Граматична категорія числа іменників

Граматичні категорії іменника

13.5. Категорія роду та числа.

Граматична категорія роду є однією з визначальних, класифікаційних характеристик іменника як частини мови.

Кожний іменник (крім тих, що вживаються тільки у множині) належить до одного з трьох родів: чоловічого (вітер, світ, буряк, комар), жіночого (осока, дошка, доля, совість) чи середнього (море, поле, листя, повідомлення). Іменники чоловічого роду співвідносні із займенником він, жіночого – вона, середнього – воно. Іменники у множині роду не мають.

Серед назв істот належність іменників до певного роду визначається: а) за різними основами: бик – корова, півень – курка; б) за закінченнями: син, дядьк о, дочк а; в) за суфіксами: поет – поет ес а, школяр – школ ярк а, дослідник – дослідн иц я; г) за зв’язками з іншими словами: наша депутат, наш депутат, зайшла Гнатенко, зайшов Гнатенко, з’явилася Ронто, з’явився Ронто, проінформував Мороз, проінформувала Мороз.

У назвах тварин рід іменників може і не відбивати статевих відмінностей, а визначатися за морфологічною будовою: морж, метелик, орел, лин, тигр – чоловічого роду; муха, сорока, синиця, тріска, миша – жіночого.

Більшість іменників розподіляється за родами залежно від характеру основи і системи закінчень.

До ч о л о в і ч о г о роду належать:

а) більшість іменників з кінцевим приголосним основи (віл, степ, гай, вуз, ступінь, гараж), за винятком деяких жіночого роду;

б) частина іменників на -а (-я), що семантично вказують на віднесеність осіб до чоловічої статі (старост а, Микол а, Ілл я);

в) деякі іменники на -о (батьк о, дядько, Павл о, Дніпр о).

До ж і н о ч о г о роду належать:

а) більшість іменників на -а (-я) (сестр а, Софі я, ткал я), крім деяких чоловічого роду з семантичною мотивацією та середнього роду;

б) частина іменників на приголосний (ніч, радість, міль, тінь) та іменник мати.

До с е р е д н ь о г о роду належать:

а) майже всі іменники на -о, -е (срібл о, марев о, мор е, пол е);

б) частина іменників на -а, (-я) (насінн я, житт я, дозріванн я, тел я, ягн я, курч а і т. ін. ).

Деякі іменники, що означають назви осіб за професією чи родом діяльності (професор, доцент, інженер, токар, суддя, психолог, геолог та ін. ), хоч і можуть називати осіб як чоловічої, так і жіночої статі, але належать тільки до іменників чоловічого роду: Моя сестра математик, а брат архітектор.

В українській мові є ще іменники спільного роду, в яких рід визначається за статтю: сирота Ольга, сирота Петро. До них належать іменники типу сіромаха, бідолаха, нікчема, недотепа, базіка, нероба, каліка, гультіпака тощо.

Є іменники, які вживаються у формах і чоловічого, і жіночого роду: зал – зала, клавіш – клавіша, санаторій – санаторія, жираф – жирафа.

П р и м і т к и:

1. Запам’ятайте, що слова путь, криза, президія, філія – жіночого роду; біль, кір, насип, Сибір, степ, дріб – чоловічого роду.

2. Під час визначення роду незмінюваних іменників майте на увазі, що:

а) назви осіб мають рід відповідно до статі: цей аташе, ця леді, цей денді;

б) назви тварин мають чоловічий рід: цей поні, цей кенгуру;

в) назви неістот належать переважно до середнього роду: це кашне, те депо;

г) власні назви зберігають рід загальних назв (місто, озера, ріка, країна, село тощо ): велике Тбілісі, Поті (міста); знамените Онтаріо (озеро), наща Огайо (річка) і Огайо (штат) прийняв гостей; Толідо (місто) побудоване на березі озера Ері і Толідо (порт) прийняв кораблі; Монтевідео (місто) зустріло спортсменів та ін.

д) незмінювані складноскорочені слова мають переважно той самий рід, що й основне слово: райвно (відділ – чоловічий рід), загс (запис – чоловічий рід).

Категорія числа, як і категорія роду, є основною категорією в системі словотвору і словозміни іменників. Вона вказує на кількісний вияв того, що позначається самим іменником.

За значенням і формою в українській мові розрізняються два числа: однина і множина.

Іменники у формі однини вживаються для позначення назви одного предмета: вишня, дорога, ясен, колодязь, море, перо. Іменники у формі множини вживаються для позначення назви кількох однорідних предметів: вишні, дороги, ясени, колодязі, моря, пера.

Щодо числа іменники поділяються на три групи:

1. Іменники, що вживаються і в однині, і в множині: твір – твори, лекція – лекції, інститут – інститути, хмара – хмари.

2. Іменники, що вживаються тільки в однині. До них належать:

а) назви речовин: молоко, сметана, чорнило, клей, мазут, олія;

б) збірні іменники: листя, худоба, людство, мишва;

в) іменники з абстрактним значенням: програмування, телебачення, доброта, чуйність, жовтизна, ходьба;

г) власні назви: Тернопіль, Волинь, Прип’ять.

3. Іменники, що вживаються тільки в множині. Сюди належать:

а) назви парних предметів: двері, сани, ножиці, обценьки;

б) назви, що мають матеріально-речовинне значення: дріжджі, висівки, дрова, змилини;

в) назви сукупностей предметів: гроші, витрати, копалини, фінанси;

г) назви ігор, процесів: побігеньки, посиденьки, піжмурки;

д) назви відрізків часу, свят, побутових обрядів: канікули, обжинки, заручини, хрести, входити;

е) власні назви: Суми, Черкаси, Залісці, Семигори.

Граматична категорія числа іменників

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: