Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Лекція 5. Загальна характеристика наукового тексту





5.1. Поняття наукового тексту.

5.2. Синтаксичні та лексико-граматичні особливості побудови текстів: доказів, описів, міркування.

5.3. Основні елементи системи наукових знань.

 

Науковий текст - це витвір розумового і мовленнєвого процесів. Він має композиційну єдність та значеннєве завершення.

Текст спрямований на передавання інформації, її засвоєння і усвідомлення та призначений для конкретних адресатів, які мають фонові знання для сприймання змісту тексту.

Щоб навчитися розуміти усне та письмове наукове мовлення, а також для того, щоб уміти самому складати науковий текст, треба виробити навички аналізу його, уміння знаходити в ньому потрібні знання та коментувати їх, складати реферати за змістом одного або декількох текстів – джерел необхідної інформації.

Серед наукових текстів розрізняють: текст-опис, текст-міркування, текст-доказ.

Синтаксичні і лексичні засоби побудови тексту-доказу

Текст-доказ композиційно є найбільш регламентованим. Зазвичай він вміщує такі частини:

1) презентацію теми (тезис);

2) пояснення-доказ (аргументи і приклади);

3) висновок.

Для цього типу текстів характерні тлумачення, велика кількість прикладів, порівнянь, визначень, умовиводів. У них функціонують підрядні речення з семантикою причини, умови, наслідку, допустовості тощо.

Тут , як і в текстах-міркуваннях, використовуються: імператив, дієприслівникові та дієприкметникові звороти(які чергуються з підрядними означальними реченнями). Але тексти-докази в порівнянні з текстами-міркуваннями є більш завершеними, для висловлення чого використовуються лексеми зі значенням висновку отже , таким чином .

З погляду багатьох вчених-текстологів, текст-доказ є окремим різновидом тексту-міркування.



Багато наукових текстів мають змішаний характер і вміщують в собі елементи опису, міркування або доказу. Наприклад:

Десяткові логарифми

Логарифми чисел з основою 10 називають десятковими. Десяткові логарифми мають усі ті властивості, що й логарифми з основою, більшою одиниці. Але десяткові мають специфічні властивості, які пояснюють, чому за основу логарифмів взято число 10. Нагадаємо такі властивості десяткових логарифмів:

1. Логарифм цілого числа, зображеного у вигляді одиниці з наступними нулями, є цілим додатним числом, що має стільки одиниць , скільки нулів у даному числі.

Наприклад: Lg 1000 = 3 , Lg 100000 = 5.

2.Логарифм десяткового дробу, що зображується одиницею з попередніми нулями, є від’ємним числом, яке містить стільки одиниць , скільки нулів у дробу, враховуючи і нуль цілих.

Наприклад: Lg 0,001 = -3, Lg 0,00001 = -5.

3.Логарифм раціонального числа, яке не є степенем 10 з цілим показником, є трансцендентним числом, що виражається нескінченим десятковим дробом.

Ціла частина логарифма називається його характеристикою, а дробова – мантисою.

4.Характеристика логарифму числа більшого одиниці, на одиницю менша від числа цифр його цілої частини.

Наприклад: Lg 5,13 = 0,… ; Lg 275 = 2,…; Lg 7000 = 3,… .

5.Характеристика логарифма числа, меншого одиниці, є від’ємним числом, яке містить стільки одиниць, скільки нулів у цьому числі стоїть перед першою значущою цифрою, враховуючи й нуль цілих. При цьому мантиса логарифма додатна.

Наприклад: Lg 0,5 = -1,…; Lg 0,03 = -2,…; Lg 0,0015 = -3,… .

6.Від множення (ділення) числа на 10, 100, 1000, … і взагалі на одиницю з наступними нулями мантиса логарифма не змінюється, а характеристика збільшується (зменшується) на стільки одиниць, скільки нулів у множнику.

Тому перенесення коми в десятковому дробі на кілька знаків праворуч або ліворуч не змінює мантиси логарифма цього дробу, а змінює тільки його характеристику.

Таким чином , логарифми чисел 0,327; 0,00327; 3,27 відрізняються лише характеристиками, але не мантисами. Мантиси логарифмів чисел, що мають одну й ту саму значущу частину, однакові.

Лексико-граматичні характеристики тексту-опису

Наукові тексти характеризуються такими лексико-граматичними рисами, як:

а) описовість, коли передаються процеси, експерименти тощо або сутність наукових понять;

б) міркування, коли описується розвідка наукової проблеми, закону або закономірностей і робляться припущення, зображується логічна послідовність дій дослідника, вводяться необхідні формули і нагадуються загальновідомі риси субстанцій, які досліджуються, формулюються висновки тощо;

в) логічна послідовність викладання інформації;

г) вірогідність і доказовість інформації;

Залежно від названих характеристик наукові тексти можна поділити на такі групи: текст-опис, текст-міркування, текст-доказ, текст-оповідь. Тексти-оповіді частіше функціонують в історії та географії.

Структура і лексико-граматичні засоби тексту-опису мають свої власні риси.

Вони такі:

а) суб’єктно-предикатна основа речень;

б) теперішній час дієслів, якими виражені в реченнях предикати;

в) велика кількість речень, в яких дається кваліфікаційна характеристика;

г) достатньо висока частотність модальних слів.

Для текстів-описів характерною рисою є логічна послідовність викладання інформації. Спочатку використовуються речення, які побудовані за моделями:

ЩО-ЩО, ЩО ЦЕ ЩО, ЩО Є ЧИМ.

Потім надається зображення або характеристика окремих частин чи властивостей об’єкта опису (що складається із чого; що поділяється на що і що; що відрізняється чим тощо).

У текстах-описах багато складених іменникових присудків, використовуються порівняння, аналогія, протиставлення.”ЩО СОБОЮ ЯВЛЯЄ “ЧЕРВОНА КНИГА”

«Червона книга » - це список і опис рідкісних та тих, що знаходяться під загрозою зникнення, видів організмів із поясненням ії сучасного та нового поширення, та причин зменшення їх чисельності, особливостей розмноження, прийнятих заходів охорони. «Червона книга» ілюстрована малюнками та схемами поширення. Є міжнародний (Міжнародна спілка охорони природи) та національні (окремих держав) варіанти «Червоної книги».

«Червона книга » реєструє такі види: зникаючі – види, чисельність яких неухильно зменшується, і врятувати їх можна, здійснівши спеціальні заходи охорони; рідкісні – мала чисельність та обмежений ареал можуть призвести до їх зникнення; зменшувані – чисельність неухильно зменшується; непевні- стан популяції мало вивчений..

Синтаксичні і лексичні засоби побудови тексту-міркування

Цей тип наукового тексту вміщує в собі пояснення наукових понять, фактів, явищ або встановлення причинно-наслідкової залежності між ними.

У зміст текстів входять роздуми, визначення, коментарі, умовиводи, приклади.

У текстах-міркуваннях переважають структурно-семантичні конструкції простих і складних наслідкових і допустових речень, а також речень умови, причини, мети, взаємозв’язку явищ, одночасності і послідовності дій, протиставлення та порівняння.

У цих текстах частіше, ніж в інших (наприклад, текстах-описах), використовуються:

а) дієслова І особи множини;

б) імператив;

в) приклади, факти, аргументи;

г) риторичні запитання;

д) вставні слова і словосполучення типу: по-перше, по-друге, насамперед, справді, проте, дійсно, тепер, отже, як правило, так, таким чином.

У текстах-міркуваннях речення часто ускладнюються за рахунок означальних другорядних речень або дієприкметникових зворотів з означальною семантикою.

Наприклад:

Дисперсією світла називають залежність показника заломлення речовини n від частоти f чи довжини хвилі λ світла. Вимірювання свідчать, що n фіолетового світла на кілька відсотків більше, ніж червоного, для більшості сортів скла. Ця залежність n(λ) входить, звичайно, і в закон заломлення світла, тому кут заломлення β для фіолетових променів помітно більший, ніж для червоних. Фотони з різними λ розходяться від межі двох середовищ під різними кутами…

Дослідження спектрів дозволяє точно визначити хімічний склад тіл, що дуже важливо для різних галузей промисловості, науки.

Основні елементи системи наукових знань такі наукові факти, поняття, закони, методи, наукові дослідження. Вимоги до їх засвоєння сформульовані в певній послідовності – планах узагальненого характеру, оскільки придатні для розгляду будь-яких явищ, законів і теорій взагалі.

Що треба знати про явище:

1.Зовнішні ознаки явища.

2.Умови, за яких воно відбувається.

3.Як відтворити й простежити явище в лабораторних умовах?

4.Сутність явища, механізм його перебігу (пояснення має даватися на основі сучасних наукових теорій).

5.Зв’язок певного явища з іншими.

6.Кількісна характеристика явища (величини, що його визначають, зв’язок між ними, формули які відображають цей зв’язок).

7.Врахування й використання явищ на практиці.

8.Способи запобігання шкідливій дії явища.

Що треба знати про закон:

1. Зв’язки між якими явищами (процесами) чи величинами відображає закон.

2. Формулювання закону.

3. Математичне вираження закону.

4. Досліди, що підтверджують достовірність закону.

5. Врахування і використання закону на практиці.

6. Межі й умови використання закону.

Що треба знати про фізичну величину:

1 Яку властивість тіл чи явища характеризує дана величина ?

1. Визначення величини.

2. Формула, що виражає зв’язок певної фізичної величини з іншими.

3. Одиниці величини.

4. Спосіб її виміру.

5. Фізичний об’єм величини.

Що треба знати про теорії

1. Дослідні факти, що стали основою для розробки наукової теорії.

2. Головні поняття теорії.

3. Найважливіші її положення.

4. Математичний апарат теорії, її основні рівняння.

5. Перевірені на практиці факти, що підтверджують головні положення теорії.

6. Коло явищ, пояснюваних певною теорією.

7. Явища і властивості, передбачені теорією.

 

Контрольні запитання

1. Дайте визначення поняття «науковий текст».

2. Які існують типи наукових текстів.

3. Які елементи системи наукових знань Ви знаєте?

4. Характерні риси тексту-доказу.

5. Характеристика тексту-опису.

6. Засоби побудови тексту-міркування.

 

 









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.