Туризм та санаторно-курортна діяльність

Організація класифікація та використання ландшафтних рекреаційних зон.

1. Поняття рекреаційні зони та мета їх створення

2. Напрямки та заходи щодо розвитку ландшафтно-рекреаційних територій

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до рекреаційних зон належать ділянки суші та водного простору, призначені для організованого масового відпочинку населення і туризму. Прийнятий 10 років по тому Земельний кодекс України у ст. 50 додав іще один елемент функціонального призначення рекреаційних зон, а саме: «для проведення спортивних заходів», при цьому справедливо, на наш погляд, вилучивши із визначення слово «масового», поширивши формальні межі призначення «рекреаційних територій» і на індивідуальний відпочинок населення.

Отже, рекреаційні зони - це території (акваторії), призначені для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Стратегічним напрямом розвитку озеленених і ландшафтно-рекреаційних територій міста є необхідність збереження унікального природно-ландшафтного комплексу міста, рекреаційних територій і об'єктів природно-заповідного фонду, необхідність підвищення забезпеченості населення озелененими територіями загального користування шляхом створення нових парків, скверів, бульварів, поліпшення рекреаційного потенціалу існуючих природно-ландшафтних територій природних ландшафтів, їх благоустрій та належний догляд за насадженнями.

Метою розвитку рекреаційної сфери є досягнення європейського рівня якості місцевих рекреаційних ресурсів і послуг, ствердження на міжнародному ринку рекреаційних послуг міст, нарощування обсягу доходів суб'єктів господарювання і міського бюджету від туристсько-екскурсійної та санаторно-курортної діяльності.

Передбачаються наступні напрямки та заходи щодо розвитку ландшафтно-рекреаційних територій:

• Загальноорганізаційні та управлінські:

- здійснення державного контролю за збереженням і відтворенням зелених насаджень, дотриманням природоохоронного законодавства;

- внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за безправне захоплення та забудову озеленених територій загального користування, територій прибережних захисних смуг;

- розробка нової Програми комплексної зеленої зони міст та стандартів міського озеленення, врахування необхідності розширення асортименту рослин, що використовуються в озелененні;

- розробка Програми відродження малих річок з формуванням рекреаційних зон, бульварів-набережних;

- застосування ценотичного підходу до формування насаджень загального користування парків і скверів, в основу якого покладено наближення штучно створених до природних рослинних угруповань, що забезпечить їм відповідну стійкість та довговічність при мінімізації втручання з боку людини;

- збереження більш ніж 60-відсоткової загального озеленення територій міста та його унікального ландшафтно-природного комплексу;

- забезпечення природоохоронного режиму в межах прибережно-захисних смуг, введення офіційного мораторію на замив та засипку акваторій р. Дніпро, малих річок та водойм;

- закріплення меж міських лісів, лісопарків, гідропарків і парків;

- визначення територій курортними відповідно до чинного законодавства – курортів, або курортних зон;

- надання рекреаційним територіям міста та приміської зони статусу земель суспільного користування, що особливо охороняються;

- визначення територій об’єктів природно-заповідного фонду у встановлених межах, їх охоронних зон і режимів використання цих територій;

- сприяння розвитку додаткових видів озеленення (дахове, вертикальне, контейнерне), особливо в щільно забудованій центральній частині міста, та скверів з боку місцевих органів самоврядування та експлуатуючих організацій.

• Озеленені території загального користування:

- задоволення потреб у паркових територіях за рахунок часткової трансформації промислових територій в озеленені території;

- зростання загальна площа паркових територій;

- розширення та розвиток парків культури, розваг і відпочинку:

- з метою створення повноцінних умов відпочинку жителів міст реконструкція та облаштування водойм і водотоків міста, очищення чаш водойм і русел річок, встановлення споруд дощової каналізації, створення захисних водоохоронних насаджень та бульварів-набережних, винесення за межі рекреаційних зон несамохідних плавзасобів (плавучих готелів, ресторанів тощо) та баз стоянок маломірних суден.

- формування нових обладнаних пляжів, які будуть формуватись у комплексі з парковими і гідропарковими територіями

- дефіцит територій відпочинку та нерівномірність їх розташування в районах міст необхідно пом’якшети за рахунок використання спортивних парків з фізкультурно-спортивними комплексами, формування пішохідних туристських зон з обєктами відпочинку.

· Зелені насадження іншого функціонального призначення:

- проведення інвентаризації та здійснення реконструкції вуличних насаджень незадовільного санітарного стану із створенням біологічно стійких та ефективних шумозахисних зелених насаджень

- створення ефективних шумозахисних насаджень вздовж залізниці (шириною 25-30 м) для зменшення впливу шуму на територію житлової забудови та формування екологічного коридору в межах міста;

- проведення інвентаризації та здійснення впорядкування зелених насаджень обмеженого користування згідно діючих нормативів.

• Лісопаркові території:

Потреба в лісопаркових територіях і рекреаційних лісах буде задовольнятись за рахунок ресурсів міста і приміської зони. Метою створення парків на основі лісопаркових територій є формування упорядкованих місць масового відпочинку, які відзначаються високим оздоровчим ефектом і оптимальною доступністю для населення, їх благоустрій. Площа лісопарків і рекреаційних лісів (без буферних парків) має скласти 32,6 тис. га.

З урахуванням буферних парків загальна площа озеленених територій загального користування збільшиться до 7800,91 га, а забезпеченість населення – до 23,41 кв. м/особу (на довгостроковий період).

• Об`єкти природно-заповідного фонду:

- розширення кількості обертів ПЗФ на території міст; - корегування

- встановлення меж об’єктів природно-заповідного фонду та їх охоронних зон;

Туризм та санаторно-курортна діяльність

Визначені основні рангово-таксономічні рівні рекреаційних територій міста.

локальний – рекреаційні території, що використовуються населенням Києва, переважно повсякденно;

регіональний – території, що використовуються населенням Києва та прилеглих областей у вихідні дні;

міжрегіональний – території, що використовуються населенням Києва, вітчизняними і іноземними туристами під час відпусток та канікул і, одночасно, місцевим населенням протягом двох інших циклів – добового і тижневого.

Розвиток курортного-рекреаційних територій. Збереження та відтворення курортної сфери пов’язані з необхідністю забезпечення перспективного населення закладами курортного лікування та курортних-рекреаційних територій в цілому. У межах Києва завершується формування чотирьох інтегративних багатопрофільних рекреаційних зон, які органічно доповнюються автономними зонами масового відпочинку і туризму. Їхні планувальні межі і характеристики визначаються в ході вирішення завдань скоординованого функціонування і розвитку єдиної мережі рекреаційних і природно-заповідних територій міста.

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: