|
|
Гуцульщини еквівалента їх прототипом у народній творчості. Тут виступаєЄдина структура органічно пов’язаних між собою окремих видів народного Мистецтва. Кожен із різновидів народної творчості з властивими йому Засобами виражав спільні ідейні та естетичні категорії. Центральне місце у народному культі Гуцульщини належить образу св. Миколи. Християнський міф про Миколу був настільки переосмислений і Пристосований до реальної дійсності, що до цього святого зверталися з Усіма помислами як до покровителя та заступника у земних напастях та Нещастях. З образом Миколи у народній уяві встановився тісний духовний Контакт. Улюблений народом святий угодник завжди представлений у погрудному Зображенні в усталених регаліях, з незмінними атрибутами – одягнений у Фелон, поверх якого - хрещатий омофор, на голові літра, лівою рукою він Підтримує книжку. У спрощеному образі Миколи важко дошукуватись того чи іншого Психологічного виразу. Проте такі акценти композиції, як владний жест Благословляючої правиці та зосереджено спокійний вираз обличчя, творили Враження присутності заступника, наділеного мудрістю, добротою. До улюблених сюжетів гуцулів належали також хрещення Ісуса в Йордані та Їзда пророка Іллі по небі. Популярність останнього сюжету пояснюється Тим, що влітку під час косовиці та жнив н Гуцульщині та суміжних землях Трапляються сильні бурі з дощами, блискавками та громами. У народній Уяві Ілля прийняв постать володаря дощу, блискавиць і грому, а також Урожаю та погоди. Образ святого Іллі на колісниці зображували як окрему сцену. Цей сюжет Поєднувався на одній іконі з розп’яттям Христа, Миколаю і Богородицею Обабіч або погрудним зображенням трьох святителів. Така ускладнена Композиція ділилася на дві частини по горизонталі, де знизу завжди Представлений Ілля. Сцена із цим святим не позбавлена реальних колізій, дотепності і тонкого Гумору. Ілля на колісниці, що скоріше нагадує вигадливої форми фаетон, Сприймається добродушним, самозадоволеним панком, який сидить, опершись На поручні. Здиблені коні у такому пориві, що ними, як правило, Управляють два, а й три ангели. Оди із них, на передньому сидінні, Виступає у ролі кучера. Інші, в леті, помахують над гривами коней Батіжками. Не менш популярним на Гуцульщині був образ Юрія – змієборця. У народному Середовищі Юрій сприймався, з одного боку, як образ воїна-вершина, Переможця страшного змія, з другого – тісно пов’язувався із скотарськими Обрядами. Народній уяві він позбавлений святості. Як і багато інших християнських святих, бере участь у землеробській праці: “А святий Петро за плугом ходит А сьвятий Павел волики гонит. ...................................................... А святий Юрій поволочує”. Майстерність малярів на склі виявилась також у відтворенні образу Богородиці. Заступницю земного буття малювали на червоному тлі в оточенні херувимів. Фігура святої, представлена крупним планом, Виділяється особливою. Монументальністю. В одязі Марії привертав увагу Барвистий. Суцільно заквітчаний мафорій зеленого зеленого або Золотистого кольору. Серед багатого декору й яскравого колориту велично Виступає білизна ликів Марії і Христа з делікатно окресленими рисами. Подібне образне і смислове значення мала ікона “Покрова”, Це й, здавна Популярний у народі сюжет, у гуцульському живописі, виступив у Максимально спрощеній редакції. Майже всю площину ікони займає доколінне Зображення фігури Марії Небесну царицю малювали з тонким станом і довгим Хвилястим волоссям, що спадаючи, обрамляло ї повновиде обличчя. Вона Підтримує пишноквітчастий плащ, яким прикриває зображені з наївною Зворушливістю маленькі постаті духовних і світських осіб. Дидактично-моральний зміст іконографії “Страшного суду” на гуцульських Іконах зведений до основної ідеї – розкрити міф про прийдешній день Світу праведного і неправедного. Тобто так, як ця складна церковна Доктрина освоїла свідомістю простого народу. Картина “Страшного суду” в іконі на склі розгортається на малому Форматі, що обмежувало повний виклад поширеного іконографічного сюжету Даної теми. Композиція симетрично ділиться на дві частини з архангелом Михаїлом по центру. Святий воєвода, як його величали в народі, Призначений вирішувати людські долі, справно виконує свою місію за Допомогою ваги у лівій руці, меча – у правій. Над ним зображена Новозавітня трійця, прародичі Адам і Єва, погасле сонце над пеклом і Сяюче над раєм. Морально-застережлива суть твору виступає на перший план. На іконі Більше уваги приділялося сценам пекла, ніж раю. Пензель маляра на “Страшному суді” виводив вражаючі сцени, що ілюстрували утопічний кодекс Справедливості, витворений народною фантазією. Збережені нечисленні твори іконопису ХVІ- ХVІІІ ст. дають певне Уявлення про розвиток живопису на нашій території у руслі прийнятої Візантійської іконографії. Вони виявляють характерні риси гуцульського Малярства даного періоду, що формувався під значним впливом традицій Народного мистецтва. Гуцульський живопис на склі характеризують пам’ятки. Що походять із
Яворова, Космача, Жабє, Нижнього Березова, Старих Кут, Криво рівні та Інших місцевостей. Інколи у Гуцульщини виділяються самобутнім колоритом, Стилістичним вирішенням, окресленими сюжетами, що вирізняє їх від ікон На склі інших етнографічних регіонів. Художня особливість гуцульського живопису на склі характеризується Яскравим колоритом, площинністю зображення, багатою декоративністю. Вхід Гравюри ікони зберегла тільки тонкий контур. Однак, тут він на відміну Від “правильного” печатного малюнка, зроблений швидкою рукою наївного Художника, котрий не боїться “збити” форму. Арсенал зображувальних засобів мінімальний – графічна лінія, обмежена Палітра локальних кольорів, які подані в основному у співвідношенні Червоно, синього, зеленого, білого, жовтого. Саме кольором вирішується Декоративне звучання ікони. Тут для майстра вже не існує прикладів з Інших сфер мистецтва. Дійсними залишаються тільки традиції, які склалися В області його особистої творчості – в іконописі на склі. При цьому Локальність кольору розбивається декоративними мотивами рослинного Походження (тюльпанами, ліліями, дзвіночками, рожами) і ритмічними Штрихами складок на розкішному одязі фігур. Саме цей декоративний прийом І відрізняє ікони Гуцульщини від подібних витворів сусідньої Румунії Звідки, як прийнято вважати, це мистецтво і прийшло на Західну Україну. Прикметною стилістично ознакою гуцульських ікон є також лінійна розробка Площини. Прямі і хвилясті лінії вільно покладені по формі у різних Напрямках, своїм м’яким, плавним контуром нагадують різець гравера. Ритм Лінії оживляє локальні кольорові площини, декоративно збагачуючи Композицію. Майстри ікон на склі вправно володіли лінією, яка була визначальним Засобом творення образу. Лінійним контуром вони окреслювали силует Фігури, риси обличчя, виявляючи найбільш характерне без зайвих Подробиць. І.Свєнціцький з приводу виставки народного примітиву відмітив: “В Образах народного митця краси дійсно грають. Сяють, хапають за очі,   Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...  ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...  Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...  Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|