|
|
Тема Попит, пропозиція, їх взаємодія. Еластичність1. Попит. 2. Пропозиція. 3. Ринкова рівновага. 4. Вплив податкового тягаря на надлишки виробника і споживача 5. Теорія еластичності
1. Попит. Попит — це потреба в товарах, яка забезпечена грошовими коштами покупця, тобто платоспроможна потреба в товарі. Крива попиту (D) — це крива, яка при інших незмінних умовах показує взаємозв'язок між ціною і кількістю купленого товару. Вона показує, яку кількість товару готові придбати покупці за різними цінами в даний час. Крива попиту має від'ємний нахил. Це означає, що чим нижча ціна товару, тим більша його кількість може бути куплена покупцями, і навпаки.
Графік 2.1. Крива попиту. D - попит, Р - ціна, Q - обсяг попиту.
Закон попиту — це закон, який стверджує, що по мірі того, як ціна на товар підвищується, кількість товару, на який пред'явлено попит, зменшується і навпаки (при інших незмінних умовах). Функція попиту — функція, що визначає величину попиту в залежності від факторів, що впливають на нього. Найважливіший фактор впливу на попит — ціна на одиницю товару. Функція попиту може бути виражена рівнянням:
де Р - ціна одиниці товару. Але крім цінового, на попит впливають й інші, нецінові фактори. Нецінові фактори, які впливають на попит: Ø доходи споживачів; Ø кількість споживачів (місткість ринку); Ø ціни і доступність товарів-субститутів; Ø ціни і доступність товарів-комплементів; Ø смаки і уподобання; Ø сподівання щодо майбутніх економічних умов; Ø особливі фактори (погода і т. ін.). Існує принципова різниця між зміною величини попиту (обсягу попиту) і зміною попиту (попиту в цілому). Якщо при зменшенні ціни від P1 до P2 обсяг попиту збільшується від Q1 до Q2 (графік 2.1), ми говоримо про зміну величини попиту, яка може бути показана динамікою попиту вздовж кривої попиту D від точки а до точки b (а → b). Тобто дія цінових факторів приводить до зміни величини попиту, що спостерігається в процесі його переміщення від однієї до іншої точки кривої попиту (D), яка залишається незмінною. На зміну обсягу попиту впливають цінові факторипопиту: ефект доходу та ефект заміщення. Якщо на попит впливають нецінові фактори, то відбувається зміна попиту в цілому, тобто попит на певний товар змінюється (збільшується чи зменшується) при кожному значенні ціни (
Графік 2.2. Зміна попиту
2. Пропозиція. ПропозиціяS (Suррlу) — це обсяг товарів, який виробники можуть і бажають виготовляти і продавати на ринку.
Графік 2.3. Крива пропозиції (S) Пропозиція певного товару визначає прямий взаємозв'язок між ринковою ціною і кількістю товару, що продається. Це демонструє закон пропозиції: чим вища ціна товару, тим більший обсяг товару, який буде виготовлений і запропонований до продажу, і навпаки. Крива пропозиції (S) — це крива, що показує, який обсяг товару можуть та бажають виготовити й продати виробники за різними цінами в даний час. (графік 2.4) Крива пропозиції має додатний нахил. Це означає, що чим вища ціна товару, тим більший його обсяг буде запропонований до продажу, і навпаки. Індивідуальна пропозиція – це пропозиція товару одного окремого виробника. Ринкова пропозиція — це пропозиція, що визначається як загальна сума всіх індивідуальних пропозицій, вона складається з сукупності обсягів товару, які виробляються і пропонуються до продажу всіма продавцями товару за відповідною ціною. (графік 2.6).
Графік 2.4. Крива ринкової пропозиції. Функція пропозиції може бути виражена рівнянням:
де Нецінові фактори, що впливають на пропозицію: Ø витрати виробництва; Ø технічний прогрес; Ø ціни на інші товари; Ø кількість продавців; Ø стабільність законодавства та визначеність правового поля; Ø специфічні фактори (погода тощо); Ø сподівання щодо майбутніх економічних умов. Зміна пропозиції в цілому, тобто переміщення кривої пропозиції (S) праворуч означає збільшення пропозиції (
Графік 2.5. Зміна пропозиції в цілому. Графік 2.6. Зміна обсягу пропозиції.
Якщо ж жоден з нецінових факторів, що впливають на пропозицію, не змінюється, а ціна товару змінюється, то відбувається переміщення по кривій пропозиції (S) вгору чи вниз (при цьому пропозиція товару в цілому не змінюється, а змінюється її обсяг) (графік 2.6).
3. Ринкова рівновага.
Графік 2.7. Ринкова рівновага попиту та пропозиції. С - точка рівноваги, тобто точка перетину кривої D і кривої S, яка визначає рівноважну ціну (РС) та рівноважний обсяг попиту та пропозиції (QC). (графік 2.7). В точці перетину кривої попиту (D) і кривої пропозиції (S) обсяг пропозиції буде дорівнювати обсягу попиту (QC). Завдяки такому співвідношенню встановлюється ціна рівноваги (РС), яка однаково задовольняє і покупців, і продавців. Рівноважна ціна ( РС ) - ціна, що урівноважує попит і пропозицію внаслідок взаємодії конкурентних сил.
0 Q1 QC Q2 Q Графік 2.8. Модель встановлення рівноважної ціни. Р - ціна; Q - обсяг попиту та обсяг пропозиції; C - точка рівноваги; РС - рівноважна ціна; QC - рівноважний обсяг попиту та пропозиції; PH,P d -ціни, при яких встановлюється дефіцит та надлишок; Q1,Q2 - обсяги попиту та пропозиції, при яких визначається дефіцит та надлишок. Якщо ціна буде нижчою, ніж РС, надлишок попиту буде піднімати її вгору (конкуренція покупців) і створювати дефіцит товару (коли попит більше пропозиції); якщо ціна буде вищою, ніж рівноважна РС, пропозиція перевищить попит, створиться надлишок товару (конкуренція продавців, адже пропозиція буде більше попиту), внаслідок чого ціна буде знижуватися до рівня рівноваги (графік 2.8). Умови сталої рівноваги на ринку розглядалися такими відомими вченими-економістами, як А.Маршалл і Л.Вальрас.
Графік 2.9. Механізм формування рівноважної ціни: а - за Л.Вальрасом (модель Л.Вальраса); б - за А.Маршаллом (модель А.Маршалла).
Загальновизнаний на сьогодні метод Л.Вальраса розглядає криві попиту та пропозиції як кінцеві точки горизонтальних прямих, які відповідають обсягам попиту чи пропозиції при даній ціні (тобто ціна розглядається як незалежна змінна, а кількість товару – як залежна). А.Маршалл розглядав їх як кінцеві точки ряду вертикальних ліній, кожна з яких відповідає ціні, за якою дана кількість товару виробляється і споживається (тобто А.Маршалл розглядає кількість товару як незалежну змінну, а ціну - як залежну змінну) (графік 2.9). Метод Л.Вальраса засновується на зміні динаміки ціни в напрямку досягнення стану рівноваги, тоді як підхід А.Маршалла базується на зміні динаміки обсягів товару; тобто Л.Вальрас розробив «модель коригування ринкових цін», тоді як А.Маршалл - «модель коригування випуску». Для функції пропозиції важливе значення має фактор часу. Звичайно розрізняють найкоротший, короткостроковий (короткий) і довгостроковий (тривалий) періоди. У найкоротшому періоді всі фактори виробництва постійні, у короткостроковому деякі фактори (сировина, робоча сила й ін.) є змінними, у довгостроковому - усі фактори змінні (включаючи виробничі потужності, число фірм у галузі тощо). В умовах найкоротшого ринкового періоду підвищення (зниження) попиту призводить до підвищення (зниженню) цін, але не відбивається на розмірі пропозиції (рис.2.10, а). В умовах короткострокового періоду підвищення попиту обумовлює не тільки ріст цін, але і збільшення обсягу виробництва, тому що фірми встигають змінити деякі фактори виробництва у відповідності з попитом (рис.2.10, б). В умовах довгострокового періоду збільшення попиту призводить до значного росту пропозиції при постійних цінах або несуттєвому підвищенні цін (мал.2.10, в).
а) б) в) Рис. 2.10. Зміна цін і обсягу пропозиції в найкоротшому (а), короткостроковому (б) і довгостроковому періодах 4. Вплив податкового тягаря на надлишки виробника і споживача Споживчий надлишок (виграш споживача, рента споживача) -це різниця між ціною, яку споживач готовий заплатити за дану одиницю товару, та ціною, яку він реально платить за цей товар. На графіку 2.11 він зображений площиною фігури PmaxEPE. Якщо Е – точка рівноваги, то ціна, за якою продаються та купуються товари, - РЕ, а обсяг проданого товару дорівнює QЕ. Відповідно, сукупний дохід (виторг) дорівнює TR = PE × QE. Сукупні витрати виробника дорівнюють площині фігури 0PminEQE.
Графік 2.11. Надлишок споживача та надлишок виробника Надлишок виробника (виграш виробника, рента виробника) – це різниця між ринковою ціною і ціною, за якою виробник готовий був продати дану одиницю товару. Тобто це різниця між сукупним доходом (0PЕEQE) та сукупними витратами (0PminEQE). На графіку 2.11 надлишок виробника зображений площиною фігури РЕЕРmin. Держава може регулювати ціни, вводити податки і таким чином змінювати в той чи інший бік надлишок виробника. Взаємна вигода від торгівлі (загальний виграш суспільства) – це сума надлишків споживача та виробника.
5. Еластичність попиту і пропозиції Еластичність - це чутливість однієї економічної змінної до зміни іншої економічної змінної, її здатність реагувати на цю зміну. Еластичність попиту відносно ціни (цінова еластичність попиту) показує, наскільки змінюється обсяг попиту залежно від зміни ціни. При визначенні рівня еластичності попиту практичне значення мають не абсолютні величини, а відносні. Тому:
де EDP -цінова еластичність попиту; ΔQ - зміна обсягу попиту; ΔР — зміна ціни. Якщо зміна ціни на 1% викликає зміну обсягу попиту більшу, ніж 1%, — маємо еластичний попит. (EDP > 1 ). Якщо зміна в ціні на 1% приводить до зміни в обсязі попиту меншої, ніж 1%, — маємо нееластичний попит. (EDP < 1, гр). Якщо зміна в ціні на 1% приводить до зміни в обсязі попиту теж на 1%, — маємо попит одинично-еластичний, коли EDP =1 (це означає, що попит зростає (або падає) відповідно до зміни ціни).
Якщо зміна цін не викликає ніякої зміни попиту (тобто EDP=0), тоді ми маємо досконало нееластичний попит. Якщо ж нескінченно мала зміна цін викликає нескінченне розширення попиту (тобто
P1
0 Q1 Q Графік 2.14. Полярні випадки еластичності.
Фактори цінової еластичності попиту: 1 ) Важливість товару для споживача (попит на предмети розкошу – еластичний, на предмети першої необхідності – нееластичний). 2) Рівень замінюваності товару (чим більше товарів-замінників, тим еластичніший попит на даний товар). 3) Питома вага товару в доході споживача (чим вона більша в бюджеті споживача, тим більша буде еластичність попиту на товар). 4) Фактор часу (попит на товар більш еластичний у довгостроковому періоді).
Цінова еластичність впливає на обсяг загальної виручки від продажу даної кількості товару. Якщо попит нееластичний, загальна виручка продавця змінюється у тому ж напрямку, що і ціна товару. Якщо попит еластичний, зміни загальної виручки продавця і ціни товару мають протилежну спрямованість. Якщо попит характеризується як одинично-еластичний, тоді загальна виручка залишається такою ж, як і була до зміни ціни товару. В умовах ринкової економіки існує тісний зв’язок між еластичністю попиту, змінами цін і витратами покупця, які в свою чергу, формують виручку (доход) продавця. Доход визначається як: TR = P × Q, де Р – ринкова ціна, Q – обсяг попиту. На основі коефіцієнта еластичності попиту за ціною можна визначити динаміку загальних витрат споживача та загальної виручки (доходу) виробника при зміні ціни. Наприклад, як зміниться виручка виробника і витрати споживача при збільшенні ціни, якщо попит на даний товар еластичний. Розмірковуємо так: еластичність попиту означає, що при зміні ціни, величина обсягу попиту змінюється вищими темпами порівняно з ціною, тобто при зростанні ціни обсяг попиту скорочуватиметься вищими темпами, ніж відбувається її зростання. Отже, загальна виручка виробника та загальні витрати споживача будуть скорочуватися. Продавець зацікавлений підвищувати ціну, якщо попит нееластичний, і знижувати, якщо попит еластичний. Знаючи величину коефіцієнта еластичності, можна таким чином визначити необхідний розмір зміни ціни з метою підвищення доходів продавця або економії витрат споживача (табл. 2.1).
Перехресна еластичність попиту визначає ступінь чутливості споживчого попиту на один товар (х) залежно від ціни на інший товар (у).
де
Якщо Якщо Якщо коефіцієнт перехресної еластичності дорівнюватиме 0 ( Еластичність попиту за доходом показує рівень зміни обсягу попиту на товар, що досягається внаслідок зміни величини доходу споживача. Цей показник визначається як відношення відсоткової зміни обсягу попиту на товар до відсоткової зміни доходу споживача.
де I - доход;
Еластичність пропозиції показує зв’язок між зміною ціни товару і обсягом його пропозиції. Цінова еластичність пропозиції визначається співвідношенням відсоткової зміни обсягу пропозиції відносно відсоткової зміни ціни:
Цінова еластичність пропозиції також, як і цінова еластичність попиту, буває еластичною, нееластичною, одинично-еластичною, абсолютно еластичною та абсолютно нееластичною. Чутливість обсягу пропозиції до зміни ціни позитивна, в той час як чутливість обсягу попиту до зміни ціни на товар - від'ємна. Фактори, що впливають на еластичність пропозиції: - можливості заміщення факторів виробництва; - фактор часу (чим довший період часу, який може бути використаний для зміни обсягу пропозиції, тим більша її еластичність).
  Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...  Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...  Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...  ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|
,
- обсяг попиту, або кількість одиниць товару, яка може бути придбана покупцем.
). Геометрично зміна попиту (його збільшення чи зменшення) відображається переміщенням кривої попиту D праворуч (D1↑) чи ліворуч (D2↓) (графік 2.2).
,
- обсяг пропозиції, Р - ціна одиниці товару.
), переміщення кривої пропозиції ліворуч означає її зменшення (
) (графік 2.5). На цей процес впливають тільки нецінові фактори.
= ∞ ), тоді ми маємо досконало еластичний попит (графік 2.14).
Р 
- досконало нееластичний попит;
- досконало еластичний попит;
- коефіцієнт еластичності попиту за ціною.
або 
- перехресна еластичність попиту; 
- зміна обсягу попиту товару х;
- зміна ціни товару у.
або 
- еластичність попиту за доходом; 
- зміна доходу (Іncomе);
- зміна обсягу попиту.
/ 