Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Заходи першої допомоги при ураженні електричним струмом.





Заходи першої медичної допомоги залежать від стану, в якому знаходиться потерпілий після звільнення його від дії струму. Прикмети, за якими можна швидко визначити його стан, такі: свідомість (ясна, відсутня, порушена); колір шкіри (рожевий, синій, блідий); дихання (нормальне, відсутнє, порушене); пульс на сонній артерії; зіниці (вузькі, розширені).

При відсутності ознак життя, тобто коли у потерпілого відсутні дихання, пульс, а зіниці розширені, можна вважати, що він знаходиться в стані клінічної смерті. Необхідно терміново робити штучне дихання і масаж серця. Померлою можна визнати людину тільки у випадку тяжких зовнішніх пошкоджень, наприклад роздрібнення черепа при падінні, обгорянні всього тіла. В інших випадках констатувати смерть може тільки лікар.

Потерпілому, що дихає дуже рідко і судорожно, але в нього прощупується пульс, треба негайно робити штучне дихання. При цьому не обов'язково, щоб він знаходився в горизонтальному положенні.

Якщо він не втратив свідомості, але до того був непритомним або тривалий час знаходився під дією струму, його треба покласти на підстилку, наприклад з одягу, розстібнути одежу, яка заважає диханню, і до прибуття лікаря забезпечити повний спокій та безперервно спостерігати за диханням і пульсом. Приступивши до оживлення, обов'язково викликають лікаря незалежно від стану потерпілого. Ні в якому разі не можна дозволяти потерпілому рухатися, а тим більше продовжувати роботу, тому що відсутність тяжких пошкоджень не виключає можливості дальшого погіршення його стану.

При ураженні блискавкою надають таку ж допомогу, як і при ураженні електричним струмом. Не можна закопувати потерпілого в землю, тому що це принесе тільки шкоду.

Електробезпека у рослинництві.

Електроустановки у рослинництві з точки зору техніки безпеки належать до особливо небезпечних.

При роботі пересувних електрифікованих машин з кабельним живленням стежать за тим, щоб не натягувався кабель, а також не наїжджали на нього машини. Переміщаючи машини для роботи на нове місце, живильний кабель чи провід від'єднують, щоб запобігти його обриву, пошкодженню ізоляції та обриву заземлюючого провідника.

Якщо електродвигун знаходиться на відстані понад 5 м від механізму, який він приводить у рух, або вони розміщені в різних приміщеннях, треба передбачити можливість його зупинки кнопкою або іншим пристроєм біля механізму. Для приєднання пересувних електродвигунів до повітряної електромережі напругою 380/220 В можна застосовувати контакти, які накладають на проводи ізолюючими штангами. Конструкція контактів повинна забезпечити безпечне проведення робіт, легкість їх накладання та знімання, а також надійний електричний контакт. Наявність накладних контактів не виключає не­обхідності встановлення вимикача біля електродвигуна.

Підключати кілька машин до одного рубильника або вимикача, розміщеного на опорі, забороняється. Пересувні електроустановки, які використовують сезонно, в інший період року відключають від електромережі.

До обслуговування електроустановок на зерноочисних пунктах допускаються особи з кваліфікаційною групою з техніки безпеки не нижче III.

За ступенем небезпеки ураження електричним струмом парники і теплиці поділяють на дві категорії:

А - напруга живлення нагрівних елементів вище 65 В при обігріванні електродами, прокладеними у землі, або неізольованими опорами, прокладеними у землі чи повітрі;

Б - напруга живлення нагрівних елементів не більше 65 В при обігріванні електродами, прокладеними в землі, або неізольованих опорами, прокладеними в землі чи повітрі, а також вище 65 В, якщо нагрівні елементи прокладені в азбоцементних трубах або застосовують спеціальні нагрівні кабелі.

У парниках та теплицях категорії А будь-які роботи зв'язані з їх обслуговуванням, дозволяється виконувати тільки при повністю знятій напрузі. Мережу загального освітлення при цьому можна не вимикати. Дільницю під парниками або теплицями категорії А огороджують парканом висотою 2 м на відстані не менше 1 м від найближчих парників та теплиць. Перед їх вмиканням треба впев­нитись, що на території відсутні люди, вхід на територію закритий і вивішені плакати: „Під напругою. Небезпечно для життя” та „Вхід на територію заборонено”.

Обслуговувати парники та теплиці категорії Б можна при ввімкнутому обігріванні, якщо персонал використовує інструмент з ізолюючими рукоятками. Пристрої для автоматичного регулювання температури і вологості повинні бути виконані на напругу не вище 36 В. Ручки регуляторів режимів виготовляють з ізолюючих матеріалів. Зміну режимів автоматичного регулювання температури та вологості може виконувати не електротехнічний персонал, який пройшов інструктаж з електробезпеки на робочому місці.

Перед вмиканням таких парників і теплиць слід сповістити всіх працівників і вивісити на видному місці плакати: „Під напругою. Небезпечно для життя”. В них дозволяється працювати при ввімкнутому обігріванні, застосовуючи інструменти з дерев'яними рукоятками, що заглиблюються в грунт не більше як на 25 см. Заглиблювати руки в землю забороняється.

Під час огляду електрообладнання при ввімкнутому електрообігріванні забороняється знімати попереджувальні плакати та огорожі, доторкатися до струмоведучих частин, очищати їх, усувати виявлені несправності. Щоб не потрапити під крокову напругу, не можна виконувати будь-які зміни в схемах комутації електропарників без погодження з електропостачальною організацією.

Металеві корпуси світильників для досвічування рослин заземлюють приєднанням окремим провідником до нульового провода мережі. Виконувати будь-які роботи в теплицях при ввімкнутому досвічуванні забороняється.

 

Блискавкозахист.

Розряди атмосферної електрики при грозах можуть відбуватися усередині грозових хмар, між хмарами і між хмарою і землею. У всіх випадках розряд виникає між різно зарядженими осередками атмосферної електрики у вигляді миттєво пробігаючої між ними блискавки. Розрізняють лінійну, стрічкоподібну, плоску, чоткову, ракетоподібну та кульову блискавку.

Лінійна блискавка найбільш поширена. Вона має форму ламаної або зигзагоподібної лінії, що яскраво світиться. Її тривалість близько 60 мс. Це час, необхідний для того, щоб електричний розряд пройшов шлях, що становить декілька кілометрів.

Стрічкоподібна блискавка схожа на крону дерева без листя. Це лінійна блискавка, в якій розряд відбувається не поодинці, а по цілій системі каналів.

Плоска блискавка - це ніби спалах дуже яскравого електричного світла в хмарах.

Чоткова блискавка нагадує собою світлову нитку бус, чоток; на фоні хмар вона виглядає як пунктирна лінія. Такий вид спостерігають дуже рідко.

Також рідко спостерігається і ракетоподібна блискавка, схожа на ракету, випущену в повітря.

Кульова блискавка - це круглий м'ячик, що світиться, діаметром від 3 до 20 см. Вона є згустком плазми, тобто суміші іонів газів повітря і молекул води, що формують так звані кластери. Взаємодіючи між собою, кластери створюють поверхневе натягнення, здатне надати згустку плазми форму кулі. Температура усередині кульової блискавки складає від 800 до 1300 К.

Існує декілька теорій походження блискавок, але головне те, що різниця потенціалів до 1000 кВ в хмарах по відношенню до поверхні землі викликає розряд з силою струму до 200 кА, який супроводиться спалахами, гуркотами грому. Розігрівання атмосферного каналу розряду досягає 30000°С. Середня тривалість розряду, самого небезпечного для людини блискавки "хмара-земля", складає приблизно 60... 100 мкс. На відміну від тропічних країн з вологим кліматом, на Україні буває всього близько 20 гроз в році і середня тривалість їх складає менше 1,5 год. Проте хвиля перенапруги, в результаті блискавки, розповсюджується по проводах на багато кілометрів і здатна миттєво вивести з ладу електроустаткування.

Спочатку блискавкозахист був потрібен для захисту цивільних і промислових будівель від пошкоджень (спалахів) в результаті попадання блискавки під час грози. Надалі виникла також необхідність в захисті від блискавок електричних мереж, в першу чергу силових мереж змінного струму, а також телефонних ліній. Надалі розвиток систем блискавкозахисту визначався розвитком Інтернету, мобільного зв'язку і локальних інформаційних мереж.

Вражаючі чинники блискавки наведені в таблиці. 3.5.1.

В даний час під блискавкозахистом розуміють не тільки захист від прямого удару блискавки (або зовнішній блискавкозахист) але і захист від імпульсної перенапруги і перешкод в електричних мережах з номінальною напругою до 1000 В, устаткуванням зв'язку, передачі даних, управління, контролю і вимірювання, сигналізації (тобто внутрішній блискавкозахист).

Таблиця 3.5.1. Вражаючі чинники блискавки

 

ПРОЯВ ЗАГРОЗИ ВРАЖАЮЧІ ЧИННИКИ МОЖЛИВІ НАСЛІДКИ
Прямий удар блискавки в споруду Розряд до 200 кА, до 1000 кВ, 30000 °С Враження людини, руйнування частин споруди, пожежи
Віддалений розряд при ударі блискавки в комунікації (до 5 і більше кілометрів) Перенесенний грозовий потенціал по проводах електропостачання та металевими трубопроводами (можливий імпульс перенапруги - сотні кіловольт) Враження людини, руйнування ізоляції електропроводки, спалахи, вихід з ладу електрообладнання, збої в роботі комп'ютерних систем
Близький розряд блискавки (до 500 м до споруди) Наведений грозовий потенціал в струмопровідних частинах споруди та електроустаткування (можливий імпульс перенапруги - десятки кіловольт) Враження людини, руйнування ізоляції електропроводки, спалахи, вихід з ладу електрообладнання, збої в роботі комп'ютерних систем
Комутації та короткі замикання в мережах низької напруги Імпульс перенапруги (до 4кВ) Вихід з ладу електрообладнання, збої в роботі комп'ютерних систем

 

До складу системи блискавкозахисту входять:

- блискавкоприймальна частина - для прийому прямого розряду і відведення струму блискавки до заземлення;

- заземлюючий пристрій - для розподілу енергії блискавки в землі і забезпечення безпечних режимів роботи електромереж;

- вирівнювач потенціалів - для ліквідації різниці потенціалів між провідними частинами будівлі електроустановки і заземленням;

- устаткування захисту від перенапруги - для обмеження імпульсів перенапруги в електроустановках телекомунікаційних і автоматизованих системах.

Розрізняють три категорії блискавкозахисту: (І, II, III). Залежно від грозової діяльності, класу приміщень за пожежо- або вибухонебезпекою, ймовірної кількості ударів блискавки за рік вибирають одну з трьох категорій блискавкозахисту або не користуються ним взагалі. Блискавкозахист категорії І застосовують для промислових будинків, що мають вибухонебезпечні приміщення класів В-І і В-ІІ (не сільськогосподарські об'єкти). Блискавкозахист категорії II використовують для будинків і споруд, в яких є вибухонебезпечні зони класів В-Іа, В-Іб і В-ІІа. Тут небезпечні суміші з'являються лише при аварії або несправностях у технологічному процесі. Сюди ж відносять відкриті установки класу В-Іг. У сільському господарстві блискавкозахист категорії II влаштовують на зарядноакумуляторних станціях, млинах, комбікормових заводах, складах деяких видів добрив або пестицидів, а також відкритих складах паливно-мастильних матеріалів. Решті виробничих, житлових і громадських будинків та споруд потрібен блискавкозахист категорії III або не потрібен зовсім.

Будинки і споруди від прямих ударів блискавки захищають блискавковідводами. Блискавковідвід - це пристрій, що сприймає блискавку і відводить її струм у землю. Найбільш поширені стержньовий, тросовий і сітковий блискавковідводи.

Одиночний стержньовий блискавковідвід - вертикальний, який встановлюють на будівлі або поблизу неї.

Подвійний стержньовий блискавковідвід складається з двох одиночних, які діють спільно і утворюють загальну зону захисту. Для захисту великих будівель або територій використовують багаторазовий стержньовий блискавковідвід.

Одиночний тросовий блискавковідвід - пристрій, утворений горизонтальним тросом, закріпленим на двох опорах, по кожній з яких прокладається струмовідвід, приєднаний до окремого заземлювача. Подвійний тросовий блискавковідвід складається з двох одиночних однакової висоти, які розміщені паралельно і діють спільно, утворюючи загальну зону захисту. Тросові блискавковідводи застосовують для захисту довгих будівель.

У сіткових блискавковідводів блискавкоприймачем служить металева сітка із стального дроту діаметром 6-8 мм, укладена на неметалеву покрівлю безпосередньо або під шар утеплювача чи гідроізоляції. Площа чарунок сітки залежить від категорії блискавкозахисту: для II - не більше 36 м2. III - не більше 150 м2. Струмовідводи, які з'єднують сітку з заземлювачами, прокладають через кожні 25 м по периметру будинку.







ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.