Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Сутність визначення поняття «рекреаційна діяльність»





КЛАСИФІКАЦІЯ РЕКРЕАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

План вивчення теми

1. Сутність визначення поняття «рекреаційна діяльність».

2. Класифікація рекреаційної діяльності.

Рекомендована література:

1. Апанасенко Л. Г. Санологія ( медичні аспекти валеології) : підручник для слухачів факультетів післядипломної освіти. / Л. Г. Апанасенко, Л. А. Попова, А. В. Магльований. – Львів: ПП « Кварт», 2011. – 303 с.

2. Бар-Ор О. Двигательная активность и здоровье детей от физиологических основ до практического применения / О. Бар-Ор, Т. Роуланд. – К.: Олимпийская литература, 2009. – 527 с.

3. Круцевич Т. Ю. Рекреація у фізичній культурі різних груп населення : навч. посібник / Т. Ю. Круцевич, Г. В. Безверхня. – К.: Олімпійська література, 2010. – 248 с.

4. Основы валеологии: в трех томах / под ред. Петленко В. П. – К.: Олимпийская литература, 1998. – 122 с.

5. Родзевич-Грун И. Компаративный анализ здорового образа жизни молодежи (Беларусь, Украина, Польша) / И. Родзевич-Грун. – Барановичи, 2000. – 79 с.

6. Состояние здравоохранения в мире // Действия общественного здравоохранения в целях улучшения здоровья детей и всего населения: – Женева: Всемирная организация здравоохранения, 2005. – 153 с.


 

Сутність визначення поняття «рекреаційна діяльність»

 

Рекреаційна діяльність безпосередньо впливає на економіку регіону і держави через споживання рекреаційних послуг. Опосередкований вплив рекреації проявляється у стимулюванні попиту на такі види економічної діяльності, як транспорт, зв’язок, готельне і ресторанне господарство, роздрібна торгівля, харчова промисловість, фінанси і страхування. Завдяки цьому покращується економічна ситуація в регіоні та державі, створюються додаткові робочі місця на постійній і сезонній основі.



Регіон і держава загалом отримують додаткові вигоди від притоку капіталу, зокрема вкладень коштів у розвиток інфраструктури регіону вітчизняними й іноземними інвесторами у результаті посилення зацікавлення з їхнього боку.

Рекреаційна діяльність – діяльність людини у вільний час, здійснювана з метою відновлення фізичних сил людини і характеризується різноманітністю поведінки людей і самоцінністю її процесу.

Життєдіяльність людини ділиться на 2 групи: робочий та позаробочий (вільний) час. Останній витрачається на задоволення біологічних потреб, домашню працю і рекреаційну діяльність.

Аспекти вільного часу:

1. Хронологічний – вивчення кількості вільного часу.

2. Структурний – обумовлюється ритмами життєдіяльності (добові, тижневі, річні) суб’єкта, що розташовує вільним часом.

Щоб в ідеалі використовувати ці ритми, необхідне створення спільної інтеграції рекреаційного середовища, яка включає:

-найближче оточення (рекреаційна зона житла),

-приміські парки, які обслуговують міські агломерації (зелені зони),

-спеціальні райони відпускного циклу.

3. Аксіологічні (ціннісний) – вивчення ролі й місця вільного часу в суспільстві.

4. Функціональний – призначення видів рекреаційної діяльності, яке виділяє:

-відновні функції (рекреаційно-лікувальні, рекреаційно-оздоровчі заняття),

-функції розвитку (рекреаційно-спортивні та рекреаційно-пізнавальні заняття).

Цикли рекреаційної діяльності – відокремлені в часі стійкі комбінації повторюваних занять. Попит на рекреаційну діяльність визначається рекреаційними потребами людей, що підкріплені їх платоспроможністю і вираженими у формі реальних вимог до організаторів відпочинку, з іншого боку – системою наявних пропозицій. Тому попит відображає лише частину потреб – в ньому не прийняті до уваги, по-перше, суспільні потреби, по-друге, потреби для задоволення яких ще не створена система пропозицій (найчастіше це нові потреби), по-третє – потреби, пригнічені несприятливим співвідношенням доходів суб’єкта і ціною пропозиції. Тому при довгостроковому плануванні і прогнозуванні можна обмежитися лише аналізом попиту.

Потреба в тому чи іншому вигляді рекреаційної діяльності виступає в попиті як вимога засобів та умови діяльності. Платоспроможний попит формується безліччю соціально-економічних факторів, у тому числі і такими, як мода. Однак основним визначальним його чинником є співвідношення доходу суб’єкта і ціни пропозицій. Потреба вимагає задоволення потреб людини в тому чи іншому об’єкті (матеріальні, духовні, біологічні та ін.).

Види рекреаційних потреб: громадські, групові, особисті.

Громадські рекреаційні потреби. При визначенні сутності цих потреб необхідно враховувати завдання, що стоять перед суспільством:

- збереження здоров’я людей,

- підвищення рівня життя всіх членів суспільства,

- формування особистості відповідно до суспільних ідеалів,

- розвиток народного господарства та ін.

На одне з перших місць виступає формування нової людини. Відповідно до цього громадські рекреаційні потреби можна визначити, перш за все, як потреби суспільства у відновленні фізичних і психічних сил, а також всебічному розвитку всіх його членів.

Групові рекреаційні потреби. Ці потреби займають проміжне положення між громадськими та особистими. Особливий інтерес представляє зміст потреб великих і малих груп людей, які для географів часто виступають і як деякі територіальні спільності. До них відноситься населення міст, селищ, сіл, колективи заводів і установ, вищих навчальних закладів, шкіл, і, що особливо важливо, родина. В умовах сучасного суспільства не окремий індивід, а родина стає основним споживачем рекреаційних послуг. Тому організаторам рекреаційної діяльності доводиться враховувати специфічні рекреаційні потреби сімей. До них відносяться потреби:

-у вихованні та зміцненні здоров’я дітей,

-у відпочинку в канікулярний час учнів,

-у відновленні здоров’я одного з членів сім’ї, коли особисті потреби інших її членів відходять на другий план,

-потреба в житлі, розрахованому на проживання у ньому не однієї людини або групи не пов’язаних один з одним людей, а сім’ї.

Особисті рекреаційні потреби. Діапазон особистих потреб, що задовольняються шляхом рекреаційної діяльності, досить широкий. Серед них можна виділити наступні потреби:

-в сприятливому природному середовищі,

-в здоров’ї,

-спілкуванні з іншими людьми,

-розвагах,

-зняття стомлення,

-творчої діяльності,

-зміни видів діяльності та місця її прояву,

-в пізнанні світу, що тісно пов’язане з потребою в задоволенні допитливості і першовідкриття,

-у подоланні перешкод,

-задоволенні естетичних потреб.

Потреби людини задовольняються через його практичну діяльність. В ході її у людей виробляються певні стереотипи поведінки. Це відноситься і до рекреаційної діяльності. Кожній рекреаційній потребі відповідає певна безліч рекреаційних занять і люди при описі своїх потреб оперують уже сформованими наборами цих занять. При цьому одне заняття може бути пов’язане з необхідністю задоволення кількох потреб. Так, катання на лижах приховує в собі потребу в знятті втоми після одноманітної роботи, у фізичному розвитку, в спілкуванні з природою.

Зв’язки між групами рекреаційних потреб. Ділення рекреаційних потреб на суспільні, групові та особисті не може бути жорстким і беззастережним. Особисті потреби тісно пов'язані з груповими та суспільними, вони змінюються разом із зміною суспільства. Останнє формує в людей нові, більш прогресивні потреби, прагне, щоб особисті, групові і суспільні потреби узгоджувалися.

Рекреаційні потреби населення дають змогу розвитку рекреаційної діяльності. У державному класифікаторі України «ДК 009-2010:Класифікатор видів економічної діяльності» немає чітко виділеної рекреаційної діяльності як окремого виду економічної діяльності. Через це існує проблема в оцінюванні соціально-економічної ефективності та важливості розвитку рекреації.

Використання рекреаційних ресурсів в містах і пригородніх районах в наш час відбувається стихійно, без урахування екологічної ситуації, яка, з одного боку – здійснює негативний вплив на здоров’я відпочиваючого населення, а з іншого – перевищує допустимі навантаження на екосистеми. Крім того, неорганізований відпочинок і туризм негативно впливають на розвиток туристичного бізнесу і не приносить можливого прибутку в бюджет регіону.

Рекреаційна діяльність характеризується:

-економічною,

-соціально-культурною,

-методико-біологічною функціями.

1) Економічна функція рекреаційної діяльності полягає в розширеному відтворенні робочої сили, підвищенні продуктивності праці, збільшенні фонду робочого часу. Рекреація сприяє розвитку сфери обслуговування населення, вирівнюванню рівня розвитку районів, раціональному, науково-обґрунтованому використанню природних багатств краю.

2) Методико-біологічна функція рекреаційної діяльності – це зниження захворюваності, збільшення тривалості життя людей.

3) Соціально-культурна функція полягає в пізнанні навколишнього світу, спілкуванні людини з природою. Вона знаходить відображення в рості творчої активності, розширенні кругозору, покращенні психологічного клімату в трудових колективах.

Економічна функція пов’язана з роллю людини як основної продуктивної сили суспільства, зі специфікою економічних форм задоволення рекреаційних потреб і з вирішенням шляхом організації рекреаційної діяльності деяких господарських проблем. До таких проблем належать: підвищення рівня зайнятості населення, розвиток сфери обслуговування та благоустрою побуту місцевого населення, збалансування грошових доходів і витрат населення на більш високому рівні і т.д. Ці економічні функції пов’язані з медико-біологічними і соціально-культурним функціями, але вони мають в той же час самостійне значення.

Економічні вимоги (розвиток продуктивних сил, зростання продуктивності праці, зростання сукупного суспільного продукту) багато в чому диктують необхідність організації рекреаційної діяльності і визначають структуру і пріоритет медико-біологічних і соціально-культурних функцій.

Найсуттєвішими економічними функціями є:

-розширене відтворення робочої сили, формування господарських систем, що забезпечують задоволення рекреаційних потреб,

-забезпечення відповідності товарних фондів та їх структури споживчому попиту,

-джерело валютних надходжень.

Рекреаційна діяльність на відміну від трудової діяльності людини протікає в сфері споживання. Є три шляхи задоволення рекреаційних потреб:

1. за рахунок ринку товарів і послуг;

2. у формі безпосереднього позаробочого придбання продуктів і послуг, головним чином, в рамках суспільних фондів споживання;

3. у формі самообслуговування.

Задоволення рекреаційних потреб забезпечується сукупністю послуг і товарів, пов’язаних між собою. Тут діють принципи: взаємозамінності (субституції) і взаємодоповнюваності (компліментарності).

В організаційному та економічному плані істотні два аспекти взаємозамінності. По-перше, взаємозамінність однакових по функції послуг, що розрізняються лише за якістю (наприклад, переміщення забезпечується різними видами транспорту, з різним ступенем комфортності і при різних швидкостях руху). По-друге, взаємозамінність послуг, які задовольняють одну потребу (наприклад, лижна прогулянка може бути замінена катанням на ковзанах, купання в морі – купанням в річці або басейні).

Таким чином, при розгляді проблеми взаємозамінності необхідно враховувати особливості кожного каналу задоволення потреб. Під взаємодоповнюваністю розуміється такий економічний зв’язок, коли користування однією послугою передбачає придбання ще ряду одиничних або комплексних послуг. Наприклад, придбання транспортних послуг для переміщення в район відпочинку автоматично викликає потреби в засобах розміщення підприємств харчування в місці відпочинку. При цьому задоволення потреб, заради яких робляться подорожі – головних в рекреаційній діяльності – не приймають товарної форми. Перебування в місцях зі сприятливим кліматом, купання в морі, прогулянки лісом, огляд культурно-історичних пам’яток найчастіше не вимагають від туриста прямих витрат грошей.

Послуги, що забезпечують рекреаційну діяльність, створюються при різних суспільно-необхідних затрат праці. У зв’язку з цим виникають передумови для утворення «туристської ренти», яка за допомогою системи цін може стягуватися підприємствами, що реалізують платні послуги і товари. Одним із шляхів задоволення рекреаційних потреб виступає ринок рекреаційних товарів і послуг, де останні є товаром. У цій якості вони беруть участь у задоволенні платоспроможного попиту населення.

Рекреаційні послуги виступають як одна з активних статей платоспроможного попиту. Розширення обсягу пропонованих рекреаційних товарів і послуг сприяють розширенню сфери пропозицій, зростання питомої ваги задоволеного платоспроможного попиту. Розрізняють дві сторони медико-біологічних функцій рекреаційної діяльності: лікування та оздоровлення.

Санаторно-курортне лікування необхідно для відновлення здоров’я людей, що перенесли захворювання і потребують продовження лікувального процесу. Необхідність оздоровлення визначається тим, що під час трудової і побутової діяльності навіть у практично здорової людини виникає стан втоми – тимчасове зниження працездатності. Для попередження стомлення праця повинна змінюватися відпочинком. Однією з найважливіших властивостей рекреаційної діяльності, що сприяють швидкому зняттю втоми, є її активність. При активній діяльності відновні процеси протікають швидше, ніж при пасивному відпочинку.

Формою активної рекреаційної діяльності може бути переключення з одного виду діяльності на інший. Таким чином, відмінна ознака активної діяльності – її різноманітність. Навіть переключення з одного виду розумової роботи на іншій – відвідування театру, читання книг, слухання музики – також активна рекреаційна діяльність. Але при всій важливості інтелектуальних занять особливе значення в якості форми активної рекреаційної діяльності має фізична діяльність. У середньому і літньому віці фізичні вправи, активізуючи організм і протидіючи процесу старіння, навіть важливіші, ніж в молодості.

Врахування медико-біологічних функцій дозволяє сформулювати деякі передумови організації рекреаційної діяльності:

-широкий розвиток активних видів рекреаційної діяльності, пов’язаних з фізичною активністю;

-різноманітність діяльності як необхідна умова ефективності заходів щодо відновлення здоров’я;

-врахування особливостей усіх вікових контингентів і соціально-професійних груп, що забезпечує відпочиваючим високу свободу вибору відповідно до їх психофізіологічних можливостей, схильностей і інтересів.

В якості однієї з функцій рекреаційної діяльності – соціально-культурної – виділяють розваги, але не в чистому вигляді, а в поєднанні з заняттями, що виконують суспільно-корисні функції. Це чітко виражене в структурі занять на туристичних маршрутах, в організації відпочинку в санаторіях і будинках відпочинку. Таким чином, особисті потреби в розвазі виступають як один із засобів задоволення суспільних потреб у відновленні працездатності і розвитку особистості. Якщо відновлення працездатності та всебічний розвиток особистості є метою організації рекреаційної діяльності, то розвага – засобом досягнення цих цілей.

Розвага сама по собі не має соціальної цінності, але знаходить її, будучи одним із способів досягнення поставлених соціальних цілей. У багатьох країнах обслуговування рекреації йде шляхом розвитку індустрії розваг (Лас-Вегас, Монте-Карло). Однак зростання ролі розважальних моментів нерідко зумовлює втрату функції пізнання і розвитку, а контакт із природою перетворюється в розвагу і суцільне поглинання інформації.

Усі три функції рекреації тісно пов’язані між собою і виражаються у збільшенні національного прибутку і загальному підвищенні соціально-економічної ефективності суспільного виробництва. Рекреаційна діяльність проявляється у вигляді конкретних рекреаційних занять або циклів. За функціональними особливостями і цілями рекреаційна діяльність класифікується на види: лікувально-профілактична, оздоровча, спортивна, утилітарна, пізнавальна. Життєві цикли рекреаційної діяльності виявляються в чергуванні видів і форм рекреації, географічних районів і т.д.

Різноманітність, комбінування і циклічність рекреаційних занять безпосереднім чином пов’язані з властивостями рекреаційних територій і їх організацією. Різноманітність занять повинна відповідати різноманітності рекреаційних ресурсів як природних, так і культурно-історичних. Комбінування і циклічність також можливі за наявності різноманітних ресурсів на певній території.

В районному плануванні функціональна різноманітність рекреаційної території (вибір природних комплексів, набір і розміщення інженерних споруд і т.д.) досягається на основі бюджету часу рекреанта, тобто з вказівкою набору і тривалості занять.

Прояв властивостей рекреаційних циклів на глобальному і макротериторіальному рівнях може розцінюватися як задача територіальної організації рекреаційної галузі в цілому, тобто як забезпечення різноманітності пропозиції. Рекреаційна діяльність охоплює певні види діяльності, пов’язані із туристичною, санаторно-курортною, лікувально-оздоровчою, спортивною метою. Кожен вид є певною мірою відокремленим і може бути організований незалежно від інших видів рекреаційної діяльності.

Водночас через велику кількість спільних рис їх доцільно досліджувати як єдиний об’єкт економічної діяльності – рекреаційну діяльність.

Мета здійснення рекреаційної діяльності збігається із видами діяльності рекреації та її функціональним призначенням. За тривалістю здійснення рекреаційна діяльність може бути:

- короткотривалою (1–2 дні),

- середньотривалою (до 7 днів),

- довготривалою (понад 7 днів).

Короткотривала рекреація, як правило, пов’язана із відпочинком і відновленням фізичних сил людини. Короткотривала рекреація здійснюється переважно в межах населеного пункту, міста чи передмістя. Основними видами діяльності при цьому є відвідування театрів і кінотеатрів, прогулянки, відпочинок у паркових зонах, відпочинок за межами населеного пункту у лісових зонах (рекреаційних екосистемах). Основним видом короткотривалої рекреації є лише організація відпочинку.

Середньотривала рекреація здійснюється на спеціально призначених курортах на базі санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку, баз відпочинку. Середньотривала рекреація передбачає як відпочинкову діяльність, так і санаторно-курортне лікування та профілактику захворювань, причому відпочинок має цільовий, а не загальний характер. При цьому використовують природні рекреаційні ресурси та умови відповідно до основного функціонального призначення та спеціалізації курортів. Переміщення населення відбувається в межах області, регіону чи країни з метою санаторно-курортного лікування та міжнародних поїздок з метою відпочинку.

Довготривала рекреація відбувається на спеціально відведених курортних місцевостях. Довготривала рекреація менше пов’язана із відпочинком як цільовим видом діяльності, оскільки тут він швидше розглядається як тривала перерва у роботі, відлучення від виконання трудових обов’язків. Переважає у цьому випадку санаторно-курортне лікування, профілактика захворювань. Переміщення може відбуватися як в межах області, так і в межах країни, а також за її межі. Підсумком цього є виділення щоденної, щотижневої та щорічної рекреації.

Виходячи з вільного вибору виду рекреаційної діяльності населенням, місця та тривалості його здійснення, можна виокремити такі види рекреації:

-внутрішня рекреація – це рекреаційна діяльність людини за межами свого постійного місця проживання в межах регіону чи країни;

-іноземна рекреація (в’їзна) – це рекреаційна діяльність осіб-нерезидентів у спеціально призначеній місцевості в межах країни, громадянами якої вони не перебувають;

-зарубіжна рекреація (виїзна) – це рекреаційна діяльність осіб-резидентів країни у межах спеціально відведених місцевостей регіону та країни, що знаходяться за межами країни-походження та середовища їх проживання;

-прикордонна рекреація – це рекреаційна діяльність людей, що мешкають у прикордонних територіях з метою здійснення рекреації на спеціально відведеній місцевості на термін, що не перевищує 24 години. Окремо виділяють рекреацію у межах країни, національну та міжнародну рекреацію.

Рекреація в межах країни охоплює внутрішню та іноземну (в’їзну) рекреацію. Національна рекреація охоплює внутрішню та зарубіжну (виїзну) рекреацію. Міжнародна рекреація охоплює сукупність іноземної (в’їзної) і зарубіжної (виїзної) рекреації.

 









Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2021 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.