Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







РОЛЬ І МІСЦЕ КОН’ЮНКТУРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В СИСТЕМІ РИНКОВИХ ВІДНОСИН





 

1.1 Сутність кон’юнктури ринку та кон’юнктурних досліджень

1.2 Основні завдання кон’юнктурних досліджень ринку

1.3 Характеристика підходів до визначення поняття «кон’юнктура» та підходів до класифікації видів кон’юнктури

1.4 Історичний досвід дослідження економічної кон’юнктури

 

1.1 Сутність кон’юнктури ринку та кон’юнктурних досліджень

Вивчення кон’юнктури ринку являє собою одне із найбільш актуальних та дієвих завдань як на макро-, так і на мікрорівні. Адже інформація про стан ринку, про конкретну ситуацію, яка склалася на ньому в даний момент часу, а також аналіз, оцінка, передбачення та прогнозування подальшого розвитку подій на ринку вкрай необхідні як на державному рівні для умілого керівництва країною, так і в будь-якому іншому конкретному випадку, будь то голові правління підприємства чи власнику дрібного господарства.

Зрозуміло, що без звернення до історії неможливе жодне серйозне теоретичне дослідження, а звідси – доцільно, іноді просто необхідно та і, врешті, цікаво ознайомитися з процесом становлення як поняття «кон’юнктура», так і визначень та теорій, пов’язаних з нею.

Корисно буде коротко зупинитися на найбільш відомих спробах дати визначення кон’юнктури. Згідно з М. Д. Кондратьєвим, вперше термін « кон’юнктура» був визначений Фердинандом Лассалем в його полімістичній роботі проти Ф. Шульце-Деліча. В цій роботі поняття кон’юнктури ототожнювалось з уявами про зв’язану сукупність всіх існуючих невідомих обставин, які оточують людину меркантильного світу [57, с.64 ]. Ф. Лассаль вклав в поняття кон’юнктури занадто широкий та невизначений зміст: «Conjunctio rerum omnium (поєднання, зв’язок існуючого) називали римські та грецькі стоїки орфічну «нерозривну стрічку», ланцюг долі, який негативно зв’язує та визначає все буття» [94, с. 11].



Слово «кон’юнктура» має походження від астрономічного терміну, який подібний за своїм змістом зі словом «констеляція». Слово «констеляція» означає наступне [15, с.522]:

1) положення зірок (в певний момент);

2) положення справ, кон’юнктура;

3) збіг обставин, ситуація.

Починаючи з XVII сторіччя поняття «кон’юнктура» стало загальновживаним у значенні «положення речей, тимчасові взаємозв’язки».

Альберт Еберхард Шеффле порівнював кон’юнктуру з сукупністю непередбачуваних та незалежних зовнішніх впливів, яких зазнає діючий суб’єкт в кожний момент [4, с. 13].

Адольф Вагнер розумів під кон’юнктурою сукупність технічних, економічних, соціальних та правових умов, які в народному господарстві, заснованому на розподілі праці та приватної власності матеріальних засобів виробництва, визначають собою їхній попит та пропозицію, а в результаті цього і їхню цінність, і особливо мінову цінність, та ціну, і при цьому визначають їх, як правило, абсолютно незалежно від волі та зусиль суб’єкта і незалежно від індивідуальних витрат, які необхідні для певного блага [4, с. 13-14].

Вернер Зомбарт під кон’юнктурою розумів ту форму руху економічної дійсності, яка проявляється в зміні стану експансії за занепаду [57, с. 65-66].

Вільгельм Репке визначив кон’юнктуру як «співвідношення попиту та пропозиції на якому-небудь ринку, співвідношення, яке в значній мірі не піддається обчисленню та впливу й постійно змінюється. Оцінка цього співвідношення залежить від того, виражене воно чи ні в рентабельності окремих господарств, яка обумовлена ціною та формою продажу» [4, с. 19-20].

На думку С. О. Первушина, кон’юнктура - це господарська динаміка, процес, зв’язок економічних явищ, як процесів, що розвиваються з часом [84, с.10].

В. Г. Громан кон’юнктурою називав «рух окремих елементів народного господарства цілого в їхньому взаємозв’язку» [4, с. 11].

Варто нагадати, що для розвитку науки про кон’юнктуру надзвичайно важливу роль відіграв Кон’юнктурний інститут. Як науковий заклад Кон’юнктурний інститут було засновано у вересні 1920 р. при Тимирязівській сільськогосподарській академії. Завідуючим цього інституту було призначено М. Д. Кондратьєва. Кон’юнктурний інститут вважався одним із кращих в Європі. В залежності від напрямків дослідження, Кон’юнктурний інститут складався з 6 секцій:

індексів та цін;

сільськогосподарського ринку;

кон’юнктури промисловості, торгівлі, праці та транспорту;

грошового обігу, кредиту та фінансів;

світового господарства;

методології вивчення кон’юнктури.

Кон’юнктурним інститутом видавався щомісячник «Економічний бюлетень Кон’юнктурного інституту», журнал «Питання кон’юнктури».

Але з 1 липня 1928 р. Кон’юнктурний інститут Наркомфіну СРСР припинив свою діяльність. Замість нього було засновано Бюро фінансової кон’юнктури, яке вже в 1929 р. припинило своє існування.

Інтерес М. Д. Кондратьєва до динамічного та статичного підходу при аналізі економічних явищ був привитий йому ще його вчителями, перш за все, М. І. Туган-Барановським та М. М. Ковалевським. Зважаючи на щойно сказане, доцільно особливою увагою наділити кон’юнктурне вчення М. Д. Кондратьєва.

Перш аніж дати визначення кон’юнктури, необхідно розібратися з поняттями економічної статики та динаміки.

Під статичною розуміють таку теорію, яка розглядає економічні явища, по сутності, поза їх зміною в часі. Динамічна теорія вивчає економічні явища в процесі їх зміни з часом. В свою чергу, динамічні процеси розділяють на процеси кількісних та якісних змін [57, с.48-49]. Якісні зміни динамічних процесів спостерігаються у тому випадку, коли елементи економічного життя чи їхнього зв’язку піддаються змінам, хоча в результаті них, ці елементи залишаються в тому ж обсязі, тій кількості. Майже всі якісні зміни, врешті-решт, мають призвести до змін кількісних [57, с.58]. Однією з найважливіших заслуг М.Д. Кондратьєва є те, що на його думку економічна кон’юнктура – це синонім економічної динаміки – і являє собою постійний процес, який складається з рухів двох видів. Перший рух відображає хвилеподібні, спонтанні оборотні процеси, а інший – процеси необоротні, еволюційні і вони відображають поступальний розвиток виробничих сил суспільства.

Перед тим як підійти до визначення поняття кон’юнктури, дане М. Д. Кондратьєвим, необхідно врахувати, що мова йде про народне господарство, побудоване на основі ринкового обміну. Зрозуміло, що саме ринок визначає успіх та невдачу господарської діяльності, адже відомо, що бувають періоди в економіці, які можуть сприяти розвитку підприємництва та господарської діяльності взагалі і періоди, коли господарська діяльність зустрічає об’єктивні перешкоди для свого розвитку. Таким чином, можливі випадки, коли збіг обставин сприятливий для розвитку господарства і навпаки. Саме виявлення більш-менш сприятливого збігу обставин приводить до поняття кон’юнктури.

М.Д.Кондратьєв підкреслював, що «Ми спроможні вбачати економічний зміст поняття кон’юнктури ні в чому іншому як в тій сукупності обставин, яка проявляється завдяки ринку, від якої залежить підйом чи спад приватного або народногосподарського життя… І все питання зводиться до того, щоб якомога точніше вказати, про які саме обставини йдеться мова, та як визначити сприятливість чи несприятливість їх збігу» [57, с. 68].

Таким чином, під економічною кон’юнктурою кожного моменту потрібно розуміти напрямок і ступінь зміни сукупності елементів функціонування народного господарства в порівнянні з попереднім моментом часу [57, с. 70].

Зрозуміло, що для кожного моменту буде своя кон’юнктура. І якщо порівнювати кожний наступний момент з попереднім, то можна одержати систему кривих [57, с.70-71]. Сукупність цих кривих в їх взаємозв’язку і буде характеризувати собою криву зміни кон’юнктури. Тобто, поняття кон’юнктури виведене Кондратьєвим, спирається на коливальні зміни елементів господарства та їх сукупності.

С. О. Первушин в залежності від того в якому аспекті розглядалась кон’юнктура – статичному чи динамічному – дав два її визначення. По-перше, динамічне визначення кон’юнктури, коли кон’юнктура являє собою рух та процес, що безперервно розвивається. По-друге, статичне визначення кон’юнктури. В цьому аспекті під нею розуміли «відомий стан народного господарства в відомий момент часу в порівнянні з його станом в який-небудь інший момент часу, що йому передує» [84, с. 23-24].

Крім того, кон’юнктуру як в статичному, так і в динамічному аспекті можна виділити:

як в широкому, так і в вузькому смисловому значенні слова;

як загальну, так і спеціальну (приватну).

Кон’юнктура в широкому значенні являє собою «….динаміку народного господарства цілого, тобто складні коливальні рухи, які спостерігаються в конкретному господарському житті незалежно від того, якими б причинами вони не обумовлювались: сезонними коливаннями, відновлюваними процесами, врешті, чисто кон’юнктурними коливаннями» [84, с.24]. Кон’юнктуру в вузькому значенні можна розуміти як «властиві товарно-міновому господарському устрою….стихійні більш-менш періодичні коливальні рухи господарського організму, в його цілому, та який супроводжується як його кількісними, так і якісними змінами і найяскравіше проявляються в сфері ринку, цін, доходів, тобто в коливаннях цін та ціннісних зсувах» [84, с. 24-25].

«Загальногосподарська кон’юнктура характеризує стан усього відтворювального процесу в масштабах світового господарства та економіки будь-якої держави на той чи інший період» [48, с. 122].

Приватною кон’юнктурою є «….відношення стану кон’юнктури тої чи іншої галузі народного господарства до загальної народногосподарської кон’юнктури в даний момент» [84, с. 25].

Спеціальну кон’юнктуру М. Д. Кондратьєв розділяв на просту і диференційну. Під простою спеціальною кон’юнктурою розуміють кон’юнктуру, яка характеризує ступінь зміни характеристик та складових частин певного регіону, галузі чи товару на заданий момент в порівнянні з попереднім моментом. Тобто, проста спеціальна кон’юнктура ідентична загальному поняттю кон’юнктури. Що ж стосується диференційної кон’юнктури, то це проста кон’юнктура даної галузі, але яка береться у порівнянні або відношенні до кон’юнктури інших галузей [57, с. 71-73].

Форми прояву кон’юнктури, окрім вже зазначених, можна вказати таким чином [94, с.36-39]:

І. В залежності від тривалості кон’юнктурних коливань:

1) кон’юнктури з довгими хвилями, які тривають 5-10 років;

2) кон’юнктури з короткими хвилями. Вони обумовлені економічними та соціальними явищами, які носять періодичний характер. До них можна віднести:

а) коливання, пов’язані з визначеними строками платежів та поставок;

б) сезонні коливання;

в) коливання кон’юнктур, обумовлені змінами в моді. Такі коливання кон’юнктур мають кілька особливостей:

причини, які впливають на моду співпадають з причинами, що обумовлюють решту кон’юнктур з короткими хвилями;

оскільки кон’юнктури мод обумовлені не економічними причинами, а мають соціально-психологічний характер, то неможливо точно визначити їхню періодичність;

кон’юнктуру мод можна назвати аномальним явищем, оскільки незважаючи на досить коротку тривалість коливань та незначну загальногосподарську інтенсивність, вони носять майже міжнародний характер;

3) кон’юнктурні коливання, які важко піддаються аналізу, так як вони характеризуються надзвичайно малою тривалістю коливань та значною локалізацією.

ІІ. В залежності від причин кон’юнктури. Оскільки будь-яка подія може змінити співвідношення між попитом та пропозицією, тобто стати чинником утворення кон’юнктури. В залежності від цього розрізняють:

1) ендогенні кон’юнктури. Вони обумовлені внутрішніми причинами. Їх ще іноді називають господарські кон’юнктури або природні кон’юнктури, оскільки вони викликані причинами природного порядку;

2) екзогенні кон’юнктури (позагосподарські, соціальні кон’юнктури). Їх причинами є події політичного, соціального, технічного та правового характеру.

Окремою групою виділяється так звана антиципаційна кон’юнктура. В перекладі з німецької мови слово «Antizipation» означає «передбачення, прогнозування розвитку подій» [15, с.76].

Варто зазначити, що С. О. Первушин економічну сутність кон’юнктурних процесів вбачав в ціннісних зрушеннях (зсувах), оскільки різні елементи системи цін (ціни на послуги, предмети споживання й засоби виробництва) мають однаковий напрямок, але в коливаннях різняться ступенем коливань, а також у часовій послідовності.

Ментор Бунятян сутність кон’юнктури розкривав в процесі пояснення такого явища як коливання цін. В той же час, Вільгельм Репке наполягав на тому, що «проблему цін потрібно строго відділити від проблеми кон’юнктури» [84, с. 26].

Кон’юнктура ринку, чи ринкова кон’юнктура – це конкретна економічна ситуація, яка склалася на ринку в даний момент чи за обмежений відрізок часу під дією комплексу сил та чинників. Дещо інакше, кон’юнктура ринку являє собою сукупність умов, в результаті яких формується конкретна ринкова ситуація [12, с. 59].

Кон’юнктура як економічне поняття являє собою «процес капіталістичного відтворення в конкретних історичних умовах у всій його сукупності та ринковому прояві» [60, с. 10].

Кон’юнктура ринку являє собою «сформовану на ринку економічну ситуацію, що характеризує співвідношення між попитом і пропозицією, рівень цін, товарні запаси та інші економічні показники» [48, с.10].

Кон’юнктура – сукупність умов, взаємозв’язків, ситуацій, обставин, здатних вплинути на реалізацію певних планів, програм, вирішити справу, досягти певних результатів [41, с. 306].

Кон’юнктурою ринку називають сукупність конкретних умов суспільно-економічного, соціального, політичного характеру, що діють у певний час і суттєво впливають на співвідношення попиту і пропозиції у процесі руху товарів зі сфери виробництва у сферу торгівлі і сферу споживання [41, с. 307].

Кон’юнктура – це найважливіші ознаки, риси, показники, які характеризують поточний і перспективний стан розвитку економіки світового господарства, його окремих регіонів, країн, певної галузі або ринку товарів і послуг [92, с. 71].

Кон’юнктурою ринку можна вважати економічну ситуацію, яка склалася на ринку і характеризується рівнями попиту та пропозиції, ринкової активності, цінами, обсягами продажу[92, с. 168 ].

Поняття кон’юнктура включає в себе сукупність взаємопов’язаних між собою умов, котрі визначають (обумовлюють) перехід з одного стану в інший.

Під економічною кон’юнктурою слід розуміти «напрямок і ступінь зміни сукупності елементів економічних процесів на основі порівняння поведінки (змін) їхніх окремих елементів у динаміці» [48, с.12].

Економічна кон’юнктура являє собою сукупність економічних умов, стан речей, збіг обставин, що може впливати на перебіг і результати процесів у країні, на окремих товарних чи регіональних ринках. Стан економіки, що характеризується рівнем ділової активності, динамікою виробництва і споживання, рухом цін, процентних ставок, валютного курсу, кредитно-банківської діяльності, зростання доходів, заробітної плати, дивідендів тощо [41, с. 181].

Кон’юнктура являє собою конкретну економічну ситуацію, яка склалася на ринку в даний момент та в процесі її зміни з часом. Ця конкретна економічна ситуація спричинена сукупністю умов, взаємозв’язків та певним збігом обставин, які діють в певний час і впливають чи можуть вплинути на перебіг та реалізацію планів, програм, результатів. Вони обов’язково пов’язані з розвитком товарного виробництва і їх можна охарактеризувати за допомогою низки показників та чинників, які піддаються кількісній чи якісній оцінці задля аналізу поточної та прогнозу найближчої ситуації та на перспективу.

Як вже зрозуміло, кон’юнктура являє собою комплексне та швидкозмінне явище, яке відображає динамічність та стихійність, важкопередбачуваність розвитку ринку. Це зв’язане з тим, що ринкова кон’юнктура формується під впливом безлічі елементів та дій, які в свою чергу підпорядковуються імовірнісним законам. Кон’юнктуру ринку можна оцінити за допомогою ряду якісних та кількісних характеристик. Завдяки цим особливостям кон’юнктури, використання різноманітних саме статистичних методів збору, обробки та аналізу інформації дає можливість одержати ефективні та цінні результати.

Цим пояснюється особлива роль кон’юнктурних досліджень ринку, за допомогою яких можна вивчити ситуацію, яка складається в результаті дій чималої кількості соціально-економічних, демографічних, природних, суспільно-політичних та випадкових чинників.

Кон’юнктурні дослідження являють собою визначену систему дій, заходів науково-дослідної діяльності, спрямованих на одержання достовірних інформаційних матеріалів про стан кон’юнктури галузевого, товарного чи регіонального ринку про співвідношення попиту і пропозиції товарів та послуг, ступінь масовості попиту, відповідність обсягів, структури і якості товарної продукції обсягам, структурі і якості попиту, відповідність матеріально-технічної бази торгівлі потребам розвитку ринку тощо [41, с. 307].

Слід зазначити, що хоча кон’юнктура певного товарного чи галузевого ринку розвивається не ізольовано, а пов’язана з кон’юнктурою інших галузевих, товарних ринків та загальногосподарською кон’юнктурою, все ж таки не можна та і не коректно, тенденції та основні характеристики загальногосподарської кон’юнктури механічно переносити на галузеві чи товарні ринки і навпаки. Тобто, несприятлива кон’юнктура, яка склалася в одній галузі, може вплинути на стан справ у суміжній галузі. В зв’язку з цим, при аналізі стану кон’юнктури певної галузі обов’язково потрібно враховувати наявність взаємозв’язків та взаємовпливу даної галузі з іншими галузями та економікою взагалі. Крім того, кон’юнктура характеризується:

по-перше, постійною мінливістю, значними коливаннями;

по-друге, має суперечливий характер, оскільки різні кон’юнктурні показники в один і той же час відображають протилежні тенденції;

по-третє, нерівномірність, яка проявляється коли динаміка розвитку різних показників має однаковий напрямок, але не співпадають їхні темпи;

по-четверте, кон’юнктура являє собою єдність протилежностей.

Обов’язковою умовою дослідження кон’юнктури ринку є постійне спостереження за ринком, оскільки ринок розвивається згідно імовірнісних законів і піддається різним коливанням. Крім того необхідно сформувати інформаційну базу для якісного та оперативного аналізу.

Основними джерелами інформації для кон’юнктурного аналізу є дані статистичної та податкової звітності. Також збирають інформацію, використовуючи методи вибіркового спостереження, спеціальних періодичних та моментних обстежень. Для одержання безперервної інформації використовують моніторинг. Кон’юнктурну інформацію можна одержати за допомогою кон’юнктурних індикаторів, тобто оцінюють показники, які характеризують основні параметри ринку, їх стан та зміну.

Кон’юнктурна інформаційна база даних повинна обновлятися з певною періодичністю, мати організовану структуру бази даних та репрезентативний ступінь охоплення ринку.

Оскільки, значна частина кон’юнктурної інформації має попереджувальний характер, то завдяки цьому можна приймати не лише оперативні рішення з урахуванням конкретної ринкової ситуації, але й вносити зміни в майбутні плани в залежності від основних тенденцій розвитку.

 

1.2 Основні завдання кон’юнктурних досліджень ринку

Вивчення та дослідження кон’юнктури ринку, розробка стратегії розвитку підприємства чи галузі, на основі одержаної інформації в результаті дослідження відносяться, до важливих і необхідних завдань сучасності, але, в той же час, є надзвичайно складним завданням, яке потребує сукупності спеціальних підходів та методів аналізу, дослідження та прогнозування різноманітних ринків. Це можна пояснити тим, що жодне сучасне підприємство не в змозі ефективно працювати не маючи ефективної стратегії розвитку, яка б передбачала майбутні зміни та відповідала сучасним вимогам та існуючим підходам до планування та прогнозування. А, як відомо, планування і прогнозування – це такі процеси, які передбачають поєднання формальних та неформальних аспектів управління з метою забезпечення та досягнення необхідних показників діяльності підприємства без яких неможливим є успішне функціонування підприємства у майбутньому.

Важливо усвідомити, що постійний аналіз та прогнозування кон’юнктури ринку є запорукою і, водночас, передумовою розробки та формування ефективної стратегії розвитку будь-якого підприємства, адже лише правильний аналіз ситуації, яка склалася на ринку та кон’юнктурних показників ринку дає змогу підприємству визначити свої глобальні цілі та завдання.

В зв’язку з цим, небезпідставно вважається, що постійне вивчення динаміки кон’юнктурних показників ринку дозволяє не лише аналізувати поточний стан кон’юнктури ринку на певний момент часу, але за умови науково обґрунтованого дослідження ринкових процесів скласти точний та достовірний прогноз розвитку ситуації та розробити можливі сценарії розвитку діяльності підприємств під час виникнення різних ситуацій у ринковому середовищі.

Таким чином, лише ті стратегії, які сформовані на результатах аналізу та прогнозу кон’юнктури ринку можна вважати ефективним управлінським процесом, який дає змогу організації досягати поставлені цілі та мати змогу до економічного зростання та розвитку.

В умовах ринкової економіки та глобалізаційних процесів, виникла гостра потреба в поновленні дослідження кон’юнктури ринку як однієї із найвагоміших складових комплексного дослідження ринку. Оскільки проведення кон’юнктурних досліджень пов’язані з аналізом та прогнозуванням макроекономічної ситуації на ринку, виявленням загальноекономічних тенденцій розвитку, тому саме вони надають можливість своєчасно та ефективно розробити заходи та стратегії з метою усунення наявних чи можливих диспропорцій розвитку і т. д.

Перед кон’юнктурними дослідженнями стоять ряд завдань, які М. Д. Кондратьєв звів до трьох основних [57, с.74-75]. Перш за все, необхідно охарактеризувати та дослідити фактичний стан та тенденції зміни кон’юнктури. По-друге, необхідно пояснити причини існуючого руху кон’юнктури та висунути теорію кон’юнктури. По-третє, кінцевою метою вивчення кон’юнктури є постановка та вирішення проблеми, пов’язаної з прогнозом зміни кон’юнктури.

В. Репке основними завданнями кон’юнктури називав [94, с. 24]:

дослідження форм прояву кон’юнктури;

дослідження факторів утворення кон’юнктури;

установлення впливу кон’юнктури на окремі галузі економіки;

групування показників кон’юнктури та їх значення;

кон’юнктурна політика.

1.3 Характеристика підходів до визначення поняття «кон’юнктура» та підходів до класифікації видів кон’юнктури

 

В економічній літературі та серед науковців до цього часу не розроблено єдиної позиції та єдиного підходу щодо розуміння та трактування такої важливої економічної категорії як «кон’юнктура». Більшість науковців мають своє бачення, своє розуміння та свою трактовку даного поняття, в залежності від низки умов та передумов, які лягли в основу їхнього власного понятійного апарату.

Не зважаючи на це, більшість визначень даної категорії не мають принципових розходжень і зводяться до того, що кон’юнктура взагалі являє собою ситуацію, яка склалася на певний момент часу на ринку і характеризується сукупністю умов та факторів, що діють на ньому.

Таким чином, відносно позицій науковців щодо поняття кон’юнктура, можна зробити висновок про те, що майже всі дослідники основою дослідження кон’юнктури виділяють ринок з його основними елементами та відносинами.

Розходження позицій економістів у визначенні категорії «кон’юнктура» узагальнено та згруповано за існуючими поглядами науковців та представлено на рис.1.1 [ ].

Як видно з рис.1.1, немає діаметрально протилежних розходжень щодо розуміння та визначення поняття «кон’юнктура». На відміну від підходів до визначення даної категорії, існує безліч різноманітних підходів щодо ознак класифікації видів кон’юнктури, що можна бачити з рис. 1.2[ ].

Співвідношення попиту і пропозиції
Виробничий процес
Стан і розвиток ринкових елементів
Співвідношення попиту, пропозиції та конкуренції
Природа впливу економічного середовища
Область розгляду
Особливість позиції
Підходи до визначення поняття «кон’юнктура»
1. Характеризується економічними показниками: рівень цін, товарні запаси, портфель замовлень у галузі, комерційні умови реалізації продукції. 2. Визначається часовими факторами  
1. Досліджується вся сукупність процесів виробництва на ринку. 2. Досліджуються тільки умови реалізації товарів
1. Досліджується вплив зовнішнього та внутрішнього середовища кон’юнктури. 2. Досліджується вплив тільки зовнішнього середовища
1. Розглядається лише фінансовий стан елементів ринку в певний період часу. 2. Розглядається напрям і ступінь зміни елементів ринку, тобто динаміка
Досліджується динаміка та зміна показників конкуренції та складових частин ринку

 

Рис.1.1 Класифікація підходів до визначення поняття «кон’юнктура»

 

 

Об’єктами кон’юнктурних досліджень вважається народне господарство в цілому або окремий ринок, тобто можна виділити загальногосподарську кон’юнктуру та кон’юнктуру конкретного ринку. Під загальногосподарською кон’юнктурою розуміється певна сукупність кон’юнктур товарних чи галузевих ринків з урахуванням значної кількості відносин між ними. Крім того, вважається, що не товарні чи галузеві кон’юнктури формують загальногосподарську, а все відбувається навпаки.

Характеристика підходів до класифікації видів кон’юнктури
Класифікаційна ознака
Види кон’юнктури з позицій різних авторів
Масштаб об’єкта дослідження
Загальногосподарська кон’юнктура Кон’юнктура товарного ринку
Кон’юнктура світового товарного ринку Кон’юнктура товарного ринку
База для порівняння
Проста кон’юнктура Диференційована кон’юнктура
Фаза виробничого циклу
Знижувальна кон’юнктура Низька (в’яла) кон’юнктура Підвищувальна кон’юнктура Висока (стабільна) кон’юнктура
Співвідношення елементів ринку
Рівноважна кон’юнктура Висока кон’юнктура Низька кон’юнктура
Підвищувальна кон’юнктура Понижувальна кон’юнктура
Сприятлива кон’юнктура Невизначена кон’юнктура Стійка кон’юнктура Млява кон’юнктура

 

Рис. 1.2 Характеристика підходів до класифікації видів кон’юнктури

 

 

Особливої уваги заслуговує класифікація, побудована М. Д. Кондратьєвим, який в залежності від вибору бази для порівняння виділив просту та диференційовану кон’юнктуру. Під простою кон’юнктурою він розумів напрям рівня зміни елементів конкретної галузі в певний момент в порівнянні з попередніми періодами. Щодо диференційованої кон’юнктури, то це проста кон’юнктура окремої галузі, яка співвідноситься чи порівнюється з кон’юнктурою інших галузей, із якими таке співставлення є можливим та доцільним.

Існує підхід згідно якого вивчення кон’юнктури ринку базується на теорії циклічного розвитку економіки, в основі якої лежать фази виробничого циклу, тобто криза, депресія, пожвавлення та підйом. Так як кожна фаза має свої особливості та певний стан, то це може сформувати різні види кон’юнктури, згрупованих залежно від стану кон’юнктури за чотирма ознаками: понижувальна, низька, підвищена, висока [].

Понижувальна кон’юнктура відображається у затоваренні ринку продуктами, скороченні кількості угод, зниженні ринкових цін, тобто перевищенні пропозиції над попитом, що притаманне фазі кризи.

Низька (млява) кон’юнктура характеризується пасивністю суб’єктів ринку, низькими стабільними цінами, що відповідає фазі депресії.

Підвищеній кон’юнктурі властиве виснаження товарних запасів, товарний дефіцит, що обумовлено перевищенням попиту над пропозицією. Така кон’юнктура відповідає фазі пожвавлення.

Висока (стабільна) кон’юнктура характеризується найбільшою активністю суб’єктів ринку, відносно стабільними високими цінами, що, в основному, є характерним, у період підйому економіки.

Існує підхід згідно якого характер та різновиди кон’юнктури визначаються станом усіх елементів ринку, тобто попитом, пропозицією, ринковими цінами. Також тут враховується період часу, протягом якого зберігається відносно стійкий стан попиту та пропозиції, який і визначає види кон’юнктури: рівноважну, високу та низьку.

При класифікації видів кон’юнктури в залежності від співвідношення основних елементів ринку можна виділити чотири різновиди кон’юнктури: сприятливу, невизначену (вичікувальну), стійку та мляву.

Сприятлива кон’юнктура – це така кон’юнктура, що складається в умовах перевищення попиту над пропозицією, при зростаючих цінах.

Невизначена (вичікувальна) кон’юнктура існує у разі відсутності попиту чи пропозиції у зв’язку зі зміною очікуваних ринкових цін.

Відсутність стійкої кон’юнктури визначається як ринкова ситуація, за якої досягається рівновага величини попиту та пропозиції при стабільних цінах.

Мляву кон’юнктуру пов’язують із ситуацією, яка характеризується або невизначеністю угод при сталих цінах (або при їх незначному зниженні), або повною відсутністю угод через зниження цін.

Аналіз наведених класифікацій дозволив виділити із усієї сукупності аналізованих підходів чотири найхарактерніші ознаки, які притаманні різновидам кон’юнктури (рис. 1.2 ).

Згідно іншого підходу, класифікацію різновидів ринкової кон’юнктури представлено в табл. 1.1[ ].

Таблиця 1.1









ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2021 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.