В Цепцевицькому лісництві ДП «Володимирецьке ЛГ»

В Цепцевицькому лісництві ДП «Володимирецьке ЛГ»

Тема індивідуального завдання: «Вплив видобутку бурштину на стан лісових насаджень Цепцевицького лісництва ДП «Володимирецьке лісове господарство»»

Залікова оцінка з переддипломної бакалаврської практики________________

Голова комісії _____________________________________________ (підпис, прізвище, ініціали)

Розділ 1. Природно – історичні умови району розміщення Володимирецького держлісгоспу

Розділ 1.4. Гідрографічна характеристика території ДЛГ

Розділ 1.5. Типи лісорослинних умов і типи лісу

Розділ 1.6. Типи лісорослинних умов і типи лісу

Розділ 2. Аналіз господарської діяльності ДП «Володимирецький ЛГ».

Розділ 2.1. Розподіл земель за групами лісів та категоріями зависності

Розділ 2.2.. Розподіл покритих лісом площ за класами віку, бонітетами, повнотами та типами лісу

Розділ 2.3.1. Рубки головного користування та рубки, пов'язані із веденням лісового господарства

Розділ 3. Аналіз деревостанів найбільш поширеного типу лісу Цепцевицького лісництва та підбір ділянок для закладання пробної площі.

Розділ 4 Аналіз деревостанів найбільш поширеного типу лісу та закладання пробних площ з аналізом пошкоджень.

Однією з умов успішного ведення лісового господарства – є охорона та захист лісу, чим часто нехтується в останні десяти річчя на територіях де проводиться незаконний видобуток бурштину. В результаті цього склалася ситуація що середній запас в насадженнях (в тому числі і соснових) до віку головного користування спостерігається зниження всіх таксаційних показників. Покращення існуючого стану можливе за рахунок донесення інформації про вплив видобутку бурштину на лісові насадження, привернення уваги суспільства на цю проблему та влади на законодавчому рівні.

Часткове привернення уваги доцієї проблеми присвячена моя дипломна робота тема якої “Вплив видобутку бурштну на стан лісових насаджень Цепцевицького лісництва ДП’’Володимирецьке ЛГ’’’’ Метою переддипломної практики є збір необхідних даних для дипломного проектування (природо – історичні умови, характеристика лісового фонду, аналіз виробничої діяльності, а також збір польового матеріалу). Одним іззавдань практики є аналізуватидеревостаннайбільшпоширеного типу лісу, та закладанняпробнихплощ з аналізом. Це послужить доброю основою для подальшоїмоєїроботи в лісовомугосподарстві.

Природно – історичні умови району розміщення Володимирецького держлісгоспу

ДП «Володимирецьке лісове господарство» Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства розміщений в північно – західній частині області на території Володимирецького та Зарічненського адміністративних районів.

Контора лісгоспу находиться в с.Антонівка на відстані 18 км від райцентру.

З 1 лютого 2004 року згідно наказу Держкомлісу в результаті реорганізації до складу лісгоспу було приєднано Рафалівський лісгосп з площею 45,0 т.га. в даний час загальна площа лісгоспу становить 88,5 т.га. Це найбільший лісгосп в Україні.

Виробничу діяльність лісгоспу здійснює через 16 лісництв, 2 лісопромислові комплекси, 2 нижні склади, 2 ремонтно – механічні майстерні, 38 майстерських дільниць, та 95 лісових обходів.

Місцезнаходження лісництв і контор ДП «Володимирецький лісгосп»

Клімат району помірно-континентальний і характери-зується порівняно м’якою зимою, теплим літом і значною кількістю опадів. Із кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток деревних порід, являються пізні весняні і ранні осінні заморозки, збиткова вологість в окремі роки.

Кількість річних опадів, які випадають у даній місцевості, складає 644 мм. Найбільше опадів випадає в червні, а найменше в лютому місяці. Протяжність вегетаційного періоду складає 195 років.

Перші заморозки осінні трапляються в 2 половині вересня, а останні зимові весною в першій половині березня. Середнє число замерзання рік спостерігаються в першій половині грудня.

Середня кількість днів із сніговим покривом складає 105 днів. Сніговий покрив в середньому має потужність 35см. Середнє число появи стійкого снігового покриву в першій половині грудня, а середнє число сходу стійкого снігового покриву припадає на другу половину березня. Глибина промерзання грунту до 64см.

Напрямок переважаючих вітрів в районі в основному зимою південно-східні, весною – західні, літом – західні і осінню південно–східного напрямку. Вітри максимальної швидкості дують в зимовий період 4,3м/с, найменшої – осінню 2,7м/с. Вітри із значними швидкостями іноді викликають буреломи і вітровали в лісі, зокрема в соснових насадженнях.

Відносна вологість повітря припадає на січень місяць, а найменша на травень.

В цілому клімат місцевості сприятливий для успішного зростання сосни звичайної, дуба, вільхи чорної та берези повислої.

Особливості фізіко-географічних умов зони Полісся сформували утворення тут грунтового покриву зі значним переважанням дерново-підзолистих грунтів. Грунтоутворюючими породами цих грунтів являються флювіогляціальними, древньоалювіальні, теперішніми алювіальними і морені відходи.

Флювіогляціальні відклади представлені собою воднольодовикові утворення нанесені водами, які витікають із під льодовика в процесі танення.

Древньоалювіальні відходи – це породи утворені водами рік в пройдені геологічні періоди. Ці два типи грунтоутворюючих порід представляють собою піщані відходи. Теперішні алювіальні відходи розміщені виключно в водоймах рік.

Морені відходи зустрічаються окремими островами на підвищених буграх і їх пологих схилах. На території держлісгоспу поширені наступні типи грунтів.

§ дерново – слабопідзолисті глинисто – піщані;

§ дерново – слабопідзолисті піщані глеєваті;

§ дерново – середньопідзолисті супіщані глеєваті.

1.4 Гідрографічна характеристика території ДЛГ

Територія Володимирецького держлісгоспу розміщена в басейнах річок Стир і Горинь, які є притоками річки Прип’ять. Ступінь дренування району гідрографічною сіткою в цілому треба рахувати низькою. Рівень грунтових вод коливається від 0.5 до 5.0 метра, а місцями він виходить до самої поверхні. По своїй вологості велика частина грунтів відноситься до категорії вологих. На долю грунтів надлишкового зволоження припадає 35.5 % площі. Процеси заболочування мають місце у всіх лісництвах на площі 15340 га. Гідромеліоративні роботи на території держлісгоспу почали проводитись із 1975 року. З метою підтримання природно-екологічного рівня, який склався, тепер ці роботи не проводяться. Характеристика річок, які протікають по території Володимирецького ДЛГ приведена в табл. 1.2.

Ступінь дренованості району гідрографічною сіткою в цілому слід вважати низьким.

Рівень грунтових вод коливається в межах від 0.5 – 3.0 метра.

Територія держлісгоспу за лісорослинним районуванням відноситься до зони Українського Полісся.

Найбільш розповсюдженими типами лісу є вологий дубово–сосновий субір В₃, який займає площу 5890 га, свіжий дубово-сосновий субір В₂ – займає площу 5411 га, також значну площу займає свіжий бір А₂ – 5406 га.

Серед листяних порід найбільш розповсюдженим типом лісу є сирий чорно–вільховий сугрудок С₄ Ол4, який займає площу 3653 га.

Вологий субір В3 має добре виражений підзолистий процес грунтоутворення, а також вищим рівнем залягання грунтових вод (1,0–1,5). Цей тип лісу представлений двохярусними деревостаном із сосни І – ІІ класу бонітетів в першому ярусі дуба і берези – в другому.

В підліску зустрічаються поодинокі екземпляри горобини і крушини ламкої. До трав’яного покриву входять чорниці, брусниці, верес місцями орляк.

В умовах В2 (свіжі субори) корінною породою є сосна звичайна в першому ярусі також першого класу бонітету. Серед другорядних порід які ростуть у другому ярусі є дуб, граб, береза. Підлісок виражений слабо, зустрічаються крушина, горобина. Досить різноманітним є трав’яне вкриття: брусниця, суниця, верес, конвалія, купина лікарська.

Із цього можна зробити висновок, що кліматичні і лісорослинні умови району розташування держлісгоспу є сприятливими для успішного зростання основних лісоутворюючих порід: сосна звичайна, дуба черешчатого, берези повислої, вільхи чорної і осики.

На поточний ревізійний період у Володимирецькому держлісгоспі лісовідновні заходи запроектовані на землях не вкритих лісовою рослинністю, а також на зрубах загальною площею 1064 га. Основними ліс-ві керуються наявністю і успішністю природного поновлення, а за його відсутності типовими схемами і складом порід, що забезпечить вирощування в перспективі високопродуктивних насаджень цінних у господарському відношенні аборигенних та інтродукованих деревних порід.

Одним з найголовніших заходів спрямованих на підвищення продуктивності лісів є переведення їх на генетико – селекційну основу. В даний час в лісгоспі створено і функціонує:

- 7 постійних лісонасіневих ділянок (заг.пл. 25,9 га);

В лісгоспі функціонує 60 тимчасових лісових розсадників та 1 постійний розсадник, який знаходиться в Полицькому лісництві. Загальна площа розсадників становить 7 га. Тут вирощуються понад 5 млн. сіянців та укорінених живців, 43 т.шт. садженців в асортименті біля 30 порід, що повністю забезпечує потреби району в садивному матеріалі для посадки лісу і виконання робіт по озелененню.

У Володимирецькому держлісгоспі найголовнішими лісозахисними заходами вважаються біологічні методи боротьби з шкідниками і хворобами лісу, що включають такі роботи: виготовлення та розміщування штучних гнізд, розселення та обгородження мурашників, виготовлення та розміщення взимку годівниць для птахів, поточне лісопатологічне обстеження, рекогносцирувальне обстеження з метою своєчасного виявлення осередків шкідників та хвороб лісу.

Хоча санітарний стан лісів на сьогоднішній день вважається задовільним, але для покращення стану лісів підприємства необхідно і надалі дотримуватись санітарного мінімуму при лісозаготівельних роботах та при веденні рубань, пов'язаних з веденням лісового господарства та санітарних рубань. З метою підтримування санітарного стану лісів у держлісгоспі дотримуються наступних правил:

· На лісосіках залишаються пні не вище 1/3 діаметра;

· У найкоротші терміни вивозиться деревина хвойних порід;

· Заготовлена дров'яна деревина вкладається для просушування;

· Зруби очищуються від порубочних залишків на протязі 2-3 тижнів;

Площа природно – заповідного фонду на території ДП «Володимирецьке лісове господарство» станом на 01.01.2015 року становить – 9876 га, що становить – 11,1% від загальної площі лісгоспу.

Із загальної площі природно- заповідного фонду заказники загальнодержавного значення становлять 2267 га це:

Ботанічний заказник республіканського значення «Хиноцький» - площа 2267 га.

Заказники місцевого значення становлять – 7609 га це:

Ботанічний заказник місцевого значення «Красносільський»,площа – 934 га,

- Ботанічний заказник місцевого заначення «Партизанськиц», площа – 1938 га,

- Ботанічний заказник місцевого значення «Озерецький», площа – 1840 га,

- Ботанічний заказник місцевого значення «Мульчицький», площа – 2897 га.

У Володимирецькому держлісгоспі із побічного користування має місце сінокосіння, бджільництво, заготівля березового соку, збір і заготівля дикоростучих плодів, ягід, грибів, лікарської і технічної сировини, продукції садів і плантацій цінних ягідних культур (табл. 2.6).

Середня врожайність сіножатей складає 6 ц/га, що становить 80% врожайності сіножатей в сільськогосподарських підприємтсвах. Низька урожайність пояснюється заболоченням території та її зарослість чагарниками.

У лісовому фонді підприємства можливий збір трави звіробою, тисячолистника, чистотілу, чорниці, лохини, ягід ожини, кори крушини, дуба, грибів - маслюків, білих, підпеньків та лисичок.

Закладена в кварталі № 58, виділі № 14, Цепцевицького лісництва, Володимирецького держлісгоспу.

Дане насадження: склад насадження неоднорідний, вік 55 років, відносна повнота 0,7, середня висота 23 м, загальний запас на 1 га –340м³.