Б) піднесення значущості земного життя людини та її самовдосконалення як особистості

1A1 Точка зору агностицизму відображена у такому судженні: б) існують принципово нерозв’язані речі;

1A2 Твердження, що світ не існує окремо від нас можна віднести до: б) суб’єктивного ідеалізму;

1A3 Автор філософського твору «Сутність християнства»: в) Фейєрбах;

1A4 Яка функція філософії акцентована у визначенні предмета філософії «Судити про те, варте чи не варте життя того, щоби бути живим – значить відповідати на основне питання «клітинки» філософського знання»:

1A5 Твердження «Філософія – це стислий виклад науки свого часу» - належить: в) О.Конту;

1B1 Визначення поняття «Світ» розкривається у: в) об’єктивній дійсності;

1B2 Зміст поняття «Світорозуміння» розкривається у: б) відображені дійсності в конкретно-чуттєвих образах;

1B3 Зміст поняття «Міфологія» розкривається у: в) ототожненні природного та людського життя;

1B4 Визначення філософії – «Щось проміжне між теорією та наукою» - належить: б) Б.Расселу;

2A1 Автор філософського твору «Даодецзин»:; д) Лао-Цзи.

2A2 Провідна ідея «Самоочевидність понять чеснота і гріховність без душі втратили весь свій сенс» - належить давньоіндійській філософській школі:

2A3 Судження «Правитель завжди буде правителем, холоп – холопом, батько – батьком, а син - сином», виражає суть:

д) давньоіндійського поділу суспільства на касти.

2A4 Україна за вихідними культурними традиціями та ціннісними орієнтаціями скоріше належить – до:

г) в історичному минулому була ближче до Сходу, в сучасній історії до Заходу;

2A5 Провідна ідея «Від великого топаса народилось єдине, покрите порожнечею» - належить давньоіндійській школі: а) Чарвака-Локаята;

2B1 Висловлювання «Людина – це мірило всіх речей», - належить:

2B2 Атомістична ідея будови речовини, висунута Демокрітом, - базувалась на:

г) тезах елеатів про те, що буття єдине та неподільне;

2B3 У вченні Платона в основі речей лежать вічні та незмінні ідеї, - тому що:

б) тільки за такої умови ми можемо перейти від сприйняття речей до їх мислення;

2B4 Висловлювання «Людина – це полісна істота», - належить:

3A1 Автором філософського твору "так і ні", - є:

а) визнання присутності Бога в усій природі;

Б) піднесення значущості земного життя людини та її самовдосконалення як особистості

3A5 Натурфілософія Дж.Бруно сформувалась під впливом:

3B1 З позицій християнського світобачення спасіння душі поставало найпершим життєвим завданням людини внаслідок того, що:

а) душа розглядалась як найперша складова людини, гідна вічного життя;

3B2 Теза: «Філософське пізнання абсолютного, найпершим і найзагальнішим визначенням якого є буття»розкриває зміст ключового поняття:

3B3 Теза, що «Дії, обряди і ритуали за допомогою яких людина намагається примусити уявні надприродні сили певним чином втрутитися в її життя» розкриває зміст поняття:

3B4 Теза, що «Ідея Бога проходить крізь внутрішній світ людини» розкриває зміст поняття:

4A2 Теза: «Течія що об’єднує послідовників філософії Декарта», розкриває зміст поняття:

4A3 Теза: «Визнання розуму вищою цінністю і основою пізнання» розкриває зміст поняття:

4A4 Теза: «Визнання первинності досвіду в пізнанні», розкриває зміст поняття: г) емпіризм;

4A5 Теза: «Проголошення відчуття єдиним джерелом пізнання», розкриває зміст поняття:

4B1 До загальних особливостей розвитку філософії в добу Нового часу слід віднести:

б) виникнення національних та регіональних філософій;

4B2 Позицію сенсуалізму в теорії пізнання можна передати тезою:

б) немає нічого в інтелекті, чого не було б у відчуттях;

4B3 Зміст поняття «картезіанство» розкриває судження:

б) течія що об’єднує послідовників Декарта;

4B4 У своїй філософській концепції Гегель намагався довести, що причинами руху та розвитку постають:

в) внутрішні суперечності абсолютної ідеї;

4B5 І.Кант стверджував, що предмет та річ-у-собі співвідносяться таким чином:

в) предмет постає синтезом відчуттів, викликаних речами-у-собі, та формами розсудку;

4C1 Твердження «Вішеша (особливість) визначає стан речей. Сама ж ця вішеша воістину є одиничністю і визначається як таке, що існує у вічних субстанціях» - є провідною ідеєю давньоіндійської школи:

4C2 Твердження «Дії, обряди і ритуали за допомогою яких людина намагається примусити уявні надприродні сили певним чином втрутитися в її життя», - розкриває зміст поняття:

4C3 Твердження «Справедливість полягає в тому, щоб не шкодити іншому і не зазнавати шкоди від іншого», - належить до:

4C4 Твердження «Смирення перед необхідністю життя вгамовує афекти (пристрасті), дарує щастя», - належить до:

4C5 Твердження «Людина – гармонійна істота, навіть божественний Логос діє на неї не ззовні, а проникаючи в середину, зливаючись з нею, проростає в душі», - належить до:

1A1 Точка зору агностицизму відображена у такому судженні:

1A2 Твердження, що світ не існує окремо від нас можна віднести до:

1A3 Автор філософського твору «Сутність християнства»:

1A5 Твердження «Філософія – це стислий виклад науки свого часу» - належить: в) О.Конту;

1B1 Визначення поняття «Світ» розкривається у:

1B2 Зміст поняття «Світорозуміння» розкривається у:

б) відображені дійсності в конкретно-чуттєвих образах;

1B3 Зміст поняття «Міфологія» розкривається у:

в) ототожненні природного та людського життя;

1B4 Визначення філософії – «Щось проміжне між теорією та наукою» - належить: б) Б.Расселу;

Д) давньоіндійського поділу суспільства на касти.

2A4 Україна за вихідними культурними традиціями та ціннісними орієнтаціями скоріше належить – до:

г) в історичному минулому була ближче до Сходу, в сучасній історії до Заходу;

2A5 Провідна ідея «Від великого топаса народилось єдине, покрите порожнечею» - належить давньоіндійській школі:

2B1 Висловлювання «Людина – це мірило всіх речей», - належить:

2B2 Атомістична ідея будови речовини, висунута Демокрітом, - базувалась на:

г) тезах елеатів про те, що буття єдине та неподільне;

2B3 У вченні Платона в основі речей лежать вічні та незмінні ідеї, - тому що:

б) тільки за такої умови ми можемо перейти від сприйняття речей до їх мислення;

2B4 Висловлювання «Людина – це полісна істота», - належить:

3A1 Автором філософського твору "так і ні", - є:

а) визнання присутності Бога в усій природі;

б) піднесення значущості земного життя людини та її самовдосконалення як особистості;

3A5 Натурфілософія Дж.Бруно сформувалась під впливом:

а) душа розглядалась як найперша складова людини, гідна вічного життя;

3B4 Теза, що «Ідея Бога проходить крізь внутрішній світ людини» розкриває зміст поняття:

4A2 Теза: «Течія що об’єднує послідовників філософії Декарта», розкриває зміст поняття:

4A3 Теза: «Визнання розуму вищою цінністю і основою пізнання» розкриває зміст поняття:

4A4 Теза: «Визнання первинності досвіду в пізнанні», розкриває зміст поняття:

4A5 Теза: «Проголошення відчуття єдиним джерелом пізнання», розкриває зміст поняття:

4B1 До загальних особливостей розвитку філософії в добу Нового часу слід віднести:

4C4 Твердження «Смирення перед необхідністю життя вгамовує афекти (пристрасті), дарує щастя», - належить до:

6A1 Автор філософського твору «Буття і ніщо»:

6A2 Автор філософської праці «Філософські дослідження»:

6A3 Філософія екзистенціалізму зосереджувалась перш за все на окресленні людського буття:

6B1 Аналітична філософія вважала своїм найпершим завданням:

б) світ є сплетінням різних воль, що прагнуть здійснитися;

6B4 Представники логічного позитивізму вдались до розробки та запровадження процедури:

6B5 На думку С.К’єркегора людина у своєму внутрішньому відношенні до процесів життя індивідуальності проходить такі основні стадії сходження:

7A1 Автор філософського твору «Ісповідь віри»:

7A2 Автор філософського твору «Листи з хутора»:

7A3 Твердження «Філософічний інтерес прокинувся в історії Русі після прийняття християнства» - належить українському філософу:

7A4 До найперших філософських світоглядних ідей Тараса Шевченка можна зарахувати:

г) ідею народу як найпершого суверенного суб’єкта історії;

7A5 Іван Франко вважав найпотужнішим чинником суспільного поступу:

7A6 Твердження «Бог існував раніше буття світу, як найдосконаліший розум», - є вихідною ідеєю у філософській творчості:

7B1 Велич філософської постаті Г.Сковороди полягає в тому, що він:

г) розвинув далі провідні філософські ідеї українського гуманізму;

7B2 Твердження «Отож знайте, що словенська мова перед Богом більшу честь має» є вихідною ідеєю у філософській спадщині:

7B3 Твердження «Буття Бога знаходиться в іншому вимірі ніж панування буття пізнаваних речей», - належить:

7B4 Твердження «Сенс життя – у творчій праці, спрямованій на власне і громадське добро», - належить:

7B5 Твердження «Найнебезпечнішим для людини постає так зване «непомітне зло», тобто зло незначне, маленьке», - належить:

8A1 Твердження «Багато що стверджується у царині практичних інтересів», - розкриває зміст поняття:

8A2 Твердження «Безумовна ствердність буття», - розкриває зміст поняття:

8A3 Твердження «Істина в її соціально-історичному бутті», - розкриває суть поняття

8A4 Твердження «Все суще», - розкриває суть поняття:

8A5 Твердження «об’єктивно-реальне буття світу в часі, просторі, русі», - розкриває зміст поняття:

8B1 Поняття «буття» у філософії виконує такі функції:

9A1 Твердження «Філософська категорія для позначення буття людини у світі речей» розкриває зміст поняття:

9A2 Твердження «Позначає внутрішній центр людської особистості, концентрацію особистих якостей людини», - розкриває суть поняття:

9A3 Твердження «Унікальна людська властивість, належати до людського роду, але втілювати його в собі у неповторному вигляді», - розкриває зміст поняття:

9A4 Твердження «Характеристика людини, як людини, та поза якою у світі не було би того, що в нього привносить людина», - розкриває зміст поняття:

9A5 Твердження «Постійна можливість небуття поза нами та в нас обумовлює наші питання про буття», - належить відомому західноєвропейському філософу: г) М.Хайдеггеру;

9B1 Твердження «небуття – це ступінь передіснування світу або його будь-якої частини і за своїм змістом включається до більш загальної категорії «ніщо»»:

9B2 Твердження «Найперше, що потрібне людині для входження в людський спосіб буття», - дає підстави для таких висновків:

б) включитись у соціальні зв’язки та стосунки й оволодіти елементарними навичками соціально-культурної поведінки;

9B3 Із співвідношення понять «людина» та «індивід» можна зробити такі висновки:

в) поняття «людина» включає риси, що є спільними для великої кількості індивідів;

9B4 Твердження «Хаос – потенційний праобраз простору, якась розкрита прірва, порожнеча, в якій все перебуває»:

10A1 Такі елементи, як «потреби, інтереси, стійкі емоційні стани, цінності», - характеризують таку сферу компонентної структури свідомості:

10A2 Такі елементи, як «виразні знання, усвідомлені цінності та норми», - характеризують такий рівень свідомості:

10A3 Такі елементи, як «Створення особливих символічних форм, що фіксують вищі цінності людини (філософія, мистецтво, релігія)», - характеризують такий вид людської діяльності:

10A4 Такі елементи, як «Самопочуття, самоспостереження, самоаналіз», - характеризують таку функцію свідомості:

10A5 У феноменології поняття «noesis» означає: а) мислення;

10B1 Особливий, небіологічний тип людської поведінки проявляється в тому, що:

10B2 Ідеальні, еталонні виміри сущого, які здатна створювати свідомість, потрібні людині задля того, щоб:

11A1 Твердження «те, що є в предметах природи загальним може бути «пересаджене» через практику так, що набуває форму загального поняття», - виражає суть категорії:

11A2 Твердження «Дум через практику може бути співставлена з об’єктом, а значить може бути виявлена її істинність або хибність», - виражає суть філософської категорії:

11A3 Твердження «Заперечення можливості достовірного пізнання сутності світу», - розкриває зміст поняття:

11A4 Твердження «Постає безпосереднім, прямо вписаним у процеси повсякденної людської діяльності», - розкриває суть виду пізнання:

11A5 Твердження «Без чуттєвості і жоден предмет не може бути нам даним, а без розсудку жоден з них не можна було б помислити», - належить відомому західноєвропейському філософу:

б) виявляє такі фундаментальні особливості людини, як її розумність, творче ставлення до дійсності;

в) пристосування, раціоналізація, винахідництво.

11B3 Такі форми наукового пізнання, як «факт, гіпотеза, проблема, концепція», - застосовуються на рівні наукового пізнання:

12A1 Дедукція – це: д) вища форма теоретичного освоєння дійсності.

12A2 Ідеалізація – це: д) мисленне конструювання об’єктів, які не існують в об"єктивній дійсності.

12A3 Індукція – це: в) умовивід від одиничного до загального, коли на основі знання про частину класу робиться висновок про клас в цілому;

12B1 Твердження «Сукупність переконань і дій, які видаються за науку», - розкриває зміст форми наукового знання:

12B2 Твердження «Підготовчий етап становлення науки», - розкриває суть форми повсякденного знання:

12B3 Твердження «Технічне знання (спеціалізоване)», - розкриває суть форми повсякденного знання:

12B4 Твердження «Дослідження складних соціальних процесів, що розвиваються», - розкриває зміст методу наукового пізнання: г) історичного і логічного;