Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Побудова оздоровчо-рекреаційних занять





ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРОВЕДЕННЯ ОСНОВНИХ ВИДІВ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

План вивчення теми

1. Побудова оздоровчо-рекреаційних занять.

2. Характеристика циклічних вправ, особливості їх впливу на організм людини та можливості застосування в якості оздоровчо-рекреаційних засобів.

3. Рекреаційні ігри та особливості їх застосування у фізичній рекреації.

4. Оздоровчі види гімнастики та особливості їх застосування у фізичній рекреації.

5. Туризм у системі оздоровчо-рекреаційної діяльності різних груп населення.

 

Рекомендована література:

1. Аванесова Г. А Культурно-досуговая деятельность: Теория и практика организации / Г. А. Аванесова. – М.: Аспект Пресс, 2006. – 236 с.

2. Бальсевич В. К. Физическая активность человека / В. К. Бальсевич, В. А. Запорожанов. – К.: Здоров’я, 1987. – 224 с.

3. Бойко Г. М. Види оздоровчо-рекреаційної рухової активності: Навчальний посібник / Г. М. Бойко. – К.: Талком, 2014. – 165 с.

4. Жданова О. М. Організація та методика оздоровчої фізкультури і рекреаційного туризму / О. М. Жданова, А. М. Тучак, В. І. Поляковський, І. В. Котова. – Луцьк: Вежа, 2000. – 248 с.

5. Михайлова Л. Н. Социология досуга / Л. Н. Михайлова. – М.: Наука, 1999. – 360 с.

6. Солодовиченко О. Е. Самостоятельные занятия оздоровительной направленности для женщин второго зрелого возраста: метод, рекомендации / О. Е. Солодовиченко. – К: Олимп, л-ра, 1996. – 24 с.

7. Фізична рекреація: навч. посібн. / за ред. проф. Приступи Є. – Львів, 2010. – 113 с.

8. Фоменко Н. В. Рекреаційні ресурси та курортологія : [підр. для студ. ВНЗ] / Н. В. Фоменко. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 312 с.


 

Побудова оздоровчо-рекреаційних занять

 

Перенапруження функціональних систем, зниження розумової та фізичної працездатності, виражена втома, порушення постави, часта захворюваність – це не повний перелік побічних ефектів дії сучасної техногенної цивілізації на здоров’я та якість життя людини. Відсутність системних оздоровчо-рекреаційних впливів позбавляє людину можливості відновлювати свої фізичні та психічні сили, обмежує її здатність збагачуватись духовно та отримувати задоволення від життя.



У зарубіжних дослідженнях (Н. Mellerowicz, W.Meller) наведено симптоми та скарги, що виникають у практично здорових осіб із недостатньою руховою активністю: задишка при незначному фізичному навантаженні; зниження працездатності, швидка стомлюваність, біль у ділянці серця, запаморочення, холодні кінцівки; схильність до закрепів, біль у спині, як наслідок, недостатність функціонування м'язового корсету; порушення сну; зниження концентрації уваги; підвищена нервово-емоційна збудливість (при порушенні психосоматичного рівноваги); дуже рання стареча слабкість.

У Національній доктрині розвитку фізичної культури і спорту визначено важливі завдання державної політики, що висвітлюють питання забезпечення оптимальної рухової активності громадян у повсякденному житті, посилення ролі фізичної культури у формуванні здорового способу життя та зміцненні здоров’я, удосконалення системи фізичного виховання усіх груп населення. Враховуючи зазначене, виникає необхідність упровадження системи оздоровчо-рекреаційних занять, що враховують усі чинник, які формують здоровий спосіб життя сучасної людини.

Виділяють низку факторів, що впливають на участь різних груп населення в оздоровчо-рекреаційних заняттях. Серед основних внутрішніх факторів визначено:

· біологічні (стать і вік);

· психологічні (самодостатність, внутрішня мотивація, ціннісне відношення, загальна самооцінка, задоволення).

Серед зовнішніх факторів найбільш значущими є матеріальні й соціальні умови. Німецький психолог Шелленбергер відзначає наступні причини недостатньої фізичної активності населення: недостатня поінформованість про користь занять (у 40 % респондентів); відсутність інтересу до занять (у 47 %); перевага яких-небудь інших занять у вільний час (у 62 %); лінощі (у 57 %); відсутність інформації щодо можливостей занять (у 37 %); проблема вільного часу (у 63 %); зневіра у власних можливостях («однаково нічого не вийде!») (у 29 %). Отже, актуальним є пошук нових форм і видів рухової активності, впровадження яких дозволить підвищити мотивацію людини до активного та змістовного проведення дозвілля та сформувати потребу в здоровому способі життя.

Побудова оздоровчо-рекреаційних занять потребує врахування низки факторів, як-от: вікові та статеві особливості суб’єктів рекреаційної діяльності, їхні інтереси, матеріально-технічні можливості, стан здоров'я та рівень фізичної підготовленості тощо.

До основних уніфікованих компонентів (чинників), що враховуються під час розробки алгоритму підготовки та проведення оздоровчо-рекреаційних занять належить:

• оцінка факторів, що впливають на охоплення конкретної групи населення (дошкільників, учнів СЗШ, студентської молоді, працівників підприємств та установ, людей пенсійного віку) оздоровчо-рекреаційними заняттями;

• оцінка умов організації оздоровчо-рекреаційних занять (за паспортом закладу або рекреаційної території);

• оцінка вихідного рівня психофізичного стану суб’єктів рекреаційної діяльності;

• розробка програми оздоровчо-рекреаційних занять;

• проведення оздоровчо-рекреаційних занять;

• визначення ефективності впливу оздоровчо-рекреаційних занять.

Розробляючи програми оздоровчо-рекреаційних занять необхідно враховувати, що такі тренування мають певні відмінності від спортивних занять. Якщо спортивне тренування передбачає використання фізичних навантажень із метою досягнення максимальних результатів в обраному виді спорту, то оздоровчо-рекреаційні спрямовується на збільшення або підтримку рівня фізичної дієздатності, соматичного та психологічного здоров’я.

Зміст оздоровчо-рекреаційних занять утворюють фізичні вправи. Для досягнення виразного оздоровчого ефекту, виконання фізичних вправ має супроводжуватись значними енерговитратами й забезпечувати тривале рівномірне навантаження на систему дихання та кровообігу. Це забезпечує постачання кисню тканинам, отже, вказує на виражену аеробну спрямованість вправ.

Ефективність фізичних вправ оздоровчої спрямованості визначається періодичністю й тривалістю занять, інтенсивністю та характером застосованих засобів, чергуванням режимів роботи і відпочинку. З метою забезпечення оздоровчої спрямованості рекреаційних занять, необхідно дотримуватись методичних принципів.

Принцип поступовості нарощування інтенсивності та тривалості навантажень: за умови низького вихідного рівня тренованості нарощування інтенсивності та тривалості має складати 3–5 % на день відносно досягнутого рівня, а після досягнення високих показників – менше.

Поступово збільшуючи навантаження необхідно уникати перенапруження організму та створювати сприятливі умови для розгортання механізмів довгострокової адаптації, що забезпечить поступове зростання можливостей до подолання більш тривалих і складних навантажень. Збільшення навантажувального впливу занять можна забезпечити наступними способами:

· збільшенням кількості оздоровчо-рекреаційних занять на тиждень;

· збільшенням тривалості занять;

· збільшенням щільності занять, тобто часу, який витрачено безпосередньо на рухову активність (виконання фізичних вправ). На перших заняттях моторна щільність дорівнює приблизно 45–50 %. За ходом адаптації організму до фізичних навантажень моторна щільність заняття може досягнути 70–75 % від загального часу занять;

· збільшення інтенсивності занять за рахунок зростання темпу виконання фізичних вправ;

· постійне розширення засобів, що застосовуються на тренуванні, з метою забезпечення впливу на різні м’язові групи, суглоби та внутрішні органи;

· збільшення складності та амплітуди рухів.

Структура та побудова занять. Кожне заняття повинно мати чітко визначену структуру: підготовчу, основну та заключну частини. Розподіл засобів і застосування методів у різних частинах заняття має відповідати спрямованості кожної з його частин. Залежно від самопочуття, погоди, рівня підготовленості суб’єктів рекреаційної діяльності можна збільшити або зменшити розминку, основну та заключну частини заняття.

Різноманітність засобів. Для якісного розмаїття фізичних навантажень достатньо 7–12 вправ різної спрямованості. Ефективними засобами різноманітного тренування, що включає в роботу велику кількість м’язів, є біг, ходьба на лижах, плавання, ритмічна гімнастика тощо. В оздоровчо-рекреаційному тренуванні мають застосовуватись вправи на витривалість (біг в повільному та середньому темпі), силові вправи для великих м’язових груп (присідання, піднімання ніг у висі на поперечині або гімнастичній стінці, перехід із положення лежачи в положення сидячи тощо), вправи для суглобів хребта, рук і ніг, а також вправи зі зміною положення тіла.

Систематичність занять. Систематичні заняття мають позитивний вплив на всі органи та системи організму, нормалізують психічний стан суб’єктів рекреаційної діяльності. В оздоровчих цілях рекомендується наступний тижневий обсяг рухової активності для людей різного віку:

· діти дошкільного віку – 21–28 година;

· школярі – 14–21 година;

· учні середніх спеціальних навчальних закладів – 10–14 година;

· студенти – 10–14 години;

· службовці – 6–10 годин;

· люди пенсійного віку – 10–12 годин.

Індивідуалізація змісту оздоровчо-рекреаційних занять. Мета індивідуалізованих програм оздоровчо-рекреаційних занять – сприяти покращенню фізичного та психічного здоров’я суб’єктів рекреаційної діяльності. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішувати загальні та спеціальні завдання.

Для вирішення поставлених завдань рекомендовано використовувати такі оздоровчо-рекреаційні засоби, як: загально-підготовчі (у русі, на місці), загально-розвиваючі (спрямовані на розвиток гнучкості, координації, уваги), відновлювальні (дихальні вправи, елементи ізометричної гімнастики) та рекреаційні засоби (естафети, рухливі та психологічні ігри, елементи спортивних ігор). Індивідуалізовані програми мають носити довготривалий характер і бути розрахованими на 1–3 місяці. Періодичність оздоровчо-рекреаційних занять – 2–3 рази на тиждень тривалістю до 90 хв. Такі заняття проводяться у час, вільний від основного виду діяльності та в спеціально облаштованих приміщеннях або на природі.

Програма оздоровчо-рекреаційних занять має впроваджуватися в три етапи: початковий, базовий і заключний, на кожному з яких вирішуються специфічні завдання у відповідності до основних методичних принципів побудови оздоровчо-рекреаційних занять.

 









ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2021 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.