Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Приватизаційний екологічний аудит





Класифікація типів екологічного аудиту.

Приватизаційний та інвестиційний екологічний аудит.

1. На сучасному етапі запровадження екологічного аудиту пріоритетними стали такі його типи :

комплексний експрес-аудит підприємств здійснюється з метою екологічної модернізації;

експрес-оцінка екологічної безпеки підприємств, що приватизуються;

оцінка екологічного стану місцевості, територій, які стали або можуть стати джерелом забруднення, або коли планується зміна власника (екоаудит місцевості);

технічний аудит па стадії виробничої діяльності (вирішення конкретних проблем відходів, екологічної чистоти технологій);

енергетичний аудит як один з різновидів технічного екоаудиту;

інвестиційний екоаудит;

аудит системи екоменеджменту підприємства (аудит управлінського природоохоронного самоконтролю).

Комплексний експрес-аудитпроводиться з метою впровадження некапіталомісткої екологічної модернізації підприємств. Його відпрацьо­вано на підприємствах України за підтримки Мінекології України і Уряду Канади. За рекомендаціями екоаудитів реалізовано декілька самоокупних проектів екологічної модернізації підприємств у Київській, Черкаській, Запорізькій областях. Для розвитку цього типу екоаудиту створено за підтримки Міжнародного фонду Дніпра Міжнародний центр екологічного аудиту.

Експрес-оцінка екологічної безпекипідприємств, що приватизуються, на жаль, ще не набула великого поширення. Вона полягає як в оцінюванні ризиків зміни власника, так і у формуванні переліку підприємств, що приватизуються, за умов їх екологічного оздоровлення (або екологічного банк­рутства). На нашу думку, цієї мети можна досягти застосуванням комплексного експрес-аудиту, який значно ефективніший за інші ще не випро­бувані методи.



Екоаудит місцевостінабуває в Україні особливої важливості, оскільки багато промділянок, місць захоронення відходів, сміттєсховищ стали значними забруднювачами населених пунктів, поверхневих і підземних вод. Чого варті тільки наслідки від Чорнобильської катастрофи! Вже настав час провести незалежний екологічний аудит забруднених територій для визначення пріоритетів, конкретних дій і джерел фінансування екологіч­ного оздоровлення забруднених територій. Можливо, міжнародна спіль­нота так слабо реагує на це тому, що місцеві органи влади не можуть проде­монструвати через незалежний екологічний аудит міжнародну небезпеку Чорнобильської АЕС і прилеглих до неї територій як глобального джерела забруднення.

Отже, екоаудит місцевості має за мету визначення як заходів щодо еко­логічного оздоровлення забруднених територій, так і справжньої ціни землі території у разі зміни її власника.

Технічний екоаудитможе бути різних типів і здійснюватися в тому числі і у вигляді енергетичного аудиту з метою зменшення енергетичних витрат або аудиту мінімізації відходів як для "покращення якості" відходів, так і зменшення їх кількості.

Інвестиційний екоаудитспрямований на мінімізацію інвестиційних ризиків, що виникають через недостатню або застарілу інформацію про екологічний стан об'єкта інвестування (спільні підприємства, відведені зе­мельні ділянки, виробничі фонди і т. ін.).

Аудит системи екоменеджменту підприємств окрім типових стандарт­них цілей, що передбачає підготовку підприємства до декларування своєї екологічної політики і намірів щодо її реалізації.

 

 

Приватизаційний екологічний аудит

Головна мета приватизації — оздоровлення (в т.ч. еко­логічне) економіки підприємств і держави в цілому, а не просто зміна власника. Це велика державна політика, пов'язана із залученням інвесторів для оновлення і розвитку виробничого потенціалу та підвищення добро­буту населення. На жаль, приватизаційний процес збився з правильного курсу, і тому сьогодні Фонд державного майна України з великим запізненням звернув увагу на такий організаційно-правовий інструмент управління приватизацією, як екологічний аудит.

Екоаудит у процесі приватизації може проводитись у двох напрямках:перший пов'язаний з визначенням цінності місцевості, на якій розташова­ний об'єкт приватизації (екоаудит місцевості), другий — з визначенням екологічної безпеки самого об'єкта (екоаудит підприємства). Екологічна цінність місцевості визначається сукупністю функцій щодо відтворення природних ресурсів і асиміляції забруднювальних речовин або інших нас­лідків техногенного впливу. Ступінь екологічної безпеки самого підпри­ємства, що приватизується, залежить від фактичних масштабів сукупного його шкідливого впливу на навколишнє середовище. Для еколого-економічного оцінювання такого сукупного впливу треба проводити комплек­сний екологічний аудит виробничих площ, відходів, систем екоменеджменту. Його можуть здійснювати тільки спеціалізовані фірми екологічного аудиту та інжинірингу з висококваліфікованим персоналом, які мають відповідні ліцензії.

Оскільки законодавчих положень про екологічний аудит поки що немає, Фонд державного майна України прийняв "Тимчасове положення про експрес-оцінку екологічної безпеки підприємств, які приватизуються", що вво­дить спрощені процедури аудитування. Згідно з тимчасовим положенням:

експрес-оцінку екологічної безпеки підприємств, що приватизуються, виконують територіальні управління екологічної безпеки і Фонду державного майна;

для проведення експрес-оцінки створюється тимчасова аудиторська комісія, яку очолює спеціальний уповноважений Мінекології України; завдання комісії виявити можливі збитки, завдані навколишньому середовищу до і після приватизації об'єкта;

результат роботи комісії оформляється протоколом, у якому всі об'єкти, що підлягають приватизації у певному регіоні, поділяються на такі групи:

1) підприємства, які ліквідуються у встановленому порядку з екологіч­них причин;

2) підприємства — джерела підвищеної екологічної небезпеки, які підлягають виведенню за межі міст з екологічних причин;

3) підприємства — джерела підвищеної екологічної небезпеки, які підлягають приватизації за конкурсом при умові прийняття новим власником зобов'язань щодо зниження екологічної небезпеки і надання йому пільг за умовами приватизації;

4) підприємства, які приватизуються без пред'явлення особливих вимог щодо зниження екологічної небезпеки.

Підставою для віднесення підприємств до тієї чи іншої групи є:

прийняття у встановленому порядку державними і місцевими органами влади рішення про закриття (консервацію), перепрофілюванпя та рекон­струкцію підприємств у регіоні з техніко-виробпичих, соціально-екологічних причин;

матеріали органів Мінекології, санітарного нагляду та прокуратури про ста)і природоохоронних об'єктів;

• встановлені для регіону ліміти використання доходів від приватизації на екологічні потреби.

У перелік підприємств, які приватизуються па умовах їх екологічного оздоровлення новими власниками і надання останнім пільг при привати­зації, включаються екологічно найбільш небезпечні підприємства регіону із сумарною вартістю природоохоронних об'єктів на балансі цих підпри­ємств і в межах встановленого для області ліміту використання доходів від приватизації на екологічні потреби. Перелік підприємств, включених до першої групи, погоджується з Кабінетом Міністрів України; до другої групи — з Фондом державного майна України.

Після завершення експрес-оцінки проводиться екологічне аудитувания відповідно до "Тимчасового положення про еколого-економічну експер­тизу підприємств, які є джерелами підвищеної екологічної небезпеки".

Послідовність проведення експертизи по групах підприємств, виділених на стадії експрес-оцінки, є такою:

по групі підприємств, які с джерелами підвищеної екологічної небезпеки: визначення першочергових заходів щодо екологічного оздоровлення, які вклю­чаються в умови конкурсу чи в план приватизації підприємств; визначення фінансових ресурсів і зобов 'язапь нових власників підприємств, а також ор­ганів державної влади;

по групі підприємств, які ліквідуються або підлягають виведенню за межі міст з екологічних причин: розроблення системи заходів щодо закриття чи перебазування підприємства з урахуванням необхідності відновлення еко­логічного стану території;

визначення фінансових ресурсів і зобов'язань нових власників підпри­ємств (при перебазуванні, виведенні), а також: органів державної влади.

Узагальнювальний результат експертизи має бути визначений для кож­ного підприємства з метою їх екологічного оздоровлення та розробки переліку природоохоронних заходів.

Ці заходи включаються в умови конкурсу (чи в план приватизації) та кошторис природоохоронних витрат і підлягають компенсації з фонду еко­логічного оздоровлення підприємства.

Для реалізації програми екологічного оздоровлення створюється спе­ціальний фонд фінансування відповідних заходів. Кошти фонду зберіга­ються на відповідному субрахунку спеціального рахунку територіального екологічного фонду.

 









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.