Проблеми відходів людської діяльності в Україні (промислові відходи)

11. Проблеми житлово-комунальних відходів в Україні.

12. Стан природного середовища Миколаєва та області.

Модуль третій. «Стратегія і тактика збереження та стабільного

Тема: Основні екологічні закони, правила, принципи.

Мета: Допомогти студенту зрозуміти сутність і значення основних

екологічних законів, правил і принципів, які діють в природі і виховати

відповідне ставлення до довкілля в повсякденній діяльності і побуті.

1. Закон константності живої речовини в біосфері (В.І.Вернадський).

2. Закон обмежувальних чинників (закон Лібіха).

4.Закон максимізації енергії та інформації в еволюції.

8. Закон розвитку системи за рахунок довкілля.

9. Закон біогенної міграції атомів (В.І.Вернадський).

11. Закон послідовності проходження фаз розвитку.

12. Закон фізико-хімічної єдності живої речовини (В.І.Вернадський).

Чотири аксіоми Б.Коммонера: все пов’язано з усім, все повинно кудись

діватися, ніщо не дається задарма, природа знає краще.

Чотири основні принципи (Д.Чирас) функціонування і розвитку природи:

7. Правило Ле Шательє (при зовнішньому впливі, який виводить систему зі

стану стійкої рівноваги, ця рівновага зміщується в напрямі, за якого ефект

Тема: Раціональне природокористування та охорона навколишнього

Мета: Ознайомити студентів з основними тенденціями природокористування,

сформувати розуміння необхідності раціонального природокористува-

ння і основних шляхів управління природоохоронною діяльністю.

1. Природокористування, визначення поняття, аспекти природокористува-

2. Ресурсокористування, тенденції в розвитку ресурсокористування.

3. Раціональне і нераціональне природокористування, причини нераціонального природокористування.

4. Економіка природокористування, основні завдання її.

5. Шляхи управління природоохоронною діяльністю об’єктів господарювання:

6. Основні задачі природоохоронної діяльності.

Тема: Філософсько-екологічна методологія збереження життя

Мета: Ознайомити студента з сутністю поняття «ноосфера» і необхідними

умовами її побудови, з сучасними поглядами вчених на ідею ноосфери,

а також з сучасними розробками шляхів виходу з глобальної екологіч-

1. Ідея ноосфери В.І.Вернадського, його бачення перспектив майбуття

3. Американський еколог Ю.Одум про можливість побудови ноосфери.

4. Відношення до ідеї ноосфери російських вчених Т.Акимової та

5. В.Горшков про неможливість керування біосферою і його теорія

біотичної регуляції та стабілізації навколишнього середовища

6. Результати експериментів «Біосфера – 2» і «Биос – 3», як докази

неспроможності керувати біосферою на сучасному етапі.

7. Концепція біотичної регуляції В.Данилова-Данильяна і К.Лосева.

8. Міжнародний екологічний форум 1992 р. в Ріо-де-Жанейро,

Концепція сталого розвитку «Порядок денний на 21 століття».

9. Перспективи розвитку людства в світі рішень Всесвітнього самиту

Тема: Екологічне право, юридичні аспекти взаємодії суспільства та

Мета: Ознайомити студентів з системою природоохоронного законодавства

Украіни, державною системою управління природоохоронною

діяльністю, а також з задачами і організацією в Украіні екологічної

1. Основні блоки законодавчого та підзаконного регулювання по використанню природних ресурсів і охорони природи.

2. Основні задачі екологічного законодавства.

3. Система екологічного законодавства Украіни і основні його вади.

4. Державна система управління охороною довкілля, трьохрівнева система реалізації державної політики, органи управління, що здійснюють реалізацію політики охорони довкілля.

5. Міжнародне співробітництво України в галузі охорони природи, державне і громадське.

6. Екологічна освіта і виховання, мета і задачі. Роль освіти і виховання в вирішені екологічних проблем. Система екологічноі освіти в Україні.

Уміння слухати лекцію визначається умінням організувати себе на отримання, переробку і збереження необхідної інформації. Для підтримання активності сприйняття лекційного матеріалу необхідно пробудити в собі інтерес, зацікавленість.

Навіть при наявності навчальних підручників рекомендується конспектувати лекцію за слідуючих причин:

1. Лектор, як правило, не викладає той чи інший підручник, а висвітлює найбільш важливі проблеми.

2. Студент, який не пише, а тілки слухає, швидше втомлюється і починає відволікатися.

3. Коли лекція конспектується, матеріал запам’ятовується не тільки слуховою, а і зоровою пам'яттю.

4. Конспектування лекції вчить студента поєднувати різні види діяльності, що є основою формування культури наукового мислення.

Для першокурсника одночасно слухати і конспектувати лекцію доволі складна і важка річ. Але це необхідно робити, необхідно вчитися конспектувати з першого курсу і з часом прийде досвід хорошого конспектування, який знадобиться в подальшому навчанні і трудовій діяльності.

Конспектування лекції не означає дослівної її фіксації. Бажання записати все не дає студенту можливості аналізувати і осмислювати матеріал. Осмислений запис коротший і ясніший механічного. Під час слухання і конспектування важливо зуміти виділити основне від другорядного. Необхідно точно запам’ятовувати головну думку і осмислювати аргументи.

Для конспектування лекцій необхідно завести спеціальний зошит, на кожній сторінці якого повинно бути поле (3 – 4 см) для заміток, питань, власних міркувань, які виникають як по ходу лекції, так і при роботі з конспектом.

Найбільш важливі ідеї лекції бажано виділяти, підкреслюючи їх, або використовуючи різні знаки.

Конспектуючи лекцію, студент може економити час і сили за рахунок осмислення і відбирання для запису тільки необхідного, а також за рахунок швидкості конспектування. Необхідно писати не відриваючи ручки від бумаги, пропускати голосні в дуже відомих словах, скорочувати і спрощувати слова. Кожному студенту бажано виробити свої індивідуальні скорочення, але при цьому необхідно знати міру, щоб конспект не перетворився в головоломку.

В конспекті між окремими думками необхідно робити інтервал, що дозволить потім вносити доповнення, уточнення та виправлення під час роботи з конспектом.

Конспект лекції необхідно перечитати в той же день, коли студент ще все пам’ятає. Перечитуючи конспект, необхідно розшифрувати скорочені слова і вставити пропущені. Особливу увагу необхідно звернути на основні ідеї та висновки лекції.

Під час роботи над конспектом важливо вияснити все незрозуміле. Для цього необхідно користуватися підручниками, які допоможуть не тільки уточнити записане, а і доповнити конспект новим матеріалом. Бажано при опрацюванні конспекта користуватися і рекомендованою допоміжною літературою, що дасть змогу студенту ознайомитися і з другими точками зору з тих чи інших питань, критично їх оцінити та виробити свою точку зору.

Навчальними планами факультетів для вивчення курсу «Основи екології» заплановано 12 годин лекційних занять. Виходячи із цього робоча програма передбачає по 4 години лекційних занять по кожному модулю, тобто по 2 лекції. В зв’язку з цим лекції кожного модуля будуть об’єднувати по декілька споріднених тем.

Підготовка і робота студента на семінарському занятті

Найбільш важливий і складний лекційний матеріал повинен бути розвинутий і конкретизований на семінарських заняттях. Підготовка до семінарських занять складає одно із центральних напрямків самостійної роботи студента і вона повинна починатися з вивчення теми і плану семінару. Після цього необхідно розібратися з переліком основної та допоміжної літератури, щоб скласти уяву щодо повного об’єму матеріалу з окремих питань теми. Коли список має як основну так і допоміжну літературу, спочатку необхідно перечитати конспект лекції і ознайомитися з текстом основної літератури. Це забезпечить більш правильне розуміння змісту допоміжної літератури.

Для підготовки до активного і більш вільного обговорення, які виносяться на семінарські заняття, мало прочитати та законспектувати матеріал. Тільки після самостійного розміркування, прийдуть узагальнення, визначиться своя точка зору, сформується особисте переконання.

Підготовка до семінарського заняття повинна закінчуватися складанням плану усного виступу. Хороше враження складають виступи, які відрізняються чіткістю структури, аргументованістю, переконливістю, ясною і грамотною мовою. Студенти, які виступають із співдоповіддю, доповненнями, не повинні повторюватися.

Всім студентам необхідно бути уважними до вступного і заключного слова викладача. У вступному слові викладач дає загальний напрямок обговорення теми, а в заключному підводяться підсумки обговорення, співставляються різні точки зору і узагальнюється основна ідея теми.

Для підготовки до семінарських занять студент повинен мати окремий зошит, в якому він готує виступи по окремих питаннях семінарського заняття.

Навчальними планами факультетів на кожен модуль заплановано по 2 години семінарських занять. В зв’язку з цим в кожному модулі передбачається по одному семінарському занятті, тематика якого повинна охоплювати найбільш складні і найбільш важливі питання модуля. В першому модулі це можуть бути найбільш важливі, узагальнюючі питання основ теоретичної екології, в другому - питання, що розкривають основні причини і закономірності негативного впливу на довкілля виробничої діяльності людського суспільства. В третьому модулі ми рекомендуємо розглянути основні екологічні закони, правила, принципи, що діють в природі і якими людство не повинно нехтувати.

Які питання на якому семінарському занятті необхідно розглянути має вирішувати викладач, враховуючи необхідність поглиблення знань студентів з окремих тем модуля.

Пропонується така тематика семінарських занять.

Семінарське заняття «Основи теоретичної екології»

1. Біосфера, поняття, структура її, головні типи речовин Біосфери по

2. Джерела потоку енергії на Земній Кулі. Сонячна енергія, потік її в

3. Біогенна міграція хімічних елементів, біогеохімічні цикли, їх значення в колообігу біогенних елементів. Біогенні хімічні елементи.

4. Поняття «середовище», основні середовища живих організмів. Екологічні чинники, види їх. Абіотичні чинники, розподіл їх за призначенням, дія на живі організми (зона оптимуму, зона песимуму, діапазон стійкості). Закон обмежувальних чинників.

5. Найбільш важливі фактори з погляду життєдіяльності організмів

(територія, температура, сонячна радіація, газовий склад повітря), їх значення для Біосфери і для живих організмів.

6. Літосфера, грунт як біокосний елемент екосистеми, головні фактори

утворення грунту, структура і екосистемні функції його.

7. Біотичні чинники.Живі організми в екосистемах, види структур біоценозу,

Правило формування видового складу біоценозу.

8. Основні форми зв’язків між організмами в біоценозі. Трофічні ланцюги (продуценти, консументи, редуценти), значення їх в потоці енергії в Біосфері. Трофічні рівні та екологічні піраміди.

9. Екологічний і ценотичний контроль продуктивності, їх вплив на біологічну продуктивність. Забезпечення стійкості екосистем (біотичний потенціал та опір середовища)ю

10. Принципи функціонування екосистем. Порушення цих принципів людиною. Стабільність та стійкість біосистем, основні категорії біологічного різноманіття, екологічний резерв екосистеми.

11. Популяціїя її ознаки, структура популяцій. Значення внутріпопуляційної структури.

12. Місце людини в Біосфері та популяційні аспекти розвитку людства.

Семінарське заняття «Прикладні аспекти екології»

1. Забруднення, визначення цього поняття, класифікація забруднень з позиції теорії перешкод та за походженням. Екологічна криза та екологічна катастрофа, визначення цих понять.

2. Причини антропогенного забруднення довкілля і основні джерела. Класифікація антропогенних забруднень за походженням.

3. Механічні забруднення, їх джерела і впливи на навколишнє середовище і живі організми.

4. Хімічні забруднення довкілля, джерела їх і основні забруднюючі речовини. Поведінка хімічних забруднень в навколишньому середовищі, вплив на живі організми і стан навколишнього середовища.

5. Фізичні забруднення біосфери, основні види їх і джерела. Вплив на живі організми.

6. Забруднення середовища пестицидами, особливості їх впливу на довкілля і живі організми.

7. Біологічне забруднення, природнє і антропогенне.

8. Якість середовища: нормування забруднень (ГДК, ГДР), принципи нормування, особливості нормування забруднень в різних середовищах.

9. Визначення забруднень в навколишньому середовищі, якісні і кількісні методи дослідження.

10. Характеристика регіонів України з найбільш забрудненим довкіллям.

11. Основні напрями заходів щодо попередження забруднень довкілля.

12. Нормативні вимоги до якості води відкритих водойм різних категорій, Визначення необхідного ступеня очистки стічних вод і умови скидання їх у водойму.

13. Екологічний моніторинг і якість природного середовища.

Під час вивчення третього модуля рекомендується провести семінарське заняття на тему «Основні екологічні закони, правила, принципи», на якому у формі жвавого активного обговорення розглянути екологічні закони, правила, принципи, приведені в переліку питань аналогічної теми.

Самостійна робота студента – це різноманіття типів навчальних завдань, які виконують студенти з метою засвоєння різних знань, умінь, навичок та формування системи поведінки. Самостійна робота розширює і поглиблює знання, в ній студент формує свої погляди та переконання. Вона має і виховне значення, так як виконання її виховує вольові якості, організованість, планомірність в роботі.

Самостійна робота удосконалюється головним чином як форма поза аудиторних занять, але початок її, формування позитивної установки на неї повинно відбуватися в процесі аудиторних занять, і перед усім на лекціях. Вона не повинна зводитися до виконання домашніх завдань, а повинна носити творчий характер.

До самостійної роботи відноситься і підготовка до семінарського заняття, і робота з підручником та допоміжною літературою з кожної теми. Але в останній час, в зв’язку з скороченням аудиторних годин і з метою розвитку навичок самостійного творчого мислення студента, на самостійну роботу виносяться не тільки окремі питання теми, а і цілі теми програмного матеріалу.

Навчальними планами факультетів і робочою програмою курсу «Основи екології» із загальних 54 годин передбачено 27 годин самостійної роботи студента. Кожна тема курсу вивчається з застосуванням різних видів навчальної діяльності, в тому числі і самостійної роботи.

Самостійна робота у вивчені основ екології займає половину навчального часу і є складовою вивчення усіх тем курсу. Оцінюється самостійна робота студента поряд з другими видами навчальної діяльності по повноті і якості висвітлення контрольних питань з кожної теми в робочому зошиті з екології.

Індивідуальна робота викладача зі студентом є однією із форм навчального процесу і на неї відводиться шоста частина всього навчального часу. На молодших курсах індивідуальні заняття спрямовуються на поглиблення вивчення студентом дисципліни. Індивідуальні заняття з вивчення основ екології проводяться у вигляді консультацій з метою отримання студентом відповіді на окремі питання та для пояснення певних теоретичних положень. Консультації з основ екології проводяться за графіком кафедри біології.

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: