Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Поняття і види соціальної влади у додержавному суспільстві.





Індивідуально-правові методи пізнання державно-правових явищ (інтуїтивний метод, метод інтроспекції, емпіричні, теоретичні, практичні, праксеологічні, містичні, пророчі, професійно- діяльні, прогностичні тощо).

· Інтуїтивний метод полягає в ірраціональному сприйнятті людиною суті проблеми або різних її сторін. З’ясування різних аспектів досліджуваного предмета зумовлюється передусім суб’єктивними можливостями пізнання державно-правових явищ. Слід також враховувати наявність відповідного досвіду, а також знань і навичок, які можуть сприяти інтуїтивному розкриттю не відомих фахівцеві сторін предмета. У аспекті взаємовпливу відповідних навичок самого фахівця існує також певний зв’язок між інтуїтивним і досвідним пізнанням та сприяння їх «взаємному розвитку. Інтуїтивні методи прогнозування застосовуються в таких випадках: 1) об'єкт, економічне явище не піддаються математичному опису, формалізації;

2) статистична вибірка нерепрезентативна;

3) немає необхідних засобів та ресурсів для проведення формалізованих досліджень;

4) виникли екстремальні ситуації, коли потрібне прийняття швидких рішень.

· Інтороспекційний - метод дослідження, що полягає в спостереженні дослідника за власними почуттями, думками тобто самоспостереження.

· Емпіричний — це метод спостереження і дослідження конкретних державно-правових явищ, експеримент, а також узагальнення, класифікація та опис результатів дослідження і експерименту, впровадження їх у практичну діяльність людей; спрямований на виявлення, фіксування, збирання, систематизацію інформації про факти та явища.

· Теоретичний- метод спрямований на створення теоретичних узагальнень та формулювань закономірностей досліджуваних явищ, його мета полягає у поясненні відкритих явищ, встановленні закономірних зв’язків між явищами, формулюванні законів і закономірностей розвитку явищ і на цій основі передбаченні нових явищ.

· Праксеологічний метод забезпечує ефективне пізнання державно-правових явищ через всебічний самоаналіз, самооцінювання, цілеспрямоване моделювання умов і засобів удосконалення на основі синтезу теоретичних знань та емпіричного досвіду. Теорія праксеології відображає залежність результатів роботи насамперед від попередньої ретельної підготовки до її виконання, ступеня підготовленості дій у широкому розумінні, що охоплює оволодіння знаннями, свідомий вибір засобів, методів аналізу і регулювання, критерії емоційного і практичного оцінювання результатів.

· Прогностичний метод є сукупністю прийомів, які дають змогу скласти науково-обґрунтовані прогнози про майбутнє розвитку держави і права, інших державно-правових явищ. Наприклад, висунути і аргументовано передбачити розвиток конституційної реформи.

 

Поняття і види соціальної влади у додержавному суспільстві.

Додержавне суспільство- певне співтовариство людей, відносини між яким регулюються соціальними засобами і рамках якого ще не склалися умови для виникнення та функціонування держави.Відносини в цьому суспільстві регламентуються за допомогою двох факторів:

a) Наявність суспільної влади;

b) Наявність соціальних норм.

Соціальна влада - спосіб управління суспільством, що виражається у системі публічно-вольових відносин між людьми з приводу організації їх спільної діяльності, вироблення загального для них інтересу та цілей, які досягаються за допомогою різних засобів, методів, включаючи примус (психічний, фізичний, юридичний).

Ознаки соціальної влади:

• існувала тільки у межах роду, виражало його волю та базувалася на кровно-родинних зв'язках;

• суб'єкт та об'єкт управління збігалися;

• влада не поділялася за окремими функціями на певні види;

• органами самоуправління виступали збори членів роду та старійшини (вожді), що на них обиралися;

• суспільні справи вирішувалися волевиявленням дорослих членів роду на цих зборах;відсутність професійних чинників визначала належність влади вождю, який обирався чи призначався на основі існуючих традицій;

• влада старійшин (вождів) ґрунтувалась на їх авторитеті, досвіді, повазі до них, ця посада не давала ніяких переваг — старійшина вважався "першим серед рівних".

Соціальна влада існувала на трьох рівнях: сім'ї, окремого колективу і суспільства в цілому. Соціальна влада родової організації має ряд особливостей, пов'язаних з її потестарністю (Від лат. Potesta - влада. Цим терміном прийнято позначати додержавну організацію влади, яка характеризується невідокремленістю владних структур від суспільства в цілому.), громадським характером і нерозділеністю рівнів сім'ї, колективу і суспільства.

 

 

Особливості розпаду СРСР і утворення суверенної і незалежної держави «Україна»(1990-1991рр.)

Розпад СРСР супроводжували:

1. Загострення економічних проблем, економічний хаос, зумовлений невдалим реформуванням економіки.

2. Значне зубожіння народу.

3. Встановлення прямих міжреспубліканських зв’язків без посередництва Москви.

4. Криза влади партійно-державної верхівки, послаблення центральної влади, політичний хаос у країні.

5. Втрата владою свого авторитету після розстрілу демонстрацій у Тбілісі, Баку, Вільнюсі.

6. Зростання загального невдоволення народу.

7. Загострення національних проблем.

8. Зростання національної самосвідомості внаслідок політики гласності.

9. Формування громадсько-політичних рухів, опозиційних до чинної влади.

