Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Класифікація видів кон’юнктури





Класифікаційна ознака Види кон’юнктури
За ознакою «ієрархії» Загальногосподарська кон’юнктура
Кон’юнктура товарного ринку
Кон’юнктура світового ринку
За ознакою «ступінь складності» Проста кон’юнктура
Диференційована кон’юнктура
За ознакою «ступінь сприятливості» Несприятлива кон’юнктура
Сприятлива кон’юнктура
За ознакою «ступінь стійкості» Нестійка (невизначена) кон’юнктура
Стійка (рівноважна) кон’юнктура

 

Заслуговує на увагу інший підхід до класифікації різновидів економічної кон’юнктури, який окрім перелічених вище, включає наступні параметри:

параметр «час»;

параметр «територія»;

параметр «товар-галузь».

Параметр «час» вимірює часову площину, в якій відбуваються ринкові процеси. Часову характеристику ринку виділяють практично всі автори. Так з погляду М.Д. Кондратьєва, оскільки економічна дійсність динамічна за самою своєю суттю, то «кон'юнктура» є видовим поняттям відносно загального, родового поняття "економічна динаміка" [2, с.48]. Співвідношення родового і видового понять у даному випадку і є сполучення сутності і форми відносно параметра «час». [2, с. 222]. Параметр «час» відбиває зміну конкретно-історичних умов, ступінь розвитку продуктивних сил і виробничих відносин.

Необхідно відзначити, що коли часову характеристику ринку виділяють практично всі автори, то про існування рівнів параметра "час" говорять лише окремі. Ф.Г.Піскоппель висловлює думку, що аналіз кон'юнктури можна вести як шляхом вивчення динаміки, ставлячи при цьому завдання з'ясування тенденцій розвитку кон'юнктури, так і часову на певну дату, визначаючи при цьому її стан [4]. У свою чергу, С.П.Нікітін розрізняє короткочасну ринкову ситуацію, середньострокову і довгострокову [5]. В.А. Карпов і В.Р. Кучеренко в такий спосіб характеризують статику і динаміку кон'юнктури: "Стан кон'юнктури ринку характеризує виробництво і реалізацію товару за визначений термін або ситуацію на ринку в конкретний момент" [6].



Нижнім рівнем параметра "час" можна вважати розглядання стану ринку з позицій економічної статики, що фіксує стан, у якому знаходиться ринок у конкретний момент часу. Для кон'юнктурного дослідження також становить інтерес розгляд кон'юнктури з позицій економічної динаміки, що на підставі порівняння станів дозволяє визначити короткострокові, середньострокові і тривалі тенденції в розвитку ринку. На зміну одній тенденції приходить інша, визначаючи тим самим етапи розвитку ринку. У цьому випадку тривалість періоду може бути подано як рівень параметра: короткостроковий, середньостроковий, довгостроковий.

Таким чином, можна виділити чотири рівні параметра “час”, що є межами об'єкта кон'юнктурних досліджень у часовій площині:

кон'юнктура на визначену дату;

кон'юнктура за короткостроковий період;

кон'юнктура за середньостроковий період часу;

кон'юнктура за довгостроковий період часу.

Під час вивчення кон’юнктури можна не лише охоплювати певний проміжок часу її зміни, але і зорієнтувати свою увагу на її минулих тенденціях, сучасних та майбутніх. Тому доцільно виділяти кон’юнктуру, що:

1) характеризує ситуацію в минулому;

2) поточну кон’юнктуру;

3) прогнозовану кон’юнктуру на певний період у майбутньому [7].

Параметр «територія» вимірює територіальну площину, в якій відбуваються ринкові процеси. Економічні відносини є частиною матеріальної дійсності, а, отже, територія є їхньою іманентною характеристикою. Виділення рівнів параметра "територія" визначено специфікою виробництва і споживання того або іншого товару в територіальному розрізі. М.Д. Кондратьєв залежно від масштабу розрізняє кон'юнктуру світового господарства, народного господарства країни, району [2]. І.К. Біляєвський розрізняє такі рівні просторової структури ринків:

міжнародний;

регіональний;

муніципальний або місцевий [3].

Таким чином, рівнями параметра “територія”, що визначають межі об'єкта кон'юнктурних досліджень у часовій площині, є:

1) кон'юнктура місцевого ринку;

2) кон'юнктура регіонального ринку;

3) кон'юнктура національного ринку;

4) кон'юнктура міжнародного ринку .

Параметр кон'юнктури «товар-галузь»вимірює товарно-галузеву площину, у якій відбуваються ринкові процеси. Основу попиту та пропозиції складає задоволення потреб. Різноманітність потреб обумовлює різноманіття товарів, що припускає виділення товарно-галузевої площини як характеристики ринкових процесів і, відповідно, кон'юнктурного параметра. Ф.Г. Піскоппель звертає увагу, що поряд із загальними закономірностями, які неоднаково впливають на всі товарні ринки, є ще й інші, властиві окремим товарним ринкам [4].

С.П. Нікітін вважає, що рух кон'юнктури окремих товарів і галузей перебуває під впливом окремих, специфічних закономірностей, властивих тільки цим сегментам ринку [5].

Таким чином, по-перше, тенденції на одних ринках не можна механічно переносити на інші, навіть суміжні ринки. По-друге, ситуація на ринку певного товару значною мірою залежить від стану на ринках інших товарів. Це положення справедливе стосовно як однієї номенклатурної групи, так і продукції різних галузей.

Таким чином, зрозуміло, що кон’юнктура є надзвичайно різноманітною та потребує постійного вивчення та дослідження. Це можна пояснити тим, що постійні дослідження дають можливість повно та всебічно враховувати вплив різноманітних кон’юнктуроутворюючих факторів та передбачати показники для забезпечення ефективного розвитку в умовах ринкової економіки.

1.4 Історичний досвід дослідження економічної кон’юнктури

Необхідність проведення кон’юнктурних досліджень з’явилась з моменту зародження ринку та виявлення його складових елементів, механізмів, законів. Початок систематичним дослідженням економічної кон’юнктури був покладений в перші десятиліття ХХ ст., коли в умовах інтенсифікації економічного росту в передових країнах став з’являтися попит на прогнози розвитку ринку.

Проблемі дослідження економічної кон’юнктури присвячені праці Гейця В., Карпова В., Клінова В, Крючкової І., Кучеренко В., Лукінова І., Піскоппеля Ф., Рождєственської Л. та інших вчених. Проте питання вивчення досвіду досліджень економічної кон’юнктури потребує подальших досліджень. Особливо це актуально для України, в якій тільки починає формуватися система кон’юнктурних досліджень ринку.

Дослідження економічної кон’юнктури розвивались на емпіричній основі і мали прикладний характер, так як були покликані сприяти вирішенню практичних завдань, які виникали в наслідок зміни темпів і пропорцій зростання ринку разом з еволюцією економічної системи в міру розвитку виробничих сил. У джерел практичних кон’юнктурних досліджень стояли видатні економісти. Основи сучасної методології економічних досліджень заклали:

1) професор Гарвардського університету, розробник еталонного економічного барометра М.Персонс;

2) професор Колумбійського університету, засновник Національного бюро економічних досліджень У.Мітчелл;

3) лауреат Нобелівської премії 1971 р. С.Кузнець;

4) професор Римського університету, голова Центрального інституту статистики в 1926-1932 рр. Коррадо Джині;

5) голова Інституту кон’юнктурних досліджень в Берліні Ернст Вагеман;

6) засновник Австрійського інституту кон’юнктурних досліджень, лауреат Нобелівської премії 1974 р. Фрідріх А. фон Хайек.

Взаємодія прикладних і теоретичних досліджень макроекономічних процесів стала особливо продуктивною після того, як провідними службами спостереження за економічною кон’юнктурою стали центри економічної науки і статистики. Виникнення перших спеціалізованих організацій, що займаються дослідженням в цій області, фахівці відносять до початку ХХ ст., коли в США та країнах Західної Європи почали з’являтися приватні і державні установи з дослідження ринкової кон’юнктури. Згідно оцінок американського журналу “Бізнес уік”, в 1959р. більш ніж 100 різних бюро-консультантів в США мали біля 300000 підписників, які користувалися порадами спеціалістів з кон’юнктури [1].

Після другої світової війни майже у всіх капіталістичних країнах виникли кон’юнктурні інститути. Значну увагу дослідженню кон’юнктури стали приділяти крупні компанії. Згідно даних Американської асоціації з проблем управління, спеціальні відділи з дослідження кон’юнктури були створені в крупних компаніях в основному після 1955 р., і до середини 1960-х р. більше 60% крупних компаній мали свої кон’юнктурні служби [2].

В Україні одним з перших дослідженням кон’юнктури займався відомий вчений М.Туган-Барановський. Саме за участю М.Туган-Барановського, під час створення Української Академії наук у 1918р., була укладена програма діяльності соціально-економічного відділу, що передбачала створення ряду нових інститутів, серед яких уперше у світовій академічній структурі було організовано Інститут для вивчення економічної кон’юнктури. Проте розгорнути наукові дослідження не вдалося: у січні 1919р. помер М.Туган-Барановський, а зміна властей у Києві змусила співробітників емігрувати [3].

Протягом деякого часу осередком кон’юнктурних досліджень в СРСР був Кон’юнктурний інститут, створений М. Кондратьєвим в 1920 р. в м. Москва. Під час існування Кон’юнктурного інституту, починаючи з середини 1922 р., видавався щомісячний “Економічний бюлетень Кон’юнктурного інституту” і періодично, як додаток теоретичного характеру до нього, - “Питання кон’юнктури”, а також готувалися до видання праці Кон’юнктурного інституту.

Організація дослідження і прогнозування кон’юнктури ринку в останнє десятиріччя стали характерними для діяльності багатьох компаній і фірм практично у всіх розвинутих країнах світу. Дослідження кон’юнктури стало невід’ємним атрибутом управління економічними процесами. В США цим питанням займаються в багатьох університетах і фірмах. Серед основних європейських організацій, які досліджують кон’юнктуру виділяються: Інститут прикладних системних досліджень в Люксембурзі; Асоціація Європейських Кон’юнктурних Інститутів в Брюсселі (АІЕСЕ) в структуру якої входить понад 20 національних кон’юнктурних інститутів Європи. В Україні також складується система спостереження за економічною кон’юнктурою. Однак досліджувати кон’юнктуру вітчизняного ринку сьогодні надзвичайно важко. По-перше, український ринок сильно відрізняється від ринку інших країн, що вимагає особливого підходу до його дослідження. По-друге, українські спеціалісти ще не мають достатнього досвіду в проведенні таких досліджень.

Таким чином, для вітчизняних дослідників дуже важливо ознайомитися із передовим зарубіжним досвідом і на цій основі розробити власну систему спостереження за економічною кон’юнктурою.

Контрольні запитання для самодіагностики:

 

1. Дослідження процесу становлення поняття «кон’юнктура».

2. Перелічити основні завдання, які можуть бути вирішеними при проведенні кон’юнктурних досліджень.

3. Назвати основні етапи проведення кон’юнктурного дослідження.

4. У чому полягає науковий підхід до проведення кон’юнктурного дослідження?

5. Що являють собою поняття «кон’юнктура», «кон’юнктура ринку»?

6. Яка різниця між кон’юнктурним дослідженням і іншими видами досліджень?

7. Вплив Кон’юнктурного інституту при Тимірязівській академії на розвиток кон’юнктурного вчення.

8. У чому полягає різниця у поглядах С. Первушина, В. Репке, І. Біляєвського та інших учених щодо кон’юнктурного феномена?

9. Які є форми прояву кон’юнктури?

10. У чому полягає вклад М. Д. Кондратьєва в науку щодо кон’юнктури та кон’юнктурних досліджень?

 

 









Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2021 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.