Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Підготовка та проведення інформаційних заходів





ЛЕКЦІЯ

для магістрів ІІ-го курсу за темою № 2/1:

«Інформаційно-пропагандистське забезпечення роботи з особовим складом ДСНС»

Навчально-виховна мета заняття:

· розглянути особливості організації та проведення занять з гуманітарної підготовки;

· проаналізувати виховний вплив засобів наочної агітації та інформаційних заходів;

· виховувати професійну культуру, вірність службовому обов’язку та повагу до традицій служби.

ЧАС ПРОВЕДЕННЯ: 2 години

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: кабінет 244.

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: література.

 

СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ:

 

І. Організаційні заходи.

ІІ. Зміст лекції:

1. Організація та проведення занять з гуманітарної підготовки.

2. Підготовка та проведення інформаційних заходів.

3. Виховання особового складу засобами наочної агітації.

ІІІ. Підведення підсумків.

 

 

Професор кафедри ГН та ІМ,

д.і.н., проф. Т.Д. Чубіна

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Наказ МНС України від 24.01.05 р. № 40 “Концепція соціального і гуманітарного розвитку Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій”.

2. Наказ МНС України від 06.03.2008 року № 177 “Про затвердження Настанови з організації соціально-гуманітарної роботи з особами рядового і начальницького складу та працівників органів і підрозділів цивільного захисту”.

3. Наказ МНС України від 1.09.2009 року № 601 “Положення про організацію службової підготовки особового складу органів і підрозділів цивільного захисту”.

4. Наказ МНС України від 1.07.2009 року № 444 “Про затвердження Настанови з організації професійної підготовки та післядипломної освіти осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту”.

5. Наказ МНС України від 30.05.2006 р. № 325 “Про затвердження Положення про історичний формуляр та історичну довідку організаційно-штатних структур, підпорядкованих МНС України ”.



6. Указ Президента України від 4 вересня 1998 р. № 981/98 "Про Концепцію виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України".

7. Указ Президента України від 15 березня 2002 р. №258/2002 "Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності у суспільстві та утвердження здорового способу життя".

8. Бандурка О.М. Професійна етика працівників органів внутрішніх справ. НУВС. Харків – 2001.

9. Комаров В.Д. Служебный этикет. – Л., 1990.

10. Томіленко А.Г. Формування професійної культури курсантів під час вивчення курсу історії України (на прикладі навчального закладу Управління Державної пожежної охорони) // Проблеми освіти. – К.:ІЗМН, 1998. – Вип. 9. – С. 126-129.

11. Бугаєнко Л.П. Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи [Текст] / Л. П. Бугаєнко, І. Б. Грушицька; Одес. нац. політехн. ун-т, Одес. автомоб.-дор. коледж. – О.: Астропринт, 2010.

12. Ортинський В.Л. Естетичне виховання курсантів у вищих навчальних закладах МВС України [Текст]: навч.-метод. посіб. / В. Л. Ортинський, В.І. Ряшко ; Львів. держ. ун-т внутр. справ. – Л. : ЛьвДУВС, 2011.

 

1. Організація та проведення занять з гуманітарної підготовки

 

Інформаційно-пропагандистське забезпечення – це діяльність підрозділів роботи з особовим складом щодо впровадження гуманітарної політики держави в органах і підрозділах цивільного захисту через систему інформування та патріотичного виховання осіб рядового і начальницького складу та працівників органів і підрозділів ДСНС.

Метою інформаційно-пропагандистського забезпечення роботи з особовим складом є формування та розвиток у них особистої відповідальності за свідоме виконання вимог Конституції та законів України, вірності Присязі, почуття патріотизму, державного світогляду, високої духовної культури, засвоєння морально-етичних норм поведінки та психологічної готовності до виконання завдань за призначенням.

Робота щодо інформаційно-пропагандистського забезпечення безпосередньо реалізується через проведення з особовим складом:

· занять з гуманітарної підготовки;

· інформаційних заходів;

· виховання засобами наочної агітації.

Вирішенню завдань з інформаційно-пропагандистського забезпечення сприяє гуманітарна підготовка, яка є предметом навчання особового складу в системі службової підготовки.

З метою забезпечення високої якості гуманітарної підготовки та підвищення її виховного впливу на особовий склад на кожний навчальний рік складаються тематичні плани гуманітарної підготовки з різними категоріями особового складу.

Заняття з гуманітарної підготовки проводяться в системі службової підготовки протягом навчального року в установлені керівниками органів і підрозділів цивільного захисту дні та години, відповідно до затверджених календарних планів гуманітарної підготовки.

Дозволяється використовувати до 20% годин тематичного плану гуманітарної підготовки для висвітлення тем, які визначаються профілем органу чи підрозділу цивільного захисту, його історією, традиціями та специфікою покладених завдань.

На Управління соціально-гуманітарної роботи та психологічного забезпечення та керівників органів та підрозділів цивільного захисту покладається загальне організаційне і методичне забезпечення гуманітарної підготовки, надання методичної допомоги, контроль за її станом.

На органи і підрозділи цивільного захисту покладається організація та проведення занять із гуманітарної підготовки.

Наказами керівників органів та підрозділів цивільного захисту затверджується порядок організації та проведення занять з гуманітарної підготовки на навчальний рік, де додатками визначаються навчальні групи, керівники груп та їх помічники, місця проведення занять, їх періодичність, календарні плани гуманітарної підготовки за категоріями слухачів, порядок підготовки керівників груп гуманітарної підготовки (тематика та терміни проведення інструктивно-методичних занять і зборів з ними), систему контролю за якістю проведення занять, списки осіб, які звільнені від відвідування занять.

Керівниками груп гуманітарної підготовки призначаються особи із числа начальницького складу, які здатні творчо проводити заняття та забезпечувати якісне засвоєння слухачами навчальних планів. Для підготовки до занять їм надається не менше чотирьох годин службового часу на місяць.

Гуманітарна підготовка особового складу проводиться у складі груп, як правило, підрозділів (чергових варт), чисельність слухачів у яких не повинна перевищувати 30-ти осіб.

Періодичність проведення занять з гуманітарної підготовки:

з начальницьким складом – два рази на місяць по одній годині, із розрахунку 20 годин на навчальний рік;

з рядовим та молодшим начальницьким складом – чотири рази на місяць по одній годині, із розрахунку 40 годин на навчальний рік.

Завдання гуманітарної підготовки:

· формування у особового складу почуття патріотизму та любові до України та її народу, культури, традицій і духовних цінностей, гідності, честі, національної свідомості, вірності Присязі, особистої відповідальності за безпеку Української держави та її народу;

· вивчення положень Конституції та законів України, статутів;

· підвищення рівня інформованості особового складу про суспільно-політичний, соціально-економічний стан та духовний розвиток суспільства, міжнародне становище та зовнішню політику держави, питання життєдіяльності ДСНС;

· вивчення історії України та ДСНС, актуальних проблем розбудови відомства, виховання поваги до традицій, ритуалів, правил поведінки, форми одягу;

· формування у начальницького складу свідомої потреби в удосконаленні навичок, вмінь з організації та проведення соціально-гуманітарної роботи з підлеглими.

Основними методами проведення занять із гуманітарної підготовки з начальницьким складом є лекційно-семінарський; з рядовим та молодшим начальницьким складом – розповідь-бесіда.

У вступній частині кожного заняття з гуманітарної підготовки обов'язково проводиться інформування слухачів щодо суспільно-політичного, соціально-економічного стану в державі, міжнародного становища, правових питань, життєдіяльності ДСНС, стану дисципліни та роботи щодо її зміцнення.

Гуманітарна підготовка організовується і проводиться державною мовою з усіма категоріями особового складу. Навчання в системі гуманітарної підготовки є обов'язковим. Від відвідування занять дозволяється звільняти осіб, які заочно навчаються у навчальних закладах, ад'юнктурах, аспірантурах, докторантурах. Забороняється залучення особового складу на час проведення занять до виконання інших робіт.

Облік відвідування та успішності слухачів груп гуманітарної підготовки ведеться окремим розділом у журналі службової підготовки.

Поточний контроль знань начальницького складу здійснюється за результатами семінарських занять у січні та червні. Підсумкові оцінки особовому складу виставляються щомісячно на підставі отриманих оцінок за вивченими темами. Для поточного контролю знань слухачів дозволяється використовувати тестові методики в обсязі вивчених тем.

Під час інспектувань (перевірок) органів і підрозділів цивільного захисту рівень знань з гуманітарної підготовки перевіряється у всіх категорій особового складу. Оцінка керівникам груп гуманітарної підготовки виставляється з урахуванням рівня їх знань в обсязі тематичного плану гуманітарної підготовки і загальної оцінки групи.

Кількість груп гуманітарної підготовки, що підлягають перевірці, визначається планом інспектування (перевірки) залежно від загальної кількості груп гуманітарної підготовки, але не менше 10 % від їх загальної кількості. В органах цивільного захисту обов'язковій перевірці підлягає група начальницького складу апарату управління. Групи, що представляються на інспектування (перевірку), повинні мати не менше 90 % від свого списочного складу.

Під час інспектування (перевірки) навчального закладу перевірці підлягають 3-4 групи начальницького складу, у тому числі група керівного складу навчального закладу, та 2-3 групи рядового і молодшого начальницького складу.

В органах цивільного захисту оцінка кожній категорії особового складу виставляється, виходячи із середніх балів перевірених груп цієї категорії підпорядкованих підрозділів. Загальна оцінка з гуманітарної підготовки виводиться як середнє арифметичне оцінок усіх категорій слухачів. Вона не може бути вище оцінки гуманітарної підготовки начальницького складу. Оцінка підрозділу цивільного захисту виставляється аналогічно до органу цивільного захисту, виходячи із середніх оцінок усіх категорій особового складу.

 

Висновок: Отже, гуманітарна підготовка є важливою складовою інформаційно-пропагандистського забезпечення особового складу підрозділів ДСНС і покликана формувати та розвивати у них особисту відповідальність за свідоме виконання вимог Конституції та законів України, вірність Присязі, почуття патріотизму, державного світогляду, високої духовної культури, засвоєння морально-етичних норм поведінки та психологічної готовності до виконання завдань за призначенням.

 

Підготовка та проведення інформаційних заходів

 

Основними формами здійснення інформаційних заходів є:

· інформування (інформаційна година);

· тематична, цільова, колективна бесіди.

Інформування (інформаційна година) – це одна з обов'язкових та найбільш оперативних форм інформаційно-пропагандистської роботи. Проводиться з метою ознайомлення особового складу з внутрішніми та міжнародними подіями, роз'яснення завдань, які стоять перед ДСНС, органами і підрозділами цивільного захисту, спрямування зусиль особового складу на їх якісне виконання.

Визначена в плані тематика інформування повинна відображати суть суспільно-політичного та соціально-економічного становища в державі, внутрішньої та зовнішньої політики України, задач ДСНС та органів і підрозділів цивільного захисту з попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій, а також найбільш значимі події, які відбулися в історії українського народу та в наш час.

Інформування можуть бути тематичними, присвяченими окремим подіям, загальними, правовими.

Тематичні інформування присвячені видатним подіям історичної спадщини української держави, діячам мистецтва, літератури чи театру, державним, релігійним та міжнародним святам, подіям, що відбуваються в країнах світу, державі. Проводиться як правило по одній окремій темі.

Підготовка до інформування починається із з'ясування суті теми, її важливості і місця в загальній системі виховання особового складу, змісту і кола питань, які вона охоплює.

При підготовці теми інформування (як і тематичної групової бесіди) здійснюється попереднє ознайомлення з джерелами, в яких міститься матеріал; складання певного плану і тез майбутнього виступу, добір додаткового фактичного матеріалу, прикладів, цифрових фактів, інших аргументів; обміркування порядку, логіки (викладення змісту теми; розрахунок часу).

Саме інформування починається з оголошення теми, показу її актуальності та злободенності. Викладення змісту теми має інформаційно-пояснювальний характер. В окремих випадках може використовуватися метод обговорення. Обов'язковим при проведенні інформування є використання політичної карти світу та адміністративної карти України, на яких демонструється регіон чи місто події, що освітлюється.

Виступаючий має додержуватися таких вимог:

· оперативно регулювати темп викладення;

· адаптувати зміст матеріалу відповідно до рівня слухачів;

· частіше вдаватися до необхідної і більш зрозумілої для особового складу аргументації, уважно стежити за слухачами і при необхідності, повторювати деякі положення теми.

Інформування може завершуватися або загальним висновком з теми, або визначенням завдань, які випливають з того, що було сказано під час викладення теми. Бажано також залишати 2-3 хвилини для відповідей на запитання.

На загальному інформуванні при розгляді суспільно-політичних і соціально-економічних тем в першу чергу подаються найбільш важливі події, які відбулися в житті країни (Укази Президента України, постанови Верховної Ради, рішення Уряду) та пов'язуються із завданнями, які стоять перед ДСНС. Далі розглядаються події, які відбулися в ближньому та дальньому зарубіжжі, та дається їм оцінка. Бажано відзначити, в якій мірі розглянуті події впливають на виконання завдань органами і підрозділами цивільного захисту.

Зміст правового інформування передбачає доведення і визначення механізмів виконання особовим складом вимог державних законодавчих актів, що стосуються питань життєдіяльності ДСНС, наказів і розпоряджень з питань юридичної відповідальності, правопорядку і дисципліни.

Під час підготовки до правового інформування необхідно підібрати і уважно вивчити всі нормативно-правові акти, що стосуються питання, яке розглядається, а також проконсультуватися у юристів, інших посадових осіб. При викладенні матеріалу рекомендується демонструвати у надрукованому вигляді відповідні закони, розпорядження і накази, які згадуються під час інформування та вказати, де вони опубліковані.

Колективна бесіда допомагає оперативно реагувати на питання, що хвилюють особовий склад, безперервно впливати на їх свідомість. Разом з тим, бесіда є найбільш доступною формою агітації. Уміле її проведення дає можливість повно враховувати запити, побажання слухачів, їх індивідуальні особливості і тим самим досягти найбільшого соціального впливу.

Характерною ознакою бесіди є те, що в ній активну роль грають і той, хто її проводить, і слухачі. У ході бесіди задаються питання, робляться зауваження, висловлюються різні думки, що сприяє розвитку обговорення по суті питань. Провідна роль ведучого бесіду полягає в тому, щоб спрямувати цю розмову у необхідне русло, викликати слухачів на відвертий обмін думками, впевнено і аргументовано відповісти на поставлені запитання.

За допомогою бесід розвивається активність особового складу, пробуджується інтерес до питань життя країни. Важливим є те, що бесіда служить істотним джерелом інформації про стан справ у підрозділі, про настрої, потреби та запити особового складу.

Тематика бесід широка і різноманітна. Немає такої проблеми економічного чи морально-етичного характеру, якою б не цікавився особовий склад. Вміти швидко відгукуватись на його запити, правильно вибирати тему для розмови.

Бесіди з найбільш важливих і актуальних тем намічаються заздалегідь і включаються в план соціально-гуманітарної роботи. У бесіді не можна уникати складних, гострих питань. На них необхідно відповідати відверто, принципово, проявляти турботу про правильне розуміння особовим складом суті порушених питань. Недопустимим є прямий переказ загальновідомих істин.

Неодмінною вимогою до бесіди є її тісний зв’язок із життям, із конкретними завданнями, які вирішуються підрозділом. Це робить бесіду предметною і цілеспрямованою. Висока ефективність бесіди забезпечується в тому випадку, коли вона відзначається щирістю, невимушеністю, доброзичливістю і повагою до людей.

Проводяться бесіди, як правило, 2-3 рази на місяць керівним складом органу чи підрозділу цивільного захисту. Підготовка до бесіди складається, головним чином, із підбору і всебічного вивчення матеріалу за темою, складання планів бесіди, підбору і аналізу фактів, прикладів із життя органу чи підрозділу цивільного захисту.

Важливе значення має культура мови. При підготовці до бесіди заздалегідь обмірковується кожне слово, кожна фраза, щоб викласти матеріал доступно, ясно і живо, добитись глибокого засвоєння необхідних висновків. Надмірна завантаженість бесіди цитатами, цифрами, складними таблицями, діаграмами і схемами робить мову такою, що важко сприймається аудиторією.

У ході бесід, як правило, використовуються психологічні, мовні, смислові прийоми. Оволодіння цими прийомами значно полегшить проведення бесіди.

До психологічних прийомів належить вміння помічати і враховувати такі психологічні фактори, як нервове напруження аудиторії, її емоційний стан. Слід застосовувати особисті звернення (на ім’я, ім’я та по батькові, по прізвищу або по званню), актуалізацію особистого досвіду з минулих ситуацій, звернення за порадою. Суттєвою є відвертість постановки питань, прийом „стимулювання уявлення” та багато іншого.

До мовних прийомів слід віднести інтонацію, збільшення фраз, надання їм значущості, чіткості, зміна ритму мови, точність, карбованість мови, логічну загостреність, підвищену доведеність та простоту, гру аналогіями тощо. Ефективним є використання підтексту бесіди, що розгортається.

Важливе значення в бесіді має також заключна частина. У ній підсумовується, узагальнюється все сказане, чітко сказане, чітко і ясно формулюються висновки.

 

висновок: Отже, важливим напрямком виховного впливу на особистість працівника ДСНС та колектив органу чи підрозділу цивільного захисту є інформаційна година та колективні чи індивідуальні бесіди. Саме ці форми інформаційних заходів дають можливість оперативно реагувати на питання, що хвилюють особовий склад, роз'яснювати завдання, які стоять перед ДСНС, органами і підрозділами цивільного захисту, спрямовувати зусилля особового складу на їх якісне виконання.

 









Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2021 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.