Види уроків і методи організації

Залежно від використання засобів фізичного виховання уроки класифікуються за видами. Так виділяють уроки легкої атлетики, гімнастики, лижної підготовки і т.д.

Методи організації учнів на уроці. При проведенні уроків використовують такі методи організації:

Фронтальний метод застосовується на кожному занятті, коли одне і те ж вправу виконується всіма учнями одночасно при проведенні ходьби, бігу. Учитель може давати вказівки і оцінку тільки в загальній формі, всім хто займається.

Поточний спосіб – всі виконують вправи «потоком», коли один займається ще не закінчив виконання завдання, а інший вже приступає до нього. Це можуть бути вправи з просуванням вперед (наприклад, вправи в рівновазі при ходьбі по гімнастичній лавці). При цьому таких потоків може бути 2–3.

Позмінний спосіб полягає в тому, що діти виконують вправи змінами, по кілька людей одночасно, інші в цей час спостерігають за товаришами. На початку навчання, коли вчитель повинен контролювати дії кожного учня, вправи виконуються змінами по 2–3 людини. У міру оволодіння рухом кількість дітей у зміні збільшується.

Груповий спосіб – полягає у розподілі учнів на 2–3 групи. Одна під наглядом вчителя розучує нову вправу, а інші самостійно за завданням вчителя виконують знайомі вправи або грають. Потім діти міняються місцями.

У процесі занять може бути використаний індивідуальний метод, коли кожен займається самостійно виконує дане йому завдання під контролем вчителя. З метою уточнення деталей для всіх вправи виконується індивідуально за викликом вчителя (це один з різновидів індивідуального методу). Використання кожного із зазначених методів організації учнів на занятті залежить від поставлених завдань, умов, в яких проводиться заняття, віку. Найбільш доцільно при навчанні дітей змішане використання різних методів організації, що веде до підвищення ефективності занять.

Характер фізичного та психічного навантаження на заняттях і прийоми його регулювання

Фізичне навантаження визначається за динамікою пульсу. Правильно побудоване заняття з достатнім ступенем навантаження характеризується його почастішанням після вступної частини не менше ніж на 20–25 %, після основної – не менше ніж на 50 %, після навчання основним рухам – не менш ніж на 25 %, після рухливої гри – до 70–90 та навіть до 100 %. Наприкінці занять пульс або відновлюється до вихідного рівня, або на 15–20 % перевищує його вихідну величину. Наочно ілюструє зрушення пульсу в процесі заняття фізіологічна крива. На горизонтальній осі відкладається час у хвилинах, на вертикальній – приріст пульсу у відсотках. Визначення середньої частоти серцевих скорочень використовується для виявлення тренувального ефекту заняття з фізичного виховання. Цей показник розраховується шляхом підсумовування ЧСС після закінчення вступної частини, основної частини, навчання основним рухам, рухливої гри, заключної частини та ділення цієї суми на кількість замірів. Досягнення такого рівня збудливості пульсу можливо при більш широкому включенні в заняття бігу, стрибків, підскоків, ігор з м’ячем і ін.. Заняття з фізичного виховання викликає втому. За ступенем його вираженості можна судити про навантаження та вносити при необхідності корективи. Невелика ступінь втоми обов’язкова. При наявності ознак середнього ступеня втоми в окремих учнів, навантаження слід обмежити (зменшити число повторень, виключити найбільш важкі, подовжити відпочинок). Виражені ознаки втоми у більшості з’являються в результаті надмірного навантаження. У цьому випадку необхідно перебудувати заняття таким чином, щоб навантаження відповідало рівню фізичної підготовленості учнів. Учитель по наявності і ступеня вираженості зовнішніх ознак втоми може судити про задане фізичне навантаження і вносити в заняття необхідні корективи.

Важливою вимогою, що пред’являються до організації фізкультурного заняття, є індивідуалізація навантаження. Вона повинна здійснюватися з урахуванням рівня рухової підготовленості учня, стану здоров’я та фізичного розвитку, типу вищої нервової діяльності. Рівень рухової підготовленості визначається вчителем протягом року. При проведенні заняття з дітьми молодшого шкільного віку потрібно найбільш доцільне чергування навантаження та відпочинку. Відпочинок в процесі занять може бути активним і пасивним.

Активний відпочинок передбачає перемикання попередньої діяльності, що викликала втому, на іншу.

Пасивний – характерний відносним спокоєм, що виключає активну рухову діяльність. Зміна діяльності учня, несуча відпочинок організму, сприяє активізації відновлювальних процесів, які отримують стимул від передуючого їм навантаження. Таким чином, органічний зв’язок і взаємоперехід процесів втоми і відновлення визначають закономірну взаємозумовленість навантаження та відпочинку.

Фізкультурно-оздоровча робота в режимі дня. Фізкультурно-оздоровча робота в режимі навчального дня є невід’ємною частиною фізичного виховання. Основні її форми органічно вписуються в режим навчання і виховання.

Гімнастика до навчальних занять. Кожен шкільний день необхідно починати з комплексу гімнастичних вправ. При проведенні гімнастики до навчальних занять вирішуються такі завдання:

- створює психологічний настрій на майбутню навчальну діяльність (сприяти організованому початку дня);

- прискорює входження організму в активну навчальну роботу; забезпечує оздоровчий і гартує ефект;

- формує звичку систематично займатися фізичними вправами.

Комплекси гімнастики до занять включають 6–8 вправ, які виконуються в наступній послідовності: для постави (вправи типу потягування), м’язів плечового пояса і рук, м’язів тулуба, нижніх кінцівок, на увагу. При підборі цих вправ виходять з наступного: давати відпочинок м’язам які працювали та включати в нові групи м’язів, чергуючи напругу з розслабленням, згинанням із випрямленням. Починати гімнастику до занять слід з ходьби або якщо є можливість, то з легкої пробіжки. Закінчують підскоками або бігом з наступним переходом на ходьбу. Комплекси доцільно змінювати 1 раз на тиждень (весь можна не міняти, а замінити 1–2 вправи або ускладнити за рахунок комбінування «старих»). Гімнастика до навчальних занять проводиться на відкритих майданчиках, спортивних залах, провітрюваних приміщеннях у полегшеному одязі. Якщо немає необхідних умов для проведення гімнастики в школі, то вправи комплексів вивчаються на уроках фізичної культури і рекомендуються для самостійного виконання вдома.

У цьому випадку вчитель повинен підготувати батьків до організації в домашніх умовах занять фізичними вправами і до надання допомоги своїй дитині.

Фізкультурні паузи під час уроків. Проводяться безпосередньо на уроках як необхідний короткочасний відпочинок, який знімає застійні явища, викликані тривалим сидінням за партою. Фізкультурні паузи є обов’язковими для всіх класів початкової школи. При проведенні фізкультурних пауз вирішуються такі завдання:

- зняти психічне напруження у дітей шляхом перемикання на інший вид діяльності;

- пробуджує в учнів інтерес до занять фізичними вправами;

- формує найпростіші уявлення про вплив фізичних вправ на самопочуття;

- формує початкові знання з самостійного виконання фізичних вправ.

Фізкультурні паузи починаються при перших ознаках втоми в учнів – порушення уваги, неспокійну поведінку. До початку проведення фізкультурної паузи слід відкрити вікна або кватирки. Комплекс фізкультурної паузи включає, як правило, 3–4 вправи для різних м’язових груп, дуже простих. Доступних, проведених протягом 1,5–3 хвилин. Перша вправа в комплексі – типу «потягування» – випрямляє хребет і розправляє грудну клітку. Друга – для м’язів ніг. Третя – для тулуба. Четверта – спеціальні: для очей, кистей рук, пальців рук і т.п. Виконуються фізкультурні паузи в проходах між партами. Амплітуда рухів повинна бути невеликою, щоб при виконанні вправ учні не заважали один одному. Комплекси фізкультурних пауз проводяться з великою інтенсивністю і з малими інтервалами для відпочинку. Зміна комплексів - 1 раз на тиждень.

Фізичні вправи і рухливі ігри на подовжених перервах. Організовуються вчителями фізичної культури. Проводяться на відкритому повітрі після другого або третього уроку. Рекомендуються для проведення в молодших і середніх класах. Під час занять фізичними вправами і рухливими іграми на перервах вирішуються такі завдання:

- створювати умови для активної рухової діяльності та розваги учнів;

- включати дітей в активну рухову діяльність;

- направленість рухової активності учнів згідно з принципами фізичного виховання;

- вирішувати завдання оздоровчої спрямованості;

- формувати і розвивати інтерес в учнів до самостійних занять;

- навчати учнів необхідним для таких занять умінням і навикам, знанням.

Рухлива перерва проводиться на заздалегідь підготовлених місцях, але без примусу учнів до обов’язкового виконання намічених вправ та ігор. Вийшовши на майданчик, вони самі повинні вибрати вправи або гру (тільки в цьому випадку рухлива перерва виправдовує своє призначення). Керує рухливою перервою – вчитель за активної допомоги старшокласників. На перерві не слід копіювати організаційну форму побудови уроку фізичної культури. Перерва – це перш за все відпочинок для учнів – виключаються команди, висока ступінь заорганізованості. При проведенні рухливих ігор і фізичних вправ на перерві треба стежити за правильним розподілом фізичного навантаження на організм учнів, та дотримуватися певної послідовність вправ: на початку малоінтенсивні (розминаючі) вправи та ігри, потім – більш динамічне навантаження і до кінця перерви – поступове зниження навантаження. Зміст даної форми фізкультурно-оздоровчої роботи в режимі дня складають різні рухливі ігри та ігри з елементами спортивних; гімнастичні вправи на снарядах; біг, стрибки, метання; взимку – катання на лижах, ковзанах, санках, ігри з будівлями зі снігу та ін. Ігри та вправи під час великих змін треба проводити на відкритому повітрі, що сприяє загартовуванню і зміцненню здоров'я дітей. У разі несприятливих умов (дощ, мороз, вітер і т.п.) заняття переносяться у приміщення школи і проводяться в добре провітрених коридорах. Рухливі перерви проводяться протягом 30–50 хвилин.

Щоденні фізичні заняття на повітрі (в групі продовженого дня спортивна година). Проводяться в I-х класах, які працюють в режимі дитячого дошкільного закладу, вчителем початкових класів або вихователем групи продовженого дня, і рекомендуються для проведення в II–IV класах. На таких заняттях вирішуються такі завдання:

- створити умови для розваги і фізичної розрядки дітей;

- удосконалювати рухові навички, що вивчаються на уроках фізичної культури;

- викликати і закріпити у дітей інтерес до фізкультурним і спортивних занять. у зміст спортивного години включаються вправи та ігри, раніше розучені дітьми на уроках фізичної культури:

- найпростіші змагання (у бігу, стрибках, метанні в ціль, в далечінь), що проводяться в ігровій формі;

- спортивні розваги й атракціони (самокат, велосипед накидання кілець на щит зі шпицями, взимку – лижі, ковзани, хокей і т.д., що проводяться в ігровій формі.

Спортивний час проводиться у вільному, невимушеному оточені і багато в чому носить ігровий характер, тим не менш він вимагає певної організації. В даний час у практиці спортивна година зазвичай проводять у формі уроку.

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: