Когнітивні стилі у структурі індивідуальності

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3

До базових характеристик індивідуальності належать когнітивні стилі, про що свідчить їх тісний зв'язок із віком, статтю, особливостями функціонування нервової системи. Наприклад, у дошкільному віці діти, як правило, полезалежні, потім зростає їх поленезалежність (пік припадає на підлітковий і юнацький вік) з подальшим поступовим наростанням полезалежності до старості. Дівчатка і жінки порівняно з хлопчиками і чоловіками виявляються полезалежнішими, що пояснюється як біологічними, так і соціальними детермінантами.

Когнітивні стилі пов'язані з психофізіологічними характеристиками' людини, зокрема темпераментом. Поленезалежність і широкий діапазон еквівалентності співвіднесені з високим рівнем орієнтовної реакції (у вигляді величини дисперсії альфа-ритму) і швидким її згасанням, а також інтроверсією і переважанням друго-сигнальних способів перероблення інформації (полезалежність - навпаки).

Стильові параметри корелюють з безліччю різноманітних психологічних характеристик індивідуальності, починаючи з особливостей сенсомоторики і закінчуючи своєрідністю психологічних захистів. Наявність таких зв'язків підтверджує особливу роль когнітивних стилів у регуляції психічної активності. Поленезалеж-ні особистості проявляють високу автономність, стабільний образ Я, низький інтерес до інших, стійкість до навіювання, критичність, компетентність і відчуженість. Полезалежність співвіднесена з такими особи-стісними рисами, як товариськість, життєрадісність, залежність від групи. Водночас (за ТАТ) полезалежні швидше і безпосередніше виражають агресію, більш схильні до ризику. Віткін відзначив, що серед в'язнів (осіб, що вчинили злочин) переважають полезалежні суб'єкти.

Вузький діапазон еквівалентності пов'язаний із підвищеною тривожністю. Ймовірно, тривожність "аналітиків" є свідченням їх недовірливості, настороженості* зосередженості на власному Я (фактор Ь за Кеттелом). У них переважають емоції страху, у "синтетиків" - гніву. Вузький діапазон еквівалентності позитивно пов'язаний з фактором самоконтролю і негативно - з фактором самодостатності (за Кеттелом). Інакше кажучи, "аналітики" прагнуть добре виконувати соціальні вимоги і орієнтовані на соціальне схвалення.

Особи з ригідним пізнавальним контролем оцінюють себе як збудливих, чутливих і лабільних, вони менш стійкі до перешкод, але водночас їм властиве прагнення їх подолати. Ефект інтерференції позитивно пов'язаний з нейротизмом. Нетолерантні до нереалістичного досвіду особи позначені вищим рівнем тривожності.

Вузькі сканувальники в ситуації стресу використовують вгамування і заперечення, а широкі - орієнтовані на фіксацію об'єктивних деталей ситуації, а не на свої суб'єктивні враження про неї.

Конкретна - абстрактна концептуалізація яскраво проявляє себе у відмінностях соціальних орієнтацій. 0. Харві, Д. Хант і X. Шродер виокремили рівні організації понятійної системи залежно від ступеня диференціації та інтеграції понять (зі зростанням її концептуальної складності). Цим рівням концептуальної складності відповідають різні соціальні орієнтації:

І рівень - позитивна орієнтація на соціальні вимоги, норми, авторитети, доброзичливість, конформний тип поведінки (полюс "конкретності");

П рівень - негативна орієнтація на соціальні вимоги і норми, агресія і негативізм (проміжний рівень);

Ш рівень - орієнтація на дружні стосунки з іншими людьми як спроба уникнути почуття безпорадності і страху, розвинені навички маніпулювання партнерами по спілкуванню (проміжний рівень);

IV рівень - орієнтація на власний внутрішній досвід, переважання пізнавальної спрямованості, орієнтація при оцінюванні людей на їх компетентність (полюс " абстрактності").

Когнітивну простоту - складність, як правило, вивчають стосовно сфери спілкування. Результати досліджень свідчать, що когнітивно складні випробовувані є переважно екстравертами; вони тривожні, емоційні, схильні до маніпулятивних форм спілкування. Однак є дані, згідно з якими когнітивно складних працівників колеги вважають здатними до порозуміння. їх сприймають як привабливіших соціально і фізично, а когнітивно простим надають перевагу при ділових контактах.

Когнітивно прості індивіди позитивно оцінюють себе і своїх знайомих, вбачають свою схожість із ними, а когнітивно складні - навпаки. За методикою Саллї-вена було зафіксовано негативний кореляційний зв'язок між ступенем когнітивної складності та рівнем соціального інтелекту. Отже, когнітивні стилі є результатом складної взаємодії біологічних і соціокультурних чинників.

Теорія когнітивного темпу Дж. Каган описав стійкі переваги в способах категоризації зображень людей і предметів і виокремив три основні стратегії категоризації: аналітико-описову (об'єднання зображень здійснюється на основі подібності їх конкретних ознак або окремих деталей, наприклад "люди з рудим волоссям"); тематичну (включає угруповання, засновані на ситуативних або функціональних відносинах, наприклад "чоловік, дружина, хлопчик - це сім'я"); категоріально-підсумкову (зображення об'єднуються на основі деякої категоріальної думки з використанням загальної категорії, наприклад "одна професія", "атлети"). Діти, схильні до аналітичного способу категоризації, краще контролюють свою інтелектуальну поведінку, уважніші при виконанні завдань, тобто діють рефлективно. Навпаки, діти, схильні до тематичного способу категоризації, демонструють імпульсивність. Було зроблено висновок про існування індивідуальних відмінностей у когнітивному темпі (у швидкості прийняття рішень): імпульсний стиль співвідноситься зі швидким прийняттям рішень, рефлективний - з повільним. Фактор когнітивного темпу Каган пов'язував з фазами процесу розв'язання завдань: селекцією можливих гіпотез і оцінюванням прийнятого рішення. Іншими словами, імпульсний - рефлективний стилі пов'язані з етапами вибору гіпотез і обґрунтування рішень. Теорія когнітивного темпу зосередилася на динамічних характеристиках інтелектуальної діяльності, зокрема на швидкості прийняття рішень як детермінанті індивідуальних відмінностей. Когнітивний тип Каган пов'язував з особливостями мотиваційно-афективної сфери особистості: орієнтацією на швидкий успіх (схильність до імпульсного стилю) або тривогою щодо можливості зробити помилку (схильність до рефлективного стилю). Когнітивні теорії особистості Ці теорії стверджують, що особистісні риси і своєрідність індивідуальної поведінки пояснюють особливості сприйняття, розуміння і пояснення людиною дійсності. З цього погляду принциповим було розмежування змістових і структурних аспектів пізнавальної сфери ("про що" людина думає і "як" вона думає). О. Харві, Д. Хант і X. ПІродер вважали, що основним посередником між ситуаційними діями і диспозиціями є концепт (поняття), за допомогою якого отримане враження кодують, перетворюють або оцінюють. Окремі поняття утворюють систему понять. Рівень структурної організації індивідуальної понятійної системи визначений співвідношенням процесів диференціації та інтеграції, що, у свою чергу, виявляється в конкретному або абстрактному способі (стилі) концептуалізації дійсності. Конкретність характеризується мінімальним рівнем розвитку процесів диференціації й інтеграції понять, абстрактність - максимальним. Відповідно "конкретним особам" властиві такі психологічні якості: схильність до чорно-білого мислення, залежність від статусу й авторитету, нетерпимість до невизначеності, стереотипність думок, висока контрольованість поведінки фізичними характеристиками ситуації тощо; "абстрактним особам" - орієнтація на внутрішній досвід при поясненні причин подій, схильність до ризику, незалежність, здатність гнучко змінювати свою поведінку, креативність тощо. За теорією особистісних конструктів Дж. Келлі, людина оцінює і прогнозує дійсність на основі організованого суб'єктивного досвіду, представленого у вигляді системи конструктів. Конструкт - це суб'єктивна ткала, за допомогою якої людина може оцінити, як два або декілька об'єктів схожі між собою, а отже, відмінні від третього об'єкта або кількох інших об'єктів. Тому конструкт як біполярна суб'єктивна вимірювальна шкала реалізовує одночасно дві функції: узагальнення (виявлення подібності) і зіставлення (виявлення відмінностей), наприклад конструкти "добродушний - злобливий", "розумний - дурний", "пізнаваний - непізнаваний", "можна довіряти - не можна довіряти" та ін. Когнітивна складність індивідуальної конструктивної системи означає, що суб'єкт створює багатовимірну модель реальності, а когнітивна простота - що розуміння й інтерпретація того, що відбувається у свідомості суб'єкта, здійснюються у спрощеній формі на основі обмеженого набору відомостей. Тенденція сприймати реальність когнітивно простим або когнітивно складним способом характеризує стійкі переваги особистості, тому вимір "когнітивна простота - когнітивна складність" було зараховано до категорії когнітивних стилів. У Радянському Союзі когнітивні стилі досліджували І. Козлова, В. Колга, А. Соловйов, М. Єгорова, І. Палей. Отже, в широкому значенні когнітивний стиль - це характерний для особистості спосіб вивчення реальності, у вузькому значенні - індивідуально-своєрідні способи перероблення інформації про своє оточення. Фактично становлення стильового підходу стало свідченням трансформації предмета психології пізнання: якщо раніше в центрі уваги були загальні закономірності пізнавальної діяльності, то тепер - механізми індивідуальних відмінностей між людьми в способах пізнання навколишньої дійсності. У стильовому підході відбулася радикальна зміна методичного інструментарію. Донедавна вивчення індивідуальних відмінностей в інтелектуальній діяльності здійснювали переважно на основі методу роз'яснення задач, а в стильовому дослідженні випробовуваному пропонували просту ситуацію без часових обмежень з інструкцією відкритого типу, згідно з якою він міг вибрати власний, найзручніший і природний варіант відповіді. Нормативи оцінювання індивідуального результату в стильовому дослідженні відсутні. Людей зараховували до певного полюса когнітивного стилю на основі медіанного критерію. Випробовуваний є суб'єктом стильового дослідження, а не об'єктом маніпулювання.

⇐ Предыдущая 1 23

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: