Наукові основи методики навчання читанню

Сучасна методика організації класного читання засновується на теоретичних положеннях, розроблених такими науками, як літературознавство, психологія, педагогіка. Для правильної організації читання вчителю необхідно враховувати специфіку художнього твору, психологічні основи процесу читання на різних етапах навчання, особливості сприймання та засвоєння тексту молодшими школярами.

Літературні основи аналізу художнього твору.

В книжках для читання можемо знайти як художні твори різних жанрів, так і науково-публіцистичні статті. В художніх творах життя представлене в образах. Образна форма відображення дійсності і є тією суттєвою відмінністю художнього твору від наукового. В центрі художнього твору частіше всього знаходиться людина в усій складності її відносин із суспільством і природою. У літературному творі поряд з об’єктивним змістом, завжди має місце і суб’єктивна оцінка автором подій, фактів, людських відносин. Сам відбір життєвих ситуацій, в яких опиняються дійові особи, їх вчинки, відносини з іншими людьми та природою, несе у собі авторську оцінку.

По-перше: під час аналізу художнього твору центральне місце вчитель відводить розкриттю мотивів поведінки дійових осіб та авторського відношення до них.

По-друге: у художньому творі описуються події визначеного історичного періоду, а не життя людей взагалі. Тому правильне причитування тексту, правильне розуміння мотивів поведінки дійових осіб, достовірна оцінка фактів і подій можливі за умови історичного підходу до викладеного у творі. Стосовно початкової школи це означає, що необхідно коротко ознайомити учнів з тим періодом, що відображений у творі, з життям письменника, його поглядами.

Для правильної організації роботи над художнім твором необхідно виходити з положення про співвідношення форми та змісту твору. Форма літературного твору – це в цілому спосіб відображення письменником дійсності.

Методика аналізу художніх творів в початкових класах не може не враховувати психологічних особливостей сприйняття дітей молодшого шкільного віку. При вивченні психологічних особливостей сприйняття та оцінки молодшими школярами літературних героїв було встановлено два типи відношення дітей до літературних героїв:

Емоційне відношення, яке складається на основі конкретного оперування образними узагальненнями,

2. інтелектуально-оцінне відношення, в якому учні використовують моральне поняття на рівні елементарного аналізу.

При оцінці дійових осіб твору учні оперують тими моральними поняттями, які є в їх особистому досвіді. Значні труднощі під час характеристики героїв виникають у дітей тому, що вони не володіють відповідною термінологією. У зв’язку з цим вони використовують опис конкретного прояву якостей, а не їх визначення за допомогою терміна. Завдання вчителя полягає в тому, щоб під час аналізу твору постійно вводити в мову дітей слова, якими характеризуються моральні, інтелектуальні, емоційні якості діючих осіб.

Психологи виділяють декілька рівнів розуміння тексту:

- розуміння того, про що говориться, тобто усвідомлення теми,

- розуміння не тільки того, про що говориться, але й того, що говориться у висловлюванні, тобто розуміння думок, зв’язків, відносин, причин наслідків, прихованих за словами тексту.

Різні спеціалісти виділяють різну кількість рівнів розуміння тексту, але усі сходяться на тому найвищим рівнем, якого необхідно досягти, є розуміння головної думки автора.

Для розуміння твору читач повинен володіти уявою, саме на це і розраховує письменник, створюючи твір. Розрізняють два види уяви:

- відтворюючу, яка полягає в тому, щоб за авторським словесним описом уявити створену письменником картину життя: портрет, пейзаж, епізод,

- творчу – полягає в умінні детально представити, скупо передану в словесному оформленні, картину.

Також враховуються вікові особливості молодшого школяра як самостійного читача. Найбільш продуктивним для залучення дітей до книги є вік від 3-5 років при індивідуальних заняттях у сім’ї та 6-7 років в системі шкільної освіти. Цей період завершується до 9-10 років життя дитини.

Для учнів молодшого шкільного віку характерна чітка диференціація інтересу до книг відповідного змісту та об’єму:

- 6-7 років – переважає ситуативний інтерес, тобто дітей захоплюють вірші, казки, розповіді,

Історія становлення методики навчання літературного читання

Сучасна методика навчання читання та розвитку мовлення використовує цінний досвід минулого. Основи методики навчання читанню були розроблені К.Д.Ушинським. Він рекомендував розглядати художній твір «як вікно, через яке ми повинні показати дітям той чи інший бік життя», і підкреслював, що «недостатньо, щоб діти зрозуміли твір, а потрібно, щоб вони його відчули».

Ці положення методики Ушинського говорять про пізнавальне значення читання та про естетичний вплив на читача. Ушинський також включав у завдання читання розвиток мислительних здібностей та роботу над засвоєнням граматичних норм.

Внесок К. Д. Ушинського в методику читання:

· рекомендував різні підходи до читання науково-популярних статей та художніх творів,

· розробив принципи проведення бесід в залежності від жанрового різновиду творів,

· розробив вказівки щодо специфіки роботи над творами фольклору та байками,

· велику роль під час занять з читання відводив спостереженням за життям природи,

· вимагав використовувати при читанні наочність.

К.Д.Ушинський склав книгу для учнів «Рідне слово», де вмістив поради батькам та наставникам щодо викладання рідної мови. У цій праці видатний педагог:

- розкриває значення рідної мови у початковому навчанні;

- доводить необхідність використання наочності;

- описує метод початкового навчання грамоті та елементарному письму;

- розкриває методику проведення звукових вправ, що сприяють підготовці до читання;

- описує метод сумісного вивчення письма та читання за абеткою.

Потім Ушинський розкриває організацію і зміст роботи з читання за книгою «Рідне слово». В першій частині вміщені:

- незакінчені фрази, які повинен закінчити учень;

- казки, пісні, вірші, картинки, а також розкрито методику роботи з кожним із вказаних літературних жанрів, приділяючи особливу увагу специфіці роботи з казкою та віршем.

Друга частина «Рідного слова» складається з 3-х розділів. У перших двох уміщується матеріал для читання, в третьому представлені у визначеному порядку зразки словесних та письмових справ. В першу частину крім казок, віршів, загадок, прислів’їв увійшли статті нового роду, які К.Д.Ушинський назвав «діловими статтями» («В школі», «Наш клас», «Одяг», «Посуд»).

У.Д.Ушинський писав: «Перш за все слід помітити, що кожна статейка складена не тільки для читання, але й складає предмет для бесіди наставника з учнями та, що хороша бесіда тут так само важлива як і читання. Бесіда повинна пояснити прочитане; читання повинно закріпити засвоєне у бесіді.

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: