Класифікація та основні види функцій держави

Класифікація та основні види функцій держави

В юридичній науці існують різні класифікаційні схеми функцій держави, що зумовлено використанням різних класифікаційних критеріїв.

За тривалістю дії функції держави поділяють на постійні і тимчасові. До постійних належать функції, притаманні державі на всіх етапах її існування, тимчасові - обмежені в часі, що обумовлено специфікою завдань держави на певних історичних етапах.

За соціальним значенням функції держави традиційно прийнято поділяти на основні і неосновні (М. Матузов, О. Малько). Основні виконують усі його органи у взаємодії, їх можна назвати загальними, тобто однаково властивими кожній ланці держави. Функції, характерні лише для окремих державних органів, вважають неосновними. Ця класифікація зазнає найбільшої критики, оскільки логічно постає питання, як основні напрямки державної діяльності (першочергова і невід'ємна ознака функції) можуть бути неосновними.

За принципом поділу влади деякі вчені поділяють функції держави на законодавчу (правотворчу), управлінську та судову, котрі відображають певні сфери реалізації державної влади, і здійснюються, як правило, сукупністю органів, що належать до тієї чи тієї гілки влади - законодавчої, виконавчої чи судової (Л. Морозова), інші - на законодавчу, адміністративну та правоохоронну функції держави (О. Ющик).

Близькою до розглянутої є класифікація функцій за засобами діяльності держави. За цим критерієм, наприклад О. Скакун виокремлює законодавчу, виконавчу (управлінську), судову, правоохоронну та інформаційну функції.

Найпоширенішою в сучасній юридичній літературі є класифікація функцій держави за об'єктами впливу, тобто за тими групами суспільних відносин, у межах яких функціонує держава. За цим критерієм функції держави традиційно поділяють на внутрішні та зовнішні. Внутрішні пов'язані з реалізацією завдань держави усередині країни, зовнішні - на міждержавному рівні, де вона виступає суб'єктом міжнародно-правових відносин.

Основні функції - це найзагальніші та найважливіші комплексні напрями діяльності держави щодо здійснення стратегічних завдань і цілей, що стоять перед державою в конкретний історичний період. До них відносять функції: оборони, підтримання зовнішніх відносин, охоронну, організаційну, інформаційну, економічну, екологічну, соціальну, культурно-виховну тощо.

Співвідношення основних функцій та завдань держави.

Функції держави реалізуються як засоби реалізації її завдань. Це визначає необхідність визначення їх співвідношення.

Завдання і функції держави мають як спільні, так і відмінні риси.

Спільні риси:

1. Розкривають соціальне призначення держави;

2. Певним чином закріплені;

3. Здійснюються у чітко визначених формах;

4. Залежать від рівня розвитку суспільства та держави;

5. Змінюються від характеру дії політичних, економічних, соціальних, науково-технічних та інтелектуальних факторів;

6. Відображають процес еволюційного розвитку держави.

Відмінні риси:

1. Визначають зміст діяльності держави; Є засобом реалізації завдань;

2. Мають програмний характер; Мають прикладний характер;

3. Стосуються лише найважливіших сфер життєдіяльності суспільства; Стосуються всіх сфер суспільного життя;

4. Закріплюються конституційно; Закріплюються за допомогою законів та підзаконних актів;

5. Можуть лише декларуватися; Є конкретними і повинні реалізовуватися;

6. Форми та методи здійснення не чітко визначені; Форми та методи здійснення мають конкретний зміст і закріплюються нормативно;

7. Мають стабільний характер і змінюються в залежності від суттєвих факторів (зміна сутності держави чи її форми). Діє механізм оновлення функцій, що залежить від суб'єктивних факторів.

Внутрішні функції держави

Внутрішні функції- здійснюються в межах даної держави і в яких виявляється її внутрішня політика стосовно економічних, ідеологічних, екологічних, культурних та інших аспектів життя суспільства. Внутрішні функції дають уявлення про напрями діяльності дер­жави всередині країни.

1) політична — ця діяльність держави по здійсненню політичних функцій є вельми складною, багатогранною, по суті, створює умови для ефективного виконання інших функції. Вона забезпечує реалізацію волевиявлення народу, реалізацію прав громадян на участь у формуванні державної влади. Вона спрямована на створення умов для самоорганізації і самоврядування народу, його залучення до вирішення державних справ, формування демократичного громадянського суспільства.

2) економічна — спрямована на забезпечення нормального формування, функціонування та розвитку еко­номіки країни, на захист існуючих форм власності та створення умов для їх розвитку, організацію виробництва на основі визнання і захисту різних форм власності.

3) оподаткування і фінансового контролю — спрямована на формування та поповнення казни, передусім державного бюд­жету, місцевих бюджетів за рахунок всіх видів податків, на здійснення контролю за утворенням, розподілом і використан­ням всіх ресурсів фінансової системи країни. Податки, як відомо,призначені для покриття витрат на утримання державного апара­ту, а фінансовий контроль потрібен для перевірки додер­жання правил фінансових операцій.

4) соціальна — спрямована на створення умов, які забез­печують нормальні умови життя людини, її вільний розвиток, створення рівних можливостей для усіх громадян у досягненні суспільного добробуту, соціальної захищеності особистості. Належне виконання соціальної функції держави багато в чому залежить від ма­теріальних можливостей суспільства, від наявності певної ма­теріальної бази. Це такі напрямки діяльності як забезпечення соціальної безпеки громадян, створення умов для повного здійснення їх права на працю, життєвий достатній рівень та ін.

5) екологічна — спрямована на за­безпечення екологічного благополуччя громадян і екологічної безпеки країни. Вона виникла у зв'язку з розвитком науково-технічної революції, яка, створюючи великі блага для людей, ра­зом з тим неминуче втягувала і втягує довкілля у суспільне вироб­ництво. Це спричинило різні негативні явища в екологічних сис­темах, за цих умов проблема екології стала основною не тільки в межах окремої країни, але і в глобаль­ному міжнародному масштабі.

6) культурна (духовна) — покликана підня­ти культурний і освітній рівень громадян, необхідний для цивілізо­ваного суспільства, створити умови для їх участі в культурному житті суспільства, охороняти культурну спадщину. Держава і суспільство в цілому зацікавлені в тому, щоб кожен громадянин мав освіту, яка відповідає прийнятим нормам.

7) інформаційна — організація і забезпечення системи одержання, використання, поширення і збереження інформації.

8) охоронна — це діяльність держави по охороні і захисті конституційного ладу, прав і свобод громадян, законності та правопорядку, забезпечення громадського миру, прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, встановлених і регульованих правом усіх суспільних відносин.

Класифікація та основні види функцій держави

В юридичній науці існують різні класифікаційні схеми функцій держави, що зумовлено використанням різних класифікаційних критеріїв.

За тривалістю дії функції держави поділяють на постійні і тимчасові. До постійних належать функції, притаманні державі на всіх етапах її існування, тимчасові - обмежені в часі, що обумовлено специфікою завдань держави на певних історичних етапах.

За соціальним значенням функції держави традиційно прийнято поділяти на основні і неосновні (М. Матузов, О. Малько). Основні виконують усі його органи у взаємодії, їх можна назвати загальними, тобто однаково властивими кожній ланці держави. Функції, характерні лише для окремих державних органів, вважають неосновними. Ця класифікація зазнає найбільшої критики, оскільки логічно постає питання, як основні напрямки державної діяльності (першочергова і невід'ємна ознака функції) можуть бути неосновними.

За принципом поділу влади деякі вчені поділяють функції держави на законодавчу (правотворчу), управлінську та судову, котрі відображають певні сфери реалізації державної влади, і здійснюються, як правило, сукупністю органів, що належать до тієї чи тієї гілки влади - законодавчої, виконавчої чи судової (Л. Морозова), інші - на законодавчу, адміністративну та правоохоронну функції держави (О. Ющик).

Близькою до розглянутої є класифікація функцій за засобами діяльності держави. За цим критерієм, наприклад О. Скакун виокремлює законодавчу, виконавчу (управлінську), судову, правоохоронну та інформаційну функції.

Найпоширенішою в сучасній юридичній літературі є класифікація функцій держави за об'єктами впливу, тобто за тими групами суспільних відносин, у межах яких функціонує держава. За цим критерієм функції держави традиційно поділяють на внутрішні та зовнішні. Внутрішні пов'язані з реалізацією завдань держави усередині країни, зовнішні - на міждержавному рівні, де вона виступає суб'єктом міжнародно-правових відносин.

Основні функції - це найзагальніші та найважливіші комплексні напрями діяльності держави щодо здійснення стратегічних завдань і цілей, що стоять перед державою в конкретний історичний період. До них відносять функції: оборони, підтримання зовнішніх відносин, охоронну, організаційну, інформаційну, економічну, екологічну, соціальну, культурно-виховну тощо.

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: