Демографічна криза та зростання захворюваності населення.

Тема:Проблема збалансованого природокористування

Мета заняття: пояснення студентам, які є проблеми збалансованого природокористування

План проведення заняття:

1. Перевірка вивчення конспекту

2. Пояснення нового матеріалу

3. Відповіді на запитання студентів

4. Опитування студентів по вивченому матеріалу

Після лекції студент повинен знати: Категорія «збалансований розвиток». Найважливіші баланси у сфері природокористування. Збалансованість між біологічною продуктивністю і споживанням біологічної продукції. Поняття «невиснажливого» природокористування.

Збалансований розвиток:

1) розвиток, що задовольняє потреби нинішнього покоління, не ставлячи під загрозу можливість майбутніх поколінь задовольняти свої потреби;

2) такий розвиток країн і регіонів, коли економічне зростання, матеріальне виробництво і споживання, а також інші види діяльності суспільства відбуваються в межах, які визначаються здатністю екосистем відновлюватися, поглинати забруднення і підтримувати життєдіяльність теперішніх і майбутніх поколінь.

Оскільки процес природокористування функціонує на стику «суспіль­ство — природа» й охоплює багато видів виробничої і невиробничої діяльності людей, то в конкретний історичний період можна говорити про раціональний чи нераціональний типи природокористування. Виходячи з розуміння понят­тя «раціонально», яке означає «економічно вигідно та екологічно безпечно», слід говорити про доцільність, ефективність використання природних ресурсів у господарській діяльності, можливість їх відновлення і при цьому убезпечен­ня шкідливого впливу на довкілля, запобігання забрудненості навколишнього середовища.

Раціональне природокористування забезпечує максимальний економічний ефект за збереження екологічної рівноваги у природних і антропогенних систе­мах (геоекосистемах, ландшафтах), тобто сумарне навантаження на екосистеми не перевищує їх регенераційної здатності, тим самим величина навантажень не перевищує рівня гранично допустимих антропогенних навантажень. Це конт­рольоване, нормативне (ощадливе, невиснажливе) освоєння (використання) природних ресурсів, попередження можливих негативних наслідків діяльності людини, підтримання (підвищення) продуктивності й привабливості природних комплексів і окремих природних об'єктів. У разі раціонального природокорис­тування економічна діяльність орієнтується на ресурсозберігання, доцільність використання природно-ресурсного потенціалу й застосування найновіших без­відходних або комплексне використання маловідходних технологій (ефективне використання відходів, бо яким би високим не був науково-технічний рівень виробництва, завжди є відходи, що являють собою результат незавершеного технологічного циклу, для якого ще не знайдено сферу оптимального викорис­тання). Таким чином, охорона навколишнього природного середовища є однією з умов раціонального природокористування.

Невиснажливе природокористування передбачає використання природно-ресурсного потенціалу території за принципами екологічності й доцільності, які дають змогу обмежити виробничу діяльність, виходячи з реального стану природних та антропогенних систем.

Наслідком екстенсивного характеру розвитку економіки, невідновності природно-ресурсного потенціалу є нераціональне природокористування, що розглядається як неконтрольоване, наднормативне (виснажливе) використання природних ресурсів, через що втрачається їх відновлювана функція, відбуваєть­ся виснаження (наприклад, зменшується родючість ґрунтів тощо), порушуєть­ся рівновага біологічних систем, погіршується естетична й оздоровча цінність природних агроландшафтів. Така діяльність не забезпечує збереження природ­ної рівноваги екосистем, а отже, проблема раціонального високоефективного використання природних ресурсів, зокрема земельних, лісових і водних ресур­сів, охорона довкілля, здоров'я людей є однією з ключових проблем національ­ної безпеки держави.

Причини екологічної кризи в Україні та її наслідки.

У ХХ ст. природокористування в Україні набирає форм, згубних для природи. Ресурсокористування стає надекстенсивним, хижацьким.

Сформувалась одна з найбільш варварських економік, що пересичена хімічними, металургійними, гірничорудними, нафтопереробними, військовими виробництвами з величезними обсягами відходів, із застарілими технологіями та обладнанням.

Причини розвитку екологічної кризи в Україні:

- екстенсивне використання природних ресурсів;

- концентрування на невеликих площах надпотужних підприємств і комплексів;

- інтенсивна хімізація сільського господарства;

- гігантські масштаби меліорації;

- використання застарілих технологій та обладнання;

- невиконання чинного законодавства щодо охорони природи;

- низький рівень екологічної освіти;

- відсутність економічних стимулів для ресурсозбереження;

- аварія на Чорнобильській АЕС.

Основні наслідки екологічної кризи в Україні:

Дефіцит води – практично всі поверхневі, ґрунтові й частково підземні води забруднені промисловими, побутовими та сільськогосподарськими стоками, які за якістю не відповідають санітарним нормам.

Виснаження земельних ресурсів. Українські чорноземи раніше становили близько 50% їх світового банку. Тепер через надмірну експлуатацію та забруднення виведено з обороту майже 60% українських чорноземів. До причин, що призводять до деградації ґрунтів належать: виснаження, забруднення мінеральними добривами та пестицидами, водна та вітрова ерозія, неправильний обробіток: повздовжна оранка схилів, ущільнення колесами техніки тощо. Неправильне зрошування призводить до засолення ґрунтів

Активізація екзогенних геологічних процесів. Будівництво різноманітних об’єктів, шляхів, видобуток корисних копалин, підтоплення територій призводять до активізації екзогенних геологічних процесів – зсувів, змивів, селів, ерозії поверхні, карстоутворення, яругоутворення тощо. Майже на 70% території України знизилась сейсмостійкість, що спричинено появою величезної кількості свердловин, шахт, кар’єрів. Несприятлива інженерно-сейсмічна обстановка має місце на Чорнобильській та Рівненській АЕС.

Зниження біорізноманіття та біопродуктивності. За останні 100 років в Україні внаслідок людської діяльності зникло багато видів рослин і тварин. До Червоної книги України занесено близько 700 видів тварин і рослин, яким загрожує вимирання.

Демографічна криза та зростання захворюваності населення.

Сьогодні в Україні демографічна криза. З 1991р. простежується від’ємний приріст населення – смертність переважає над народжуваністю.

Через тривале забруднення довкілля в популяції зростає кількість спадкових генетичних аномалій. В Донецько-Придніпровському регіоні цей показник становить 19-24%. Відомо, що коли ця цифра досягає 30%, згідно з біологічними законами, нація починає зникати. Коли забруднення атмосфери в 1,5 рази перевищує санітарно-гігієнічні норми, починається захворювання імунної системи.

Тривалість життя в Україні знизилась й у середньому становить: у чоловіків – до 60 років, у жінок – 75 років. Лише 5-8% випускників шкіл вважаються практично здоровими.

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: