Послуги у сфері інформатизації

Згідно статті 41 Закону України «Про інформацію» інформаційна послуга — це здійснення у визначеній законом формі інформаційної діяльності по доведенню інформаційної продукції до споживачів з метою задоволення їхніх інформаційних потреб.

Інше визначення згідно статті 1 Закону України «Про Національну програму інформатизації»: інформаційна послуга — здійснення у встановленій законом формі інформаційна діяльність по наданню інформаційних продуктів, з метою задоволення інформаційних потреб.

Власник інформаційного ресурсу має право визначати зміст послуг, що надаються за допомогою його ресурсів, а також установлювати розмір плати за такі послуги і порядок її внесення.

Послуги в сфері інформатизації можуть бути платними, безоплатними і комбінованими.

Види інформаційних ресурсів, що можуть надаватися за плату, і порядок використання отриманих коштів визначає Кабінет Міністрів України.

Надання довідок про інформаційні продукти й інформаційні технології, що входять до складу національних інформаційних ресурсів, а також виготовлення довідок і копій за письмовими запитами судів, державних, правоохоронних, контрольно-ревізійних органів, органів місцевого самоврядування здійснюють безоплатно.

Надання інформаційних ресурсів державним і недержавним установам, що надалі будуть використовувати їх для надання платних послуг, здійснюється на договірних засадах.

Договірні основи надання інформаційних послуг. Інформаційні послу­ги можуть надаватися юридичними або фізичними особами, що мають право надавати такі послуги відповідно до законодавства, у разовому або іншому порядку.

Систематичні послуги надаються фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності і юридичними особами на підставі угоди, що може укладатися в усній або письмовій формі. Анулювання угоди або зміна її умов здійснюється в результаті згоди сторін, кожна з яких повинна попереджувати іншу про такі зміни.

Особа, винна в невиконанні або неналежному виконанні договору, несе відповідальність на підставах чинного законодавства України.

Право споживачів інформаційних ресурсів на відшкодування збит­ків. Споживач має право використовувати інформаційний ресурс у межах тих прав, що встановлені відповідним договором і законодавством.

Споживач має право на відшкодування збитків, що були заподіяні внаслідок недостовірної, неповної або помилкової інформації, якщо заздалегідь про це не було застереження від постачальника. Збитки відшкодовуються тим суб'єктом, який безпосередньо надав недостовірну, неповну, помилкову інформацію.

Обов'язки суб'єктів щодо якості інформаційних ресурсів. Власник, володілець і споживач інформаційного ресурсу зобов'язаний:

- захищати інформаційні ресурси (особлива увага повинна приділяти­ся захисту персональних даних);

- здійснювати розпорядження інформаційними ресурсами, що містять конфіденційну інформацію або державну таємницю, за погодженням відповідних державних органів, зацікавлених осіб або їхніх закон­них представників;

- сповіщати споживачів ресурсів про наявність в інформаційному про­дукті (ресурсі) недостовірної, неповної, помилкової інформації;

- забезпечувати такий режим супроводу інформаційного ресурсу, що гарантує збереження, цілісність, повноту і захист даних.

Споживач зобов'язаний використовувати наданий інформаційний ресурс у відповідності положеннями угоди з власником або володільцем цього інформаційного ресурсу, а також згідно вимогами законодавства.

Підтримка інформаційної безпеки

Підтримка інформаційної безпеки — одна з найважливіших функцій держави. Система забезпечення інформаційної безпеки є складовою части­ною забезпечення національної безпеки держави.

Інформаційна безпека — це стан захищеності людини, суспільства і держави, за якого здійснюється охорона і захист інформаційних ресурсів, мінімізація шкоди від негативних інформаційних впливів, небажаних наслід­ків використання інформаційних продуктів і інформаційних технологій.

Об'єктами інформаційної безпеки є інформаційні права людини й осно­вні свободи, національні інформаційні ресурси, інформаційна інфраструкту­ра в політичній, економічній, соціальних, військової, екологічної, науково- технологічної й іншій сферах діяльності суспільства.

Держава створює необхідні умови і здійснює правові, організаційні, со- ціально-економічні, науково-технічні й інші заходи, спрямовані на підтримку інформаційної безпеки.

Інформаційна безпека системи національних інформаційних ре­сурсів. Інформаційна безпека національних інформаційних ресурсів забезпе­чується системою заходів правового, організаційного і техніко-технологічно- го змісту щодо нейтралізації зовнішніх і внутрішніх загроз, що передбачає:

- розвиток нормативно-правового забезпечення;

- застосування інформаційних технологій, безпечних для інформацій­них ресурсів;

- забезпечення цілісності інформаційних продуктів і інформаційних технологій;

- забезпечення охорони і захисту інформаційних продуктів і інформа­ційних технологій від несанкціонованих доступу, модифікації, блоку­вання або знищення;

- забезпечення постійної актуалізації резервних копій інформаційних продуктів і інформаційних технологій;

- здійснення моніторингу стану інформаційної безпеки.

Безпечні інформаційні технології. В усіх складових частинах систе­ми національних інформаційних ресурсів повинні застосовуватися безпечні інформаційні технології, за допомогою яких обробляють дані. Ці технології обов'язково повинні мати відповідний атестат.

В усіх, без винятку, складових частинах системи національних інфор­маційних ресурсів повинна функціонувати система заходів, що забезпечує цілісність і схоронність інформаційних продуктів.

Здійснення відповідних заходів щодо забезпечення цілісності інфор­маційних продуктів покладають на адміністратора організації, що визначає систему доступу до ресурсів, на основі нормативно-правових актів органі­зації.

Захист інформаційних продуктів. Електронні депозитарії й автоматизовані системи обробки даних, що містять відомості, які становлять передбачену законом таємницю, і розголошення якої може завдати шкоди людині, суспільству або державі, обов'язково повинні мати систему технічного знищення інформаційних продуктів.

Відповідність електронних депозитаріїв і автоматизованих систем вимогам захисту даних і забезпечення цілісності ресурсів повинна бути підтверджена сертифікатом центрального органа державної влади у сфері технічного захисту інформації.

Контроль за дотриманням вимог з інформаційної безпеки здійснюють адміністратор системи національних інформаційних ресурсів, а також, адміністратори центральних органів державної влади, органів місцевого самоврядування у межах, визначених законом.

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: