Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів





Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів

ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НАДІЙНОСТІ ТА КОНСТРУКТИВНОЇ БЕЗПЕКИ

БУДІВЕЛЬ, СПОРУД, БУДІВЕЛЬНИХ

КОНСТРУКЦІЙ ТА ОСНОВ

ДБН В.1.2-14-2009

Введено: «ИМЦ» (г. Киев, просп. Краснозвездный, 51; т/ф. 391-42-10)

 

Київ

Мінрегіонбуд України

 


 

 
1 РОЗРОБЛЕНО: Відкрите акціонерне товариство "Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського"

РОЗРОБНИКИ: В. Гордеєв, докт. техн. наук; М. Микитаренко, канд. техн. наук; A. Перельмутер, докт. техн. наук (науковий керівник);

В. Шимановський, чл.-кор. НАН України;

О. Шимановський, докт. техн. наук

За участю:

Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій Мінрегіонбуду України (А. Бамбура, докт. техн. наук;

B. Тарасюк, канд. техн. наук; В. Пошивач, канд. техн. наук);

Український державний головний науково-дослідний і виробничий інститут інженерно-технічних і екологічних вишукувань Мінрегіонбуду України (Г. Стрижельчик, канд. геол.- мін. наук);

Національний транспортний університет

(А. Лантух-Лященко, докт. техн. наук);

Полтавський національний технічний університет ім. Ю Кондратюка (В. Пашинський, докт. техн. наук; С. Пічугін, докт. техн. наук);

Науково-виробниче товариство СКАД Софт (В. Карпіловський, канд. техн. наук; Е. Криксунов, канд. техн. наук)

2 ПОГОДЖЕНО: МНС України, Державний департамент пожежної безпеки лист від 15.10.2008 р. № 31/4/6984

Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду МНС України, лист від 15.08.2008 р. № 01/03-10в-13/7178

 

3 ЗАТВЕРДЖЕНО накази Мінрегіонбуду України від 30 грудня 2008 р. № 709,

ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: від 22 червня 2009 р. № 245 з наданням чинності з 01.12.2009р.

 

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ 27751, СТ СЭВ 3972-83, СТ СЭВ 3973-83, СТ СЭВ 4417-83, СТ СЭВ 4868-84)

 


ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

 

Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів ДБН В.1.2-14-2009
Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ Уведено вперше зі скасуванням в Україні ГОСТ 27751, СТ СЭВ 3972-83, СТ СЭВ 3973-83, СТ СЭВ 4417-83, СТ СЭВ 4868-84

Чинні з 2009-12-01

СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Дані Норми розповсюджуються на:

- будівельні об'єкти (будівлі і споруди) різного призначення. Орієнтовний перелік будівельних об'єктів наведений у додатку А;

- складові частини об'єктів, їх основи і конструкції з різних матеріалів.

1.2 Дані Норми встановлюють загальні принципи забезпечення надійності і конструктивної безпеки будівель і споруд, будівельних конструкцій та основ (далі – конструкції замість конст­рукції та основи) на основі регулювання надійності їх складових частин.

1.3 Дані норми призначені для використання в якості керівного документа при розробленні будівельних норм, стандартів і інших документів (технічних умов, технічних регламентів) з проек­тування, будівництва, реконструкції та експлуатації об'єктів та їх складових частин.

Ці Норми можуть бути використані як методологічна основа для розроблення вимог щодо забезпечення надійності та безпеки об'єктів, які внаслідок своєї неординарності чи новизни не підпа­дають під дію існуючих норм проектування будівель, споруд або конструкцій.

Норми орієнтовані на забезпечення уніфікації підходів до питань надійності та безпеки в нормативних документах, що регламентують всі етапи життєвого циклу будівельного об'єкта.

Додаткові вимоги до надійності конкретного об'єкта можуть бути встановлені у технічном'у завданні або в іншому документі, але вони не повинні знижувати рівня надійності об'єкта, визначеного згідно з вимогами цих Норм.

При розробленні Норм враховані основні положення Європейських нормативних документів [1, 2].

 

НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цих Нормах є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ-Н Б В.1.2-13:2008 EN 1990:2002 Система надійності та безпеки у будівництві. Основи проектування конструкцій (EN 1990:2002, IDT)
ДСТУБВ.2.3-1-95 Споруди транспорту. Габарити підмостові суднохідних прогонів мостів на внутрішніх водних шляхах. Норми і технічні вимоги
ГОСТ 27.002-89 Надежность в технике. Основные понятия. Термины и определения (Надійність у техніці. Основні поняття. Терміни і визначення)

 

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Нижче подано терміни, вжиті у цих Нормах, та визначення позначених ними понять:

Аварія

Пошкодження, вихід із ладу, руйнування, що сталося з техногенних (конструктивних, виробничих, технологічних, експлуатаційних) або природних причин.

Проектна аварія (ПА)

Аварія, для якої проектом передбачені спеціальні заходи активного управління і захисту

Безвідмовність

Здатність об'єкта безперервно зберігати роботоздатний стан протягом заданого терміну експлуатації (ГОСТ 27.002)

Безпечність

Властивість об'єкта при експлуатації, а також у випадку порушення роботоздатності не створювати загрози для життя і здоров'я людей, а також загрози для довкілля (ГОСТ 27.002)

Відмова

Подія, що полягає в переході через один із граничних станів (реалізація позаграничного стану)


Відмова-зрив

Відмова, поява якої одразу ж викликає збитки (втрати)

Відмова-перешкода

Відмова, після появи якої починається поступове накопичення збитків (втрат)

Відповідальний елемент

Елемент, руйнування якого призводить до руйнування або загрози руйнування споруди в цілому

Власник

Будь-яка юридична чи фізична особа, яка має законні права на дану власність або діє за дорученням

Вплив

Будь-яка причина, в результаті якої в конструкції змінюються внутрішні напруження, деформації або інші параметри стану

Встановлений термін експлуатації

Календарна тривалість експлуатації об'єкта, при досягненні якої його подальше застосування за призначенням допускається лише після спеціального підтвердження роботоздатності

Втрати

Спричинені відмовою втрати нематеріального характеру (життя та здоров'я людей, культурні та духовні цінності тощо)

Граничний стан

Стан, за якого подальша експлуатація будівельного об'єкта недопустима, пов'язана з труднощами або недоцільна

Довговічність

Властивість об'єкта зберігати роботоздатний стан до настання граничного стану в умовах установленої системи технічного обслуговування та ремонту (ГОСТ 27.002)

Експлуатація будівлі (споруди)

Використання об'єкта за функціональним призначенням (з проведенням необхідних заходів щодо збереження стану конструкцій), за якого він здатен виконувати задані функції, зберігаючи значення параметрів, встановлені вимогами технічної документації

Нормальна експлуатація будівлі (споруди)

Експлуатація об'єкта, здійснювана без обмежень відповідно до передбачених у нормах або в завданні на проектування технологічних чи природних умов

Ефект впливу (навантажувальний ефект)

Реакція (внутрішні зусилля, напруження, переміщення, деформації) будівельних конструкцій на впливи, що враховуються

Живучість

Властивість об'єкта зберігати обмежену роботоздатність під впливами, що не передбачені умовами експлуатації, за наявності деяких дефектів і пошкоджень, а також за відмови деяких компонентів об'єкта (ГОСТ 27.002)

Збитки

Матеріальні чи фінансові втрати внаслідок відмови

Катастрофа

Великомасштабна аварія, яка спричинила численні людські жертви, значні матеріальні збитки або інші тяжкі наслідки


Квантиль

Значення випадкової величини, яке відповідає заданому значенню її інтегральної функції розподілу

Мода

Значення випадкової величини, що відповідає найбільшій частоті імовірності

Навантаження

Вплив, під яким розуміють як безпосередньо силові впливи, так і впливи від зміщення опор, зміни температури, усадки та інших подібних явищ, що викликають реактивні сили:

- граничне розрахункове значення

значення навантаження, що відповідає екстремальній ситуації, яка може виникнути не більше одного разу протягом терміну експлуатації конструкції, та використовується, як правило, для перевірки граничних станів першої групи, вихід за межі яких еквівалентний повній втраті робото-здатності конструкції;

- експлуатаційне розрахункове значення

значення навантаження, що характеризує умови нормальної експлуатації конструкції. Як правило, експлуатаційне розрахункове значення використовується для перевірки граничних станів другої групи, пов'язаних із труднощами нормальної експлуатації (виникнення недопустимих пе­реміщень конструкції, недопустима вібрація та недопустимо велике розкриття тріщин у залізобе­тонних конструкціях тощо);

- епізодичне

навантаження, яке реалізується надзвичайно рідко (один чи декілька разів протягом терміну експлуатації споруди) і тривалість дії якого незрівнянно мала порівняно з терміном експлуатації Tef. Як правило, епізодичними є аварійні навантаження і впливи;

- змінне

навантаження, для якого не можна нехтувати зміною у часі його значень відносно середнього;

- квазіпостійне розрахункове значення

значення навантаження, яке використовується для врахування реологічних процесів, що відбуваються під дією змінних навантажень, і визначається як рівень постійного впливу, еквівалентного за результуючою дією до фактичного випадкового процесу навантаження;

- короткочасне

змінне навантаження, яке реалізується багато разів протягом терміну експлуатації споруди і для якого тривалість дії значно менша за Tef;

- постійне

навантаження, яке діє практично не змінюючись протягом усього терміну експлуатації споруди і для якого можна нехтувати зміною у часі його значень відносно середнього;

- схематизоване (еквівалентне) розрахункове значення

значення з ідеалізованою залежністю від часу, яке встановлюється з умови еквівалентності результатів розрахунку до дії реального процесу навантаження;

- тривале

змінне навантаження, тривалість дії якого може наближатися до встановленого терміну експлуатації конструкції Tef,

- характеристичне значення

основне (базове) значення навантаження, встановлене в нормах проектування;

- циклічне розрахункове значення

значення навантаження, яке використовується для розрахунків конструкцій на витривалість і визначається як гармонійний процес, еквівалентний за результуючою дією реальному випадковому процесу змінного навантаження;

Навантажувальний ефект

Зусилля, напруження, деформації, розкриття тріщин, переміщення або інші механічні параметри стану конструкції (основи), які викликаються впливами на неї

Нагляд

Прийнята на об'єкті система спостереження, фіксації та оцінки технічного стану конструкцій та їх частин

Нелінійність

Відсутність лінійної залежності між впливами і навантажувальними ефектами, що призводить до порушення принципу незалежності дії сил:

- геометрична

нелінійна залежність між деформаціями і переміщеннями, обумовлена величиною переміщень і поворотів, що розглядаються;

- фізична

нелінійна залежність між деформаціями і напруженнями, обумовлена фізичними властивостями матеріалів, що застосовані в конструкції

Позаграиичний стан

Перевищення межі, встановленої нормами для граничного стану

Ремонт

Комплекс операцій із відновлення роботоздатності об'єкта і (або) збільшення його довговічності

Ремонтопридатність

Пристосованість об'єкта до підтримання і відновлення роботоздатого стану за допомогою технічного обслуговування і ремонту (ГОСТ 27.002)

Ризик

Кількісна характеристика можливих втрат, спричинених випадковими непередбаченими подіями, що викликають часткове або повне руйнування споруди

Розрахункова ситуація

Комплекс умов, який враховується при розрахунку і визначає розрахункові вимоги до конструкції. Розрахункова ситуація характеризується розрахунковою схемою конструкції, видами навантажень, значеннями коефіцієнтів умов роботи і коефіцієнтів надійності, переліком граничних станів, які слід розглядати в даній ситуації

Руйнування в'язке

Руйнування, яке, як правило, проходить повільно та супроводжується пластичною деформацією

Руйнування крихке

Руйнування, як правило, раптове, деформацією за якого можна нехтувати

Справний стан об'єкта

Такий стан об'єкта, за якого він виконує всі передбачені функції, при цьому на об'єкті регулярно здійснюються ремонтно-профілактичні роботи.

 

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

Основні положення

4.1.1 Встановлена надійність має бути забезпечена на всіх етапах життєвого циклу об'єкта, а саме:

- вишукування і проектування;

- виготовлення, транспортування та зберігання будівельних виробів;

- освоєння будівельного майданчика та зведення об'єкта, приймання об'єкта в експлуатацію;

- використання об'єкта за призначенням протягом встановленого терміну експлуатації, оцінка технічного стану, ремонт;

- реконструкція й подальше використання у нових умовах;

- ліквідація об'єкта.

4.1.2 У залежності від етапу життєвого циклу вказівки стосовно надійності об'єкта використовуються для:

- визначення умов проектного вибору, тобто параметрів майбутнього об'єкта з урахуванням встановлених чи прогнозованих умов його застосування;

- рішення щодо дозволу або заборони на застосування проекту, матеріалів, виробів, результатів робіт і самого об'єкта;

- встановлення вимог до зміни окремих характеристик об'єкта (його складових частин) або режиму його використання.

4.1.3 Основною вимогою, яка визначає надійність будівельного об'єкта, є його відповідність призначенню й здатність зберігати необхідні експлуатаційні якості протягом встановленого терміну експлуатації. До них належать:

- гарантія безпеки для здоров'я і життя людей, майна та довкілля;

- збереження цілісності об'єкта та його основних частин і виконання інших вимог, які гарантують можливість використання об'єкта за призначенням і нормального функціонування технологічного процесу, включаючи вимоги до жорсткості будівельних конструкцій і основ, тепло- і звукоізоляційних властивостей огороджень, їх герметичності, акустичних характеристик тощо;

- забезпечення можливості розвитку об'єкта (наприклад, добудови без підсилення наявних конструкцій або збільшення обсягів виробництва для промислової будівлі) та його пристосування до технічних, економічних або соціальних умов, що змінюються;

- створення необхідного рівня зручностей і комфорту для користувачів та експлуатаційного персоналу, включаючи вимоги до кліматичного режиму в приміщеннях (повітрообмін, температура, вологість, рівень освітленості тощо), а також доступність для оглядів і ремонтів, можливість заміни і модернізації окремих елементів тощо;

- обмеження ступеня ризику шляхом виконання вимог до вогнестійкості, безвідмовності роботи захисних пристроїв, надійності систем і мереж життєзабезпечення, живучості будівельних конструкцій тощо.

У конкретних випадках цей перелік може бути уточненим і розширеним (наприклад, введенням додаткової умови до межі радіаційного фону від застосованих будівельних матеріалів і виробів).

4.1.4 Чисельно надійність характеризується показниками ймовірності безвідмовної роботи, наробкою до відмови, середнім терміном служби тощо.

Відмовою вважається реалізація такого стану споруди, її частини або елемента, який призводить до появи значних економічних збитків чи соціальних втрат. При цьому відрізняють відмови-зриви, поява яких одразу ж викликає виникнення збитків (втрат), і відмови-перешкоди, після появи яких починається поступове накопичення збитків (втрат).

4.1.5 Вимоги до функціональних характеристик, як правило, ставляться до всієї споруди в цілому; оскільки її складові частини відіграють різні ролі у забезпеченні надійності споруди, вони мають різну відповідальність.

Вимоги до окремих частин і підсистем будівельного об'єкта, які забезпечують функціонування об'єкта, повинні встановлюватися і реалізуватися сумісно (наприклад, вимога до температури повітря в приміщенні забезпечується шляхом узгодження параметрів систем опалення і вентиляції з теплоізоляційними властивостями огороджувальних конструкцій).

4.1.6 Будівельні конструкції й основи повинні відповідати наступним вимогам:

- сприймати без руйнувань і недопустимих деформацій впливи, що виникають під час їх зведення і протягом встановленого терміну експлуатації;

- мати достатню роботоздатність в умовах нормальної експлуатації протягом усього встановленого терміну експлуатації, а саме: їх експлуатаційні параметри (переміщення, вібрації тощо) із заданою імовірністю не повинні виходити за встановлені нормативною або проектною документацією межі, а їх довговічність повинна бути такою, щоб погіршення властивостей матеріалів і конструкцій внаслідок гниття, корозії, стирання та інших форм фізичного зношування не призводило до недопустимо високої ймовірності відмови;

- мати достатню живучість по відношенню до локальних руйнувань і передбачених нормами аварійних впливів (пожеж, вибухів, наїздів транспортних засобів тощо), виключаючи при цьому явища прогресуючого руйнування, коли загальні пошкодження виявляються значно більшими ніж первісне збурення, що їх викликало.

4.1.7 Надійність, у тому числі довговічність і живучість, забезпечуються одночасним виконанням вимог, які висуваються до вибору матеріалів, конструктивних і об'ємно-планувальних рішень, до методів розрахунку, проектування та контролю якості робіт при виготовленні конструкцій та їх зведенні, а також дотриманням правил технічної експлуатації, нагляду і догляду за конструкціями.

Відповідальність

4.3.1 Слід вживати всіх заходів для виключення помилок осіб, які беруть участь у будівельному процесі і в процесі експлуатації, в тому числі шляхом визначення і фіксації у відповідній нормативній, проектній та експлуатаційній документації їх функцій та міри відповідальності.

4.3.2 Для зменшення ймовірності виникнення помилок рекомендується:

- підбирати персонал відповідної кваліфікації, включаючи використання системи контролю і ліцензування прав на ведення різних видів професійної діяльності;

- регламентувати всі робочі процедури, способи і форми документування контролю за результатами роботи персоналу.

4.3.3 На всіх етапах робіт і для всіх осіб, які беруть участь у цих роботах (проектування, виготовлення, зведення, експлуатація, реконструкція), повинна бути визначена відповідальність персоналу, а також забезпечені заходи щодо взаємодії виконавців.

Необхідно, щоб усі. особи, які несуть відповідальність, були попереджені про неї і знали коло своїх обов'язків, включаючи і таку діяльність, як передача інформації та документування.

Запобігання небезпекам

4.5.1 Безпека об'єкта, як правило, повинна забезпечуватися шляхом реалізації принципу ешелонування захисту, який базується на використанні бар'єрів, які послідовно включаються в роботу, функціонують незалежно один від одного та виконують наступні функції:

- перешкоджають виникненню перевантажень, збоїв і аварійних ситуацій;

- забезпечують сприйняття аварійних перевантажень і гарантують неруйнівність, а також функціонування (можливо з погіршенням параметрів якості або після ремонту) основної частини об'єкта;

- запобігають лавиноподібному розвитку руйнувань і відмов, а також локалізують наслідки аварії, що вже сталася.

4.5.2 Повинні бути передбачені технічні рішення та організаційні заходи для створення і забезпечення ефективності зазначених у 4.5.1 бар'єрів безпеки щодо:

- вибору майданчика для розміщення об'єкта;

- встановлення санітарно-захисної зони і зони спостереження навколо об'єкта, забезпечення протипожежних розривів тощо;

- розроблення проекту на підставі уточнених даних про можливість виникнення і характер проявлення катастрофічних впливів;

- використання спеціальних систем безпеки;

- забезпечення потрібної якості матеріалів, конструкцій, виробів і якості проведення робіт шляхом організації вхідного, поопераційного і приймального контролю;

- експлуатація об'єкта у відповідності з експлуатаційною документацією, яка спеціально розробляється у складі проекту;

- підтримання у належному стані важливих для безпеки об'єкта елементів, пристроїв і систем шляхом проведення необхідних профілактичних робіт;

- своєчасне діагностування, оцінювання технічного стану і вжиття необхідних заходів щодо усунення виявлених дефектів і пошкоджень;

- заходи із запобігання можливим причинам аварій, а при виникненні аварій – локалізації шкідливих наслідків;

- підготовка і реалізація (за необхідності) планів аварійних заходів на об'єкті і за його межами, в тому числі і за участю населення;

- забезпечення необхідного рівня підготовки персоналу.

Доцільність технічних і організаційних рішень повинна бути спеціально обґрунтована або підтверджена досвідом будівництва та експлуатації аналогічних об'єктів.

4.5.3 Нормативні, організаційно-розпорядчі та інструктивні документи повинні бути сформульовані так, щоб усі особи, які беруть участь у роботах, що впливають на безпеку, знали про характер і ступінь впливу їх діяльності на безпеку та усвідомлювали наслідки, до яких може призвести недотримання або нечітке виконання вимог, зазначених у цих документах.

4.5.4 У проекті та в складі експлуатаційної документації, яка передається замовнику, повинен бути передбачений спеціальний розділ, у якому розглядаються заходи безпеки і міститься перелік:

- прийнятих технічних рішень і необхідних організаційних заходів, спрямованих на виявлення аварійних ситуацій, запобігання аваріям і гарантування безпеки;

- можливих заходів щодо управління аварією і запобігання її лавиноподібного розвитку;

- заходів, спрямованих на зменшення небезпечних наслідків для персоналу, населення і довкілля.

4.5.5 Аварії, для яких проектом передбачено спеціальні засоби активного управління і захисту, називаються проектними аваріями (ПА), їх перелік і основні параметри (пожежне навантаження, сила вибуху, рівень затоплення при повені тощо) визначаються спеціальними нормами на підставі зіставлення можливих соціальних втрат і матеріальних збитків із необхідними для їх запобігання засобами.

4.5.6. Окрім параметрів ПА, для конкретного об'єкта слід встановити параметри максимально можливої в умовах існування об'єкта природної і (або) техногенної катастрофи (ММК). Методи визначення ММК та її параметрів також встановлюються спеціальними нормами.

Допускається приймати параметри ММК, виходячи з імовірності їх виникнення у 100 разів меншої ніж прийнята ймовірність виникнення ПА.

4.5.7 При розробленні спеціальних норм і визначенні параметрів ПА і ММК слід розглядати явища, які можуть бути викликані наступними вихідними подіями:

- катастрофічними перевищеннями інтенсивності природних впливів рівня, встановленого чинними нормами для району будівництва;

- техногенними катастрофами (аваріями транспортних засобів, вибухами, пожежами, витіканням розплавленого металу тощо), які відбуваються в межах об'єкта або в його найближчому оточенні;

- грубими помилками персоналу на стадіях проектування, зведення або експлуатації об'єкта;

- серйозним браком або різкою невідповідністю характеристик будівельних матеріалів і виробів, елементів устаткування вимогам нормативно-технічної документації.

4.5.8 При розгляді і класифікації зазначених у 4.5.7 причин ПА і ММК необхідно враховувати також вплив вторинних факторів (вибухів, виникнення пожеж, руйнувань захисних перешкод, ударів від падіння елементів тощо), причиною яких була первісна аварія. Рекомендується розробляти і аналізувати сценарії розвитку аварій.

 

Таблиця 1

Клас наслідків (відповідаль-ності) будівлі або споруди Характеристики можливих наслідків від відмови будівлі або споруди
Можлива небезпека для здоров'я і життя людей, кількість осіб Обсяг можливого економічного збитку, м.р.з.п. Втрата об'єктів культурної спадщини, категорії об'єктів Припинення функціонуван-ня комунікацій транспорту, зв'язку, енер­гетики, інших інженерних мереж, рівень
які постійно перебувають на об'єкті які періодично перебувають на об'єкті які перебувають поза об'єктом
ССЗ значні наслідки понад 300 понад 1000 понад 50000 понад 150000 національно-го значення загально­державний
СС2 середні наслідки від 20 до 300 від 50 до 1000 від 100 до 50000 від 2000 до 150000 місцевого значення регіональний, місцевий
СС1 незначні наслідки до 20 до 50 до 100 до 2000
Примітка 1. Будівлі або споруді присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за однією з усіх можливих характеристик можливого збитку від відмови.
Примітка 2. Вважається, що на об'єкті постійно є люди, якщо вони перебувають там не менше ніж вісім годин на добу і не менше ніж 150 днів на рік. Людьми, які періодично відвідують об'єкт, вважаються ті, що перебува­ють там не більше трьох годин на добу. Небезпекою для життєдіяльності людей є можливе порушення нормальних умов життєдіяльності більше ніж на три доби.
Примітка 3. Обсяг можливого економічного збитку визначається відповідно до Методики [3].
Примітка 4. Мінімальний розмір заробітної плати (м.р.з.п.) щорічно встановлюється Законом України [4].
Примітка 5. Чисельні значення характеристик, що визначені у колонках 2-5 таблиці, відповідають критеріям, що визначають рівень- надзвичайних ситуацій [5].
Примітка 4. Категорії об'єктів культурної спадщини встановлюються відповідно до чинного законодавства [6].
Примітка 5. Рівень значення комунікацій та інших інженерних мереж установлюється відповідно до чинного законодавства [7].
Примітка 6. Для висотних будівель клас наслідків (відповідальності) приймається не меншим ніж: СС-2 – для будівель заввишки від 73,5 м до 100 м; СС-3 – для будівель заввишки понад 100 м.

 

Таблиця 2

Найменування Орієнтовне значення встановленого терміну експлуатації Tef, років
Будівлі:
житлові та громадські  
виробничі та допоміжні  
складські  
сільськогосподарські  
мобільні збірно-розбірні (у тому числі промислові, житлові та інші)  
мобільні контейнерні  
Інженерні споруди:  
мости, в залежності від типу 80-100
греблі  
тунелі  
резервуари для води  
резервуари для нафти і нафтопродуктів  
резервуари для хімічної промисловості  
ємнісні конструкції для сипких матеріалів 20-30
башти і щогли, в залежності від призначення 20-40
димові труби  
теплиці  
Примітка. Наведені значення Tef не призначені для нарахування амортизаційних відрахувань або для інших цілей, відмінних від оцінювання надійності.

5.3.2 Встановлений термін експлуатації фіксується в проектній документації і має бути відо мий власнику об'єкта, який несе відповідальність за несанкціоновану експлуатацію об'єкта після закінчення встановленого терміну експлуатації.

Продовження терміну експлуатації понад встановлений допускається лише після проведення обстеження і оцінки технічного стану об'єкта, за результатами яких встановлюється можливість збільшення Tef. При цьому можуть бути вказані особливі умови експлуатації або висунуті вимоги щодо особливого режиму нагляду, періодичності ремонтів, заходів із недопущення перевантажень тощо.

5.3.3 Ступінь довговічності основних конструктивних елементів і способи їх захисту від вогню, фізичних, біологічних, хімічних та інших пошкоджень, забезпечення можливості їх заміни після вичерпання ресурсу, а також способи захисту основ від надмірного деформування повинні бути ув'язані з встановленим терміном експлуатації об'єкта і забезпечувати необхідний рівень надійності протягом усього цього терміну.

5.3.4 У складі об'єкта можуть бути окремі частини будівель і споруд, конструкції та підсистеми, термін експлуатації яких менший, але, як правило, кратний загальному встановленому терміну експлуатації.

 

ПРИНЦИПИ РОЗРАХУНКУ

Граничні стани

6.2.1 Усі розрахункові вимоги норм формулюються для граничних станів, які визначають межу між допустимими і недопустимими (позаграничними) станами конструкцій. Перехід через граничний стан відповідає одному з видів відмови, самі граничні стани вважаються при цьому до­ пустимими.

Граничні стани можуть бути віднесені до конструкції в цілому, до її окремих елементів, з'єднань або поперечних перерізів.

Граничні стани поділяються на дві групи, які в свою чергу можуть мати підгрупи,

6.2.2 Перша група містить граничні стани, перехід через які призводить до повної непридатності будівельного об'єкта (конструкції, елемента, основи) до експлуатації і для яких позаграничними станами можуть бути:

- руйнування будь-якого характеру (в'язке, крихке, в результаті втомлюваності);

- втрата стійкості форми;

- втрата стійкості положення;

- перехід у змінну систему;

- якісна зміна конфігурації;

- інші явища, за яких виникає потреба у припиненні експлуатації (наприклад, виникнення перфорації стінки ємкості з токсичними речовинами або надмірні переміщення основи при просадках чи спучуванні грунтів).

Граничні стани цієї групи можуть бути пов'язані з порушенням вимог збереження цілісності чи можливості існування об'єкта або з недотриманням вимог безпеки для людей і довкілля. Досягнення граничного стану першої групи класифікується як відмова-зрив.

6.2.3 Друга група містить граничні стани, які ускладнюють нормальну експлуатацію будівельного об'єкта або зменшують його довговічність порівняно зі встановленим терміном експлуатації і для яких позаграничними станами є:

- надмірні переміщення або повороти деяких точок конструкції;

- недопустимі коливання (надмірні значення амплітуди, частоти, швидкості, прискорення);

- утворення та розкриття тріщин, досягнення ними гранично-допустимих значень розкриття чи довжини;

- втрата стійкості форми у вигляді локального деформування;

- пошкодження від корозії чи інших видів фізичного зношення, які призводять до необхідності обмеження експлуатації внаслідок зменшення терміну експлуатації об'єкта.

Граничні стани цієї групи можуть бути пов'язані з порушенням вимог щодо використання об'єкта без обмежень, порушенням вимог щодо рівня комфорту, зручностей персоналу, вимог до зовнішнього вигляду конструкцій або з недотриманям вимог щодо можливості розвитку і модернізації об'єкта з точки зору його призначення.

Досягнення граничного стану другої групи класифікується у більшості випадків як відмова-перешкода.

6.2.4 Граничні стани і розрахункові ситуації, за якими слід виконувати розрахунки, наводяться у нормах проектування. Цими ж нормами можуть бути уточнені і деталізовані конкретні показники граничних станів, а також розширено перелік позаграничних станів, які належать до тієї чи іншої підгрупи.

6.2.5 При розрахунку слід розглядати всі можливі для конкретного об'єкта граничні стани та параметри (навантаження, властивості матеріалів конструкцій і грунтів основи, параметри довкілля тощо), які їм відповідають.

6.2.6.Ступінь конкретизації та деталізації розрахункових процедур встановлюється в нормах проектування і може бути різним залежно від:

- економічної і соціальної значущості об'єкта;

- унікальності чи масовості ситуації, яка розглядається;

- доцільності подальшої деталізації розрахункових процедур;

- типу подальших контрольних заходів і характеру рішень, які приймаються в процесі контролю;

- рівня доступності та обсягу інформації, необхідної для прийняття рішень;

- ступеня складності об'єкта.

Розрахункові ситуації

6.3.1 Вимоги норм проектування повинні враховувати умови, в яких реалізується граничний стан. Для цього встановлюються характерні ситуації, які називаються розрахунковими і визначаються:

- озрахунковою схемою конструкції;

- переліком граничних станів, які слід розглядати;

- видами впливів, які можуть реалізуватися в даній розрахунковій ситуації;

- значенням допустимої ймовірності відмови.

6.3.2 При встановленні допустимої ймовірності відмови слід враховувати, що в різних розрахункових ситуаціях ті ж самі граничні стани можуть мати різні наслідки, соціальні втрати та економічні збитки.

6.3.3 При розрахунках конструкцій слід розглядати такі типи розрахункових ситуацій:

- усталені, для яких характерна тривалість реалізації Tsit того ж порядку, що й встановлений термін експлуатації будівельного об'єкта Tef (наприклад, період експлуатації між двома капітальними ремонтами або змінами технологічного процесу);

- перехідні, для яких характерна тривалість реалізації Tsit невелика порівняно із встановленим терміном експлуатації Теf, (наприклад, період зведення об'єкта, капітального ремонту, реконструкції);

- аварійні, для яких характерна мала ймовірність появи Psit і, як правило, невелика тривалість реалізації Tsit<<Tef, але які є досить важливими з точки зору наслідків можливих відмов (наприклад, ситуації, які виникають під час вибухів, пожеж, аварій обладнання, зіткнень транспортних засобів, а також безпосередньо після відмови будь-якого елемента конструкції).

6.3.4 Якщо в нормах проектування не визначена розрахункова ситуація, то припускається, щовідповідні вимоги норм належать до усталених та перехідних розрахункових ситуацій, які прогнозуються. Аварійні ситуації завжди повинні бути вказані явно.

Забезпечення живучості

6.4.1 Як правило, всі частини об'єкта і об'єкт в цілому мають розраховуватися з урахуванням граничних станів першої і другої груп. При розгляді аварійних розрахункових ситуацій допус­кається розраховувати лише головні несучі конструкції категорії А1 за граничними станами першої групи (див. 5.2.2).

6.4.2 Головні несучі конструкції об'єктів класів наслідків (відповідальності) СС3 та СС2 повинні б







Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.