Модель професіограми ідеального менеджера освіти шкільного рівня

Професіограма сучасного керівника навчального закладу – це основа організації підготовки майбутніх фахівців.

Професіограма дозволяє передбачити конкретні шляхи, засоби, операції, завдання, критерії навчання і виховання школярів, удосконалити програму формування особистості майбутнього спеціаліста. Вона також є важливим засобом діагностичних та прогностичних процедур експериментальної роботи, коли вивчаються рівні професійного розвитку дітей і визначається якість ефективності їх підготовки. Вчитель педагогічного закладу, спираючись на професіограму, визначає питання стратегії і тактики педагогічного процесу, спрямованого на формування тих професійно значущих якостей особистості, знань, умінь, які відображені в професіограмі. Для школяра професіограма є орієнтовною основою планування та організації теоретичного і практичного самовиховання.

Аналіз науково-педагогічних джерел свідчить про існування різних тлумачень поняття „професіограма”.

Так, згідно з філософським словником О.Грицанова, професіограма – це науковий опис виду праці та необхідних професійних якостей, що може використовуватись у профорієнтації, підборі кадрів та ін.

В.Сластьонін під професіограмою розуміє систему вимог до спеціаліста, яка матеріалізується у його професійній діяльності. Він стверджував, що професіограма замінює уявлення викладача і студента про випускника. Вона є моделлю випускника.

І. Жерносек зазначає, що професіограма – це опис сукупності систематизованих, науково обґрунтованих структурованих теоретичних знань і практичних умінь, які об’єктивно необхідні особистості для виконання тієї чи іншої спеціалізованої діяльності або посадових функціональних обов’язків. Це також визначені моральні та психолого-фізіологічні риси, адекватні умовам праці і вимогам часу на конкретному історичному етапі розвитку суспільства.

Цікавим є розуміння Г.Бордовським, В.Волковим, Ю.Кузнєцовим та ін. сутності професіограми вчителя. Вони зазначають, що професіограма – це ідеальна модель діяльності особистості, котра розкриває основні функції педагогічної діяльності вчителя, вимоги до його особистісних якостей, знань і умінь, необхідних для виконання цих функцій з урахуванням специфіки навчального предмета, а також його самонавчання та саморозвиток з урахуванням потреб суспільства. Однак психолого-педагогічна література не дає завершеного визначення поняття „професіограма менеджера освіти”.

Професіограма – це портрет ідеального освітнього працівника, що визначає вимоги до сукупності його особистісних якостей, здатності виконувати ті або інші функції, соціальні ролі. У своїй повсякденній роботі вчитель, керівник школи користується правовими актами, які визначають їх посадові обов'язки.

Проте, ці документи не повною мірою, з точки зору концепції менеджменту, враховують особливості складного переходу суспільства, в тому числі й освіти, а саме:

- стреси, тиск, невизначеність значною мірою присутні в нашому житті, тому від досвідчених керівників шкіл, вчителів вимагають здібності ефективно управляти собою, колективом, учнями та своїм часом;

- ерозія традиційних цінностей призвела до серйозного розладу особистих переконань та цінностей, у зв'язку з чим сьогодні педагогічним працівникам, як ніколи, потрібні вміння пояснювати свої особисті цінності та допомагати визначити розумні орієнтири учням;

- демократизм, широка можливість вибору передбачає спроможність чітко визначити свої особисті та професійні цілі;

- традиційна система підготовки педагогічних працівників не в змозі забезпечити потребу в безперервній освіті, тому кожен з них зобов'язаний сам підтримувати свій професійний ріст і особистий розвиток;

- перед вчителями постає нескінченний ряд моральних, матеріальних професійних та інших проблем, що передбачає оволодіння навичками їх творчого та ефективного вирішення;

- традиційні ієрархічні відносини зруйновані, авторитарний стиль управління не спрацьовує, тому для продуктивної праці вчителю необхідно оволодіти навичками впливу на учнів, керівнику навчального закладу – на педагогів, не вдаючись до прямих наказів;

- багато традиційних форм шкіл, методів навчання застаріло, тому керівнику школи, педагогам необхідно переробляти в своїй діяльності класичні методи, впроваджувати інновації, займатися дослідницькою роботою, сміливо експериментувати.

Головний напрямок у роботі педагога – це вдосконалення змісту, методів та прийомів навчання, виховання та розвитку дітей. На основі концепції шкільного менеджменту слід реалізувати особливий підхід, і відповідності з яким педагогам повинна надаватися така допомога з боку керівників шкіл, виховання та розвитку. Концепція шкільного менеджменту змінює роль педагогів, вимагаючи від них максимальної уваги до політики, стратегії і тактики школи, її технологічних, процедурно – ритуальних та естетичних цінностей. Це положення вимагає від учителя творчості та гнучкості у формуванні установок і мотивів навчання, розвитку, раціонального використання часу.

Один з найбільш серйозних напрямків менеджменту в діяльності педагога – це вдосконалення навчальних програм і процесу навчання, які безпосередньо пов'язані з функціями вчителя. І хоч програми (стратегія та принципи) знаходяться поза компетенцією вчителя, їх успішна реалізація (тактика) залежить від визначення розумних об'ємів матеріалу до кожного уроку, обмежень, послідовності вивчення, оцінки та уточнення навчальної програми за допомогою тестів та особистого досвіду. Концепція шкільного менеджменту дозволяє вчителям коригувати навчальні програми у відповідності до підбору учнів, запитів учнів та їх батьків, доцільно вибирати раціональні методи та експериментувати з ними.

Наступний напрямок менеджменту в діяльності вчителя – інформація та комунікація. Вчитель – фігура, яка визначає вирішення всіх проблем навчально - виховного процесу в школі. Обов'язкова умова цього – постійна висока інформованість, знання результатів новітніх досліджень психолого – педагогічної науки, присвячених удосконаленню технологій навчання, виховання та розвитку.

Складовими компонентами педагогічного менеджменту є люди, технології, стратегії, структури, цілі, завдання, процесії, культура. Цикл менеджменту включає в себе планування, визначення умов, організацію, мотивацію, стимулювання, керівництво. Все це вимагає від учителя постійного вдосконалення професіоналізму, підвищення рівня загальної культури.

Важливий напрямок менеджменту в діяльності педагога – удосконалення навчальних програм процесу навчання, що безпосередньо пов’язано із функціями вчителя. До того ж менеджмент допомагає у підвищенні ефективності педагогічної діяльності. Адже основні методи менеджменту допомагають педагогам успішно вирішувати різноманітні численні проблеми особистісного плану, формулюють чіткі особисті цілі та цінності. Також впровадження в школі елементів менеджменту сприяє процесу демократизації та гуманізації шкільного життя, ефективному управлінню школою, педагогічним та учнівським колективами. Головна ж мета ефективного менеджменту в освіті – домогтися, щоб кожен керівник школи мав ефективно працюючих педагогів – професіоналів.

Важливо відзначити, що професіограма у менеджменті освіти становить собою «відкриту систему». А це означає, що в результаті розвитку суспільства, науки, техніки, культури структура, зміст і функції діяльності керівника, основні блоки знань і вмінь також будуть змінюватися.

А.Щербаков стверджує, що при оформленні професіограми необхідно всебічно вивчити сутність конкретної предметної діяльності, а також тих вимог, які вона висуває до особистості як суб’єкта цієї діяльності. Тому нами були вивчені вимоги до діяльності сучасного менеджера освіти (діагностичні, прогностичні, проектувальні, координаційно-регулюючі, комунікативні, мотиваційні, емоційно-вольові, оцінні, когнітивні, мовні, моральні, фізіологічні, фізичні) та визначені блоки якостей, знань, умінь і навичок, якими він повинен володіти для здійснення професійних функцій. Це дало можливість розробити професіограму менеджера освіти. Під такою професіограмою ми розуміємо ідеальну модель діяльності керівника навчального закладу, котра розкриває основні вимоги до якостей особистості менеджера, професійних знань, умінь та навичок, необхідних і достатніх для виконання функцій керівника навчального закладу.

Аналіз сучасної педагогічної літератури та державних документів щодо властивостей керівника навчального закладу допоміг нам визначити основні якості і властивості менеджера освіти.

Відповідно до теорії В.Галузинського і М.Євтуха, ми виділили вісім блоків професійних умінь керівника навчального закладу:

1. Гностичні (аналітичні) – вміщують уміння аналізувати психолого-педагогічну літературу, умови, в яких здійснюється навчально-виховний процес, завдання, що стоять перед керівником навчального закладу, педагогічні ситуації і знаходити гуманні способи їх розв’язання; це уміння аналізувати й оцінювати результати управлінської діяльності, рівень розвитку педагогічного та учнівського колективів, узагальнювати і використовувати передовий педагогічний досвід.

2. Проектувальні – уміння прогнозувати, передбачати розвиток педагогічного коллективу, прогнозувати власну систему педагогічної діяльності; уміння моделювати цілі, завдання, зміст, засоби управлінської діяльності.

3. Конструктивні – уміння планувати особисту діяльність для педагогічного керівництва; впроваджувати ставленицький, рольовий, діяльнісний, творчий, діалогічний, гуманістичний, особистісно зорієнтований, комплексний, науковий, конкретно-історичний, системний, полікультурний, національний, технологічний підходи шляхом використання ефективного змісту, засобів, методів форм та технологій управлінської діяльності; передбачати труднощі в навчально-виховному процесі; конструювати новітні засоби та прийоми взаємодії з підлеглими; уміння планувати роботу школи.

4. Комунікативні – уміння формувати гуманні співвідносини з учнями та педагогами на рівні співробітництва і співтворчості; створювати сприятливе виховне середовище для розвитку інтересів, здібностей, нахилів учнів; регулювати міжособистісні стосунки в педагогічному колективі; володіти методами позитивного впливу на Людину; здійснювати індивідуальний і диференційований підходи; уміння спілкуватися з учнями, батьками та вчителями; уміння захопити учнів та педагогів практичною діяльністю, використовуючи власний авторитет.

5. Організаторські – уміння стимулювати розвиток учнівського та педагогічного колективів; спільно з учителями та учнями організовувати їх щоденну життєдіяльність, наповнюючи її цікавими творчими справами; сприяти накопиченню в учнів соціального досвіду, позитивних рис, контролювати і допомагати вчителям в організації навчально-виховного процесу; сприяти самовихованню і саморозвитку учнів і створенню умов для самореалізації дитини, уміння сприяти розвитку учнівського самоврядування, контролювати власну поведінку.

6. Координаційні – уміння налагоджувати постійні педагогічні стосунки з батьками вихованців і громадськістю, об’єднувати виховні зусилля вчителів, соціальних педагогів, психологів, вихователів груп подовженого дня; уміння вести педагогічну пропаганду.

7. Прикладні – уміння малювати, співати, грати на музичних інструментах, виразно читати, танцювати, користуватися технічними засобами навчання.

8. Педтехніка – уміння спілкуватися, володіння комунікативним впливом, керування власними емоціями; уміння зацікавити, переконувати, навіювати, стримувати, надихати, чітко передавати свій настрій, почуття і думки словом, мімікою та жестами; уміння володіти своїм голосом.

Також професійна діяльність учителя-вихователя вимагає наявності певних і соціально-психологічних рис і властивостей його характеру. Серед них основними є такі:

1. Загальногромадянські риси: широкий світогляд;принциповість і стійкість переконань; громадська активність і цілеспрямованість; патріотизм і добре ставлення до представників інших національностей та країн; гуманізм, високий рівень свідомості; оптимізм (віра в людей, у свої сили й можливості); любов до праці..

2. Морально-педагогічні якості: висока моральна зрілість, справедливість та об'єктивність; педагогічне спрямування наукової ерудиції, високий рівень загальної культури; високий рівень моральних стосунків з людьми; акуратність й охайність; чесність, дисциплінованість, вимогливість; уміння спілкуватися з людьми.

3. Педагогічні якості: педагогічна спостережливість; педагогічна уява; педагогічний такт; педагогічна інтуїція; володіння педагогічною технікою; професійна працездатність.

4. Соціально-перцептивні якості: високий рівень соціального сприйняття й спостереження дійсності; активна інтелектуальна діяльність (систематизація й узагальнення соціального досвіду); швидкість орієнтації у педагогічних ситуаціях; висока культура мовлення; володіння мімікою, тоном голосу, рухами, жестами.

5. Індивідуально-психологічні особливості: висока пізнавальна зацікавленість, любов до дітей й потреба працювати з ними; твердість характеру, витримка й самовладання; самостійність і діловитість у вирішенні життєво важливих завдань.

6.Психолого-педагогічні здібності: адекватність сприйняття дитини й уважність до неї; прогнозування шляхів формування особистості школяра (студента); здатність передбачати можливі результати; виховний вплив на колектив й особистість.

Професіограма вчителя є свого роду реєстром, що включає сукупність особистісно-ділових рис, певний об'єм суспільно-політичних, психолого-педагогічних й спеціальних знань, а також програму педагогічних умінь й навичок, необхідних для виконання вчителем його повсякденних професійних обов'язків.

У педагогіці середньої школи вважається загальновизнаним, що професійні вимоги до вчителя повинні складатися з трьох основних комплексів:

1) загальногромадянські риси;

2) риси, що визначають специфіку професії вчителя;

3) спеціальні знання, уміння й навички з предмету (спеціальності).

До того ж слід пам’ятати, що менеджмент освіти – це елемент людської культури, це портрет ідеального робітника, його професіограма. Оскільки вчитель і менеджер є організаторами діяльності людей, то освітній менеджмент з успіхом може бути використаний для посилення професійної діяльності вчителя, а насамперед його професіограми.

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: