ВСТУПИТЕЛЬНОГО ИСПЫТАНИЯ ПО УКРАИНСКОМУ ЯЗЫКУ И

ЛИТЕРАТУРЕ, ПРОВОДИМОГО ГОСУДАРСТВЕННЫМ УЧРЕЖДЕНИЕМ

«ЛУГАНСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ МЕДИЦИНСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ» АНТРАЦИТОВСКОГО ОТДЕЛЕНИЕ МЕДИЦИНСКОГО КОЛЛЕДЖА ЛНР САМОСТОЯТЕЛЬНО

Групи слів за їх походженням: власне українські й запозичені (іншомовного походження) слова.

Активна і пасивна лексика української мови: застарілі слова (архаїзми й історизми), неологізми.

Групи слів за вживанням: загальновживані та стилістично забарвлені слова, діалектні, професійні слова і терміни, просторічні слова, жаргонізми.

Групи слів за значенням: синоніми, антоніми, омоніми.

Фразеологізми: лексичне значення фразеологізму. Відмінність фразеологізму від слова і від словосполучення. Тлумачні словники.

Морфемний склад слова: основа і закінчення; частини основи (корінь, префікс,суфікс).

Варіанти морфем. Чергування голосних і приголосних в морфемах.

Змінювання і творення слів. Основні способи словотворення: префіксальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний, безафіксний, складання основ (або слів), перехід слів з однієї частини мови в іншу. Зміни приголосних при творенні слів: іменників з суфіксом -ин (а) від прикметників на -ський, -цький; буквосполученням -чн- (-ш н-). Зміни приголосних притворенні відносних прикметників з суфіксами -ськ-, -цьк-, -зьк- та іменників з суфіксами - ств (о), -зтв (о), -цтв (о).

Складні слова. Складноскорочені слова. Сполучні о, е в складних словах. Творення складноскорочених слів.

Правопис складних слів разом і через дефіс, написання слів з пів-; правопис складноскорочених слів.

Правила вживання апострофа та м'якого знака. Вживання великої літери.

Іменник: іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменники — назви істот і неістот (повторення). Іменники загальні та власні. Рід іменників. Іменники спільного роду. Число іменників. Іменники, що мають форми тільки

однини або тільки множини. Відмінки іменників, їх значення. Відмінювання іменників.

Поділ іменників на відміни. Відмінювання іменників І відміни. Відмінювання іменників ІІ відміни. Особливості відмінювання іменників чоловічого роду в родовому відмінку.

Відмінювання іменників ІІІ—IV відмін. Незмінювані іменники. Відмінювання іменників, що мають форму лише множини. Особливості творення іменників.

Велика буква і лапки у власних назвах. Не з іменниками. Букви -а (-я), -у (-ю) в закінченнях іменників чоловічого роду другої відміни. Букви е, и, і в суфіксах -ечок, -ечк, - ичок, -ичк, -інн (я), -ення (-я), -н (я), -инн (я), -ив (о), -ев (о).

Написання і відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові.

Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Групи прикметників за значенням: якісні, відносні, присвійні. Перехід прикметників з однієї

групи в іншу. Ступені порівняння якісних прикметників, їх творення. Відмінювання прикметників. Повні й короткі форми прикметників. Прикметники твердої і м’якої груп.

Творення прикметників. Перехід прикметників в іменники.

Написання прикметників із суфіксами: -еньк -, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, -ськ-, -цьк-, -зьк-.

Букви е, о, и у прикметникових суфіксах -ев-(-єв-), -ов-(-йов-, -ьов-), -ин-, -ін-, -ичн-.

Написання не з прикметниками. Написання -н- і -нн- у прикметниках.

Написання складних прикметників разом і через дефіс. Написання прізвищ

Числівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Числівники

кількісні (на позначення цілих чисел, дробові, збірні) і порядкові. Числівники прості, складні і складені. Відмінювання числівників. Творення числівників.

Правопис. Буква ь на кінці числівників і перед закінченням у непрямих відмінках. Роздільне написання складених числівників. Написання разом порядкових числівників з -тисячний.

Займенник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди

займенників за значенням: особові, зворотний, присвійні, вказівні; питальні й відносні; заперечні; означальні й неозначені. Відмінювання займенників усіх розрядів.

Приставний н у формах особових і вказівних займенників. Написання разом і через дефіс неозначених займенників. Правопис заперечних займенників. Написання займенників з прийменниками окремо.

Дієслово: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Форми дієслова:неозначена форма, особові форми, дієприкметник, дієприслівник, безособові форми на -но, -то. Неозначена форма (інфінітив) та особові форми. Доконаний і недоконаний види

дієслова. Часи дієслова. Теперішній час. Минулий час. Зміна дієслів у минулому часі.

Майбутній час. Дієслова І і ІІ дієвідмін. Дієвідмінювання дієслів теперішнього і майбутнього часу. Способи дієслів (дійсний, умовний, наказовий). Творення дієслів умовного способу і наказового способу. Безособові дієслова. Способи творення дієслів.

Не з дієсловами. Правопис -ться, -шся в кінці дієслів. Букви е, и в особових закінченнях дієслів I і II дієвідмін. Буква ь у дієсловах наказового способу

Дієприкметник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Активні та пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього і минулого часу. Дієприкметниковий зворот. Безособові дієслівні форми на -но, -то.

Правопис голосних у закінченнях дієприкметників. Відокремлення комами

дієприкметникових зворотів (після означуваного іменника). Правопис голосних і приголосних у суфіксах дієприкметників. Написання -н- у дієприкметниках та - нн- у прикметниках дієприкметникового походження. Не з дієприкметниками.

Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Вид і час дієприслівників. Дієприслівники недоконаного і доконаного виду, їх творення. Дієприслівниковий зворот.

Коми при дієприслівниковому звороті й одиничному дієприслівникові. Не з

Прислівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прислівників. Ступені порівняння прислівників. Способи їх творення.

Букви - н- та - нн- у прислівниках. Не і ні з прислівниками. И та і в кінці прислівників.

Правопис прислівників на -о, -е, утворених від прикметників та дієприкметників.

Написання прислівників разом і через дефіс. Написання прислівникових словосполучень типу: раз у раз, з дня на день...

Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні. Непохідні й похідні прийменники.

Написання похідних прийменників разом, окремо і через дефіс.

Сполучник як службова частина мови. Уживання сполучників у простому і складному реченнях: сполучники сурядності й підрядності.

Частка як службова частина мови. Розряди часток за значенням.

Написання часток -бо, -но, -то, -таки. Не і ні з різними частинами мови (узагальнення).

Дефіс у вигуках. Кома і знак оклику при вигуках

Словосполучення і речення; члени речення (у тому числі однорідні); звертання; вставні слова. Просте і складне речення.

Правопис. Розділові знаки у простому і складному реченнях, а також у реченнях із однорідними членами, звертаннями, вставними словами, прямою мовою, при діалозі.

Словосполучення. Будова і види словосполучень за способами вираження головного слова.

Речення. Види речень за метою висловлювання; окличні речення (повторення). Речення

прості й складні (повторення), двоскладні й односкладні. Порядок слів у реченні.

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: