Класифікація пасивів підприємства

Пасиви — це джерела утворення господарських засобів (активів). Джерела поділяються на:
— власні;
— залучені.
До власних можна віднести власний капітал, забезпечення майбутніх витрат і платежів, доходи майбутніх періодів.
Залучені поділяють на довгострокові та поточні зобов’язання.
Зобов’язання — це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої призведе до зменшення ресурсів підприємства, які втілюють у собі економічні вигоди. До довгострокових відносять довгострокові кредити банків; довгострокові фінансові зобов’язання; інші довгострокові зобов’язання.
Поточні зобов’язання включають у себе: короткострокові кредити банків; кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги; поточні зобов’язання за розрахунками; інш

Елементи методу бух обліку та їх хар-ка

Метод бухгалтерського обліку - це сукупність способів (елементів), за допомогою яких господарська діяльність підприємства відображається в системі бухгалтерського обліку. Метод бухгалтерського обліку складається з 8-и елементів:

Документація забезпечує суцільне і безперервне відображення господарської діяльності підприємства шляхом реєстрації кожної господарської операції в відповідному документі.

Інвентаризація - це спосіб перевірки і документального підтвердження наявності і стану активів, капіталу і зобов’язань.

Інвентаризація проводиться з метою перевірки відповідності облікових даних фактичним даним. Якщо дані обліку не співпадають з фактичними, то їх необхідно відкорегувати Оцінка

В бухгалтерському обліку приміняють такі облікові вимірники: натуральні (метри, кілограми, літри тощо); трудові (хвилини, часи, дні); грошові (гривні та копійки).

Грошовий вимірник є універсальним, так як дозволяє вимірювати та узагальнювати всі операції підприємства і в єдиній грошовій одиниці.

Оцінка — спосіб грошового вимірювання об’єктів обліку.

Калькуляція - спосіб групування затрат і визначення собівартості. Собівартість -вираження витрат на виробництво продукції в грошовій формі.

Рахунки бухгалтерського обліку – це спосіб групування об’єктів обліку за економічно однорідними ознаками, поточного їх обліку і контролю.

Подвійний запис - запис господарської операції в одній і тій же сумі двічі, по дебету одного рахунку і кредиту іншого.

Баланс -Спосіб узагальнення і групування активів, власного капіталу та зобов’язань підприємства на відповідну дату. Важливою особливістю балансу є рівність

Звітність – є завершальним етапом облікового процесу. її показники доповнюють чи розшифровують ті дані, які містяться в балансі

Суть подвійного запису

Запис кожної господарської операції у дебеті і кредиті відповідних рахунків в однакових сумах називається подвійним записом.

За допомогою подвійного запису в обліку забезпечується відображення цих господарських операцій в їхньому взаємозв’язку і взаємозалежності. Такий підхід забезпечує контроль за правильністю виконання і зумовлює рівність оборотів за дебетом і кредитом рахунків.

Взаємозв’язок між рахунками бухгалтерського обліку, що вста­новлюється подвійним записом кожної господарської операції, називається кореспонденцією рахунків, а рахунки, за дебетом і кредитом яких реєструється ця операція, — кореспондуючими рахунками.

Запис, який розкриває назву рахунків, що д ебетуються і кредитуються, суму господарської операції називають бухгалтерською проводкою.

Чотири типи госп.операцій

Є чотири типи господарських операцій, які призводять до змін або лише в структурі господарських засобів, або лише у структурі джерел утворення господарських засобів, або у структурі господарсь­ких засобів і джерел їх утворення одночасно. Якщо взяти до уваги, що господарські засоби і джерела їх утворення знаходять своє відобра­ження відповідно в активі і пасиві балансу, то можна зробити висно­вок, що вказані типи господарських операцій призводять до змін або в активі, або в пасиві, або в активі і пасиві балансу одночасно. Перший тип господарських операцій передбачає, що зміни відбуваються лише в структурі господарських засобів, тобто активі ба­лансу (одна стаття збільшується, а інша зменшується на одну і ту ж су­му), але підсумок по активу в цілому залишається незмінним. Другий тип господарських операцій передбачає, що зміни відбуваються лише в структурі джерел господарських засобів, тобто пасиві балансу (одна стаття збільшується, а інша зменшується на од - ну і ту ж суму), але підсумок по пасиву в цілому залишається незмінним. Третій тип господарських операцій передбачає, що відбу­вається одночасне збільшення як господарських засобів (збільшення окремих статей активу балансу), так і джерел господарських засобів (збільшення окремих статей пасиву балансу) на одну і ту ж саму су­му. В цілому підсумок і по активу, і по пасиву балансу зростає, але в рівних частинах, що дозволяє зберегти баланс. Четвертий тип господарських операцій передбачає, що відбувається одночасне зменшення як господарських засобів (зменшен­ня окремих статей активу балансу), так і джерел утворення господарсь­ких засобів (зменшення окремих статей пасиву балансу) на одну і ту ж суму. В цілому підсумок і по активу, і по пасиву зменшується, але в рівних частинах, що дозволяє зберегти баланс.

Синтетичний та аналітичний облік.

Синтетичний облік - узагальнене віддзеркалення в грошовому вимірі економічно однорідних господарських засобів, їх джерел і господарських процесів. Ведеться в розрізі синтетичних рахунків бухгалтерського обліку, єдиний план яких затверджується в централізованому порядку. Синтетичний облік служить для здобуття сумарних відомостей про господарсько-фінансову діяльність підприємств, установ, організацій. Він має важливе значення: дає можливість перевіряти взаємозв'язок всіх господарських операцій і шляхом звірки синтетичного і аналітичного обліку контролювати повноту і правильність їх віддзеркалення в обліку.

Аналітичний облік — система бухгалтерських записів, що дає детальні відомості про рух господарських засобів; призначається для оперативного керівництва господарством і складання звітності; будується по кожному синтетичному рахунку окремо. Найбільш укрупнені і загальні для всіх підприємств галузі позиції аналітичного обліку передбачаються в плані рахунків і називаються субрахунками. У відмінність від синтетичного обліку, аналітичний облік ведеться не лише у вартісних, але і в натуральних показниках, а також містить довідкові дані.

Облік процесу виробництва

З-поміж господарських процесів чільне місце належить Процесу виробництва. Тут узагальнюються витрати, відображені щодо інших процесів.
Процес виробництва відбиває, з одного боку, процес споживання засобів виробництва та живої праці, що становить виробничі витрати підприємства, а з другого — виготовлення продукції, виконання робіт чи надання певних послуг як матеріального втілення понесених виробником витрат.
Усі витрати, пов'язані з виробництвом конкретного виду продукції, становлять її виробничу собівартість. Для визначення її здійснюється аналітичний облік витрат на виробництво. Аналітичні рахунки відкривають за видами виготовленої продукції, виконуваних робіт чи послуг. За способом віднесення витрат на конкретні об'єкти (аналітичні рахунки) вони поділяються на прямі й непрямі.

Облік прямих витрат на виробництво здійснюється на рахунку 23 «Виробництво», а для обліку непрямих витрат призначено рахунок 91 «Загальновиробничі витрати». Облік процесу виробництва на вказаних рахунках ведеться з метою здійснення контролю за виконанням завдання з випуску кожного виду продукції та визначення її фактичної собівартості.

Хар-ка основних засобів

Основні засоби (ОЗ) – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в аренду іншим особам чи для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуємий термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року.

Відповідно до діючої типової класифікації ОЗ групуються за її функціональним призначенням, галузями, речовим натуральним характером і видами, за використанням і належністю.

За функціональним призначенням розрізняють виробничі ОЗ, що безпосередньо беруть участь виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини і обладнання, робочі машини і обладнання тощо).

За галузями народного господарства ОЗ розподіляються на: промисловість, будівництво, сільське господарство, транспорт, зв'язок тощо.

Залежно від того, яким шляхом надходять основні засоби (далі — ОЗ) на підприємство, формується їх первісна вартість. Саме за первісною вартістю вони зараховуються на баланс підприємства.
П(С)БО 7 «Основні засоби» містить такі способи визначення первісної вартості залежно від способу надходження ОЗ:
1. Придбання ОЗ за плату — найпоширеніший спосіб надходження ОЗ на підприємство.

2. Отримання ОЗ в обмін на подібний об’єкт — тоді первісна вартість дорівнює залишковій вартості переданого об’єкта ОЗ.

3. Отримання ОЗ в обмін на неподібний об’єкт — первісна вартість дорівнює справедливій вартості переданого об’єкта ОЗ

4. Безоплатне отримання ОЗ

5. Внесення ОЗ до статутного капіталу — здійснюється за погодженою засновниками (учасниками) підприємства їх справедливою вартістю

6. Переведення ОЗ з оборотних активів, товарів, готової продукції —первісна вартість дорівнює собівартості таких активів.

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: