Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Проба с повторними навантаженнями в різних видах спорту





Вид спорту Характер навантаження Число повторень Інтервали між повтореннями, хв
Легка атлетика      
Біг на короткі дистанції Біг на 60 м 4—5 3—4
Біг на середні дистанції Біг на 100 м 4—5 3—5
Біг на довгі дистанції Біг на 200—400 м 5—8 6—8
Марафонський біг Біг на 1000—3000 м 3—4 7—10
Спортивна ходьба Ходьба на 1000—3000 м 3—4 7—10
Стрибки Стрибки 3 серії, по 3 стрибки в кожній 4—5
Метання Метання 3 серії по 3—5 метань в  
Плавання   кожному 5—6
Короткі дистанції Плавання на 50 м 3—4 3—5
Довгі дистанції Плавання на 200 м 3—4 3—5
Веслування Веслування на 500 м 3—4 5—7
Ковзанярський      
Короткі дистанції Біг на 300—500 м 5—6 5—6
Довгі дистанції Біг на 800—1000 м 4—5 5—7
Бокс Бій з тінню, 3 хв    
Боротьба Кидки опудала назад із прогином протягом 30 с 3—4 2—3
Гімнастика Обов'язкові вільні вправи   3—5
Фігурне катання на ковзанах Обов'язкова програма   3—5
Важка атлетика Підняття штанги вагою 75—80% від максимального тренувального 3—4 3—4
Футбол Біг серіями 5X30 м з поверненням на старт легким бігом   2—3
Велоспорт (трек) Заїзди на 200 м 4—5 3—5

 

При співставленні даних результативності виконання повторних навантажень і пристосованості організму до них визначається 5 варіантів реакції:

І варіант – характеризується стійкими і високими показниками результативності, хорошою пристосованістю до навантажень, зменшенням відхилень у міру повторення навантажень, швидким відновленням. Така реакція свідчить про високий рівень спеціальної підготовленості.

ІІ варіант – характеризується середнім рівнем показників результативності і пристосованості або недостатньо високим рівнем результативності при хорошій реакції. Цей варіант свідчить про високу тренованість.

ІІІ варіант – характеризується недостатньо стійкими показниками рухової активності: результативність то підвищується, то знижується. Подібним чином змінюються показники реакції ССС. Це свідчить про ще недостатній рівень функціональної готовності.

IV варіант – показники спортивної результативності погіршуються від повторення до повторення і супроводжуються значним погіршенням пристосованості до навантажень – спостерігається різке прискорення пульсу, максимальний тиск майже не підвищується або навіть знижується. У інтервалі відпочинку відновлення не відбувається, і наступні навантаження виконуються на фоні недовідновлення. Такий варіант реакції спостерігається у спортсменів з низьким рівнем спеціальної підготовленості.

V варіант – характеризується тим, що при збереженій результативності у міру повторення навантажень починають виявлятися ознаки погіршення пристосованості. Дана реакція може свідчити про недостатню тренованість або частіше про перевтому спортсмена.

Проба з повторними навантаженнями дозволяє не тільки визначити спеціальну підготовленість, але й оцінити правильність планування тренувального процесу, внести в нього необхідні корективи. Ці проби доцільно проводити під час етапних обстежень, тобто один раз в 2-3 місяці.

3. Медичне забезпечення змагань здійснюється лікарсько-фізкультурною службою й територіальними лікувально-профілактичними установами охорони здоров'я за заявками організаторів змагань. Присутність лікаря обов'язкова на великих змаганнях (починаючи з районного масштабу), на змаганнях з видів спорту, поєднаних з підвищеним ризиком травматизму (бокс, боротьба, фехтування, гімнастика, велосипедний і гірськолижний спорт, автомотоспорт і ін.) або з особливо великим і тривалим навантаженням (спортивна ходьба, марафонський біг, велопробіги та ін.), а також на змаганнях, які проводяться в ускладнених умовах середовища (середньо- і високогір'я, несприятливі кліматичні умови та ін.). Інші види змагань, а також змагання в системі масової фізкультурно-оздоровчої роботи можуть обслуговуватися середнім медичним персоналом.

Великі змагання з більшою кількістю учасників обслуговуються бригадою лікарів, середнього й молодшого медперсоналу під керівництвом головного лікаря, що на правах заступника судді входить до складу суддівської колегії. Його рішення, що стосуються здоров'я учасників, санітарно-гігієнічних і погодних умов, техніки безпеки й допуску учасників, обов'язкові для спортсменів, суддів і організаторів змагань.

Медична служба змагань повинна мати у своєму розпорядженні всі необхідні засоби для надання першої допомоги й транспортування потерпілих у заздалегідь виділені для цього медичні установи. Оргкомітету або суддівській колегії повинен бути представлений план медичного забезпечення змагань і звіт про їх закінчення.

Медичне забезпечення змагань містить у собі ряд питань.

1) У першу чергу перевіряється правильність допуску учасників - оформлення заявки, відповідність віку й кваліфікації встановленим вимогам (для чого лікар бере участь у роботі мандатної комісії). Допуск повинен бути даний не раніше, ніж за 10-15 днів до початку змагань; підпис лікаря й печатка медичної установи ставляться проти прізвища кожного учасника змагань. У сумнівних випадках лікар може провести додаткове обстеження спортсмена.

2) Попереджувальний і поточний санітарний контроль за станом місць змагань, розміщення й харчування учасників здійснюється відповідно до діючих правил медичною службою змагань разом з місцевою СЭС. До початку змагань вони знайомляться із санітарно-гігієнічними умовами й епідеміологічною обстановкою в місцях їх проведення, із санітарно-технічним станом спортивних споруджень, інвентарю й устаткування, допоміжних приміщень, душових, місць харчування, медпунктів та ін.; проводять санітарно-хімічний й бактеріологічний аналіз питної й технічної води. У ході змагань здійснюється поточний контроль, по маршрутах трас проводиться «санрозвідка».

Лікар проводить санітарно-просвітницьку роботу з учасниками змагань і тренерами. Організатори змагань і адміністрація спортивних баз, на яких проводяться змагання, відповідають за санітарний стан об'єктів і дотримання встановлених санітарних вимог. При їх порушенні лікар робить офіційну заяву в суддівську колегію й разом з організаторами змагань вживає заходів до усунення недоліків. Якщо ці міри виявляться недостатніми, лікар має право заборонити проведення змагань.

3) Спостереження за учасниками змагань із метою попередження захворювань, травм, перенапруги проводиться у формі опитування й вибіркових обстежень. Обов'язковому обстеженню учасники підлягають при наявності скарг на стан здоров'я, ознак захворювання або фізичної перенапруги, травм і т.п. Безпосередньо перед змаганнями в деяких видах спорту (марафонському бігу, спортивній ходьбі, боксі) проводиться додатковий лікарський огляд, у плаванні й інших водних видах спорту - зовнішній огляд для виключення шкірних захворювань, у видах спорту з ваговими категоріями - короткий огляд одночасно із щотижневим зважуванням.

При захворюванні, травмі, фізичній перенапрузі, слабкої фізичної підготовленості учасників, відсутності передбачених правилами захисних пристосувань, невідповідності одягу й взуття правилам проведення змагань, а також при раптово виниклій загрозі для здоров'я спортсменів (різке погіршення погоди) лікар має право заборонити проведення змагань або зняти зі змагань окремих учасників, про що він повинен офіційно довести до відома суддівську колегію.

4) Профілактика простудних і інфекційних захворювань здійснюється за допомогою постійних спостережень за учасниками змагань, контролю за відповідними гігієнічними нормативами (температурою повітря, вентиляцією приміщень, одягом, взуттям, санітарним станом місць відпочинку, роздягалень, душових, приміщень для просушки одягу та ін. На великі (особливо на міжнародні) змаганнях відповідно до конкретної епідеміологічної обстановки встановлюється перелік необхідних вакцинацій і перевіряється наявність в учасників відповідного документа (так званого сертифіката).

Для попередження шлунково-кишкових захворювань особливе значення має контроль за харчуванням: санітарним станом місць зберігання, готування й видачі продуктів, їхнім підбором, калорійністю й готуванням. Меню й режим харчування встановлюється на підставі розроблених для спортсменів норм збалансованого харчування з урахуванням виду спорту, енерговитрат, пори року.

Для попередження спортивного травматизму необхідно звертати особливу увагу на стан місць змагань, спортивного інвентарю й устаткування, одягу й взуття учасників, огороджень і захисних пристосувань, приміщень для відпочинку, наявність теплого душу й інших відбудовних засобів. Варто заздалегідь ознайомити учасників з небезпечними місцями трас змагань, виключити зустрічний рух, присутність безпосередньо на трасах глядачів і транспорту.

5) Однією із самих актуальних завдань є надання медичної допомоги захворілим або травмованим учасникам змагань. У місцях змагань і розміщення учасників повинні функціонувати постійні або тимчасові медпункти із черговим медперсоналом, засобами першої допомоги, носилками, санітарним транспортом. На великих комплексних змаганнях з більшою кількістю учасників (наприклад, спартакіадах, олімпіадах та ін.) створюються медпункти або поліклініки, що мають необхідні лікарський кабінет, відділення функціональної діагностики, відновлення, ізолятор і невеликі стаціонари. При необхідності медпункти направляли захворілих у заздалегідь виділені для їхньої госпіталізації лікувальні установи.

Якщо змагання пов'язані з переміщенням учасників по трасі, рухливі медпункти розгортаються на старті, фініші й найнебезпечніших ділянках траси. Суддівська колегія, тренери, контролери на дистанції сповіщаються про розміщення медпрацівників і санітарного транспорту. Спортсменів супроводжують санітарні машини. На трасі розташовуються й пункти харчування. Лікувальні установи зобов'язані в будь-який час приймати постраждалих спортсменів. Санітарний транспорт і медперсонал можуть покинути свої місця лише після приходу на фініш останнього учасника. Для розшуку відсутнього спортсмена й надання йому допомоги суддя й лікар мають право залучити будь-якого учасника змагань.

6) Забезпечення ефективного проведення змагань у різних географічних умовах є комплексним лікарсько-педагогічним завданням. Для полегшення адаптації доцільно максимально наблизити режим і умови тренування до змагальних з урахуванням рівня тренованості, індивідуальних особливостей спортсменів, досвіду участі їх у змаганнях у подібних умовах. Час приїзду на місця змагань повинен визначатися залежно від конкретних умов і основного діючого фактора для того, щоб змагання не збіглося з періодом гострої адаптації, оскільки граничні навантаження в цей період можуть викликати зниження працездатності й ряд порушень у діяльності організму. Як правило, в тренованих спортсменів адаптація до навантажень, що дозволяє без небезпеки для здоров'я брати участь у змаганнях, наступає відносно швидко (протягом 2—4 днів), при нестачі кисню у вдихуваному повітрі (змагання в середньо- і високогір'я) — повільніше. Лікарські спостереження в цих умовах повинні бути особливо ретельними. Необхідно проводити більше часті обстеження з урахуванням даних самоконтролю.

 








ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.