Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Грунт та його властивості





Літосфера та головні її складові

Літосфера — це зовнішня тверда оболонка Землі, що охоплює всю земну кору й частину верхньої мантії; вона складається з осадових, вивержених і метаморфічних порід.

Екологічне значення літосфери:

1. літосфера є середовищем усіх мінеральних ресурсів,

2. у верхній частині земної кори розвинені грунти,

3. поверхня літосфери є середовищем існування ≈99% біомаси рослин і тварин,

4. є джерелом розширення життєвого простору.

У літосфері періодично відбувалися й відбуваються грізні процеси — виверження вулканів, землетруси, зсуви, селі, обвали, ерозія земної поверхні, які призводять до небезпечних екологічних ситуацій на певних ділянках планети. Іноді ці процеси спричинюють глобальні екологічні катастрофи.

Нижня межа літосфери нечітка й визначається за різким зменшенням в'язкості порід, збільшенням їхньої щільності та іншими геофізичними характеристиками. Товщина літосфери на континентах і під океанами різна й становить відповідно 25-200 та 5-100 км. Найглибші шахти, пройдені людиною, сягають 3-4 км, а найглибша в світі свердловина (пройдена на Кольському півострові) — трохи більше за 12 км. Про склад і будову глибших зон літосфери нам відомо лише на основі непрямих методів (сейсмо- та електророзвідка, гравіметрія тощо).

В геології під літосферою розуміють тверду (кам’яну) оболонку Землі, яка охо- плює земну кору і верхню частину верхньої мантії до астеносфери, тобто від поверхні Землі до глибини 15-20 км під рифтовими зонами і до 300-400 км під щитами давніх платформ.

В екології літосфера – це вплив геологічної основи, літогенного субстрату на діяльність людей і, навпаки, це інженерно-геологічні умови будівництва, це охорона надр, раціональне використання мінерально-сировинних ресурсів, підзем- ного середовища шахтами, кар’єрами, свердловинами та іншими виробками, це проблема захоронення твердих, рідких, токсичних, радіоактивних та інших шкідливих відходів, це вплив родовищ корисних копалин через поверхневі геохімічні аномалії на розвиток рослин і здоров’я людей.



Іноді деякі вчені до складу геологічного середовища, крім літосфери, включа- ють також геофізичні поля (геофізсферу), рельєф поверхні Землі (геоморфосферу), підземну гідросферу, педосферу і ландшафти. З точки зору еколога, це різні об’єкти і тому ми розглянемо їх спочатку окремо, а відтак разом, як синтез природних компонентів, в результаті взаємодії яких і функціонує навколишнє середовище. Геофізсфери поєднують цілий комплекс геофізичних полів, які пов’язані з Космосом і динамікою надр Землі: гравітаційне, магнітне, теплове, електричне, сейсмічне, радіаційне, геопатогенне та ін. Ці поля впливають на здо- ров’я людей і є істотними факторами екологічного стану тієї чи іншої території. Динаміка змін полів, поширеність їх впливу зменшується при віддаленні від поверхні Землі, але деякі поля, наприклад, радіаційні пояси Землі, можуть впливати на людину і в Космосі, на відстані десятків тисяч кілометрів від Землі. Геофізсфери утворюють складну систему, яка ще майже не вивчена з позицій екології. Геоморфосфера охоплює тоненьку «плівку» на контакті літосфери і атмосфери і відповідає рельєфу земної поверхні, що вивчається геоморфологічними методами. Рельєф Землі – це дуже важливий для людини життєвий простір, це територіальний ресурс, який швидко зменшується завдяки активізації сучасних екзогенних процесів від непередбаченої шкідливої діяльності людей. Екологія геоморфосфери – це сучасний стан поверхні Землі як територіального ресурсу, це порушення її зсувами, селями, ерозією, карстовими і суфозійними просадками, гравітаційними обвалами, провалами, осипаннями та ін.

Педосфера – ґрунтовий покрив – дуже істотний компонент геосистеми. Він впливає на фіто- і зоосфери, а також значною мірою на господарську діяльність людей. Екологія педосфери вивчає екологічний стан земельних ресурсів, деградацію ґрунтів під впливом ерозії, виносу гумусу та інших складових ґрунту, забруднення їх мінеральними добривами, пестицидами, радіонуклідами, важкими металами. Фітосфера, або рослинний покрив суші Землі, є основою забезпечення життєдіяльності тваринного світу і людей. Природний рослинний світ і агрокультури значною мірою забруднені, що дуже небезпечно для тварин і людей. Зоосфера – це вся та жива маса тваринного світу, що існує на суші і у водах Світового океану. Вищі тварини знаходяться на вершині трофічної піраміди, яка забезпечує людей їжею. В останні роки значно зросла кількість випадків токсикозу тварин важкими металами, пестицидами, нафтопродуктами та іншими забруднювачами.

Найважливішими складовими частинами літосфери є:

• поверхневий родючий шар, або грунт,

• земні надра (корисні копалини).

Грунт та його властивості

Грунт - особливе природне тіло, що утворилось на материнській породі під впливом природних ґрунтоутворюючих факторів (клімат, рослинність, тваринний світ, рельєф місцевості, геологічний вік території) та діяльності людини.

Ґрунт - це основа виробництва продуктів харчування та кормів, органічної сировини, накопичувач поживних речовин для рослин та води з опадів. Він діє як фільтр, буфер ґрунтових вод, утворює та очищує їх.

Утворення ґрунту - складний і довготривалий процес. Спочатку гірська порода руйнується під виливом води, повітря, температури та живих організмів. Між часточками материнської породи поселяються мікроорганізми і лишайники, результатом їх життєдіяльності є утворення органічної речовини. З часом гірська порода руйнується ще більше, а органічна речовина поступово накопичується. Дуже велику роль у ґрунтотворному процесі відіграють зелені рослини, а також мікроорганізми і тварини, які живуть у ґрунті. Вони збагачують грунт на поживні речовини, покращують його структуру і водопроникність

Грунт формується дуже повільно. За даними дослідників для утворення шару ґрунту товщиною 2,5 см необхідно 25 років, для шару 17,5-25 см — 100 років, а чорноземи потужністю 90 см сягають віку до 16 тис. років.

Грунт має не тільки економічне, а й біогеоцентричне значення. Ґрунтовий покрив поглинає і нейтралізує багато шкідливих речовин, що забруднюють навколишнє середовище.

Грунт постійно взаємодіє з іншими елементами природи і мас велике значеним в загальному кругообігу речовин. Через грунт здійснюється зв'язок літосфери з атмосферою. Під впливом води і вітру грунт переміщується у просторі, змінюючи рельєф.

Від хімічного складу ґрунту певною мірою може залежати здоров'я людини. Адже нестача або надлишок у ґрунті елементів, важливих для обміну речовин в організмі, може призвести до тих чи інших захворювань. Наприклад, захворювання людей на ендемічний зоб може бути наслідком нестачі в місцевих ґрунтах рухомих форм йоду.

Ґрунти — органо-мінеральний продукт багаторічної спільної діяльності живих організмів, води, повітря, сонячного теша й світла. Це природні утворення, які характеризуються родючістю — здатністю забезпечувати рослини речовинами, необхідними для їхньої життєдіяльності.

Найродючіші й найпотужніші ґрунти — чорноземи — формувалися протягом багатьох тисячоліть у зонах лучних степів, де був сприятливий клімат (тепле літо, кількість опадів — 500— 600 мм/рік), оптимальні умови для розвитку багатої трав'янистої рослинності. Найбільші в світі запаси чорноземів зосереджені на території України. Про їхню цінність свідчить хоча б такий факт: у роки Другої світової війни німецькі окупанти вивозили український чорнозем залізничними ешелонами до Німеччини. Сьогодні, на жаль, запаси та якість цього неоціненного природного ресурсу в нашій державі істотно знизилися, що пояснюється варварською, непродуманою їх експлуатацією, ерозією, засоленням, відчуженням земель під кар'єри та промислові споруди тощо.

Дуже важливим компонентом ґрунту є гумус (перегній)органічна речовина, що утворилася з решток відмерлих рослин під впливом діяльності мікроорганізмів, які переробляють їх, розкладають, збагачують вуглекислим газом, водою, сполуками азоту та іншими речовинами.

Ґрунтоутворення — важлива частина біологічного кругообігу речовин та енергії. Ґрунт забезпечує рослини калієм і вуглецем, азотом і фосфором тощо. Родючість ґрунту залежить від кількості цих речовин у гумусі, гумусу в ґрунті й товщини шару ґрунту. Найкращі чорноземи містять до 9 % гумусу.

Ґрунти становлять величезну цінність не лише тому, що це основне джерело отримання продуктів харчування; крім того:

– вони беруть активну участь в очищенні природних і стічних вод, які фільтруються крізь них;

– ґрунтово-рослинний покрив планети — це регулятор водного балансу суші, оскільки він поглинає, втримує й перерозподіляє велику кількість атмосферної вологи;
– це й універсальний біологічний фактор, і нейтралізатор багатьох видів антропогенних забруднень.

Тому користуватися ґрунтом, землею слід розумно й бережно. В гонитві за врожаєм ґрунти розорюються дедалі глибше й частіше, в них у неймовірних кількостях вносяться мінеральні добрива й пестициди. В результаті на величезних площах степової і посушливої зон ґрунти втратили здатність убирати й пропускати воду, їхня структура деградувала, вони перенасичені шкідливими хімічними сполуками. Повсюдно родючість ґрунтів катастрофічно зменшується.

За останні 35—40 років уміст гумусу в ґрунтах України зменшився на 0,3—0,4 %. За розрахунками Української академії аграрних наук, щорічні втрати гумусу становлять від 0,6 до 1 т/га. Це наслідок використання недосконалих технологічних схем у сільському господарстві та істотного зменшення внесення органічних добрив, що пов'язане із занепадом тваринництва. Потрібні термінові заходи для відтворення структури й родючості ґрунтів — їх нейтралізація, розсолення, збагачення гумусом тощо. Як наголошується в одній з останніх доповідей ООН, подальше існування нашої цивілізації поставлене під загрозу через широкомасштабну загибель родючих земель, що зростає.

Нині охорона й раціональне використання земельних ресурсів — одна з найактуальніших проблем.

Займаючи третину території усіх центральноєвропейських країн, Україна володіє 40 % світової площі чорноземів - найродючіших ґрунтів. Розораність земель тут найбільша у світі - 80 %, а в Тернопільській, Вінницькій, Кіровоградській — перевищує 90 %. Для порівняння: в Англії цей показник становить 29,6; у Франції — 32, Німеччині - 32,3 %. Високий рівень розораності угідь певною мірою зумовлює розвиток несприятливих процесів: ерозії, утворення кислих ґрунтів (збільшились на 1,8 млн. га), солонців та засолених земель (збільшились на 2,9 млн. га).

Якщо узагальнити всі зміни, то 22% території України можна характеризувати як сильно і дуже сильно уражені і непридатні до повного використання. Площа сільськогосподарських угідь в Україні за останні 30 років зменшилась на 2 млн. га, а орних - майже на 1 млн. Після Чорнобильської катастрофи з використання вилучено 3 млн. 700 тис. га.

 









ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2021 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.