Правопис прислівників, утворених від іменників

1. Прислівники, утворені злиттям прийменника з іменником, який уже не вживається, завжди пишуться разом: влітку (немаслова літко), взимку (нема слова зимка), дощенту (нема слова щент), згодом (нема слова год),пор. також: знічев’я, навпростець, нанівець, навколішках, навшпиньки, спересердя, спросоння, упереміш, ущерть, попідвіконню, безперестанку, впам’ятку та ін.

2. Прислівники, утворені злиттям прийменника з іменником, який і тепер вживається, також, як правило, пишуться разом: вбік, ввечері, вволю, вголос, вгорі, вгору, вдень, внизу, вночі, восени, впень, вперед, вплач, впоперек, впору, враз, всередині, вслід, доверху, довіку, догори, додому, докупи, дотла, зоачі, зарання, збоку, зверху, згори, ззаду, зразу, зсередини, набік, наверх, наверху, навесні, навік, надвечір, надворі, назустріч, напам’ять, напоказ, наполовину, насилу, насторожі, опівдні, поночі, позаду та ін.

Увага! Такі прислівники треба відрізняти від однозвучних сполучень типу “прийменник + іменник”, які пишуться окремо:

а) сполучення типу “прийменник + іменник” має при собі залежне слово в Р. в.: почали із середини приміщення, зауваження з боку подруги; прислівник такого залежного слова не має: погляд ізсередини, постояли збоку.

б) між прийменником та іменником можна вставити означення: в горі проклали тунель > в тій горі проклали тунель; між префіксом і коренем прислівника вставити інше слово не можна: голос чувся десь угорі над нами.

3. Окремо пишуться прислівникові сполуки, в яких іменник зберігає своє конкретне лексичне значення і граматичну форму (часто між прийменником та іменником можна вставити означення): без відома (пор.: без мого відома), без жалю (пор.: без великого жалю), а також без кінця, без ладу, без ліку, без мети, без наміру, без пуття, без сліду, без смаку, без сумніву, без угаву, без упину, без черги, в затишку, в міру, в нагороду, в ногу, в обмін, в позику, в цілості, до біса, до вподоби, до гурту, до діла, до загину, до запитання, до краю, до крихти, до ладу, до лиха, до лиця, до міри, до ноги, до обіду, до останку, до пари, до пня, до пори, до пуття, до речі, до решти, до смаку, до смерті, до снаги, до сьогодні, за дня, за кордон, за кордоном, за рахунок, за світла, з болю, з-за кордону, з переляку, з радості, з розгону, на бігу, на біс, на вагу, на вибір, на видноті, на віку, на диво, на дозвіллі, на жаль, на зло, на зразок, на льоту, на мить, на ніщо, на око, на поруки, на прощання, на радість, на радощах, на руку, на самоті, на світанку, на скаку, на славу, на слово, на сміх, на совість, на сором, на ходу, на шкоду, на щастя, над силу, не з руки, ні на гріш, під боком, під гору, під силу, по закону, по змозі, по знаку, по можливості, по правді, по силі, по совісті, по сусідству, по суті, по черзі, по щирості, у вигляді, уві сні, у поміч, у стократ, через силу.

4. Через дефіс пишуться прислівники по-латині і на-гора ‘на поверхню землі’.

Правопис прислівників, утворених від числівників

1. Прислівники, утворені злиттям прийменника з числівником, пишуться разом: вдвоє, втроє, вперше, вдруге, надвоє, натроє, удвох, утрьох, водно, заодно, поодинці, спершу.

УВАГА! Прислівники, утворені від числівників, треба відрізняти від сполучень прийменників із числівником: подались удвох і у двох кімнатах, розділив начетверо і на четверо хлопців.

2. Виняток із-поміж цих прислівників становлять ті, які починаються на по. Вони пишуться:

Правопис прислівників, утворених від займенників

Прислівники, утворені шляхом поєднання прийменника з займенником, пишуться разом: внічию, втім, навіщо, нащо, передусім, почім, почому.

УВАГА! Займенник, який виконує роль додатка, пишеться окремо від прийменника: до чого, за що.

Правопис прислівників, утворених від прислівників

Прислівники, утворені шляхом поєднання прийменника з прислівником, звичайно пишуться разом: відколи, відтепер, віднині, відтоді, забагато, занадто, назавжди, післязавтра, позавчора, позаторік, звідусюди, повсюди.

УВАГА! Окремо пишуться прислівники на коли, на потім, на завтра (у значенні ‘на завтрашній день’), до завтра, на відмінно, у стократ.

Правопис складних і складених прислівників

1. Прислівники, утворені від словосполучень, де є головне і залежне слово, пишуться разом: в різні боки > врізнобіч, обома руками > обіруч, на швидку руку > нашвидкуруч, на самий перед > насамперед, мимо хотіння > мимохіть, в один час > водночас, босими ногами > босоніж, при всіх людях > привселюдно, а також водносталь, ліворуч, мимоволі, мимоїздом, мимохідь, натщесерце, обабіч, повсякчас, праворуч, самохіть, стрімголов, тимчасово, чимдуж, чимраз.

УВАГА! Окремо пишуться прислівникові сполучення тим часом (хоча сполучник тимчасом як), все одно, все рівно.

2. Складні прислівники, утворені повторенням тих самих, синонімічних або антонімічних незмінюваних слів, пишуться через дефіс: ген-ген, ледве-ледве, вранці-рано, давним-давно, повік-віків, зроду-віку, врешті-решт, тишком-нишком, геть-чисто, більш-менш, видимо-невидимо.

3. Прислівникові сполучення, утворені повторенням того самого змінюваного слова в різних відмінках, пишуться окремо: кінець кінцем, один одинцем, одним одно, раз у раз, день у день, нога в ногу, час від часу, один в один, сам на сам, сама самотою, з роду в рід, з дня на день, з кінця в кінець.

4. Через два дефіси пишуться прислівники пліч-о-пліч, віч-на-віч, всього-на-всього, будь-що-будь, хоч-не-хоч, як-не-як, де-не-де, коли-не-коли.

5. Службове слово пишеться окремо, а два наступні – через дефіс у прислівниках не сьогодні-завтра, без кінця-краю, з діда-прадіда, з давніх-давен (але з усіх усюд).

6. Через дефіс пишуться неозначені прислівники, утворені від прислівників за допомогою часток -то, будь- ( -будь), -небудь, казна-, хтозна-, бозна-: так-то, будь-де, будь-коли, будь-куди, де-небудь, десь-то, казна-де, казна-коли, коли-будь, коли-небудь, куди-будь, куди-небудь, так-то, хтозна-як.

7. Разом пишуться складні прислівники, утворені сполученням часток аби-, де-, -сь, ні-, ані-, чи-, що-, як- із будь-якою частиною мови: абикуди, абияк, дедалі, деінде, деколи, декуди, колись, якось, ніколи, нікуди, анітрохи, аніяк, чимало, щовечора, щогодини, щодалі, щоденно, щодня, щодуху, щомісяця, щомога, щонайбільше, щонайдовше, щонайдужче, щоночі, щоправда, щораз, щоразу, щороку, щосили, щохвилини, якомога, якнайбільше, якнайдужче.

8.2.1. Написання не з різними частинами мови

1. Тільки разом не пишеться зі словами різних частин мови, якщо слово без не не вживається: неук, нездара, негода, неоковирний, невпинний, несхибний, нещадний, невдовзі, нещодавно, несамовито, невтямки, неволити, непритомніти, незчутися, непокоїти, ненавидіти та ін.

2. З іменниками не пишеться разом, якщо слово з не можна замінити синонімом без не: небезпека (загроза), нещастя (горе), неволя (рабство), неправда (брехня), неслава (поговір), неспокій (тривога), недруг (ворог), недоля (лихо) та ін.

Увага! Частка не з іменником пишеться окремо, якщо є протиставлення: не друг, а ворог; не приязнь, а любов; не правда, а брехня; не спокій, а тривога та ін., пор. також: Не доля вирішує, а людина сама творить свою долю.

3. Із прикметниками не пишеться разом, якщо слово з не можна замінити синонімом без не: невибагливий (скромний), невмілий (безпорадний), недобрий (злий), нелегкий (важкий).

Увага! Частка не з прикметником пишеться окремо в таких випадках:

а) якщо є протиставлення: не високий, а низький; не важкий, а легкий; не далекий, а близький та ін.;

б) якщо в реченні перед прикметником стоять слова ні, ані, ніхто, ніщо, ніяк, аж ніяк, ніде, ніколи, нітрохи, далеко, зовсім: Аж ніяк не легка дорога судилася нам. Далеко не важку роботу він виконував. Ти ні на що не здатний;

в) якщо прикметник виконує роль присудка, а частка не заперечує ознаку, названу прикметником (між не і прикметником можна вставити зв’язку є): Травневі вечорине холодні > Травневі вечорине є холодні. Це озероне глибоке > Це озероне є глибоке. Якщо ж у реченні не заперечується, а стверджується ознака (є можна вставити перед не), то не пишеться разом: Травневі вечоринехолодні > Травневі вечориє нехолодні. Це озеронеглибоке > Це озероє неглибоке.

4. Із дієприкметниками частка не пишеться окремо в таких випадках:

а) якщо дієприкметник має залежне слово: ніким не читана книга; не знаний в Україні поет; досі не скошений луг та ін.;

б) якщо дієприкметник не має залежного слова, але виконує роль присудка в реченні: Ваше замовленняне виконане.

Увага! Якщо дієприкметник не має залежного слова і виконує роль означення, то не пишеться разом: На столі лежаланечитанакнига. Нескошенийлугквітнув ромашками. Невиконанізамовленнявідкладені на завтра.

5. Із прислівниками, утвореними від якісних прикметників за допомогою суфіксів -о, -е, частка не пишеться разом, якщо слово з не можна замінити синонімом без не: нелегко (важко), непросто (складно), недобре (погано), недалеко (близько), неглибоко (мілко) та ін.

Увага! Із прислівниками на -о, -е частка не пишеться окремо в таких випадках:

а) якщо є протиставлення: не далеко, а близько; не глибоко, а мілко; не важко, а легко та ін.;

б) якщо прислівник виконує роль присудка, а частка не заперечує ознаку дії, названу прислівником (між не і прислівником можна вставити зв’язку є): Підніматися на гору не легко > Підніматися на гору не є легко. Якщо ж у реченні не заперечується, а стверджується ознака дії (є можна вставити перед не), то не пишеться разом: Підніматися на гору нелегко > Підніматися на гору є нелегко;

в) якщо перед прислівником стоять слова типу аж ніяк, зовсім, нітрохи: Сьогодні нітрохи не холодно. Працювати зовсім не важко.

6. Із більшістю інших прислівників не пишеться окремо (за винятком тих, що без не не вживаються): не так, не тут, не треба, не слід, не можна, не варто, не дуже, не зовсім, не досить, не вперше, не по-нашому, не по-товариському, не щодня, не вдень, не вчора, не сьогодні.

7. Із дієсловами, дієслівними формами на -но, -то та дієприслівниками не пишеться окремо (за винятком тих, які без не не вживаються): не почув, не спинити, не сиджу, не зачинено, не написано, не прочитавши, не бачачи.

Увага! Написання не з кількома дієсловами разом чи окремо залежить від значення дієслів, а саме: нездужати ‘хворіти’ і не здужати ‘не могти, не подолати’, неславити ‘ганьбити’ і не славити ‘не прославляти’, нестямитися ‘втратити самовладання’ і не стямитися ‘не повернутися до тями’, непокоїтися ‘турбуватися’ і не покоїтися ‘не лежати’.

Увага! Разом не пишеться у префіксі недо-, що вказує на дію, яка виявляється в неповній мірі: недобачати ‘погано бачити’, недочути ‘погано почути’, недоїдати ‘мало їсти’, недооцінювати ‘занижувати оцінку’ та ін.

Але окремо пишеться частка не,вживана для заперечення дії, вираженої дієсловом із префіксом до-, пор.: Він не дослухав мене і пішов. Я так і не дочитав книгу.

Увага! Треба розрізняти заперечне слово немає (його можна замінити варіантом нема) і дієслово не має (його не можна замінити варіантом нема): у нього немає часу, але він не має часу.

8. Тільки окремо не пишеться з числівниками та займенниками: не десять, не п’ятий, не мій, не той, не ти, але неабихто, неабиякий.

1. Частки -бо, -но, -то, -от, -таки, хтозна-, бозна-, казна-, чортзна-, будь-, -небудь, невідь- пишуться через дефіс: стань-бо, скажи-но, який-бо ти, тільки-но, якби-то, тому-то, отак-то, все-таки, зробив-таки, хтозна-коли, казна-хто, будь-який, скільки-небудь, невідь-як.

Увага! Ці частки пишуться окремо в таких випадках:

а) якщо між часткою і наступним словом з’являється ще одне слово (найчастіше прийменник або частка): казна-хто – казна з ким, будь-що – будь про що, принеси-бо – принеси ж бо, якби-то – якби ж то, все-таки – все ж таки;

б) якщо частка таки стоїть перед словом, яке вона підсилює: таки приніс, таки твоя правда (але твоя-таки правда).

Увага! Частка то пишеться разом у сполучниках мовбито, немовбито, нібито, начебто, неначебто, тобто, цебто.

2. Частки аби-, де-, -сь, ні-, ані-, чи-, як-, чим-, що- з будь-якою частиною мови пишуться разом: абихто, деякий, колись, ніщо, аніскільки, анітрохи, чимало, якнайкраще, якраз, чимдалі, щоправда, щодуху, щоразу, щодня, щодо.

Увага! Ці частки пишуться окремо в таких випадках:

а) якщо між часткою і наступним словом з’являється ще одне слово: абикого – аби до кого, дещо – де про що, ніким – ні з ким, щогодини – що дві години, щодень – що другий день та що не день, щодо — що ж до;

б) якщо частка що стоїть після слова, до якого вона відноситься: тільки що, поки що, дарма що, хіба що, ледве що, за винятком сполучників абощо, тощо, якщо.

а) би (б): пішов би, принесла б, коли б, коли б то, хоч би.

Увага! Частка би (б) пишеться разом тільки у складі таких сполучників: аби, мовби, немовби, ніби;

б) же (ж): принеси ж, стань же, адже ж, бо ж, або ж, отже ж, але ж, як же бути.

Увага! Частка же (ж) пишеться разом тільки у складі таких сполучників: адже, аж, аніж, ніж, отже, отож, таж, таже, також, теж, тож;

Увага! Частки ось, он пишуться разом лише в словах осьде, онде, хоча і в цих випадках можливі написання ось де, он де.

1. Подані прислівники запишіть відповідно до правописних норм, прокоментуйте написання.

Раз(у)раз, в(друге), де(не)де, кінець(кінцем), день(за)днем, зроду(віку), (у)ночі, всього(на)всього, коли(не)коли, по(нашому), по(перше), (в)ногу, по(українськи), по(родинному), сам(на)сам, в(три)дорога, з(діда)прадіда, не(сьогодні)завтра, пліч(о)пліч, раз(по)раз, на(швидку)руч, з(не)нацька), (за)молоду, (с)першу, (стрім)голов, (до)пори, с(під)лоба, більш(менш), на(нівець), по(чеськи), на(при)зволяще), всього(на)всьго, з(давніх)давен.

На(про)чуд, з(ні)чев’я, на(в)знак, не(пере)ливки, вряди(годи), (на)двоє, (у)щерть, (по)юнацьки, (по)латині, (в)останнє, час(від)часу, (по)іншому, (до)щенту, (по)одинці, (на)завжди, (в)решті(решт), у(при)тул, давним(давно), рано(вранці), з(усіх)усюд, в(різно)біч, по(всяк)час, хоч(не)хоч, на(в)скач, (без)вісти, в(четверо), (в)цілому, (за)багато, (на)виплат, до(в)подоби, (по)вінця, (без)кінця(краю), (без)відома, (до)ладу, один(в)один, (на)сторожі, о(пів)ночі, (за)видна, (у)нічию, (перед)усім, на(в)стіж, ліво(руч), в(одно)сталь, при(все)людно.

2. Напишіть частки зі словами разом, окремо або через дефіс, прокоментуйте написання.

Коли(б)то, будь(що), казна(з)ким, будь(коли), що(правда), все(таки), все(ж)таки, що(ночі), тільки(що), тому(то), де(в)кого, будь(як), де(в)чому, де(інде), аби(то), ні(з)яким, якось(то), вивчив(таки), таки(вивчив), отакий(то), слухай(но), що(доби), що(дві)години, немов(би)то, якби(ж)то, якби(то).

3. Розкрийте дужки й запишіть не зі словами відповідно до правописних правил.

(Не)виплачений аванс, вчасно (не)виплачений аванс, (не)підтверджений факт, (не)заперечні докази, (не)простима помилка, (не)упереджене ставлення, (не)спростовані факти, досі (не)спростовані факти, (не)оцінена владою пропозиція, (не)реалізовані вчасно плани, ніким (не)злічені витрати, (не)зрівняна поверхня, досі (не)скінчені справи, (не)досвідчений службовець, ні до кого (не)спрямоване слово, довго (не)стихаючий вітер.

4. Прочитайте речення й усно прокоментуйте написання не, ні зі словами разом або окремо.

1. Малі озерця блискають (не)злісно, колише хмара втомлені громи. 2. Їмо плоди із дерева (не)знáння – прозріння нам уже (не)притаманні. 3. Пишіть листи і надсилайте вчасно, коли їх ждуть далекі адресати, коли є час, коли (не)має часу і коли навіть ні(про)що писати. 4. Чи ще тебе (не)доля (не)намучила? 5. Я слухаю (не)чутні голоси серед німої музики мозаїк. 6. Що доля (не)легка, – в цім користь і своя є: блаженний сон душі мистецтву (не)сприяє. 7. О, (не)взискуй гіркого меду слави: той мед (не)добрий, від кусючих бджіл. 8. (Не)сказане лишилось (не)сказанним. 9. Хай буде все (не)бачене побачено. 10. Наперед (не)треба ворожити і за минулим плакати (не)варт. 11. На лугах ще трава (не)скошена. 12. (Не) має рабства для душі, (не)скутої нікчемним страхом смерті. 13. Нас розлучали з рідними, з життям і навіть з мрією, але (ні)що й ні(коли) нас (не) розлучило з вірою. 14. Я (не)люблю, коли кричать, (не)навиджу, коли лякають, соромлюся, коли звикають, принижень несучи печать. 15. Знай: (не)має маленьких людей – тільки душі бувають мізерні. 16. (Ні)хто (не)має більшої любові, як той, хто душу поклада за друзів. 17. Пробачте поетам дивацтва (не)злі: (не)багато поетів живе на землі. 18. Мені поля задумливо шептали свої (ні)ким (не)співані пісні. 19. Краса – лиш відображення земного у (не)земному дзеркалі краси.

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: