Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Методи очищення стічних вод.





Екопроблеми атмосфери, гідросфери, літосфери та їх охорона. Біорізноманіття та його охорона.

Мета заняття:пояснення студентам, які є екологічні проблеми в атмосфері, літосфері та гідросфері..

План проведення заняття:

1. Перевірка вивчення конспекту

2. Пояснення нового матеріалу

3. Відповіді на запитання студентів

4. Опитування студентів по вивченому матеріалу

Після лекції студент повинен знати:Основні причини і наслідки деградації природних компонентів. Екологічні проблеми повітряного, водного середовищ та їх охорона. Екологічні проблеми літосфери, охорона ґрунтів. Причини і наслідки деградації біорізноманіття. Міжнародні та національні програми збереження біорізноманіття. Заповідні об’єкти.

Самостійна робота:

 

Атмосфера.

Атмосфера – це газова оболонка Землі.

Будова атмосфери:

§ тропосфера – до 18 км;

§ стратосфера – до 25 км;

§ мезосфера – до 80 км;

§ термосфера – до 1000 км;

§ екзосфера – до 1900 км;

§ іоносфера – до 20000 км.

Екологічне значення атмосфери:

- захист від космічного випромінювання, метеоритів;

- теплоізоляція Землі (регулювання добових і сезонних коливань температури);

- вплив на клімат;

- вплив на стан літосфери (вивітрювання);

- джерело кисню для тварин і вуглекислого газу для рослин;

- сфера життя.

Забруднення атмосфери буває:

- природне: вулкани, пожежі, рослини, тварини – не порушує газового балансу повітря;

- штучне (антропогенне): побутове, викиди транспорту, енергетики, промисловості, сільського господарства.

Зміни в атмосфері, зумовлені її забрудненням:

1. Глобальні зміни клімату (тепличний ефект). Причиною потепління є затримання теплового випромінювання Землі унаслідок збільшення в атмосфері концентрації газів:



- вуглекислого газу (основні джерела – ТЕС, транспорт, промисловість, ґрунти, дихання живих організмів);

- метану (джерела – болота, рисові поля, шахти, транспорт, хімічна та нафтодобувна промисловість);

- озону (утворюється під час гроз, озонування води, зварювання металів);

- водяної пари тощо.

Деякі вчені дотримуються думки, що потепління – циклічне явище і зумовлене переважно зміною сонячної активності. Однією з причин вважають і теплу течію “Ель-Ніньо” (Немовля).

Наслідки тепличного ефекту:

- танення льодовиків, що призведе до підвищення рівня океану, затоплення великих територій суші, а також до опріснення океанічних вод, в результаті – загибелі багатьох гідробіонтів та зменшення обсягів фотосинтезу;

- зміни режиму погоди на великих територіях, зміни кліматичних зон;

- зменшення виробництва сільськогосподарської продукції;

- прискорення метаболізму (в першу чергу у мікрооргазінмів, що підвищить темпи біологічної еволюції та призведе до виникнення нових епідемій серед людей та тварин).

З метою стабілізації вмісту вуглекислого газу в повітрі країни-члени ООН підписали в 1992р. Конвенцію ООН.

2. Руйнування озонового шару Землі.

Озоновий шар розміщується в атмосфері на висоті 20-30 км, він захищає життя на планеті від жорсткого ультрафіолетового випромінювання (λ < 320 нм).

Основними руйнівниками озону вважаються:

- оксиди нітрогену – утворюються при випробуваннях ядерної зброї, запусках ракет, на хімічних підприємствах;

- фреони – застосовуються у холодильниках, як мастило;

- водяна пара – утворюється при запусках ракет, польотах літаків.

Зменшення густини озонового екрану призводить до зменшення врожайності сільськогосподарських культур, негативно впливає на флору та фауну, здоров’я людини (зниження імунітету, катаракта очей, рак шкіри, підвищення інфекційних захворювань).

З метою збереження озонової оболонки з 1996р. розвинені країни припинили виробництво фреонів, замінивши їх пропан-бутановою сумішшю.

3. Кислотні дощі.

Кислі атмосферні опади з рH<5,5 утворюються внаслідок забруднення атмосфери оксидами сульфуру, нітрогену та пари кислот. Їх природними джерелами є вулканічні виверження, пожежі, діяльність ґрунтових бактерій; антропогенними – транспорт, ТЕС, сміттєспалювальні заводи, металургійні комбінати, хімічні підприємства тощо.

Наслідки кислотних дощів:

- зниження рН поверхневих вод і ґрунтів та посилення міграції важких металів;

- опіки і зниження інтенсивності фотосинтезу у рослин;

- загибель гідробіонтів;

- деградація лісів;

- зміна активності ферментів у яйцеклітинах;

- корозія металів;

- руйнування будівель з вапняку і архітектурних пам’яток;

- негативний вплив на здоров’я людини.

4. Смоги.

Смоги (англ. Смоке – дим, фог - тумаг) – явище, характерне для певних місць за певних метеорологічних умов і забруднення повітря. За походженням смоги поділяють на три типи: лондонський (чорний смог), лос-анджелеський (білий смог) та льодяний смог.

Причини лондонського смогу:

- низька температура (близько 00 С);

- вологість до 100%;

- підвищений вміст сажі, оксидів карбону, нітрогену, сульфуру, що утворюються при спалюванні палива.

В Україні такі смоги спостерігаються у приморських містах.

Фотохімічний смог лос-анджелеського типу виникає при дії сонячного світла на вуглеводні і виявляється у вигляді білого туману з неприємним запахом, що подразнює очі, слизові оболонки, органи дихання.

Білий смог формується за умов:

- високої температури (понад 300 С);

- відсутності перемішування шарів повітря у вертикальному напрямі (інверсія);

- значної концентрації викидів автотранспорту: вуглеводнів, оксидів нітрогену, озону, акролеїну;

- утворення пероксицетилнітрату, що має лакриматорну дію (подразнює слизові оболонки).

В Україні спостерігається в Дніпропетровську, Запоріжжі, Донецьку і, навіть, курортному місті Ялті.

Льодяний смог складається з дрібних кристалів льоду, які утворюють білий туман. Він характерний для північних широт за температур нижче –300 С, високої вологості та забруднення повітря.

Тривалі смоги призводять до появи задухи, бронхіальної астми, збільшення смертності, пригнічення рослинності, руйнування будівель, прискорення корозії металів та інших негативних наслідків.

Самоочищення атмосфери.

Зниження забрудненості повітря відбувається завдяки різноманітним фізичним, хімічним та біологічним процесам в атмосфері:

- розсіюванню забруднювачів;

- сухого та вологого випадання домішок;

- адсорбції забруднювачів Земною поверхнею;

- руйнуванню забруднювачів під дією сонячної радіації (фотохімічні процеси);

- хімічній взаємодії між окремими забруднювачами, а також компонентами повітря з утворенням нетоксичних сполук;

- поглинанню рослинами сполук нітрогену та сульфуру і використанню їх для синтезу органічних сполук.

Заходи з охорони повітряного середовища:

- впровадження безвідходних та маловідходних технологій;

- використання високоефективних очисних споруд, фільтрів;

- альтернативна енергетика;

- зменшення токсичності вихлопних газів (фільтри, покращення якості пального, альтернативні види палива);

- озеленення територій;

- моніторинг;

- правовий захист;

- міжнародне співробітництво.

Гідросфера.

Гідросфера – це водна оболонка Землі.

Вода займає 71% поверхні Землі, становить 0,023% маси Землі, 99,7% маси живого. З них прісної води – 2%, яка знаходиться на 75% - в льодовиках, 20% - в озері Байкал, 0,6%-1% в рідкому стані.

Екологічне значення води:

- джерело кисню при фотосинтезі;

- складова частина всього живого (99,7%);

- середовище життя;

- головний фактор клімату;

- джерело різноманітних ресурсів для людини.

Вода необхідна для життя всього живого на Землі, втрата організмом 10-20% води призводить до смерті. В наш час на Землі дедалі гостріше відчувається дефіцит прісної води.

Причини дефіциту прісної води:

- нерівномірність розміщення поверхневого стоку;

- демографічний вибух;

- збільшення споживання на одну людину;

- забруднення водних ресурсів;

- великі об’єми водозабору для зрощування;

- великі об’єми водозабору для потреб промисловості;

- зменшення водоносності рік внаслідок:

- вирубки лісів;

- розорювання прибережних територій;

- меліорації: осушення боліт, зрошування;

- швидкого танення снігів;

- забруднення Світового океану нафтою.

Забруднення води буває:

- фізичне – спричинюється нерозчинними домішками, які зменшують прозорість води та пригнічують розвиток рослин, забивають зябра риб, погіршують смак та роблять її непридатною для споживання;

- хімічне – спричинюється шкідливими домішками, що надходять з стічними водами, поверхневими стоками тощо;

- біологічне – спричинюється різними мікроорганізмами (бактеріями, вірусами, спорами грибків, яйцями червів тощо);

- теплове – спричинюється скидом у водойми підігрітих вод ТЕС, АЕС та інших енергетичних установок.

Наслідки забруднення гідросфери:

- дефіцит прісної води;

- зменшення фотосинтетичної спроможності океану;

- зменшення біорізноманіття (зникнення видів);

- зменшення об’ємів випаровування з поверхні океану ( через забруднення нафтою), що впливає на клімат планети;

- негативний вплив на здоров’я людей (60% захворювань пов’язані з поганою якістю води – дані ВООЗ);

Самоочищення водойм.

В процесах самоочищення водойм беруть участь фізичні, хімічні та біологічні чинники:

- фізичні процеси – поглинання газів, що входять до складу атмосферного повітря, сорбція домішок зависями, осадження зависей;

- хімічні процеси – утворення малорозчинних, газоподібних та інших сполук;

- біохімічні процеси – фото- і хемосинтез, біоакумуляція за участю живих організмів, процеси метаболізму та взаємодія їх продуктів між собою та з компонентами води.

Методи очищення стічних вод.

- механічні (фільтрування, ультрацентрифування, відстоювання);

- фізичні (сорбція, виморожування, ультрафільтрація, обробка ультразвуком, УФ – опромінення, зворотній осмос);

- фізико-хімічні (хемосорбція, електроліз, електродіаліз, коагуляція, електрокоагуляція, електрофлотація, екстракція, флокуляція);

- хімічні (осадження у вигляді малорозчинних сполук, озонування, хлорування (окислення), відновлення);

- біологічні (аеробне і анаеробне окислення, використання ланцюга живих організмів від найпростіших до вищих тварин);

- термічні (дистиляція, спалювання).

Питна вода, що забирається з водойм, перед використанням обробляється (окрім санітарно-очисних водойм), а саме: освітлюється, фільтрується, знезаражується, хлорується. Виробничі води котельних, промислового обладнання при необхідності знесолюють та пом’якшують.

Навколо водозабора чи іншого джерела водопостачання організують зони санітарної охорони.









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.