Після смерті генерального секретаря ЦК КПРС Черненка в березні 1985р. на посаду керівника КПРС та СРСР було обрано Горбачова. Саме за його ініціативою розпочалася перебудова в СРСР у квітні 1985р. Перебудова мала охопити 5 провідних сфер життєдіяльності суспільства: економіку, внутрішню політику, зовнішню політику, соціальну сферу, ідеологію. У вересні 1989р. виникла масова політична організація – Рух або Народний рух України за перебудову. 16 липня 1990-го року Верховна рада УРСР прийняла Декларації про державний суверенітет України, яка стала передвісником незалежності нашої держави

Зростання політичної активності українського суспільства в другій половині 1980-х рр. Нові громадські об’єднання. У 1986-у році 27-й з'їзд КПРС визначив курс на «прискорення» — подолання відставання СРСР від передових країн світу. На січневому пленумі ЦК КПРС 1987-го року Горбачов проголосив курс на перебудову, тобто вдосконалення, основу оновлення радянської системи, та гласність. 16 липня 1990р. Верховна рада УРСР прийняла Декларації про державний суверенітет України, де проголошувалося верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади республіки в межах літератури, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах.

Індивідуально-правові методи пізнання державно-правових явищ (інтуїтивний метод, метод інтроспекції, емпіричні, теоретичні, практичні, праксеологічні, містичні, пророчі, професійно- діяльні, прогностичні тощо).

· Інтуїтивний метод полягає в ірраціональному сприйнятті людиною суті проблеми або різних її сторін. З’ясування різних аспектів досліджуваного предмета зумовлюється передусім суб’єктивними можливостями пізнання державно-правових явищ. Слід також враховувати наявність відповідного досвіду, а також знань і навичок, які можуть сприяти інтуїтивному розкриттю не відомих фахівцеві сторін предмета. У аспекті взаємовпливу відповідних навичок самого фахівця існує також певний зв’язок між інтуїтивним і досвідним пізнанням та сприяння їх «взаємному розвитку. Інтуїтивні методи прогнозування застосовуються в таких випадках: 1) об'єкт, економічне явище не піддаються математичному опису, формалізації;

2) статистична вибірка нерепрезентативна;

3) немає необхідних засобів та ресурсів для проведення формалізованих досліджень;

4) виникли екстремальні ситуації, коли потрібне прийняття швидких рішень.

· Інтороспекційний - метод дослідження, що полягає в спостереженні дослідника за власними почуттями, думками тобто самоспостереження.

· Емпіричний — це метод спостереження і дослідження конкретних державно-правових явищ, експеримент, а також узагальнення, класифікація та опис результатів дослідження і експерименту, впровадження їх у практичну діяльність людей; спрямований на виявлення, фіксування, збирання, систематизацію інформації про факти та явища.

· Теоретичний- метод спрямований на створення теоретичних узагальнень та формулювань закономірностей досліджуваних явищ, його мета полягає у поясненні відкритих явищ, встановленні закономірних зв’язків між явищами, формулюванні законів і закономірностей розвитку явищ і на цій основі передбаченні нових явищ.

· Праксеологічний метод забезпечує ефективне пізнання державно-правових явищ через всебічний самоаналіз, самооцінювання, цілеспрямоване моделювання умов і засобів удосконалення на основі синтезу теоретичних знань та емпіричного досвіду. Теорія праксеології відображає залежність результатів роботи насамперед від попередньої ретельної підготовки до її виконання, ступеня підготовленості дій у широкому розумінні, що охоплює оволодіння знаннями, свідомий вибір засобів, методів аналізу і регулювання, критерії емоційного і практичного оцінювання результатів.

· Прогностичний метод є сукупністю прийомів, які дають змогу скласти науково-обґрунтовані прогнози про майбутнє розвитку держави і права, інших державно-правових явищ. Наприклад, висунути і аргументовано передбачити розвиток конституційної реформи.

 

Поняття і види соціальної влади у додержавному суспільстві.

Додержавне суспільство- певне співтовариство людей, відносини між яким регулюються соціальними засобами і рамках якого ще не склалися умови для виникнення та функціонування держави.Відносини в цьому суспільстві регламентуються за допомогою двох факторів:

a) Наявність суспільної влади;

b) Наявність соціальних норм.

Соціальна влада - спосіб управління суспільством, що виражається у системі публічно-вольових відносин між людьми з приводу організації їх спільної діяльності, вироблення загального для них інтересу та цілей, які досягаються за допомогою різних засобів, методів, включаючи примус (психічний, фізичний, юридичний).

Ознаки соціальної влади:

• існувала тільки у межах роду, виражало його волю та базувалася на кровно-родинних зв'язках;

• суб'єкт та об'єкт управління збігалися;

• влада не поділялася за окремими функціями на певні види;

• органами самоуправління виступали збори членів роду та старійшини (вожді), що на них обиралися;

• суспільні справи вирішувалися волевиявленням дорослих членів роду на цих зборах;відсутність професійних чинників визначала належність влади вождю, який обирався чи призначався на основі існуючих традицій;

• влада старійшин (вождів) ґрунтувалась на їх авторитеті, досвіді, повазі до них, ця посада не давала ніяких переваг — старійшина вважався "першим серед рівних".

Соціальна влада існувала на трьох рівнях: сім'ї, окремого колективу і суспільства в цілому. Соціальна влада родової організації має ряд особливостей, пов'язаних з її потестарністю (Від лат. Potesta - влада. Цим терміном прийнято позначати додержавну організацію влади, яка характеризується невідокремленістю владних структур від суспільства в цілому.), громадським характером і нерозділеністю рівнів сім'ї, колективу і суспільства.

 

 







ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.