Економічна криза 1929 – 1933 років та особливості її прояву в Англії, Франції та Німеччині.

Крах 24—29 жовтня 1929 р. на Нью-Йоркській фондовій біржі став початком найбільш глибокої та руйнівної за всю істо­рію капіталістичного господарювання кризи надвиробництва 1929—1933 pp. Вона охопила економіки США та провідних країн Європи, в яких майже протягом п'яти років не могла відновитись порушена ринкова рівновага. Стрімкий обвал ринків спричинив хвилю масових ланцюгових банкрутств, тривалу бездіяльність підприємств, руйнацію фінансової та бан­ківської систем, масове хронічне безробіття, затяжну посткризо-ву депресію, що тривала до кінця 30-х pp. XX ст.Крім того світова економічна криза мала тяжкі далеко­сяжні політичні наслідки.

Велика Британія: У Великобританії економічна криза почалася наприкінці 1929 p. Вперше з’явилися труднощі в одержанні кредитів, все важче проходив процес реалізації промислової та сільськогосподарської продукції. Як наслідок – на ринках нагромаджувалися непродані товари, ціна на які різко знизилася. Зупинилися тисячі підприємств, зростало безробіття. Хоч у Великобританії Велика депресія не була такою катастрофічною, як в США чи інших країнах, однак її удар все ж був дуже відчутний.Найбільшого рівня кризове падіння виробницт­ва досягло у 1933 p., знизившись на 29 % порівняно з 1929 р. Криза найбільше вразила базові індустріальні галузі економіки. На­приклад, вдвічі скоротилось виробництво чавуну, що відкинуло країну на 70 років назад. На 44 % впало виробництво сталі. Суднобудів-ництво скоротилось майже на 90 %. У 1932 р. англійський експорт знизився порівняно з 1929 р. майже наполовину. Рівень безробіття у 1932 р. сягнув 25,5 % від загальної чисельності найманої праці.

Німеччина: Для Німеччини, як і для США, економічна криза 1929-1933 pp. була катастрофічною. Досягнувши за допомогою плану Дауеса в промисловому виробництві довоєнного рівня, країна знову опинилася в глибокій господарській розрусі. Обсяг промислового виробництва з 1929 по 1933 р. впав на 40,6 %. Найбільший спад спостерігався у галузях важкої промисловості: 65 % падіння виробництва сталі, 70 % — чавуну, 62 % — машинобудування, 80 % — суднобудування. Банкрутами стали понад З0 тис. дрібних виробників. Половина невеликих підприємств не працювала. Лише на 25% були завантажені автомобільна, машинобудівна, на 20% – будівельна, металургійна галузі. Одночасно криза руйнувала сільське господарство. Розорялися малі та великі ферми, їхні доходи не досягали й З0% від рівня 1929 p. В 1928-1932 pp. було продано з торгів 560 тис. га селянської земліНімеччина не мала змоги сплачувати репарації. У 1932 р. про­мислові підприємства використовували свої потужності всього на 33 %. Країна досягла рекордного рівня безробіття серед інших євро­пейських країн 50 % чисельності робочої сили.

Франція: У 1929 p. Франція уникнула руйнівної дії світової економічної. кризи. Однак наступного 1930 p. країна відчула на собі симптоми великої депресії. Спочатку її стримували значні державні субсидії, що витрачалися на відбудову зруйнованих війною департаментів. Найбільше капіталовкладень пішло на спорудження "лінії Мажіно". Інтенсивні роботи провадилися в 1929–1934 pp. на 750 км прикордонної лінії між Францією та Німеччиною. Відомо, що мільярдні капіталовкладення було викинуто на вітер. Гітлерівські війська, обійшовши залізобетонну фортецю з флангів, захопили її без бою. Безробіття не було таким масовим, як у США, Великобританії чи Німеччині, не перевищувало 1 млн. безробітних. У багатьох галузях криза затягнулася до 1936 p. У ці роки випуск промислової продукції знизився на 1/3, сільськогосподарської продукції – вдвічі, збанкрутувало понад 10 тис. підприємств, 100 тис. торгових фірм, чимало великих монополій. Рівень життя народу знизився втроє. У 1932 р. обсяг промислового виробництва впав на 44 % порівняно з 1930 р. За роки кризи випуск продукції машинобуду­вання знизився до 69,6 % від рівня 1929 p., виробництво засобів виробництва — до 80 %, виробництво сталі та чавуну — до 50 %. Зовнішня торгівля за цей період скоротилась більш ніж у два рази.

Негативні наслідки кризи безпосередньо позначились на загост­ренні боротьби за політичний перерозподіл світу, яка в подаль­шому призвела до Другої світової війни.

Господарство провідних країн Західної цивілізації на етапі державно – монополістичного розвитку. Теорії конкуренції Е. Чемберлена, Дж. Робінсона.

На зламі XIX—XX століть під впливом монополізації суттє­вих деформацій зазнали конкурентні відносини, що призвело до серйозних соціально-економічних потрясінь (банкрутства слаб­ких підприємств, безробіття, зубожіння робітників і сільського населення тощо). Крім того, посилення монополізації виробницт­ва зміцнило політичну владу монополістичної буржуазії, яка й надалі прагнула проводити олігархічну політику. Розкрити цю нову якість ринкової господарської системи, що входила у суперечність із панівною неокласичною доктриною, спробували майже одночасно і незалежно один від одного провідні економісти XX ст. Дж. Робінсон та Е. Чемберлін.

Едвард Чемберлін

Праця «Теорія монополістичної конкуренції». Чемберлін показує існування спеціального виду монополії, яка є необхідною складовою конкурентної ринкової системи. Він вказав на 2 способи поєднання монополії з конкуренцією:

1) створення ринку ймовірно рідкісних товарів і такий варіант можливий за наявності 2-х або невеликого числа продавців;

2) ринок диференційованих продуктів, а саме контроль продавців над товарами, що мають особливі ознаки.

Пропонує варіант монополістичної конкуренції з такими ознаками:

1)число продавців досить велике;

2) кожна фірма діє на ринку не враховуючи свого впливу на поведінку конкурента;

3) товар якісно різнорідний, тому покупці віддають перевагу товарам із торговою маркою конкретних продавців;

4) вхід у вир-во близьких груп продуктів необмежено.

В результаті кожен продавець має криву попиту за заданих цін. Пропонуючи диференційований продукт кожен продавець формує свій ринок на якому виступає як монополіст, але водночас його товар зазнає конкуренції з боку більш довершених товарозамінників. Конкуренція розвивається в 3-х напрямках:

1) маніпулювання ціною, через монополізацію ринку продавцем відбувається порушення у бік збільшення рівноважної ціни – це призводить до зменшення обсягів вир-ва продукції, недовикористання виробничих потужностей і зростання безробіття.

2) внесення якісних змін у виготовлюваний продукт.

3) впровадження реклами.

Останні два належать до нецінових чинників конкуренції. Пізніше чемберлін до умов посилення монополістичної конкуренції додає технічне досконалення і обслуговування покупців.

Джоан Робінсон

Книга «Економічна теорія недосконалої конкуренції». В ній намагається встановити механізм формування цін в умовах недосконалої конкуренції.У недосконалій конкуренції Робінсон бачила порушення рівноважного стану конкурентної господарської системи та експлуатацію найманої праці. За недосконалої конкуренції продукції випускається менше, ніж за досконалої в результаті відбувається зростання цін, яке є наслідком домовленості між фірмами та обмеження доступу в галузь сторонніх фірм. Зростання цін вимагає обовязкового втручання держави в економіку, але за допомогою заходів податкової і бюджетної політики.Вводить 3 терміни: монополія, чиста монополія і олігополія.

Монополія – тип ринкової структури за якою є монополія єдиного покупця певного товару.

Чиста монополія – це ситуація, в якій одна фірма є єдиним виробником продукту, для якого немає близьких замінників.

Олігополія – це стан на ринку за невеликої кількості фірм-виробників.

Досліджувала можливість використання ціни, як інструменту впливу на попит і регулювання збуту. Ввела поняття «Дискримінація в цінах»- розподіл монополією ринків на сегменти на основі еластичності попиту за ціною.

Если время хватит

Сприятливі умови для розвитку у США були створені завдяки гарантуванню з боку держави повної свободи економічної діяль­ності після Громадянської війни; значним сировинним ресурсам; еміграції; відсутності морально застарілого устаткування; протек­ціонізму уряду в сфері торгівлі імпортом, повною свободою ім­порту іноземного капіталу тощо.

Німеччина в цей період набувала статусу другої країни після США за рівнем і темпами економічного розвитку. Цьому сприяло об'єднання країни, відновлення і розвиток паливно-металургійної бази німецької промисловості, запровадження новітньої й відсут­ність морально застарілої техніки, введення військово-морських програм, а також залучення у промисловість значних обсягів державних і приватних капіталів. Основним чинником, що стри­мував подальше зростання економіки Німеччини, був брак сиро­вини (нафти і кольорових металів) та незначний за обсягом внут­рішній ринок.

Велика Британія втрачала промислову гегемонію через низку чинників: застаріла виробнича база англійської індустрії; експорт капіталу; закриття ринків для британських товарів (епоха вільної торгівлі добігла кіпця). Економіка країни (крім суднобудування) переживала кризу. Проте в банківській сфері набирала обертів та­ка сфера економіки, як кредит, і особливо — іноземний. Певною мірою доходи від іноземних інвестицій відшкодовували втрату пе­редових позицій у світовій промисловості, але разом із тим вони підсилювали застій англійської економіки, що спричинило занепад заповзятливості англійської буржуазії, бо через зменшення верст­ви капіталістів у країні збільшувалася кількість рантьє.

На початок XX ст. припадає економічне відставання Франції, слід зазначити, що тут в основних рисах повторилася ситуація Великої Британії. Становище економіки Франції ускладнювалося тим, що в країні лише частково збереглася капіталістично пере­творена соціально-економічна структура населення, й тим, що буржуа віддавали перевагу вкладенням у фінансову сферу еко­номіки, а не в промисловість. Французький капіталізм був пере­важно лихварським. Слід наголосити, що певні зрушення відбу­лися у важкій промисловості, що пояснювалося підготовкою до військового реваншу.

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: