Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Система навчання оптимальному читанню В.Зайцева





 

Оптимальне читання – це читання зі швидкістю розмовної мови, тобто від 120 до 150 слів за хвилину. Саме до такої швидкості пристосувався за довгі століття артикуляційний апарат людини, саме при цій швидкості досягається краще розуміння змісту тексту.

Швидкість читання є одним із найважливіших факторів з числа тих, що впливають на успішність. Від швидкості читання залежить також процес розвитку. Швидко читають зазвичай ті учні, які багато читають. В процесі читання удосконалюється оперативна пам’ять стійкість уваги. Від цих двох показників, у свою чергу, залежить розумова працездатність. Навичка читання є складовою частиною більшості складних умінь.

Потрібно розглянути і виховний аспект. Якщо випускники початкової школи погано читають, то у 5 класі падає їх успішність. Тоді у класі більшість учнів вчаться на трійки. У класі переважає психологія трієчників. Більшість учнів думають так: «Вчитися добре – на «4» і «5» - не можливо. Значить єдиний варіант – трійка. Хоч намагайся, хоч ні – вище оцінку не одержиш». Ну а якщо це так, то краще не вчитися, ніж учитися.

Навичка читання повинна бути сформована ще у початковій школі. Необхідно намагатися, щоб у кінці початкового навчання більша частина учнів володіли швидкістю читання не менше 120 слів за хвилину.

Розглянемо найбільш ефективні резерви навчання читанню.

1. Частота вправ. Важлива не довготривалість, а частота тренувальних вправ. Людська пам’ять влаштована так, що запам’ятовується не те, що постійно перед очима, а те, що мелькотить: то є, то немає. Саме це створює подразнення та запам’ятовується. Тому, якщо ми хочемо засвоїти якісь уміння, довести їх до автоматизму, до рівня навички, то зовсім необов’язково проводити довготривалі вправи, краще вправлятися короткими порціями, але частіше. У зв’язку з цим домашні тренування в читання повинні проводитися у три-чотири підходи по 5 хвилин. Дитина читає невеликий абзац і переказує його зміст. Через годину-другу ще один підхід, потім знову перед сном. Ефективність такого тренування наваго вища, ніж читання протягом години-півтори за один підхід.



2. Читання «жужанням» теж дає хороші результати. За звичайною методикою учитель опитує за урок не більше 10 учнів. При цьому кожний з них вправляється не більше 1-2 хвилин. Під час читання «жужанням», коли усі учні читають одночасно напівголосно, щоб не заважати товаришам, кожний зі своєю швидкістю протягом 5 хвилин, час тренування різко збільшується.

3. П’ятихвилинне читання на кожному уроці. Якщо учитель працює за звичайною методикою і у 3 класі має 5 уроків читання на тиждень, то при наповненості класу 40 дітей за тиждень він опитає кожного учня по одному разу. При цьому учень матиме час для тренування всього 2-3 хвилини на тиждень. П’ятихвилинки на кожному уроці дозволяють збільшити час читання до 120 хвилин на тиждень на кожного учня.

4. Читання перед сном також дає хороші результати. Справа у тому, що останні події дня фіксуються емоційною пам’яттю, і ті 8 годин, які людина спить, вона знаходиться під їхнім впливом. Яскраві враження від цікавої книги перед сном закріплюють інтерес до читання.

5. Режим шкодуючого читання.Якщо дитина не любить читати, це означає, що у неї при читанні виникають труднощі. Їй тяжко читати, тому вона не любить читати. Режим шкодуючого читання – це такий режим, коли дитина читає два-три рядки і після цього одержує тимчасовий відпочинок. Такий режим має місце під час перегляду діафільму. Звернемо увагу, що у діафільмі майже 40 кадрів (це 80-120 рядків). І далеко не кожна дитина в змозі прочитати такий об’єм за вечір. Корисно читати по черзі: декілька кадрів читає дитина, потім підключаються батьки. Дуже добре перегляд діафільмів проводити перед сном.

6. Розвиток оперативної пам’яті.Можна спостерігати таку картину. Дитина читає речення, що складається із 6-8 слів. Дочитавши його до третього-четвертого слова, забуває перше. Тому вона не може уловити смисл речення. Не може поєднати усі слова разом. У цьому випадку необхідно розвивати оперативну пам’ять. Робиться це за допомогою зорових диктантів (тексти розроблені професором І.Т.Федоренко). У кожному із 18 наборів є шість речень. Особливість цих речень така: якщо перше речення складається всього із двох слів – 8 букв, то останнє речення 18 набору складається уже із 47 букв. Нарощування довжини речень відбувається поступово, по одній-дві букви. Час роботи з усіма реченнями складає приблизно два місяці. Таким чином, за цей час оперативна пам’ять дитини розвивається настільки, що вона може уже запам’ятати речення із 46 букв, тобто із 8-9 слів.Тепер школяр легко засвоює смисл речень, читати йому стає цікавіше, а тому і процес навчання читанню відбувається набагато швидше. Методика проведення зорових диктантів зводиться до того, що на дошці виписуються шість речень одного із наборів і закривають листком паперу. Після того, як одне із речень відкрите, діти протягом визначеного часу (для кожного речення він вказаний) читають речення і намагаються запам’ятати його. Потім воно стирається, а діти записують його у зошит. Після цього відбувається запам’ятовування і запис наступного речення і так далі. На шість речень одного набору зазвичай на уроці виділяється 5-8 хвилин. Цей же набір повторюють 3-4 дня підряд. Необхідна умова проведення зорових диктантів, що розвивають оперативну пам’ять, - це проводити їх кожного дня. Якщо проводити їх через день, то таке тренування майже не розвиває. Зазвичай уже через місяць тренувальної роботи проявляються перші успіхи. Речення можуть підбиратися під тему уроку з відповідної кількістю букв.

7. Колективні комплексні вправи:багаторазове читання, читання в темпі скоромовки, виразне читання з переходом на невідому частину тексту. Усі три вправи проводяться колективно, тобто читають одночасно усі учнів напівголосно. Багаторазове читання проводиться таким чином. Вчитель встановлює для усіх дітей однакові проміжки часу. Після того, як початок нової розповіді прочитаний учителем та усвідомлений дітьми, їм пропонується почати читання та продовжити його протягом 1 хвилини. Коли закінчується хвилина, кожен із учнів відмічає до якого слова він встиг прочитати. Потім слідує повторне читання цього ж уривку. При цьому учень знову відмічає, до якого слова встиг дійти, та порівнює з попереднім результатом. Звичайно вдруге учень прочитав на декілька слів більше. Збільшення темпу читання викликає в учнів позитивні емоції. Їм хочеться читати ще раз. Однак більше трьох разів не варто читати один і той же уривок. Краще на цьому ж уривку організувати наступну вправу – скоромовки. Читання у темпі скоромовки передбачає розвиток артикуляційного апарату, тому вимоги до виразності не пред’являються. Проте підвищені вимоги до чіткості вимови, промовляння усіх закінчень слів. Вправа продовжується не більше 30 секунд. Після цієї вправи на цьому ж уривку проводиться читання з переходом на незнайому частину тексту. Читання з переходом на незнайому частину тексту. Учням дається завдання читати цей же уривок, але уже в необхідному темпі, виразно. Діти перечитують знайому частину до кінця і вчитель не зупиняє їх. Вони переходять на незнайому частину тексту. Учень, що декілька разів прочитав один і той же уривок тексту, виробив вже підвищений темп читання, при переході на незнайому частину продовжує читати її у тому ж підвищеному темпі. Його можливостей ненадовго вистачає (пів рядка, рядок), але якщо кожного дня проводити три такі вправи на уроках читання, то в кінці кінців тривалість читання у підвищеному темпі буде збільшуватися.

8. Стимулювання бажання читати. Цьому допомагає контроль успіхів кожного дня. Учні протягом однієї хвилини читають текст (кожний у своєму темпі. напівголосно), відмічають, до якого слова дочитали, потім перераховують прочитані слова і записують результати у щоденник. Ця робота проводиться кожного дня на уроці читання, що позитивно впливає на відношення дитини до тренувальних вправ і до читання зокрема.

Іноді позитивних результатів описана робота не приносить. Це пов’язано з тими помилками, які допускаються вчителями при роботі за цією системою.

1. Відсутність цільової установки. Учитель сам не вірить у можливість досягнення високої швидкості усвідомленого читання і тому не може переконати учнів та їх батьків в необхідності тренування.

2. Нерегулярні вимірювання швидкості читання не дозволяють учням слідкувати за своїми успіхами.

3. Не проводяться консультації для батьків учнів, які відстають.

4. Зорові диктанти проводяться не кожного дня і не за визначеною системою.

 









Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2021 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.