Виселення зі службових жилих приміщень.

Відповідно до статті 124 Житлового кодексу робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, підлягають виселенню зі службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення. Виселення провадиться в судовому порядку.

Згідно з пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 квітня 1985 року “Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України” у справах про виселення зі службових жилих приміщень необхідно встановлювати, чи віднесено спірне жиле приміщення до службових. При цьому слід виходити з того, що приміщення в будинках державного та громадського житлового фонду вважаються службовими з часу винесення рішення виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ради про включення їх до числа службових.

У статті 125 Житлового кодексу встановлюється перелік осіб, яких не може бути виселено із службових жилих приміщень без надання іншого жилого приміщення. Зокрема, до таких категорій осіб належать:

1) інваліди війни та інші інваліди з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті вітчизни чи при виконанні інших обов’язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті;

2) учасники Великої Вітчизняної війни, які перебували у складі діючої армії;

3) сім’ї військовослужбовців і партизанів, які загинули або пропали безвісти при захисті вітчизни чи при виконанні інших обов’язків військової служби;

5) інваліди з числа осіб рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов’язків;

6) особи, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як 10 років;

7) особи, що звільнені з посади, у зв’язку з якою їм було надано жиле приміщення, але не припинили трудових відносин з підприємством, установою, організацією, які надали це приміщення (тобто при переведенні на іншу посаду на тому ж підприємстві, в тій же установі чи організації);

8) особи, звільнені у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації або за скороченням чисельності чи штату працівників;

9) пенсіонери по старості, персональні пенсіонери;

10) члени сім’ї померлого працівника, якому було надано службове жиле приміщення; інваліди праці I-ї та II-ї груп, інваліди I-ї та II-ї груп з числа військовослужбовців і прирівняних до них осіб;

11) одинокі особи з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними.

У пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України” зазначено, що оскільки в силу ст. 125 Житлового кодексу деякі категорії громадян, які проживають у службових жилих приміщеннях, не підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення, при розгляді справ про виселення зі службових жилих приміщень необхідно з’ясовувати, чи користуються відповідачі зазначеною пільгою. Зокрема, особи, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм жиле приміщення, не менше 10-и років, користуються такою пільгою і в тому разі, коли цей стаж переривався.

Надаване громадянам у зв’язку з виселенням зі службового жилого приміщення інше жиле приміщення повинно знаходитися в межах даного населеного пункту і відповідати встановленим вимогам.

Без надання іншого жилого приміщення підлягають виселенню із службового жилого приміщення з усіма особами, які з ним проживають, громадяни, які звільнені з роботи:

1) за порушення трудової дисципліни та пропрацювали на підприємстві, установі, організації, що надали жиле приміщення, менше як 10 років;

2) за власним бажанням, та пропрацювали у відповідній організації менше як 10 років.

Крім цього, наймач службового жилого приміщення та члени його сім’ї виселяються із займаного жилого приміщення без надання іншого у випадках:

8. самоправного зайняття службового жилого приміщення,

9. визнання ордера на службове жиле приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер (якщо громадяни, зазначені в ордері, раніше користувалися жилим приміщенням у будинку державного або громадського житлового фонду, їм повинно бути надано жиле приміщення, яке вони раніше займали, або інше жиле приміщення);

10. систематичного руйнування чи псування жилого приміщення;

12. систематичного порушення правил добросусідства, що робить неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними.

Лекція 8. Забезпечення громадян жилими приміщеннями у будинках житлово-будівельних кооперативів.

1. Облік та умови прийому громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу.

2. Створення житлово-будівельних кооперативів.

1. Облік та умови прийому громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу.

Відповідно до статті 133 Житлового кодексу громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу (надалі – ЖБК) і одержати в ньому квартиру.

Таким чином, одним із способів прискорення вирішення житлової проблеми в Україні є розширення кооперативного житлового будівництва.

Як було зазначено в постанові Кабінету Міністрів України “Про дальший розвиток житлово-будівельної (житлової) кооперації” від 20 жовтня 1992 р. №593 з метою подальшого розвитку житлово-будівельної (житлової) кооперації в умовах переходу до ринкової економіки та сприяння поліпшенню житлових умов населення органи державної виконавчої влади повинні:

* сприяти подальшій активізації забезпечення населення житлом через житлово-будівельні (житлові) кооперативи;

* забезпечити розміщення будинків вказаних кооперативів у районах існуючої забудови або у тих, що мають діючі шляхи та магістральні інженерні комунікації;

* за згодою кооперативів розміщувати у вбудованих і прибудованих приміщеннях їхніх будинків підприємства й установи торгівлі, громадського харчування і культурно-побутового обслуговування населення, а також обладнувати приміщення громадського призначення.

Крім вказаної Постанови основними нормативними актами, які регулюють умови створення ЖБК, порядок надання громадянам, які потребують поліпшення житлових умов, квартир в ЖБК є: Житловий кодекс (ст. ст. 133-149), Примірний статут житлово-будівельного кооперативу, затверджений постановою Ради Міністрів УРСР від 30 квітня 1985 р. №186.

Порядок обліку громадян, які бажають вступити в житлово-будівельний кооператив регулюється Правилами обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, затвердженими постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради 5 червня 1985 р. №228.

Кооперативний облік здійснюється, як правило, за місцем проживання громадян у виконавчому комітеті місцевої ради, а облік громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, при яких організуються житлово-будівельні кооперативи, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням – також і у виконавчому комітеті місцевої ради за місцем проживання.

Кожна сім’я може перебувати на кооперативному обліку за місцем роботи одного з членів сім’ї (за їх вибором) та у виконавчому комітеті ради за місцем проживання. Сім’я може одночасно перебувати на кооперативному і квартирному обліку.

У виконавчих комітетах місцевих рад ведення кооперативного обліку покладається на відділи по обліку і розподілу жилої площі, а там, де їх немає, – на посадових осіб, призначених рішенням виконавчого комітету. На підприємствах, в установах, організаціях облік ведеться житлово-побутовими (житлово-комунальними) відділами, а при їх відсутності – працівниками, призначеними адміністрацією підприємства, установи, організації чи органом кооперативної або іншої громадської організації за погодженням з профспілковим комітетом.

Житлове законодавство встановлює наступні умови прийому громадян до членів житлово-будівельних кооперативів:

1. досягнення громадянами вісімнадцятирічного віку, а ті, що одружилися або влаштувалися на роботу в передбачених законом випадках до досягнення зазначеного віку, – відповідно з часу одруження або влаштування на роботу. Неповнолітній спадкоємець члена кооперативу, який

проживає разом з ним, може бути прийнятий до членів кооперативу з тим, щоб до досягнення ним повноліття його права і обов’язки здійснював опікун (піклувальник);

2. постійне проживання у даному населеному пункті і перебування на обліку бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу (незалежно від проживання у даному населеному пункті до членів кооперативу приймаються громадяни, які в установленому порядку перебувають у цьому населеному пункті на обліку бажаючих вступити до кооперативу).

У порядку взяття громадян на кооперативний облік можна виділити наступні стадії:

1) подання зацікавленими особами необхідних документів. Реєстрація поданих документів;

3) прийняття рішення про взяття (відмову у взятті) на кооперативний облік.

Для взяття на кооперативний облік громадяни подають заяву про взяття на кооперативний облік відповідно до виконавчого комітету місцевої ради за місцем проживання громадян або адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації, при яких організується ЖБК, за місцем роботи. У заяві вказується тип квартири (однокімнатна, двокімнатна тощо), яку бажає одержати заявник. Заява підписується членами сім’ї, що разом проживають і бажають разом стати на облік.

1) довідка з місця проживання про склад сім’ї та прописку за формою, встановленою для квартирного обліку;

2) довідки про те, чи перебувають члени сім’ї на кооперативному обліку;

3) довідки про те, чи перебуває заявник або хто-небудь з членів його сім’ї, які бажають разом з ним стати на кооперативний облік, на квартирному обліку. У довідці про перебування на квартирному обліку вказується дата взяття на облік, а також дата і номер рішення виконавчого комітету місцевої ради або затвердженого виконавчим комітетом рішення адміністрації підприємства, установи, організації (органу громадської організації) профспілкового комітету про взяття на облік.

У необхідних випадках до заяви додаються також медичний висновок, довідка (виписка з рішення виконавчого комітету місцевої ради) про невідповідність займаного жилого приміщення встановленим санітарним і технічним вимогам, копія договору піднайму жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду чи договору найму жилого приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу або в будинку (квартирі), що належить громадянину на праві приватної власності.

Подана заява реєструється у книзі реєстрації заяв про взяття на кооперативний облік.

Попередній розгляд заяв про взяття на кооперативний облік у виконавчому комітеті місцевої ради провадиться громадською комісією з житлових питань при виконавчому комітеті, а на підприємстві, в установі, організації – комісією по житлово-побутовій роботі профспілкового комітету.

Вказані комісії при необхідності перевіряють житлові умови громадян і про результати перевірки складають акт.

Заяви і матеріали перевірки житлових умов громадян розглядаються на засіданні відповідної комісії, яка вносить свої пропозиції виконавчому комітетові місцевої ради або адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та профспілковому комітетові. На засідання комісії при необхідності запрошується заявник.

* за місцем проживання – рішенням виконавчого комітету місцевої ради;

* за місцем роботи – спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.

Рішення щодо взяття на кооперативний облік повинно бути прийняте у місячний термін з дня подання громадянином необхідних документів. У рішенні виконавчого комітету місцевої ради і в спільному рішенні адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та профспілкового комітету, які розглядали заяви громадян, вказуються дата взяття на облік, склад сім’ї, підстава для взяття на облік, вид

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: