Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Запобіжні заходи під час досудового розслідування криміналь- нихпроступків





1. Під час досудового розслідування кримінальних проступків не допускається застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави або три­мання під вартою.

1. Домашній арешт, застава, тримання під вартою є найбільш суворими заходами в системі запобіжних заходів, визначеній ст. 176 КПК. Тому застосування їх під час досудового розслідування було би непропорційним кримінальному правопорушенню, повідомлення про підозру у вчиненні якого вручено особі.

Дана стаття узгоджується із п. 3 Розділу 2 Рекомендації № 6 К (87) Комітету міні­стрів Ради Європи державам-членам від 17 вересня 1987 р. «Щодо спрощення кримі­нального правосуддя» про те, що не слід під час спрощеного провадження застосову­вати фізичні заходи примусу, особливо взяття під варту.

Зазначені у цій статті запобіжні заходи не можуть бути застосовані до особи, під­озрюваної у вчиненні кримінального проступку, і у тому разі, коли вона порушила раніше обраний запобіжний захід.

Про підстави і процесуальний порядок застосування запобіжних заходів див. § 1 гл. 18 КПК.

Через те, що за вчинення кримінальних проступків не передбачається застосуван­ня покарання у виді позбавлення волі, під час досудового розслідування кримінальних проступків не може бути застосоване затримання уповноваженою службовою особою (ст. 208 КПК).

Кримінальним процесуальним законом дозволено законне затримання будь-якою особою, яка не є уповноваженою службовою особою, іншої особи за вчинення кримі­нального проступку. Кожен, хто здійснив законне затримання, зобов'язаний негайно повідомити уповноважену службову особу про затримання та місцезнаходження за­триманого (ч. 3 ст. 207 КПК). З'ясувавши, що затриманою особою вчинено криміналь­ний проступок, уповноважена службова особа не має права доставляти особу до органу досудового розслідування в порядку ст. 210 КПК, а зобов'язана звільнити затриманого.

Застосування до підозрюваного під час дізнання запобіжних заходів у виді до­машнього арешту, застави, тримання під вартою, а також затримання уповноваженою службовою особою є перевищенням службових повноважень (ст. 365 КК) за ознакою вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках (пп. «б» абз. 2 п. 5 постанови ПВСУ «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень» від 26 грудня 2003 року № 15), тобто тільки у кримінально­му провадженні про злочини.


Слідчі (розшукові) дії під час досудового розслідування кримі­нальних проступків

1. Для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється виконува­ти всі слідчі (розшукові) дії, передбачені цим Кодексом, окрім негласних слідчих (роз­шукових) дій.

1. Про підстави і процесуальний порядок проведення слідчих (розшукових) дій див. гл. 20 КПК.

Заборона на провадження негласних слідчих (розшукових) дій обумовлена дією у кримінальному провадженні принципу пропорційності, згідно з яким обмеження конституційних та інших прав громадян повинно відповідати рівню суспільної небез­печності вчиненого кримінального правопорушення.

Статтею 246 КПК передбачено, що негласні слідчі (розшукові) дії проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (ч. 2). Отже, ці дії не можна проводити не лише під час досудового розслідування кримінальних проступків, а й щодо злочинів невеликої і середньої тяжкості.

Проведення під час дізнання негласних слідчих (розшукових) дій тягне за собою для слідчого, прокурора кримінальну відповідальність за перевищення службових повноважень (ст. 365 КК), оскільки вони є службовими особами.

Перевищення службових повноважень слідчого, прокурора, який провів негласні слідчі (розшукові) дії під час дізнання, полягає у вчиненні дій, виконання яких до­зволяється тільки в особливих випадках (пп. «б» абз. 2 п. 5 постанови ПВСУ «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень» від 26 грудня 2003 р. № 15), тобто тільки у кримінальному провадженні про тяжкі або особливо тяжкі злочини.

Відповідальність за цією статтею КК може наставати лише тоді, коли внаслідок дій слідчого, прокурора з досудового розслідування заподіяна істотна шкода охоро- нюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громад­ським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Зокрема, істотною шкодою можуть визнаватися порушення внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій охоронюваних Конституцією України чи іншими законами прав та свобод людини і громадянина (наприклад, права на свободу й осо­бисту недоторканність та недоторканність житла), підрив авторитету та престижу органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

Стаття 301

Особливості закінчення досудового розслідування криміналь­них проступків

1. Закінчення досудового розслідування кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням особли­востей, передбачених цією статтею.

2. Слідчий зобов 'язаний у найкоротший строк, але не пізніше двадцяти п 'яти днів після повідомлення особі про підозру, подати на затвердження прокурору один із за­значених процесуальних документів:

1) проект рішення про закриття кримінального провадження;

2) проект клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

3) обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медич­ного або виховного характеру;

4) клопотання про продовження строку досудового розслідування з підстав, пе­редбачених цим Кодексом.

У разі необхідності прокурор має право самостійно оформити процесуальні до­кументи, передбачені частиною другою цієї статті.

3. Прокурор зобов 'язаний до спливу тридцятиденного терміну після повідомлення особі про підозру здійснити одну із зазначених дій:

1) прийняти рішення про закриття кримінального провадження;

2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відпо­відальності;

3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

4) подати клопотання про продовження строку досудового розслідування з під­став, передбачених цим Кодексом.

4. Відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні здійснюється слідчим у порядку, передбаченому цим Кодексом.

1. Закінчення досудового розслідування у формі дізнання здійснюється за прави­лами, встановленими гл. 24 КПК.

2. Обов'язок слідчого подати на затвердження прокурору процесуальний документ про закінчення дізнання у найкоротший строк обумовлений дією у кримінальному провадженні засади розумності строків (ст. 28 КПК).

3. Статтею передбачено два процесуальних строки: для слідчого - до двадцяти п'яти днів для подання ним прокурору на затвердження одного із процесуальних до­кументів, передбачених ч. 2; для прокурора - до тридцяти днів для прийняття одного із рішень, регламентованих ч. 3. Отже, прокурор має у своєму розпорядженні п'ять днів для прийняття відповідного процесуального рішення.

Прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням кримінального проступку, вправі звернутися до уповноваженого прокурора (уповно­важеним прокурором є районний (міський) або інший прирівняний до нього прокурор (ч. 1 ст. 294 КПК)). з клопотанням про продовження строку до двох місяців. Якщо прокурор задовольняє клопотання, то він визначає новий строк досудового розсліду­вання, який повинен бути найкоротшим і в той же час достатнім для потреб досудо- вого розслідування (ч. 2 ст. 296 КПК). Встановлюючи новий строк, уповноважений прокурор повинен враховувати, що цей строк не повинен перевищувати двох місяців і що слідчий повинен мати можливість за п'ять днів до закінчення цього граничного строку чи визначеного ним іншого строку подати на затвердження процесуальні до­кументи у порядку ч. 2 цієї статті.

Проектом рішення про закриття кримінального провадження, про яке йдеться у п. 1 ч. 2 статті, є проект постанови про закриття кримінального провадження. Обов' язок слідчого подати прокурору лише проект рішення (постанови) обумовлений регламен­тованим у ч. 3 статті обов'язком саме прокурора прийняти рішення про закриття кримінального провадження.

Оскільки під час досудового розслідування кримінальних проступків мають врахо­вуватися статті глави 25 КПК, то правило про те, що слідчий вправі самостійно при­йняти рішення про закриття провадження у разі відсутності події кримінального право­порушення (п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК), відсутності в діянні складу кримінального право­порушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК), набрання чинності законом, яким скасована кримі­нальна відповідальність за діяння, вчинене особою (п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК), не діє.

Клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності направляєть­ся до суду у всіх випадках прокурором (ст. 287 КПК). Тому слідчий у разі наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності складає лише проект такого клопотання і подає його прокурору.

Обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру за результатами дізнання складається слідчим і затверджу­ється прокурором у порядку, встановленому статтями 291-293 КПК. Складаючи клопотання про застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру, слідчий має керуватися ще й ч. 5 ст. 499 та ст. 497 КПК, а кло­потання про застосування примусових заходів медичного характеру - ст. 511 КПК.

Рішення прокурора про звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру узгоджу­ється із п. 8 розділу 2 Рекомендації № 6 К (87) Комітету міністрів Ради Європи дер­жавам-членам від 17 вересня 1987 р. «Щодо спрощення кримінального правосуддя» - спрощена процедура не повинна посягати на право підозрюваного про направлення його кримінальної справи до судового органу.

Обвинувальний акт, що складається за результатами дізнання, може бути двох видів: перший направляється до суду з реєстром матеріалів досудового розслідування в поряду ст. 291 КПК; другий направляється до суду з клопотанням прокурора про розгляд акта у спрощеному провадженні (ст. 302 КПК).

Клопотання про продовження строку складається слідчим, якщо внаслідок склад­ності провадження неможливо закінчити досудове розслідування кримінального про­ступку протягом одного місяця (ч. 1 ст. 294 КПК).

4. Порядок відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні регла­ментований статтею 290 КПК.

Стаття 302







Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.