Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Тема. Етнополітичні конфлікти





Мета: розглянути поняття, стадії, різновиди та шляхи урегулювання етнополітичних конфліктів.

План

1. Природа етнополітичного конфлікту.

2. Стадії етнополітичного конфлікту.

3. Види етнополітичних конфліктів.

4. Шляхи врегулювання етнополітичних конфліктів.

Короткі теоретичні відомості

Основні поняття: етнополітичний конфлікт, етнополітичні революції, етнополітичні війни, етнічний простір.

Етнополітичний конфлікт – це соціально-кризова ситуація, зумовлена розбіжністю інтересів та цілей етнічних груп у рамках спільного етносоціального простору.

Саме неоднорідність етнічного простору породжує проблеми, суперечки та напруженість між етносами. За даними Стокгольмського міжнародного інституту з дослідження проблем миру, в середині 90-х років XX ст. понад 70 % військових конфліктів на планеті мали етнополітичний або міжетнічний характер.

Етнополітичні конфлікти за їх суб’єктами поділяються на дві групи: етнічні та національні.

У свою чергу, етнічні конфлікти поділяються на:

а) внутрішньоетнічні, тобто ті, які нуртують у середині тієї чи іншої етнічної спільноти (між кланами, родами, джузами, тейпами й ін.);

б) міжетнічні, що точаться між двома чи більше етнічними групами.

Національні конфлікти теж можна поділити на дві групи:

а) внутрішньо національні (між етнічними групами та домінуючою етнонацією);

б) міжнаціональні, які спалахують або між етнонаціями, або між державами.

Досить вдалим треба визнати поділ етнополітичних конфліктів на горизонтальні, до яких належать конфлікти між етнонаціональними спільнотами, та вертикальні, що точаться між етнонаціональними спільнотами, з одного боку, та державою – з іншого.

За сферами проявів і причинами виникнення етнополітичні конфлікти можна поділити на етноекономічні, етнотериторіальні, етноюридичні, етнокультурні, етноісторичні, етноідеологічні, етнопсихологічні та ін.

До чинників, які впливають на виникнення, розвиток і гостроту етноконфліктів, зараховують:

– поліетнічну структуру людства чи держави; існування типологічно різних форм етносоціальної організації народів – від розвинутих великих націй до нечисленних етногруп;

– відсутність чи недостатність правового захисту національних меншин у поліетнічних державах і гарантій у забезпеченні та задоволенні етнічних потреб;

– тенденційну інтерпретацію в засобах масової інформації окремих історичних подій чи політичної боротьби етноспільнот.

Етнополітичні конфлікти є найбільш емоційно забарвленими і ірраціональними. Досить часто їx учасники діють усупереч логіці, здоровому глузду та навіть інстинкту самозбереження.

Етнополітичні конфлікти відзначаються підвищеною складністю. Ця складність стосується багатьох їx параметрів, але насамперед, прогнозування, вчасного виявлення й особливо пошуків шляхів, методів і засобів урегулювання та розв’язання. За формою та змістом етнополітичні конфлікти поділяються на:

1) етнонаціональні революції, тобто боротьбу певної етнонаціональної спільноти за свою свободу та незалежність;

2) етнополітичні війни.

Останні можна також поділити на:

а) етнічні громадянські війни, тобто збройну боротьбу між етнонаціональними спільнотами всередині країни за статус, владу чи ресурси;

б) етнічні міждержавні війни.

Основні причини міжетнічних конфліктів:

1) погіршення економічного становища в регіоні. Як правило, воно супроводжується розбіжностями та ворожнечею у різних верств населення;

2) відсутність відповідної політики держави, спрямованої на регулювання відносин серед населення;

3) провокаційні або необдумані заяви (висловлювання) політиків, представників духовенства, ЗМІ;

4) міжетнічні чвари та війни в минулому;

5) релігійна нетерпимість;

6) культурно-історичні суперечки.

Незалежно від причин, міжетнічні конфлікти, як правило, набувають більш серйозні форми та можуть розв’язуватись цивілізованими та нецивілізованими способами. Серед них такі, як:

– політична боротьба;

– етнічні «чистки»;

– масові безладдя;

– локальні війни;

– релігійний фундаменталізм.

Зазвичай, дослідники пропонують три основні шляхи урегулювання етнополітичних проблем:

– консоціація – тобто інкорпорація етнічних груп і, насамперед, їх еліт, у політичну й адміністративну структуру держави;

– синкретизм – культурне представництво етнічної різноманітності (надання права на «національно-культурну автономію») при фактичній деполітизації етнічності;

– федералізація – децентралізація та поділ влади по вертикалі, що припускає передачу частини владних повноважень регіональним, а фактично – етнічним спільнотам.

Однак для того, щоб домогтися успіху у врегулюванні етнополітичних конфліктів, етнічність повинна бути максимально деполітизована, підпорядкована пріоритету прав людини та свободи особи. Націоналізм не повинен переходити в етнонаціоналізм, а повинен базуватися на загальногромадянській солідарності та патріотизмі. У системі політичних відносин етнічному чиннику не повинно надаватися великого значення. Він узагалі може бути виключений з політичної сфери як самостійний і самоцінний при обов’язковому зростанні його значення в культурі.

Завдання до самостійної роботи

1. Напишіть реферат за однією із наступних тем:

а) «Етнічний конфлікт як засіб вирішення міжнаціональних проблем».

б) «Мовне питання в Україні як різновид етноконфлікту».

2. Дайте визначення етнонаціонального етноконфлікту, наведіть приклади з міжнаціональних відносин у країнах СНД.

3. Обґрунтуйте конфліктогенну ситуацію в Україні. Розкрийте сутність етноконфліктогенної ситуації в Криму.

4. Чому навіть у цивілізованих суспільствах не виключені геноцид, етноцид, лінгвоцит та етнічні чистки?

5. У чому сутність конфліктогенного потенціалу так званої «дуги нестабільності»?

Контрольні питання

1. Розкрийте суб’єктно-об’єктні відносини учасників етноконфлікту.

2. У чому сутність «дуги нестабільності» в Україні?

3. Значення міжнародної спільноти в запобіганні та розв’язанні конфліктів.

4. Які можливі заходи необхідні для попередження етноконфліктів?

Література: [1–13].


РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТІВ

 

Важливим аспектом успішності та повноти оволодіння курсом «Соціальні та політичні конфлікти» є написання студентами рефератів, мета яких – активізація самостійної роботи, покращання теоретичної та практичної підготовки, набуття навичок самостійного аналізу, закріплення знань і самоконтроль вивчення курсу. Написання рефератів має на меті навчити працювати з науковою, довідковою й енциклопедичною літературою та глибоко вивчити одну із тем курсу. Підготовка до написання реферату починається з добору та вивчення літератури з теми.

Оформляють реферат, як правило, обсягом 5–6 друкованих аркушів. На першій сторінці зазначається тема та план, у кінці подається список використаної літератури.

Тематика рефератів

1. Особливості зародження соціальних конфліктів.

2. Сутність демократичного контролю над конфліктними ситуаціями, його процедури.

3. Внутрішньополітична криза, етапи її розвитку та вияв.

4. Способи виходу з кризового стану, їх специфіка.

5. Конфлікти в етнічному середовищі й їх особливості.

6. Проблема насильства та ненасильницької боротьби в суспільному житті.

7. Ненасильницькі засоби впливу та примусу в практиці світової політики.

8. Миротворча діяльність української держави.

9. Соціально-політичні конфлікти та модернізація.

10. Система «безконфліктної» внутрішньої модернізації.

11. Національні стилі ведення переговорів.

12. Політичні конфлікти та тероризм.


ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ

1. Конфлікт як соціальне явище.

2. Соціальна природа конфліктів очима політологів: історичний контекст.

3. Соціальні причини виникнення конфліктів.

4. Основні структурні елементи конфліктів та їх класифікація.

5. Особливості вияву суб’єктивних та об’єктивних чинників конфлікту.

6. Класифікація конфліктів.

7. Соціальний конфлікт: суть і специфічні ознаки.

8. Джерела соціальних конфліктів у суспільстві.

9. Класифікація та типи соціальних конфліктів.

10. Основні функції та концепції соціальних конфліктів.

11. Теорії соціальних конфліктів та їх відмінності.

12. Особливості та моделі розвитку соціальних конфліктів.

13. Політичний конфлікт: суть і специфічні ознаки.

14. Політичні конфлікти як засіб врегулювання соціальних відносин.

15. Джерела та суб’єкти політичних конфліктів.

16. Політичні конфлікти як засіб боротьби за владу.

17. Типологізація політичних конфліктів.

18. Особливості розвитку та розв’язання політичних конфліктів.

19. Теоретичні основи «конфліктної моделі суспільства».

20. Суспільна злагода та конфліктогенні чинники сучасного суспільного розвитку.

21. Політичні конфлікти та політичні кризи під час демократичної трансформації політичної системи.

22. Шляхи виходу з політичної кризи як проблема політичної конфліктології.

23. Причини виникнення та характеристики інституційних конфліктів.

24. Особливості міждержавних політичних конфліктів: юридичний і політологічний аспекти.

25. Політичні передумови, генезис та сутність міжнаціональних конфліктів.

26. Проблема управління соціальними конфліктами.

27. Методики розв’язання політичних конфліктів на різних стадіях розвитку.

28. Війна як наслідок етнополітичного конфлікту.

29. Шляхи подолання соціальних криз.

30. Основні шляхи досягнення національної та соціальної злагоди в сучасному українському суспільстві.

31. Транснаціональні конфлікти в умовах глобалізації.

32. Фази та стратегії урегулювання етнонаціональних конфліктів.

33. Нормативні механізми попередження конфлікту.

34. Міжнародне посередництво.

35. Поняття та концепції переговорів.

36. Медіація як ефективна технологія вирішення конфліктів.

37. Маніпулятивні технології в переговорному процесі.

38. Національні стилі у переговорах.

39. Емпатія у поведінці при конфлікті.

40. Технології консенсусу та компромісу.

 


КРІТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

 

Основою для визначення оцінки з курсу «Соціальні та політичні конфлікти» є рівень засвоєння студентами матеріалу, передбаченого навчальною програмою.

 

Розподіл балів, які отримують студенти

 

Вид контролю Максимальний бал на дисципліну Частина від балів на змістовий модуль (кількість змістових модулів не більше трьох на семестр)
лекції усіх змістових модулів (відвідування, конспект, робота на лекції)   0,1
поточний та підсумковий контроль усіх змістових модулів (опитування; тести, реферати)   0,6
робота студентів на семінарських заняттях (відвідування, підготовка до заняття, наявність конспекту семінарських занять, активність студента на семінарських заняттях)   0,1
іспит   0,2
усього    

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Безпальча Р. Ф. Технологія попередження конфліктів / Р. Ф. Безпальча. – К.: Главник, 2007. – 128 с.

2. Берлач А. І. Конфліктологія / А. І. Берлач, В. В. Кондрюкова.– К.: Університет «Україна», 2007. – 204 с.

3. Дуткевич Т. В. Конфліктологія з основами психології управління / Т. В. Дуткевич. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 456 с.

4. Кибанов А. Я. Конфликтология / А. Я. Кибанов, И. Е. Ворожейкин, Д. К. Захаров, В. Г. Коновалова. – М.: ИНФРА-М, 2006. – 301с.

5. Кіржнер Л. О. Конфліктологія / Л. О. Кіржнер, М. В. Мартиненко, О. В. Мангольд. – Х.: ХНЕУ, 2007. – 144 с.

6. Козер Льюис. Функции социального конфликта / Льюис Козер; под ред. Л. Г. Ионина. – М.: Идея–Пресс: Дом интеллектуальной книги, 2000. – 208 с.

7. Козлов В. В. Управление конфликтом / В. В. Козлов, А. А. Козлова. – М.: Эксмо, 2006. – 222 с.

8. Ложкин Г. В. Практическая психология конфликта: учеб. пособие / Г. В. Ложкин, Н. И. Повякель. – Киев: МАУП, 2002. – 256 с.

9. Орлянський В. С. Конфліктологія: навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 160 с.

10. Пирен М. І. Конфліктологія: підручник / М. І. Пирен. – К.: МАУП, 2003. – 360 с.

11. Примуш М. В. Конфліктологія: навчальний посібник / М. В. Примуш. – К.: Професіонал, 2006. – 288 с.

12. Рубин Д. Социальный конфликт: эскалация, тупик, разрешение / Д. Рубин, Д. Пруйт, СунгХе Ким. – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2002. – 352 с.

13. Скотт Дж Г. Способы разрешения конфликтов / Дж. Г. Скотт. – СПб.: ВИК, 1994. – 210 с.

 







Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.